Рішення

від 10.01.2020 по справі 286/3817/19

ОВРУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 286/3817/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2020 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Гришковець А. Л.

з секретарем Аврамчук Л. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до Овруцької міської ради Житомирської області про встановлення факту родинних відносин, факту належності правовстановлюючих документів та визнання права власності на спадкове майно , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою і просить встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та нею - ОСОБА_1 ; факт належності її матері - ОСОБА_2 , державного акту серії НОМЕР_2 , виданого 05.11.2002 на ім`я ОСОБА_2 на підставі розпорядження Овруцької райдержадміністрації від 25.10.2002 за №303, на земельні ділянки площею 0,72 га та площею 0,89 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Покалівської сільської ради Овруцького району, а також визнати за нею право власності на вищезазначені земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_2 . Вона є спадкоємцем за законом після смерті матері, так як в установлений законом строк звернулася з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Однак, оформити спадщину на земельні ділянки вона не може, так як спадкоємцем не доведено факту родинних відносин, що померла є її матір`ю, оскільки у свідоцтві про народження спадкоємиці вказано в графі мати - ОСОБА_2 , а в свідоцтві про смерть ОСОБА_2 . Крім того, не доведено факту належності державного акту померлій, так як у свідоцтві про смерть прізвище спадкодавця вказано ОСОБА_2 , а в державному акті - ОСОБА_2 . Крім того, державний акт на право приватної власності на землю був виданий після смерті ОСОБА_2 .

Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 12.12.2019 було відмовлено у прийнятті визнання відповідачем позову та залучено до участі у справі ТОВ БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Сторони та представник третьої особи в судове засідання не з`явилися. Позивач в своїй позовній заяві просить справу слухати у її відсутність.

Відповідач надіслав клопотання, в якому просить справу розглядати у відсутності їх представника. Щодо задоволення позову не заперечують.

Представник третьої особи - ТОВ Благодійний союз не повідомив про причини неявки, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням. Пояснення щодо позову не надали.

Суд, дослідивши в судовому засіданні письмові докази, вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, визначених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 5-6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В ст.89 ЦПК України законодавець закріпив, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 29.07.1998 (а.с.4).

Після її смерті відкрилася спадщина на земельні ділянки площею 0,72 га, кадастровий номер 1824286200:15:000:0250, та площею 0,89 га, кадастровий номер 1824286200:14:000:0385, які належали їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЖТ №030127, виданого 05.11.2002 на підставі розпорядження голови Овруцької райдержадміністрації №303 від 25.10.2002.

Державний акт на право приватної власності на землю серії І-ЖТ №030127, був виданий на ім`я ОСОБА_2 05.11.2002 на підставі розпорядження голови Овруцької райдержадміністрації №303 від 25.10.2002 (а.с.17).

З листа відділу в Овруцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №Ж-752/0-0.29-781/138-19 від 21.10.2019 вбачається, що позивачеві відмовлено внести виправлення в державний акт в частині зазначення по батькові її матері (а.с.12).

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 03.09.1962, яке виписано на російській мові, в свою чергу вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_5 , тобто позивач. Місце народження с. Покалів Овруцького району Житомирської області. Її батьками зазначені: батько - ОСОБА_6 , мати ОСОБА_2 . Місце реєстрації Покалівська сільська рада Овруцького району Житомирської області.

Копія свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 від 21.02.1987 підтверджує зміну прізвища позивача з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 .

Факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_1 , підтверджується також копією особового рахунку з погосподарської книги № 151, з якої вбачається, що головою двору значиться ОСОБА_6 , 1936 року народження, жінка - ОСОБА_2 , 1933 року народження, дочка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також довідкою виконавчого комітету Овруцької міської ради від 24.09.2019 №1184.

У суду не має підстав не довіряти дослідженим документам, а тому суд приходить до висновку, що розбіжності в написанні прізвища та по батькові спадкодавця, пов`язані з допущенням помилок при його перекладі з російської на українську мову та вважає факт належності вказаного державного акту на право приватної власності на землю спадкодавцю, а також факт родинних відносин, а саме, той, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - доведеними.

Встановлення фактів належності правовстановлюючого документу та родинних відносин необхідно заявникові для оформлення права на спадщину за законом після смерті померлого спадкодавця.

Позивач є дочкою ОСОБА_2 та своєчасно, на підставі ст.549 ЦК України (в редакції 1963 року), яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, прийняла спадщину, так як вступила в управління та володіння спадковим майном, оскільки у встановлений законом шестимісячний строк після смерті матері - ОСОБА_2 підтримувала належний стан господарства, проводила ремонт будинку, користувалася земельною ділянкою. Однак, в нотаріальній конторі, куди позивач звернулася за оформленням права на спадщину, їй було відмовлено в її оформленні, так як нею не доведено факту родинних відносин, що померла є її матір`ю, оскільки у свідоцтві про народження позивача вказано в графі мати - ОСОБА_2 , а в свідоцтві про смерть ОСОБА_2 . Крім того, не доведено факту належності державного акту померлій, тому, що у свідоцтві про смерть прізвище матері вказано ОСОБА_2 , а в державному акті ОСОБА_2 . Також державний акт на право приватної власності на землю був виданий після смерті ОСОБА_2 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вказані обставини, в свою чергу, підтверджуються копією державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЖТ №030127, виданого 05.11.2002 на підставі розпорядження голови Овруцької райдержадміністрації №303 від 25.10.2002, копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 03.09.1962, копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_7 від 21.02.1987, довідкою виконавчого комітету Овруцької міської ради №1184 від 24.09.2019 та постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії №404/02-31 від 13.11.2019 (а.с.6,7,8,10,17).

Інших спадкоємців, які б претендували на спадщину не має, що вбачається з повідомлень Овруцької ДНК №4107/02-14 від 21.11.2019.

Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об`єкта нерухомого майна, а саме, щодо спадкових земельних ділянок кадастровий номер 1824286200:15:000:0250 та кадастровий номер 1824286200:14:000:0385, які розташовані на території Покалівської сільської ради, та інформація з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна свідчать, що у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, в Державному реєстрі іпотек, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомості відсутні.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на судовий захист оспорюваних або не визнаних прав.

Згідно із ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Згідно ж п.5 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 Про порядок розпаювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Статтею 2 вищевказаного Закону передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: - рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай), є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до пункту 3.5.Листа Вищого спеціалізованого суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 - спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Абзацами 17 та 18 пункту 3.5. вищевказаного Листа ВССУ передбачено, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Відповідно до ст.548 ЦК України прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини, а тому, суд вважає, що позивач набула право власності на спадкове майно після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі діючої на момент прийняття спадщини ст.12 Закону України "Про власність" від 07.02.91.

Таким чином, аналізуючи правовідносини, що склалися; докази, надані на їх підтвердження та правові норми, що регулюють вказані правовідносини, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 2305 грн. 20 коп. в доход держави.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 319 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЖТ №030127, виданого Половій Марті Лаврінівні 05.11.2002, на підставі розпорядження голови Овруцької райдержадміністрації №303 від 25.10.2002, на земельні ділянки площею 0,72 га та площею 0,89 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Покалівської сільської ради Овруцького району, кадастрові номери 1824286200:15:000:0250 та 1824286200:14:000:0385.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_8 ), яка проживає по АДРЕСА_1 , право власності на земельні ділянки площею 0,72 га, кадастровий номер 1824286200:15:000:0250, та площею 0,89 га, кадастровий номер 1824286200:14:000:0385, які належали ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЖТ №030127, виданого 05.11.2002 на підставі розпорядження голови Овруцької райдержадміністрації №303 від 25.10.2002.

На рішення суду до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд Житомирської області може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: "Підпис" А.Л.Гришковець

Копія вірно

Суддя:

Повне рішення виготовлено 14.01.2020.