Рішення

від 14.01.2020 по справі 140/3322/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2020 року ЛуцькСправа № 140/3322/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Денисюка Р.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АСТРА до Управління регіонального розвитку Луцької районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АСТРА (далі - ТзОВ АСТРА , позивач) звернулося з позовом до Управління регіонального розвитку Луцької районної державної адміністрації (далі - Управління, відповідач) про визнання протиправним дій щодо відмови у видачі містобудівних умов та обмежень на будівництво та обслуговування приміщення для зберігання овочів та фруктів, викладених у листі № 151/10/2-19 від 31.10.2019 та про зобов`язання Управління видати товариству містобудівні умови та обмеження для проектування нового будівництва та обслуговування приміщення для зберігання овочів та фруктів на земельній ділянці площею 0,5 га з кадастровим номером 0722885600:05:000:2850, що розташована на території Романівської сільської ради Луцького району Волинської області.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15.11.2019 відкрито провадження у даній справі та відповідно до приписів статей 12, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 1).

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідно до укладеного із Головним управлінням Держземагентства у Волинській області договору оренди землі № 6 від 04.03.2015, ТзОВ АСТРА є орендарем земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 0,5000 га із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування приміщення для зберігання овочів та фруктів, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Романівської сільської ради Луцького району Волинської області, кадастровий номер 0722885600:05:000:2850, строк дії договору - 14 років.

Право оренди цієї земельної ділянки товариством придбано на конкурсній основі відповідно до протоколу земельних торгів від 04.03.2015 та зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухому майно, що підтверджується Витягом з цього реєстру про реєстрацію іншого речового права № 35390678 від 24.03.2015 року.

22.10.2019 підприємство через Центр надання адміністративних послуг Луцької райдержадміністрації звернулося до Управління регіонального розвитку Луцької райдержадміністрації із заявою на видачу містобудівних умов та обмежень на проектування нового будівництва та обслуговування приміщення для зберігання зберігання овочів та фруктів на вищезазначеній земельній ділянці площею 0,5 га з кадастровим номером 0722885600:05:000:2850, що на території Романівської сільської ради Луцького району Волинської області. До заяви було надано всі необхідні документи.

31.10.2019 Управлінням регіонального розвитку Луцької районної державної адміністрації винесено рішення у формі листа № 151/10/2-19, яким товариству надано роз`яснення, що отримання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва можливо після затвердження розробленого детального плану території, чим по суті було відмовлено у задоволені поданої заяви.

Рішення про видачу містобудівних умов та обмежень позивачу прийнято не було. У листі № 151/10/2-19 передбачених законодавством підстав для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень не зазначено.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними зважаючи на наступне. Відповідно до частини першої статті 95 Земельного кодексу України, землекористувач, якщо інше не передбачено законом або договором, має право самостійно господарювати на землі, споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди, тобто бути суб`єктом містобудівної діяльності.

Як визначено абзацом другим частини другої статті 24 закону України Про регулювання містобудівної діяльності №3038-VI (далі-Закон №3038-VI), забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства. Договором оренди землі № 6 від 04.03.2015 (п.2.1., 5.1., 5.2) визначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 0722885600:05:000:2850 передається саме для будівництва та обслуговування приміщення для зберігання овочів та фруктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Основним нормативно-правовим документом, який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI.

Даним Законом встановлено, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у встановленому порядку, одним із яких є отримання вихідних даних, складовою частиною яких є містобудівні умови та обмеження.

Відповідно до частини третьої статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; витяг із Державного земельного кадастру. Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Подана ТОВ АСТРА заява від 22.10.2019 про видачу містобудівних умов та обмежень разом із доданими до неї документами повністю відповідала вимогам частини третьої статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Будь - яких заперечень до змісту чи переліку поданих документів у відповідача не було.

Зазначає, що даним Законом визначено підстави для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень. Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Частиною шостою статті 29 Закону N 3038-VI визначено, що надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.

Законодавством передбачено, що відповідний уповноважений орган протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви повинен прийняти одне з можливих рішень, зокрема, про надання містобудівних умов та обмежень або про відмову у їх наданні. Прийняття будь-якого іншого рішення, у тому числі щодо залишення заяви про надання містобудівних умов та обмежень без розгляду, повернення замовнику документів, надання відмови з підстав, не визначених законом тощо не передбачено.

Як свідчить лист № 151/10/2-19 від 31.10.2019 відповідачем вищезазначених вимог закону України Про регулювання містобудівної діяльності не було дотримано. Жодної із визначених частиною четвертою статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності підстав для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень не зазначено.

Також позивач вважає, шо при направленні даного листа відповідач порушив його права визначені статтями 40, 42 Конституції України щодо користування своєю власністю, статтею 27 Закону України Про оренду землі .

На підставі наведеного просить позов задовольнити.

Відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений нормами КАС України строк, не подав.

Згідно з частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до повного задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що 04.03.2015 між позивачем та Головним Управлінням Держземагенства у Волинській області укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,5 га з кадастровим номером 0722885600:05:000:2850 для будівництва та обслуговування приміщення для зберігання овочів та фруктів, яке знаходиться за межами населених пунктів на території Романівської сільської ради Луцького району Волинської області.

Право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.03.2015, про що свідчить відповідний витяг з реєстру від 24.03.2015 № 35390678.

22.10.2019 товариством подано заяву про видачу містобудівних умов та обмежень на проектування нового будівництва та обслуговування приміщення для зберігання овочів та фруктів із відповідними додатками до неї.

Листом від 31.10.2019 № 151/10/2-19 на заяву позивача від 22.10.2019 відповідач повідомив про те, що після затвердження розробленого детального плану території розпорядженням голови, замовник вправі отримати містобудівні умови та обмеження.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Пунктом 8 частини першої статті 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон № 3038-VI ) визначено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Частиною першою статті 6 даного Закону встановлено, що Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування

Згідно частин другої-четвертої статті 26 цього Закону суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Як встановлено частиною п`ятою даної статті проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Частиною першою статті 29 Закону № 3038-VI встановлено, що основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Згідно з абзацом 1 частини другої даної статті фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Частиною третьою статті 29 Закону визначено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;витягі з Державного земельного кадастру. Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Як встановлено частиною четвертою статті 29 даного Закону підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Згідно з частиною шостою статті 29 Закону № 3038-VI встановлено, що надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.

Суд зазначає, що предметом спірних правовідносин, в даному випадку, є законність дій відповідача, щодо прийняття рішення про наданні чи відмову в наданні містобудівних умов.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На думку суду оскаржуване рішення прийняте відповідачем без врахування зазначених принципів, враховуючи наступне.

Законом № 3038-VI чітко визначено, в якому порядку та для чого отримуються містобудівні умови та обмеження, хто їх видає та на підставі яких документів. Також визначено вичерпний перелік умов при настанні яких в отримані суб`єктом владних повноважень може бути відмовлено.

Як вбачається із матеріалів справи позивач звернувся із заявою до відповідача про видачу містобудівних умов та обмежень (а. с. 12). До вказаної заяви як додаток було долучено документи, а саме: копія документа, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою - завірена копія договору оренди землі № 6 від 04.03.2019 із додатками, завірена копія Витягу № 35390678 від 24.03.2015 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки; Викопіювання з топографо-геодезичної зйомки в масштабі М 1:2000; витяг із Державного земельного кадастру № НВ-070783854201;завірена копія наказу № 1 від 29.11.2006 про початок виконання обов`язків директора: копія паспорта директора; завірена копія Витягу із ЄДРПОУ щодо реєстрації TOB АСТРА ; завірена копія свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ АСТРА .

Перелік доданих до заяви документів повністю відповідає вимогам частини п`ятої статті 26 Закону № 3038-VI.

Виходячи із норм зазначеного Закону при надходженні відповідної заяви про видачу містобудівних умов та обмежень відповідач повинен був прийняти одне з двох рішень: надати містобудівні умови та обмеження, або відмовити у їх наданні.

При цьому відмова у їх наданні може бути надана лише з підстав, визначених частиною четвертою статті 29 Закону. При цьому перелік підстав для відмови є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

В листі від 31.10.2019 № 151/10/2-19 не зазначено жодної підстави визначеної даною нормою на підставі якої позивачу відмовлено в наданні вказаних містобудівних норм та обмежень.

Вказане є порушенням вимог статей 26, 29 Закону № 3038-VI.

Більше того, всупереч абзацу 2 частини четвертої статті 29 даного Закону рішення суб`єкта владних повноважень є необґрунтованим, в ньому не наведено підстав визначених законом для відмови у задоволенні заяви позивача про видачу містобудівних умов та обмежень.

Суд звертає увагу на ту обставину, що законом чітко визначено, яке рішення може бути прийнято за наслідками розгляду заяви про видачу містобудівних умов та обмежень: надання таких умов або відмова у їх наданні.

У листі направленому позивачу фактично йде констатація певних умов за дотримання яких може бути надано такі умови та обмеження, без прийняття відповідного рішення, як це визначено Законом.

Закон № 3038-VI не пов`язує отримання містобудівних умов та обмежень на проектування та будівництво із фактом затвердження розробленого детального плану території.

За таких умов суд вважає, що дії відповідача щодо розгляду заяви позивача від 22.10.2019 про надання містобудівних умов та обмежень не відповідають вимогам Закону № 3038-VI, прийняті не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; не обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а відтак є протиправними.

Тому в цій частині позову позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

Що стосується позовної вимоги про зобов`язання вчинити дії, то суд зазначає, що позов в цій частині також підлягає до задоволення, враховуючи наступне.

Законом № 3038-VI чітко визначено, яке рішення повинен прийняти суб`єкт владних повноважень за наслідками розгляду заяви про надання містобудівних умов та обмежень, та визначено вичерпний перелік підстав для відмови у їх наданні.

Частиною четвертою статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Враховуючи те, що відповідачем повторно не було вирішено питання по заяві позивача про надання чи відмову в отримані містобудівних умов та обмежень, заява позивача була розглянута із порушенням вимог чинного законодавства з підстав наведених вище, при цьому, документи подані позивачем у повному обсязі, тому суд вважає, що підстави визначені законодавством для невидачі такого дозволу відсутні.

За таких обставин, виходячи з наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, суд вважає, що інтереси позивача будуть захищеними, а права поновленими, якщо суд зобов`яже відповідача надати ТзОВ АСТРА містобудівні умови та обмеження для проектування нового будівництва та обслуговування приміщення для зберігання овочів та фруктів на земельній ділянці площею 0,5 га з кадастровим номером 0722885600:05:000:2850, що розташована на території Романівської сільської ради Луцького району Волинської області.

У даному випадку суд вважає, що такий спосіб захисту не буде порушувати принципу дискреції, оскільки у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний до вчинення конкретних дій - розглянути подану заяву і у відповідності її вимогам законодавства - прийняти рішення.

Підстави для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є визначені законодавством обставини. За таких обставин відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд, повернути документи, прийняти рішення щодо відмови в його наданні, існує лише один правомірний варіант дії.

Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, право особи на суд передбачає можливість отримати не лише формальний захист (визнання і підтвердження порушених прав) але і фактичний захист (тобто дійсне й ефективне поновлення порушених прав), і яке в подальшому у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Судом при розгляді вказаної справи повністю перевірено підстави, яким керувався відповідач при розгляді заяви позивача та направлення листа за наслідками її розгляду та враховуючи обставини справи, викладені вище, приходить до висновку, що це єдиний належний спосіб захисту порушеного права позивача.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідачем належними та допустимими доказами не доведено правомірності своїх дій по розгляді заяви позивача про видачу містобудівних умов та обмежень, у зв`язку з чим позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (стаття 132 КАС України).

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом пункту першого частини третьої, четвертої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частини четверта статті 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

Відповідно до пункту другого частини третьої статті 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини сьома статті134 КАС України).

Гонорар адвоката формується з дотриманням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 самостійно адвокатом.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статей 28, 29,30 Правил Адвокатської етики, затвердженої звітно-виборним З`їздом адвокатів України 09.04.2017 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення, тощо, визначаються в договорі про надання правничої (правової) допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження витрат на правову допомогу адвоката позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 16.09.2019 із додатком № 1 про вартість правничої допомоги адвокатського об`єднання, додаткову угоду від 05.11.2019, акт приймання-передачі правничої допомоги від 11.11.2019, рахунок № 95 від 11.11.2019 на оплату адвокатських послуг, платіжне доручення № 730, якими позивач сплатив на рахунок адвокатського об`єднання кошти в сумі 5000,00 грн. на оплату правової допомоги.

Правова допомога адвоката позивачу відповідно до акту виконаних робіт від 11.11.2019 складається з: проведення зустрічі з адвокатом з клієнтом, ознайомлення з документами, їх вивчення, формування правової позиції та способу захисту інтересів клієнта, роз`яснення прав та обов`язків позивача відповідно КАС України - 500,00 грн., підготовка та подання до суду позовної заяви - 4500,00 грн., всього 5000,00 грн.

З наведених документів вбачається, що адвокатським об`єднанням надано послуги (з підготовки в продовж 5 годин адміністративного позову, що є предметом розгляду у даній справі) вартість якої становить 5000 грн. Вказана вартість послуг оплачена позивачем в повному обсязі.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст. 134 КАС України).

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас, при вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правовою допомогою адвоката, суд враховує те, що дана справа є справою незначної складності, провадження здійснювалося в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справи.

Також, судом враховано відомості Єдиного державного реєстру судових рішень http://reestr.court.gov.ua, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічними мотивами тим, що приведені у адміністративному позові названого позивача, що спрощувало роботу адвоката при підготовці даного адміністративного позову.

Окрім того, відповідно до статті 12 КАС України дана категорія справи відноситься до незначної складності.

З огляду на вказані обставини справи, суд приходить до висновку, що визначений проміжок часу у підготовці даного позову тривалістю у 5 годин та вартістю таких послуг у розмірі 5000 грн. за наявності в Єдиному державному реєстрі судових рішень з аналогічних спорів реєстрі не є співрозмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

При цьому, суд при вирішенні питання щодо розміру судових витрат на правничу допомогу адвоката у цій справі враховано мінімальну ставку гонорару адвокатів за підготовку позовної заяви в адміністративних справах, які затверджені відповідними Радами адвокатів різних регіонів, незначну складність даної справи та наявну судову практику у вказаній категорії справ, розміщену в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Як підсумок такого аналізу, суд приходить до висновку, що присудженню на користь позивача підлягають судові витрати на правничу допомогу адвоката на рівні мінімальної ставки гонорару адвоката у розмірі 2000 грн.

Суд звертає увагу на ту обставину, що в даному випадку відповідачем не було заявлено клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, однак враховуючи вимоги статей 134, 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев`ятою статті 139 КАС України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Таким чином, з наведеної правової позиції слідує, що суд вправі зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев`ятою статті 139 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1921,00 грн., сплачений згідно з платіжним дорученням від 11.11.2019 № 731.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 245, 246, 262, 295, 297, підпункту 15.5 пункту І розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Управління регіонального розвитку Луцької районної державної адміністрації щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю АСТРА у видачі містобудівних умов та обмежень на будівництво та обслуговування приміщення для зберігання овочів та фруктів, по заяві від 22.10.2019.

Зобов`язати Управління регіонального розвитку Луцької районної державної адміністрації надати Товариству з обмеженою відповідальністю АСТРА містобудівні умови та обмеження для проектування нового будівництва та обслуговування приміщення для зберігання овочів та фруктів на земельній ділянці площею 0,5 га з кадастровим номером 0722885600:05:000:2850, що розташована на території Романівської сільської ради Луцького району Волинської області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління регіонального розвитку Луцької районної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АСТРА судовий збір в розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління регіонального розвитку Луцької районної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АСТРА витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю АСТРА (43000, м. Луцьк, проспект Перемоги, 15 код ЄДРПОУ 21738135).

Відповідач: Управління регіонального розвитку Луцької районної державної адміністрації (43001, м. Луцьк, вул. Ковельська, 53, код ЄДРПОУ 00730336).

Суддя Р.С. Денисюк