ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
30.03.2010 справа № 5020-7/056-4/053
За позовом Державного господарського об' єднання Концерн “Техвоєнсервіс” в о собі Філії Концерну “Техвоєн сервіс” Севастопольський ав томобільний ремонтний завод ”
до Фізичної особи-підпр иємця ОСОБА_1
про стягнення 38 880,00 грн.,
Суддя О.С. Погребняк
Представники сторін:
Позивач (Державне госпо дарське об' єднання Концерн “Техвоєнсервіс” в особі Філ ії Концерну “Техвоєнсервіс” “Севастопольський автомобі льний ремонтний завод”) - Ве рбецький О.В., представник, д овіреності № 63 від 02.11.2009;
Відповідач (ФОП ОСОБА _1) - не з' явився.
Суть спору:
Державне господарське об' єднання Концерн “Техвоє нсервіс” в особі Філії Конце рну “Техвоєнсервіс “Севасто польський автомобільний рем онтний завод” звернулось до господарського суду міста Се вастополя із позовною заявою до Фізичної особи-підприємц я ОСОБА_1 про стягнення 38 880, 00 грн.
Позов обґрунтований поруш енням з боку відповідача умо в угод про співробітництво, а саме невнесенням ним оплати за надані послуги протягом т ривалого часу.
Ухвалою суду від 02.02.2010 позовн у заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у сп раві №5020-7/056.
Розпорядженням голови гос подарського суду міста Севас тополя №16 від 17.03.2010 у зв' язку з з акінченням строку перебуван ня на посаді судді господарс ького суду міста Севастополя Альошиної С.М. та в цілях дотр имання процесуальних строкі в, передбачених Господарськи м процесуальним кодексом Укр аїни та відповідно до вимог І нструкції з діловодства у го сподарських судах України, с права №5020-7/056 передана до п ровадження судді Погребняка О.С.
Ухвалою від 19.03.2010 справу приз начено до розгляду суддею По гребняком О.С. на 22.03.2010.
У порядку статей 22, 59 Господа рського процесуального коде ксу України відповідач надав відзив на позовну заяву, у яко му зазначив, що проти позову з аперечує, просить у задоволе нні позовних вимог відмовити в повному обсязі з підстав їх необґрунтованості та зазнач ив, що угоди про співробітниц тво, на які посилається позив ач, не породжують прав та обов ' язків у сторін з причин нев ідповідності вимогам законо давства стосовно визначення їх істотних умов, крім того ві дповідач вважає, що позиваче м не доведений факт розміщен ня позивачем рекламних щитів за умовами угод саме у кілько сті 8 штук, як зазначено у позо вній заяві (арк. с. 48-49).
У порядку статті 77 Господар ського процесуального кодек су України у судовому засіда нні 22.03.2010 була оголошена перерв а до 30.03.2010.
У судовому засіданні 30.03.2010 пр едставник позивача виклав зм іст позовних вимог, на задово ленні позову наполягає з під став викладених в ньому.
Представник відповідача я вку уповноважених представн иків у судове засіданя 30.03.2010 не забезпечив, про час та місце р озгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно , про причини неявки не сповіс тив.
Згідно зі статтею 22 Господ арського процесуального код ексу України сторони зобов' язані добросовісно користув атись належними їм процесуал ьними правами. Оскільки явка в судове засідання представ ників сторін - це право, а не о бов' язок, справа може розгл ядатись без їх участі, якщо не з' явлення цих представникі в не перешкоджає вирішенню с пору.
Розглянувши матеріали сп рави, суд -
ВСТАНОВИВ:
26.04.2006 між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - Замовник) та Державним підпр иємством Міністерства оборо ни України “Севастопольськи й автомобільний ремонтний за вод” (далі - Підприємство) (пра вонаступником якого є Держав не господарське об' єднання Концерн “Техвоєнсервіс”, зг ідно з наказом Міністра обор они України від 06.07.2006 №388) була ук ладена угода про співробітни цтво №2/11 (далі - Угода) (арк.с. 9).
За умовами угоди Підприємс тво не заперечує проти встан овлення 5 рекламних щитів Зам овником за адресою Шабаліна, 2.
Відповідно до пунктів 1.2- 1.3 Уг оди строк співробітництва ск ладає 1 рік з моменту підписан ня Угоди. Якщо жодна із сторін протягом одного місяця до за кінчення строку Угоди не зая вить про його розірвання, вка зана Угода автоматично продо вжується на той же строк. Стро к може бути зменшений лише за згодою обох сторін. Кожна із с торін має право відмовитись від Угоди, попередивши другу сторону за один місяць.
Згідно з пунктом 1.4 Угоди роз мір попередньої плати за кож ний встановлений рекламний щ ит складає 180 грн. Оплата здійс нюється у готівковій але без готівковій формі.
За пунктом 1.4 Договору, усі сп ори та заперечення, які виник ають між сторонами вирішують ся шляхом переговорів між ст оронами.
21.07.2006 між тими ж сторонами був укладений Додаток до угоди п ро співробітництво (Додаток до Угоди), відповідно до пункт у 1.1 якого Підприємство не зап еречує проти встановлення тр ьох додаткових рекламних щит ів Замовником за адресою Шаб аліна, 2 (арк.с. 10).
26.10.2009 позивач звернувся до ві дповідача з претензією, у які й зазначена вимога про негай не проведення оплат суми заб оргованості за розміщення ре кламних щитів у розмірі 38880,00 гр н. (арк.с. 24).
Однак, відповідачем вказан а сума погашена не була, що і с тало причиною для звернення позивача до господарського с уду з вимогами стягнути з від повідача суму боргу у розмір і 38800,00 грн.
Суд вивчивши матеріали с прави, заслухавши представни ка позивача вважає позовні в имоги такими, що не підлягают ь задоволенню виходячи з нас тупного.
Відповідно до частини пер шої статті 11 Цивільного кодек су України (далі ? Кодекс), циві льні права та обов'язки виник ають із дій осіб, що передбаче ні актами цивільного законод авства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, а ле за аналогією породжують ц ивільні права та обов'язки.
Згідно з пунктом 1 частини д ругої цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов' язків, зокрема, є догов ори та інші правочини.
За змістом статей 202, 204 Кодекс у правочином є дія особи, спря мована на набуття, зміну або п рипинення цивільних прав та обов' язків. Правочин є прав омірним, якщо його недійсніс ть прямо не встановлена зако ном або якщо він не визнаний с удом недійсним.
Відповідно до частин першо ї та другої статті 205 Кодексу п равочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторон и мають право обирати форму п равочину, якщо інше не встано влено законом. Правочин, для я кого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, в важається вчиненим, якщо пов едінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідни х правових наслідків.
Відповідно до статті 179 Госп одарського кодексу України ( далі - ГК України), майново-гос подарські зобов'язання, які в иникають між суб'єктами госп одарювання або між суб'єктам и господарювання і негоспода рюючими суб'єктами - юридични ми особами на підставі госпо дарських договорів, є господ арсько-договірними зобов'яза ннями. Господарські договори укладаються за правилами, вс тановленими Цивільним кодек сом України з урахуванням ос обливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно -правовими актами щодо окрем их видів договорів.
Згідно з статтею 180 ГК Україн и, зміст господарського дого вору становлять умови догово ру, визначені угодою його сто рін, спрямованою на встановл ення, зміну або припинення го сподарських зобов'язань, як п огоджені сторонами, так і ті, щ о приймаються ними як обов'яз кові умови договору відповід но до законодавства. Господа рський договір вважається ук ладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядк у та формі досягнуто згоди що до усіх його істотних умов. Іс тотними є умови, визнані таки ми за законом чи необхідні дл я договорів даного виду, а так ож умови, щодо яких на вимогу о днієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладен ні господарського договору с торони зобов'язані у будь-яко му разі погодити предмет, цін у та строк дії договору.
Відповідно до статті 638 Циві льного кодексу України, дого вір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли зго ди з усіх істотних умов догов ору. Істотними умовами догов ору є умови про предмет догов ору, умови, що визначені закон ом як істотні, або є необхідни ми для договорів даного виду , а також усі ті умови, щодо яки х за заявою хоча б однієї із ст орін має бути досягнуто згод и.
Досадивши зміст Угоди № 2/11 ві д 26.04.2006 та Додатку до Угоди від 21. 06.2006 суд вважає їх укладеними з огляду на досягнення сторон ами згоди щодо умов договору : предмет - встановлення рек ламних щитів, ціна договору - передплата за кожен встановл ений рекламний щит - 180,00 грн., с трок дії договору.
Згідно із частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання пос луг одна сторона (виконавець ) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) на дати послугу, яка споживаєть ся в процесі вчинення певної дії або здійснення певної ді яльності, а замовник зобов'яз ується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 1 стат ті 903 Цивільного кодексу Украї ни якщо договором передбачен о надання послуг за плату, зам овник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розм ірі, у строки та в порядку, що в становлені договором.
Так, відповідно до пунктів 1 .4 Угоди та Додатку до Угоди, ро змір попередньої плати за кожний встановлений рекл амний щит складає 180,00 грн. Опла та здійснюється в готівкової або безготівковій формі.
Надаючи правову оцінку пра вовідносинам, що склались мі ж сторонами у справі та довод ам позивача в позовній заяві про необхідність щомісячної оплати, суд зазначає, що Угода про співробітництво від 26.04.2006, а також Додаток до угоди про с півробітництво від 21.07.2006 не міс тять жодних посилань на необ хідність щомісячного з дійснення платежів за розміщ ення рекламних щитів.
Судом встановлено факт зді йснення відповідачем наступ них платежів: 02.10.2006 - 1340,00 грн., 02.11.2006 - 1440,00 грн., 01.12.2006 - 1440,00 грн., 05.01.2007 - 1440,00 гр н., 06.02.2007 - 1440,00 грн., 02.03.2007 - 1440,00 грн., 02.04.200 7 - 1440,00 грн., 03.05.2007 - 1440,00 грн., 01.06.2007 - 1440,0 0 грн. В підтвердження здійсне них відповідачем оплат за Уг одою позивач надав копії бан ківських виписок, з яких вбач ається:
- оплата рахунку № 2 за вигото влення рекламних щитів на су му 1340,00 (арк.с. 12);
- оплата за рахунком №19 за рек ламу на суму 1440,00 грн. (арк.с. 13);
- оплата за рекламу за рахун ком №19 від 02.11.2006 га суму 1440,00 грн. (ар к.с. 13);
- оплата за рекламу від 05.01.2007 на суму 1440,00 грн. (арк.с. 14);
- оплата за розміщення рекла ми від 06.02.2007 на суму 1440,00 грн (арк.с. 15);
- оплата за співробітництво від 02.03.2007 на суму 1440,00 грн. (арк.с. 16);
- оплата за співробітництво від 02.04.2007 на суму 1440,00 грн. (арк.с. 17);
- оплата послуг від 03.05.2007 на сум у 1440,00 грн. (арк.с. 18);
Із змісту пояснень предста вників сторін судом встановл ено, що інших правовідносин м іж Фізичною особою - підприєм цем ОСОБА_1 та Державним п ідприємством Міністерства о борони України “Севастополь ський автомобільний ремонтн ий завод”, окрім як за Угодою № 2/11 від 26.04.2006 та Додатку до Угоди в ід 21.06.2006, не існує. На підставі ви кладеного, суд приходить до в исновку, що здійснені відпов ідачем платежі є саме попере дньою оплатою за рекламні щи ти, як передбачено пунктами 1.4 Угоди та Додатку до Угоди.
За змістом статті 32 Господа рського процесуального коде ксу України, наявність чи від сутність обставин, на яких ґр унтуються вимоги і заперечен ня сторін, а також інші обстав ини, які мають значення для пр авильного вирішення господа рського спору встановлюютьс я на підставі доказів - фактич них даних.
Частина 1 статті 33 Господарс ького процесуального кодекс у України передбачає, що кожн а сторона повинна довести ті обставини, на які вона посила ється як на підставу своїх ви мог і заперечень.
Докази, відповідно до статт і 34 Господарського процесуал ьного кодексу України, повин ні відповідати, зокрема, вимо гам належності та допустимос ті.
У п. 14 постанови Пленуму Верх овного Суду України від 21 груд ня 1990 № 9 "Про практику застосув ання судами процесуального з аконодавства при розгляді ци вільних справ по першій інст анції" зазначається, що при су довому розгляді предметом до казування є факти, які станов лять основу заявлених вимог і заперечень проти них або ма ють інше значення для правил ьного розгляду справи і підл ягають встановленню для прий няття судового рішення.
Позивач, посилаючись на фак тичне надання відповідачеві послуг за Угодою № 2/11 від 26.04.2006 та Додатку до Угоди від 21.06.2006, не пр едставив суду жодних доказів в підтвердження своїх посил ань.
За результатами оцінки под аних сторонами та наявних у с праві доказів суд дійшов вис новку про те, наявність зобов ' язання відповідача стосов но щомісячного внесення опла ти за спірними угодами, належ ним чином не підтверджена, до кази надання послуг не предс тавлені, у зв' язку чим, відсу тні підстави для задоволення позовних вимог.
Витрати по сплаті державно го мита та витрати на інформа ційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідн о до статті 49 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни, покладаються на позивача у даний справі.
На підставі викладеного, ке руючись ст. ст. 49, 82-86 Господарськ ого процесуального кодексу У країни, суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позо ву відмовити в повному обсяз і.
Суддя О.С. Погреб няк
Рішення оформлено зг ідно з вимогами
ст. 84 ГПК України та підписан о 01.04.2010
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 30.03.2010 |
Оприлюднено | 30.07.2010 |
Номер документу | 8688910 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Погребняк Олексій Станіславович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні