Рішення

від 27.12.2019 по справі 466/5684/16-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/5684/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2019 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі : головуючого - судді Кавацюка В.І

при секретарях Мазур Ю.В., Луців К.І., Молінській С.В.

учасники справи: позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2

відповідачі ОСОБА_3 ,

Інспекція державного архітектурно -

будівельного контролю у м. Львові

представник позивачів Вертас М .М.

представники відповідача ОСОБА_5 , ОСОБА_6

представники відповідача ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про усунення перешкод в користуванні житловим будинком шляхом зобов`язання демонтувати (перебудувати) частину будинку, про визнання протиправною бездіяльності Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові щодо невжиття заходів до скасування будівельного паспорта на будівництво житлового будинку та про скасування будівельного паспорта на будівництво житлового будинку,

у с т а н о в и в :

У червні 2016 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 пред`явили в суд позов до ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про знесення самочинного будівництва та заборону вчиняти дії, у якому просили ухвалити рішенням, яким:

- зобов`язати відповідачів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 знести самочинне будівництво, що здійснюється ними за адресою: АДРЕСА_1 ;

- заборонити відповідачам ОСОБА_9 та ОСОБА_10 проводити будь-які будівельні та інші роботи за адресою: АДРЕСА_1 до усунення ними порушень обов`язкових будівельних норм з питань пожежної безпеки.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 29 січня 2018 року за клопотанням представника позивачів ОСОБА_1 .. ОСОБА_2 - адвоката Вертас М.М. від 29 січня 2018 року первісних відповідачів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 було замінено на належного відповідача - ОСОБА_3 та розгляд справи повернуто на стадію підготовчого провадження.

На стадії підготовчого провадження за клопотанням позивачів та їх представника до участі в справі судом в якості співвідповідача також залучено Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові та позивачами ОСОБА_1 і ОСОБА_2 подано позовну заяву у новій редакції від 23 травня 2018 року, в якій вони просять ухвалити рішення, яким:

- зобов`язати відповідача ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні житловим будинком за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом усунення порушень обов`язкових будівельних норм з питань пожежної безпеки, а саме зобов`язати демонтувати (перебудувати) частину будинку за адресою: АДРЕСА_1 так, щоб відстань від крайньої стіни будинку за адресою: АДРЕСА_1 до суміжної стіни будинку за адресою: АДРЕСА_2 становила не менше 10 метрів;

- визнати протиправною бездіяльність Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові щодо невжиття заходів до скасування будівельного паспорта від 30 січня 2017 року, виданого Управлінням архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради на будівництво індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;

- скасувати будівельний паспорт від 30 січня 2017 року, що виданий Управлінням архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради на будівництво індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог покликаються на те, що вона, ОСОБА_1 , є співвласником житлового будинку у розмірі 5/8 частки, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , в якому також зареєстрована та проживає її донька - співпозивач ОСОБА_2 .

Починаючи з травня 2016 року, їх сусідами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , на їхній земельній ділянці, здійснювалися будівельні роботи та на відстані 2 (двох) метрів від спільної межі, залито фундамент. З зв`язку з цим ними було подано позов про знесення самочинного будівництва та судом було винесено ухвалу про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти їм будівельні роботи до вирішення справи по суті.

Однак, не зважаючи на таку заборону, будівництво продовжувалось і на сьогоднішній день там вже збудовано житловий будинок. На її, ОСОБА_1 , скарги ні виконавча служба, ні поліція не реагували і не реагують. Відстань від стіни її будинку до залитого відповідачами фундаменту становить 6 м.

Стіни, перекриття, підлога їх житлового будинку, який розташований на приватизованій нею, ОСОБА_1 , земельній ділянці є дерев`яними, що підтверджується технічним паспортом на індивідуальний житловий будинок від 26 квітня 2006 року.

В силу вимог пунктів 4 ДБН В. 1.1.7-2002 Пожежна безпека об`єктів будівництва , що затверджені наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 03 грудня 2002 року №88 Конструктивні характеристики будинків залежно від їхнього ступеня вогнестійкості наведено довідково в додатку Д. її житловий будинок належить до будинків IV ступеня вогнестійкості - будинки з несучими та огороджувальними конструкціями з деревини або інших горючих матеріалів, захищених від дії вогню та високих температур штукатуркою або іншими листовими, плитними матеріалами. До елементів покриттів не використовуються вимоги щодо межі вогнестійкості та межі поширення вогню, при цьому елементи горішнього покриття повинні мати вогнезахисну обробку.

Згідно з обов`язковим Додатком 3.1. Протипожежні вимоги ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень , що затверджені наказом Держкоммістобудування від 17 квітня 1992 р. N 44 (далі - ДБН 360-92**) у п.1* Протипожежні відстані між житловими, громадськими, адміністративно-побутовими будинками промислових підприємств, багатоповерховими гаражами треба приймати за таблицею 1 (числівник), а між виробничими, сільськогосподарськими будинками, спорудами - відповідно до вимог чинних норм.

Відповідно до таблиці 1 - від будинку із IV ступенем вогнетривкості, тобто такого, який належить їй, ОСОБА_1 , найменша відстань до іншого житлового будинку (найвищої ступені вогнетривкості І, II) розташованого на сусідній земельній ділянці має складати 10 метрів.

Таким чином, відповідач ОСОБА_11 , на відстані близько 6 метрів від її будинку здійснює будівництво, чим порушує вимоги ДБН 360-92**, які передбачають обов`язкове дотримання 10-метрової протипожежної відстані до будинку IV ступеня вогнестійкості та відповідно до їх преамбули є обов`язкові для органів державного управління, місцевого і регіонального самоуправління підприємств і установ незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, громадських об`єднань і громадян, які здійснюють проектування, будівництво і благоустрій на території міських і сільських поселень.

Своїми незаконними діями відповідач ОСОБА_11 порушує їх, позивачів, право на вільне та безпечне володіння, користування і розпорядження належним їй, ОСОБА_1 , будинком. Більше того, створює загрозу безпечного перебування і проживання її сім`ї у власному будинку, оскільки в будь який момент її будинок може просто загорітись і завдати шкоди життю і здоров`ю всім перебуваючим у ньому, чи призвести до невідворотних наслідків.

В процесі переписки з правоохоронними органами, їй стало відомо, що 30 січня 2017 року відповідач ОСОБА_11 отримала будівельний паспорт, що був виданий Управлінням архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради.

Нею, ОСОБА_1 , було скеровано у департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області скаргу щодо проведення перевірки будівництва її сусідами. На дану скаргу вона отримала відповідь, що скаргу скеровано за належністю до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, звідки їй була надана відповідь, що порушень не вбачають, оскільки є будівельний паспорт.

Вони, позивачі, вважають, дії відповідача - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові незаконними з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року №3038-УІ (далі - Закон №3038-VI) надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (ч.4 ст. 27 Закону №3038-УІ).

У відповідності до ст. 27 Закону №3038-VI наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України №103 від 5 липня 2011 року розроблено та затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - Порядок).

Відповідно до п.2.1 цього Порядку видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг.

Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входить заява на видачу будівельного паспорту зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку, засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію, ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), проект будівництва (за наявності), засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Згідно з п.2.9 Порядку до складу будівельного паспорта входять пакет документів, наданий замовником відповідно до пунктів 2.1, 2.2. цього розділу, схема забудови земельної ділянки, наведена у додатку 3 до цього Порядку, пам`ятка замовнику індивідуального будівництва,

Будівельний паспорт підписується керівником відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури та реєструється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у журналі реєстрації будівельних паспортів (п.2.12, та п. 2,14 Порядку).

Державна архітектурно-будівельна інспекція України (на сьогодні - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно- будівельного контролю) за змістом ст. ст. 6, 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності здійснює управління у сфері містобудівної діяльності, зокрема, контроль за дотриманням законодавства, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації.

Як вбачається з технічного паспорта на їх, позивачів, будинок і враховуючи п. 4 ДБН В. 1.1.7- 2002 Пожежна безпека об`єктів будівництва - найменша відстань від будинку із IV ступенем вогнетривкості до іншого житлового будинку (найвищої ступені вогнетривкості І, ІІ), розташованого на сусідній земельній ділянці, має складати 10 метрів.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 17 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13 квітня 2011року, орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження до нього декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та здійснює дії щодо внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.

Положеннями п. 8 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт передбачено, що контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється відповідними органами державного архітектурно - будівельного контролю, тобто в даному випадку - Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові.

Згідно п.13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 21 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об`єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт.

Пунктом 15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт визначено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, також може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, у разі встановлення під час проведення перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

З огляду на те, що про порушення пожежних норм відповідач - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові дізнався з їх скарги, на яку дав відповідь, яка не відповідає нормам законодавства і не вжив заходів щодо скасування декларації на початок будівельних робіт, маючи для цього достатньо підстав, вони, позивачі, вважають, що такими діями Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові проявила бездіяльність, яку слід визнати протиправною.

Відповідно до п.п.4,5 ст.65 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Положеннями ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

У відповідності до ст. 30 цього Закону технічні умови це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об`єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам, зокрема щодо водо-, тепло-, енерго- і газопостачання, каналізації, радіофікації, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод, телефонізації, телекомунікації, диспетчеризації, пожежної та техногенної безпеки.

Відповідно до п.п. 32, 33 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України (визначення термінів) пожежа - це неконтрольований процес знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища; пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Отже, здійснення відповідачем ОСОБА_3 будівництва на відстані до їхнього житлового будинку майже у двічі меншій, ніж передбачена нормами ДБН щодо пожежної безпеки, спричиняє неприпустимий ризик виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання їм, позивачам, шкоди, та такій матеріальній цінності, як їх будинок АДРЕСА_2 , співвласниками якого вони є.

Внаслідок допущеної відповідачами при будівництві будинку за адресою: АДРЕСА_1 невідповідності нормам ДБН протипожежного розриву між будинками, порушено особисте немайнове право їх, позивачів, як фізичних осіб на безпеку життя та здоров`я, а також право на безпечне користування своєю власністю.

Відповідно до ст. 282 ЦК України фізична особа має право вимагати усунення небезпеки, створеної внаслідок підприємницької або іншої діяльності, яка загрожує життю та здоров`ю.

Згідно з ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування своїм майном.

Відповідно до приписів ст. 16 ЦК України захист цивільних прав та інтересів судом може бути здійснений, зокрема, шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення та шляхом визнання незаконними рішень органів місцевого самоврядування.

Невідповідність проведених відповідачем ОСОБА_3 робіт по будівництву будинку АДРЕСА_1 діючим будівельним нормам в частині недотримання мінімально допустимих протипожежних відстаней залишилась поза увагою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, а тому такі дії є незаконними і підлягають скасуванню.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судові засідання неодноразово не з`явились, хоч про час та місце розгляду справи повідомлялись в установленому порядку.

Представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Вертас М.М. в судовому засіданні позов підтримала, зіславшись на обставини, викладені у позовній заяві, просила позов задовольнити.

В судове засідання, яке після оголошення перерви, було призначено на 27 грудня 2019 року о 09.15 год. представник Вертас М .М. не з`явилась, хоч про час та місце розгляду справи була повідомлена в установленому порядку.

Відповідач ОСОБА_11 в судові засідання неодноразово не з`явилась, хоч про час та місце розгляду справи повідомлялась в установленому порядку, та 16 березня 2018 року подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що позовні вимоги вона вважає безпідставними та в їх задоволенні просить відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Вона, ОСОБА_11 , на підставі рішення про державну реєстрацію прав і обтяжень, індексний номер 32442937 від 19 листопада 2016 року є власником земельної ділянки 0,0323 га, що розташована по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610137500:05:003:0252).

Цільове призначення даної земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні врегульовані Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2001 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI),

Відповідно до ст. 27 Закону № 3038-VI забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

30 січня 2017 року для забудови вищевказаної земельної ділянки нею було отримано будівельний паспорт на будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер БП-8-2017, виданий управлінням архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради.

Копія даного документу долучена позивачами до матеріалів цивільної справи, тому нею додатково не надається.

Як вбачається з Порядку видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки , затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України №103 від 05 липня 2011 року (далі Порядок №103), будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці. Параметри забудови визначаються з урахуванням державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення , ДБН 360- 92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень .

Таким чином, всі вимоги щодо забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 визначені будівельним паспортом, а отже покликання позивачів на порушення нею, ОСОБА_11 , містобудівних та архітектурних вимог, чи державних будівельних норм ДБН В.2.2- 15-2005 Житлові будинки. Основні положення , ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень є голослівними.

Відповідно до ст. 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання ним повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з реєстру дозвільних документів ДАБІ України, що міститься у вільному доступі на сайті ІНФОРМАЦІЯ_4, нею було подано до УДАБІ в м. Львові повідомлення про початок будівельних робіт, щодо будівництва індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1 , яке зареєстровано ДАБІ України за №ЛВ062170391299 (копія витягу додається).

Відтак, будинок на АДРЕСА_1 будується на земельній ділянці, яка належить їй, ОСОБА_3 , на праві приватної власності, була відведена для цієї мети, з наявністю усіх відповідних документів, які дають право виконувати будівельні роботи та з дотриманням будівельних норм і правил.

Позивачами подавалися скарги і звернення щодо вказаного будівництва в усі можливі інстанції, зокрема в ДАБІ м. Львова, яке за результатами проведеної перевірки встановило, що порушення законодавства України при будівництві будинку по АДРЕСА_1 відсутні. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити за їх безпідставністю.

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Іваницький Я.О. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, зіславшись на обставини, викладені у вищевказаному відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача - Інспекції державного будівельно-архітектурного контролю у м. Львові Марчишин А.О. в судовому засіданні проти позову заперечила, покликаючись на доводи, які викладені у відзиві на позовну заяву від 06 серпня 2018 року.

Зокрема, зазначила, що відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до п. 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011року №553 Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю , державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва

Посадовою особою Інспекції державного будівельно-архітектурного контролю у м. Львові в період з 27 квітня 2017 року по 05 травня 2017 року було здійснено перевірку за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами перевірки стосовно ОСОБА_3 було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05 травня 2017 року, згідно з яким встановлено, що підстави для вжиття заходів державного архітектурно-будівельного контролю відсутні.

Таким чином, Інспекцією не було встановлено порушень вимог містобудівного законодавства за адресою: АДРЕСА_1 .

Також вважає, що позивачем заявлено неналежну позовну вимогу про визнання протиправною бездіяльність Інспекції державного будівельно-архітектурного контролю у м. Львові у м. Львові щодо невжиття заходів до скасування будівельного паспорта від 30 січня 2017 року, виданого Управлінням архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради на будівництво індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Інспекція державного будівельно-архітектурного контролю у м. Львові не наділена повноваженнями щодо скасування будівельного паспорту, а такими повноваженнями наділена Державна архітектурно- будівельна інспекція України.

Зокрема, відповідно до п. 2.1 Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові , затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 11 листопада 2016 року №1027, основним завданням Інспекції є здійснення відповідно до законодавства України державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності. Розділом 4 вищевказаного Положення визначено компетенцію Інспекції та остання наділена повноваженнями щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Натомість скасування будівельного паспорта входить до державного архітектурно-будівельного нагляду. Зокрема, відповідно до п. 2 Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного нагляду нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок

Відповідно до п. 3 вищевказаного Порядку основними завданнями нагляду є:

- виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України Про архітектурну діяльність , органами державного архітектурно- будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності;

- скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів;

- притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.

Таким чином, жодної бездіяльності Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові щодо невжиття заходів до скасування будівельного паспорта не було, оскільки Інспекція не наділена такими повноваженнями.

Заслухавши пояснення представника позивачів ОСОБА_1 . ОСОБА_2 - адвоката Вертас М.М., представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Іваницького Я.О., представника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові Марчишин А.О., з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши зібрані у справі письмові докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

У відповідності до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.1 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована та проживає в будинку АДРЕСА_2 , 5/8 частин якого належить їй на праві приватної власності. В цьому будинку також зареєстрована та проживає її донька - співпозивач ОСОБА_2 Згаданий будинок в цілому складається з п`яти житлових кімнат, трьох кухонь, трьох коридорів, ванни, вбиральні та підвалу. Загальна площа будинку становить 153, 1 кв.м, житлова - 78,5 кв.м. Право власності на інших 3/8 частин цього будинку зареєстровано за ОСОБА_13 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 . Вказаний будинок розташований на земельній ділянці площею 0, 405 га, яка на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №869758 від 08 грудня 2005 року належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 та співвласнику ОСОБА_13 .

Вищевказані обставини підтверджуються поясненнями в судовому засіданні представника позивачів ОСОБА_1 . ОСОБА_2 - адвоката Вертас М.М., долученими до справи копією технічного паспорту на індивідуальний житловий будинок АДРЕСА_2 , виготовленого Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 26 квітня 2006 року, копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №869758 від 08 грудня 2005 року, копією паспорта громадянина України позивача ОСОБА_2 та ці обставини ніким з учасників процесу в судовому засіданні не оспорювались.

Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_3 на час розгляду справи зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_5 . На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19 листопада 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Тертичною Е.В. та зареєстрованого в реєстрі за №5307, вона є власником земельної ділянки, площею 0,0323 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610137500:05:003:0252), яка є суміжною по відношенню до земельної ділянки, що належить на праві власності співпозивачу ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_13 . Цільове призначення вищевказаної земельної ділянки, яка належить відповідачу ОСОБА_3 , - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні врегульовані Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2001 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI),

Відповідно до ст. 27 Закону № 3038-VI забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Відповідно до Порядку видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки , затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України №103 від 05 липня 2011 року, будівельний паспорт забудови земельної ділянки визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці. Параметри забудови визначаються з урахуванням державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення , ДБН 360- 92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень .

В ході розгляду справи встановлено, що 30 січня 2017 року для забудови вищевказаної земельної ділянки відповідачем ОСОБА_3 було отримано будівельний паспорт на будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер БП-8-2017, який був їй виданий управлінням архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради.

Вказаним будівельним паспортом були визначені всі вимоги щодо забудови відповідачем ОСОБА_3 земельної ділянки по АДРЕСА_1

Відповідно до ст. 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання ним повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з реєстру дозвільних документів ДАБІ України, що міститься у вільному доступі на сайті ІНФОРМАЦІЯ_4, копії декларації про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта, зареєстрованої в Інспекції ДАБК у м. Львові 31 липня 2017 року, відповідачем ОСОБА_3 08 лютого 2017 року було подано в установленому порядку повідомлення про початок будівельних робіт щодо будівництва індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1 , яке зареєстровано компетентним органом державного архітектурно-будівельного контролю за №ЛВ 062170391299.

В подальшому, 31 липня 2017 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові за зверненням замовника ОСОБА_3 було зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта, а саме - двоповерхового індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 , загальна площа якого становить 192,2 кв.м, житлова - 101.5 кв.м. В цій декларації не зазначено будь-яких зауважень про те, що відповідач ОСОБА_3 при здійсненні будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 допустила будь-які порушення чи відхилення від отриманого нею будівельного паспорту, яким було визначено комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального житлового будинку, чи порушила при здійсненні такого будівництва будь-які вимоги будівельних норм чи правил.

Вказані вище обставини підтверджуються поясненнями в судовому засіданні представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Іваницького Я.О., представника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові Марчишин А.О. та долученими до матеріалів справи копіями будівельного паспорта на будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 , копією декларації про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта, зареєстрованої в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові 31 липня 2017 року, витягом з сайту ІНФОРМАЦІЯ_4 Державної архітектурно-будівельної інспекції України та іншими доказами по справі.

Крім цього, в ході судового розгляду справи також встановлено, що відповідно до направлення для проведення позапланової перевірки за №334-пп від 27 квітня 2017 року , виданого керівником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові у зв`язку з зверненням позивача ОСОБА_2 , головним спеціалістом відділу інспекційної роботи цієї Інспекції Козаком А.В в період з 27 квітня 2017 року по 05 травня 2017 року було здійснено перевірку за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами такої перевірки було складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05 травня 2017 року, з якого вбачається, що геометричні розміри будинку відповідають вказаним у будівельному паспорті даним, розміщення будинку (посадка будинку на земельній ділянці) відповідає схемі забудови земельної ділянки з дотриманням відстаней до існуючих будинків та споруд, дані, які вказані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, є достовірні та підстави для вжиття заходів державного архітектурно-будівельного контролю відсутні. Тобто, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові не було встановлено порушень вимог містобудівного законодавства за адресою: АДРЕСА_1 .

Ці обставини підтверджуються долученими до матеріалів справи копіями направлення для проведення позапланової перевірки за №334-пп від 27 квітня 2017 року, Акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05 травня 2017 року, а також поясненнями в судовому засіданні представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Іваницького Я.О., представника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові Марчишин А.О.

Таким чином, під час судового розгляду справи встановлено, індивідуальний житловий будинок на АДРЕСА_1 будується на земельній ділянці, яка належить відповідачу ОСОБА_3 на праві приватної власності, яка була відведена для цієї мети (для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд), з наявністю усіх відповідних документів, які дають право виконувати будівельні роботи та з дотриманням будівельних норм і правил.

У відповідності до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Приписами ст. 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, якими зокрема, можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст.38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Приписами ч.ч.1, 7 ст. 376 ЦК України визначено, шо житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Таким чином, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову житлового будинку.

Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливо лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо притягнення винної особи до відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Враховуючи встановлені судом обставини та вищенаведені норми матеріального законодавства, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є необгрунтованим та в його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 81, 82, 83, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про усунення перешкод в користуванні житловим будинком шляхом зобов`язання демонтувати (перебудувати) частину будинку, про визнання протиправною бездіяльності Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові щодо невжиття заходів до скасування будівельного паспорта на будівництво житлового будинку та про скасування будівельного паспорта на будівництво житлового будинку - відмовити у зв`язку з його необгрунтованістю.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 ;

позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 ;

відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 ;

відповідач: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, адреса місцезнаходження: 79034, м. Львів, вул. Угорська,7а, код ЄДРПОУ 40181003.

Повний текст рішення складено 04 січня 2020 року.

Суддя В. І. Кавацюк