Рішення

від 08.01.2020 по справі 214/8055/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2020 року Справа № 214/8055/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Захарчук-Борисенко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

28.10.2019 ОСОБА_1 звернувся до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якій просив:

- визнати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо сформування та подання до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.Києва подання про повернення ОСОБА_1 надмірно (помилково) сплаченого збору на обов`язкове пенсійне страхування - протиправною;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.Києва подання про повернення ОСОБА_1 надмірно (помилково) сплаченого збору на обов`язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 20 988,00 грн (двадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят вісім гривень нуль копійок), сплачений відповідно до квитанції № 21 від 29.05.2019 року;

- стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 768 грн. 40 коп. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368);

- у відповідності до ст. 129-1 Конституції України та ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати до суду звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29.05.2019 між ним та ПАТ ЗНВКІФ ГЕОС ГЛОРІЯ , іменоване далі Фонд , від імені та в інтересах якого діє ТОВ КУА СІТІ ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ , в особі уповноваженого представника Бойко Світлани Євгеніївни було укладено договір купівлі-продажу квартири 227, який посвідчено приватним нотаріусом Іващенко Т.С. та зареєстровано в реєстрі за №597, згідно якого позивач придбав квартиру, що знаходиться за адресою: квартира 227 АДРЕСА_1 ). З метою вчинення нотаріальних дій, позивач сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу, що становить 20 988, 00 грн., що підтверджується квитанцією №21 від 29.05.2019.

Оскільки позивач придбав житло вперше, то вважає, що відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" сплатив такий збір безпідставно.

А тому, 06.09.2019 засобами електронної пошти він звернувся до відповідача із заявою про повернення надмірно (помилково) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 20 988,00 грн., однак, 01.10.2019 позивач отримав відповідь від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за №205908/08 згідно якої, останній повідомив, що за наданими позивачем документами неможливо встановити відсутність інших правочинів щодо придбання нерухомого майна, вчинених позивачем в якості покупця, та відповідно підтвердити факт придбання житла вперше. Також, наданою відповіддю, відповідач фактично відмовив у поверненні сплаченого збору на обов`язкове пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною, а тому звернувся до суду з даною позовною заявою.

30.10.2019 ухвалою судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області адміністративну справу №214/8055/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії було передано за підсудністю на розгляд Дніпропетровському окружному адміністративному суду.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративна справа №214/8055/19 передана судді Захарчук-Борисенко 21.11.2019.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 адміністративну справу №214/8055/19 було прийнято до свого провадження та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

24.12.2019 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні в повному обсязі посилаючись на процедуру повернення коштів, яка регулюється Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №787 від 03.09.2013.

У зв`язку з тим, що у період з 23.12.2019 по 07.01.2020 суддя Захарчук-Борисенко Н.В. перебувала у довготривалій щорічній відпустці, дану справу було розглянуто в перший день виходу судді з відпустки, 08.01.2020.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 29.05.2019 між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД ГЕОС ГЛОРІЯ (код ЄДРПОУ 38490339), іменоване далі ФОНД , від імені та в інтересах якого діє ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ СІТІ ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ (код ЄДРПОУ 36018501), в особі Уповноваженого представника Бойко Світлани Євгеніївни та громадянином України ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .

Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Т.С. та зареєстровано в реєстрі за №597. Продаж зазначеного нерухомого майна за домовленістю сторін вчинено за 2 098 800,00 грн.

Оскільки, відповідно до ст. 49 Закону України Про нотаріат однією з підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії є невнесення встановлених законодавством платежів пов`язаних з її вчиненням особою, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, позивач був змушений сплатити збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу, що становить 20 988,00 грн., що підтверджується квитанцією від 29.05.2019 №21.

06.09.2019 позивач звернувся із заявою Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, в якій просив сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Києва подання про повернення ОСОБА_1 надмірно сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 20 988, 00 грн., оскільки він звільнений від сплати збору згідно з п. 9 ст. 1 Закону України від 26.06.1997 №400/97-ВР Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування , як особа, що придбала житло вперше.

За результатами розгляду заяви позивача, листом №205908/08 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило у поверненні коштів у сумі 20 988, 00 грн. у зв`язку з тим, що за наданими позивачем документами неможливо встановити відсутність інших правочинів щодо придбання нерухомого майна, вчинених позивачем в якості покупця, та відповідно підтвердити факт придбання житла вперше. Для встановлення правових підстав щодо повернення сплаченого збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна позивачу рекомендовано звернутись до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Пунктом 8 частини першої статті 2 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування об`єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Згідно з пунктом 151 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок), збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пунктом 153 Порядку передбачено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Вказаними нормами права визначено, що із загального правила про обов`язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено два винятки, а саме громадяни, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла та громадяни, які придбавають житло вперше.

Як стверджує позивач, ним придбано майно вперше, до укладення договору купівлі-продажу від 29.05.2019 інша нерухомість ним не придбавалася.

Позивач на підтвердження обставин придбання житла вперше, надав суду Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 29.05.2019, згідно з якою позивачу на праві приватної власності належить об`єкт житлової нерухомості, а саме - квартира, за адресою: АДРЕСА_1 .

Як видно з матеріалів справи, зокрема з квитанції № 21 від 29.05.2019, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна було сплачено позивачем у сумі 20 988,00 грн.

Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Механізм повернення коштів, помилково зарахованих до державного бюджету визначений у Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного або місцевого бюджетів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787.

Відповідно до пункту 5 даного Порядку, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Подання в довільній формі подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-2, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Отже, законодавством визначено порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів, який передбачає наявність подання відповідного органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з метою внесення його платником до органу Державної казначейської служби України.

А тому, відмова Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо сформування та подання до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.Києва подання про повернення ОСОБА_1 надмірно (помилково) сплаченого збору на обов`язкове пенсійне страхування у сумі 20 988,00 грн. є протиправною, оскільки саме органи Пенсійного фонду України, які контролюють справляння надходжень бюджету по даному збору, мають у разі ініціативи платника сформувати та подати відповідне подання до органів державної казначейської служби.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості

Згідно з ч 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та не надав доказів на спростування доводів позивача. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Таким чином, виходячи із встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нерухомого майна, ОСОБА_1 сплачено помилково, за відсутності обов`язку здійснювати такий платіж, у зв`язку з чим кошти в сумі 20 988,00 грн., сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню. А відтак, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 768,40 гривень, що підтверджується квитанцією №39 від 15.10.2019.

Однак, суд звертає увагу позивача на те, що даний судовий збір було сплачено саме на розрахунковий рахунок Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу, а повернення сплаченої суми судового збору здійснюється виключно з рахунку, на який судовий збір було зараховано в порядку, передбаченому частиною першою статті 7 Закону України Про судовий збір .

Тому, питання про повернення судового збору, сплаченого на розрахунковий рахунок Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу має бути розглянуто тим судом, на чий рахунок було його зараховано.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом подання звіту, то суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Тобто, питання щодо зобов`язання відповідача подати такий звіт вирішується судом під час постановлення судового рішення.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Водночас, встановлення строку на подачу звіту про виконання судового рішення є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов`язком.

Поряд із цим суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконання зазначеного рішення.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 72, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м.Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо сформування та подання до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.Києва подання про повернення ОСОБА_1 надмірно (помилково) сплаченого збору на обов`язкове пенсійне страхування - протиправною.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.Києва подання про повернення ОСОБА_1 надмірно (помилково) сплаченого збору на обов`язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 20 988,00 грн (двадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят вісім гривень нуль копійок), сплачений відповідно до квитанції № 21 від 29.05.2019 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко