Рішення

від 09.01.2020 по справі 177/1947/19

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/1947/19

Провадження № 2/177/199/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09 січня 2020 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Строгової Г. Г.

за участі

секретаря судового засідання Короновської Д.І.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача - ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою, в обґрунтування якої зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який за життя 11.05.2017 року заповів позивачу належну йому на праві приватної власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,550 га, розташовану на території Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, шляхом складення заповіту.

При зверненні позивача до Шостої криворізької державної нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , постановою нотаріуса йому було відмовлено у видачі вказаного свідоцтва, у зв`язку з тим, що спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Зазначає, що позивачу не було відомо ні про наявність заповіту, ні про смерть заповідача ОСОБА_3 , оскільки вони проживали у різних населених пунктах, в родинних відносинах не перебували. Про наявність заповіту позивач дізнався лише у листопаді 2019 року.

Тому просить визначити позивачу додатковий строк три місяці після набрання рішенням законної сили для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді від 09 грудня 2019 року позовна заява прийнята судом до розгляду та за заявою позивача в порядку підготовки справи до судового розгляду з Шостої криворізької державної нотаріальної контори витребувані докази на підтвердження викладених в позові обставин.

Позивач та його представник - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, від позивача надійшла заява, в якій він просив розглянути справу в підготовчому засіданні за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі (а.с. 41).

Представник відповідача - Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, в судове засідання не з`явився, але надали заяву про розгляд справи за відсутності представника сільської ради, позовні вимоги визнають в повному обсязі (а.с. 40).

В зв`язку з тим, що сторони правом на участь в судовому засіданні не скористалися, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до частин 3 та 4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши письмові матеріали справи, давши оцінку доказам, враховуючи визнання позову відповідачем, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в підготовчому засіданні з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 16).

За життя ОСОБА_3 11.05.2017 року склав заповіт, яким заповів ОСОБА_1 - позивачу по справі, земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,550 га, розташовану на території Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221884700:05:001:0149, належну йому на підставі державного акту на право приватної власності серії ІІІ-ДП № 012282, виданого 31 грудня 2001 року, на підставі рішення 19 сесії ХХІІІ скликання Новопільської сільської ради № 320 від 30 грудня 2001 року, про що свідчить копія заповіту посвідченого секретарем виконавчого комітету Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Жульковою К.О., зареєстровано в реєстрі за № 91 (а.с. 13), який не скасований та не змінений та на день судового розгляду є чинним (а.с. 37)

Позивач звернувся до нотаріуса з питанням щодо оформлення права на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак державним нотаріусом Шостої криворізької державної нотаріальної контори винесено постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії від 13 листопада 2019 року, якою йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що спадкоємець пропустив 6-місячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини (а.с. 18).

У відповідності зі ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Стаття 1233 ЦК України визначає, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Згідно зі ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Як видно з копії спадкової справи, заведеної Шостою криворізькою державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_3 (а.с.29-39), із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся ОСОБА_1 - позивач по справі, інші особи із заявами про прийняття спадщини не зверталися, свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

Позивач вказує на те, що дійсно пропустив визначений законом строк для прийняття спадщини, у зв`язку із тим, що йому не було відомо ані про наявність заповіту, ані про смерть заповідача ОСОБА_3 , оскільки вони проживали у різних населених пунктах і не були родичами. Про наявність заповіту йому стало відомо в листопаді 2019 року.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Відповідно до положень статті 63 Закону України Про нотаріат в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктами 7, 209, 188, 214 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 283/8882 (чинних на час виникнення спірних правовідносин), довідки про заповіти (про наявність заповіту, його зміст та ін.) видаються особам, щодо яких було складено заповіт, а також органам, переліченим в абзаці третьому пункту 7, та спадкоємцям за законом тільки після смерті заповідача за умови подання свідоцтва про його смерть. При підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом шляхом витребування відповідних доказів перевіряє: факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, наявність та чинність спадкового договору, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво; перевіряє коло осіб, які мають право на обов`язкову частку в спадщині. Нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Отже, Закон пов`язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов`язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 16 червня 2018 року за номером судового провадження 61-38298ск18.

Отже, оскільки спадкова справа після смерті ОСОБА_3 була заведена на підставі заяви позивача, який був необізнаний про наявність заповіту, суд визнає поважними наведені позивачем об`єктивні причини пропуску строку для прийняття спадщини, та на підставі ч. 3 ст. 1272 ЦК України, вважає за можливе визначити позивачу додатковий строк тривалістю в три місяці, який суд вважає достатнім для подання ним заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обчислювати з дня набрання рішенням законної сили.

Керуючись ст.ст. 1217, 1220, 1233, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 81, 200, 247, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , додатковий строк тривалістю 3 (три) місяці для подання заяви про прийняття спадщини в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Додатковий строк тривалістю 3 (три) місяці, обчислювати з дня набрання даним рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду відповідно до п. 15.5 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.

Суддя: