Ухвала

від 08.01.2020 по справі 698/917/19

КАТЕРИНОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 698/917/19

Провадження № 2/698/119/20

УХВАЛА

08 січня 2020 р. смт. Катеринопіль

Катеринопільський районний суд Черкаської області у складі :

головуючого судді Баранова О.І.,

секретаря Пугачовської Т.І.,

розглянувши матеріали цивільної справи за позовом заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Катеринопільської селищної ради до ОСОБА_1 про стягнення доходу, отриманого від безпідставно-набутого майна, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Катеринопільського районного суду Черкаської області знаходиться цивільна справа за позовом заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Катеринопільської селищної ради до ОСОБА_1 про стягнення доходу, отриманого від безпідставно-набутого майна.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що у відповідності до договору купівлі-продажу приміщення телемайстерні від 03.11.1995, зареєстрованого державним нотаріусом Кетеринопільської державної нотаріальної контори у реєстрі за № 2429, ОСОБА_1 є власником будівлі телемайстерні, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Дане право власності виникло внаслідок рішення виконавчого комітету Катеринопільської селищної ради Черкаської області № 15-22 від 12.03.1998.

ОСОБА_1 як фізична особа 22.07.2009 звернувся до Катеринопільської селищної ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою та надання в оренду земельної ділянки на якій розміщена нежитлова будівля для ведення підприємницької діяльності яка знаходиться по АДРЕСА_1 .

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 22.07.2019 Катеринопільською селищною радою прийнято рішення №36-7/У від 28.07.2009 Про розгляд заяв громадян і клопотань підприємств та організацій селища з питань землекористування за період із 16.06.2009 по 28.07.2009 , яким ПП ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою по підтвердженню права користування земельною ділянкою на умовах оренди терміном 49 років з правом послідуючого викупу загальною площею 872 кв.м. на якій розміщена нежитлова будівля для ведення підприємницької діяльності яка знаходиться по АДРЕСА_1 .

Станом на сьогодні вищезазначене рішення не виконано, договір оренди не укладено і земельна ділянка використовується ОСОБА_1 без правовстановлюючих документів та оплати за її використання.

Катеринопільською селищною радою скеровувалися ОСОБА_1 (за адресою АДРЕСА_2 ) повідомлення від 06.09.2017 за № 754/02-25) щодо необхідності укладення договору оренди на вищезазначену земельну ділянку та розгляду питання плати за земельну ділянку.

В подальшому відповідач, не зважаючи на повідомлення селищної ради від 06.09.2017 проігнорував вимоги щодо відшкодування збитків та укладення договору оренди.

При цьому, відповідач продовжує до теперішнього часу використовувати вказану земельну ділянку.

Відповідно до листів Катеринопільської селищної ради № 907/02-25 від 09.08.2019, № 908/02-25 від 09.08.2019, 909/02-25 від 09.08.2019, 910/02-25 від 09.08.2019 земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , знаходиться в комунальній власності територіальної громади селища Катеринопіль (Катеринопільська селищна рада), рішення з попередніми власниками та з ОСОБА_1 щодо оренди вказаної земельної ділянки не приймалось, договори не укладались.

Катеринопільська селищна рада надала до Звенигородської місцевої прокуратури розрахунок, згідно якого ОСОБА_1 має сплатити за користування земельною ділянкою площею 662,0 м.кв ( 0,0622 га), що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , за період з 2016 по 2019 рік - 39 875,34 грн.

Прокурор вважає, що в діях відповідача наявний факт використання земельної ділянки загальною площею 0,0622 га розміщеної під будівлею за адресою: АДРЕСА_2 без достатньої правової підстави, після переходу до відповідача права власності на нерухоме майно, оскільки у ОСОБА_1 відсутні будь-які інші правовстановлюючі документи, які посвідчували би факт правомірного використання вищевказаної земельної ділянки (рішення про передачу земельної ділянки у власність/користування, державний акт на право постійного користування тощо).

У звязку із цим, прокурор просить стягнути з ОСОБА_1 (ідент.номер: НОМЕР_1 ) АДРЕСА_2 , на користь Катеринопільської селищної ради (Код ЄДРПОУ 34393423, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 31411544023215, код 36776810) кошти у розмірі 39 875,34 грн. та судовий збір.

Ухвалою суду від 06.12.2019 року постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

23.12.2019 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив, у якому просив відмовити у позові у зв`язку із безпідставністю позовних вимог. Відповідач зазначив, що згідно договору купівлі-продажу укладеного 03.11.1995 року ним було придбано будівлю телемайстерні, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач є засновником та керівником малого приватного підприємства ОТР ЕЛЕКТРОНІК (ідентифікаційний код юридичної особи 24350443, юридична адреса підприємства: 20500 смт. Катеринопіль вул. Соборна (колишня Леніна), 10). На підтвердження вказаних обставин відповідачем надано Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видану 17.12.2019 року державним реєстратором Палієнко В.В. з якої вбачається, що державну реєстрацію МПП ОТР ЕЛЕКТРОНІК було здійснено 30.04.1996 року.

Також вказав, що відповідно до рішення Катеринопільської селищної ради народних депутатів від 12.03.1998 року № 15-22 малому приватному підприємству ОТР ЕЛЕКТРОНІК було передано в постійне користування земельну ділянку площею 0,0972га, що розташована за адресою:- АДРЕСА_1 . На підтвердження вказаного рішення селищної ради 29 грудня 1998 року Катеринопільською селищною радою було видано Державний Акт на право постійного користування землею серії ЧР 8-67. Вказану земельну ділянку надано для розвитку підприємницької діяльності/комерційного використання.

На момент пред`явлення вказаного цивільного позову Державний Акт серії ЧР №8- 67 не скасовано.

Відповідач стверджує, що на даний час починаючи з 1998 року (з моменту видачі Державного Акту) правомірно користуюся вказаною земельною ділянкою.

Дослідивши позицію кожної із сторін та надавши оцінку доказам наявним у матеріалах справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Пунктом 1 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: 1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Отже, виявлення тієї обставини, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, залежно від стадії цивільного процесу, є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, а якщо провадження у справі вже відкрито, то це є підставою для закриття провадження у справі.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Статтею 20 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) визначено особливості предметної та суб`єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

Таким чином, розмежування компетенції судів з розгляду земельних спорів здійснено відповідно до їх предмета та суб`єктного складу учасників. Крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких віднесено до компетенції адміністративних судів, земельні спори, сторонами в яких є насамперед юридичні особи та фізичні особи підприємці, про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів розглядаються господарськими судами, а інші за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до вимог статей 89, 91, 92 Цивільного кодексу України та статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація юридичних осіб це засвідчення факту створення юридичної особи, після чого виникає цивільна правоздатність юридичної особи.

Спори юридичних осіб з іншими юридичними особами, зокрема з органом державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.

Встановлено, що 30.04.1996 року у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було зареєстроване МПП ОТР ЕЛЕКТРОНІК , засновником якого є ОСОБА_1 ,що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видану 17.12.2019 року державним реєстратором Палієнко В.В.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що вказані спірні правовідносини виникли із земельних відносин, пов`язаних із користуванням земельною ділянкою МПП ОТР ЕЛЕКТРОНІК , в особі ОСОБА_2 О.Т., саме для здійснення підприємницької діяльності.

За загальним правилом розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов`язаних із земельними відносинами майнових спорів відбувається залежно від суб`єктного складу їх учасників.

Земельні та пов`язані із земельними відносинами майнові спори, зокрема про оренду землі, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб`єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами.

Характер правовідносин, що виникли між сторонами, свідчить про те, що він пов`язаний з використанням спірної земельної ділянки відповідачем для здійснення підприємницької діяльності, спір пов`язаний з правом використання земельної ділянки, яке прокурором не визнається, а позовні вимоги стосуються прав та інтересів сторін саме як учасників господарських відносин.

Оскільки юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу сторін та предмета позовних вимог, тому в силу вимог господарського-процесуального законодавства даний позов має розглядатися в порядку господарського судочинства.

Відповідно до вимог ст.255 ч.1 п.1 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. У зв`язку з вищевикладеним суд приходить до висновку, що провадження по справі необхідно закрити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 255, 259, 260 ЦПК України, ст.ст. 1, 20 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі за позовом заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Катеринопільської селищної ради до ОСОБА_1 про стягнення доходу, отриманого від безпідставно-набутого майна - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Зобов`язати управління державної казначейської служби у Катеринопільському районі Черкаської області повернути Прокуратурі Черкаської області (код:02911119, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212034003751, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір: 1921 грн., сплачений за платіжним дорученням №1909 від 13.11.2019 року, який було сплачено на р/р UA348999980000031211206023214 .

Роз`яснити прокурору, що справа підсудна Господарському суду Черкаської області.

Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду через Катеринопільський районний суд Черкаської області протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повної ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 10.01.2020 року.

Суддя О.І. Баранов