Рішення

від 13.01.2020 по справі 160/9587/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2020 року Справа № 160/9587/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Іларіоновської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

30.09.2019р. (згідно накладної Укрпошта Експрес) ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області та, з урахуванням уточненого адміністративного позову від 01.11.2019р., просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо невнесення на розгляд сесії селищної ради, клопотання позивача в частині виділення йому як учаснику антитерористичної операції, земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована поблизу земельної ділянки з кадастровим номером №1224884000:01:002:0675;

- зобов`язати відповідача внести на розгляд клопотання позивача стосовно виділення йому, як учаснику антитерористичної операції, земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, яка розташована поблизу земельної ділянки з кадастровим номером №1224884000:01:002:0675, на чергову сесію селищної ради, після набрання рішенням суду законної сили.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21.06.2018р. він звернувся до відповідача із клопотанням про виділення йому у власність , як учаснику бойових дій (учаснику антитерористичної операції) у власність земельної ділянки поблизу земельної ділянки з кадастровим номером №1224884000:01:002:0675, площею 2га, для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту. Як зазначає позивач, він через свого представника звернувся до відповідача із запитом від 12.04.2019р. щодо надання інформації про результати розгляду його клопотання від 21.06.2018р., проте, листом №44/01-32 від 25.04.2019р. відповідач повідомив позивача про те, що земельна ділянка біля земельної ділянки з кадастровим номером №1224884000:01:002:0675, яку просить виділити позивач, не сформована, перебуває у державній власності, до комунальної власності Іларіонівської селищної ради не передана, а тому у відповідача відсутні повноваження надавати її будь-кому у власність, при цьому, відповідач зазначив, що після прийняття відповідної земельної ділянки до комунальної власності, питання про її передачу у приватну власність буде розглянуте депутатами селищної ради з урахуванням дати подання клопотання. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки в порушення вимог п.34 ст.26 Закону України про місцеве самоврядування відповідач не включив клопотання позивача у порядок денний на розгляд пленарного засідання сесії селищної ради, відповідне рішення не прийняв, тим самим допустився грубих порушень законодавства щодо виділення позивачеві, як учаснику АТО, земельної ділянки, а тому є всі підстави для зобов`язання відповідача розглянути на черговій сесії клопотання позивача про виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га.

Ухвалою суду від 06.11.2019р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано відповідача надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст.162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України та виходячи з вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується змістом відповідної ухвали суду (а.с.2).

Відповідач, у строки встановлені ухвалою суду від 06.11.2019р., відзиву на позов суду не надав, зазначену ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження та позовну заяву з додатками та уточнену позовну заяву з додатками отримав 12.11.2019р., що підтверджується поштовим повідомленням, наявним в матеріалах справи (а.с.56).

У відповідності до положень ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку із перебуванням судді Конєвої С.О. з 16.12.2019р. по 31.12.2019р. та з 02.01.2020р. по 11.01.2020р. включно у щорічній відпустці, дана справа вирішується 13.01.2020р.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при розгляді справи за відсутності учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Із наданих суду документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.

21.06.2018р. ОСОБА_1 звернулася до Іларіонівської сільської об`єднаної територіальної громади із клопотанням щодо розгляду на сесії сільської об`єднаної територіальної громади питання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого господарства орієнтовано площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Іларіонівської сільської об`єднаної територіальної громади, Синельниківського району Дніпропетровської області, що підтверджується його копією (а.с.13,40).

Представником позивача на адресу відповідача було направлено адвокатський запит №12/04-19-АС-С-18 від 12.04.2019р. щодо надання інформації про результати розгляду клопотання позивача від 21.06.2018р., що підтверджується змістом копії відповідного запиту (а.с.14,41).

Листом №44/01-32 від 25.04.2019р. Виконавчий комітет Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області повідомив позивача про те, що земельна ділянка біля земельної ділянки з кадастровим номером №1224884000:01:002:0675, яку просить виділити позивач, не сформована, перебуває у державній власності, до комунальної власності Іларіонівської селищної ради не передана, а тому у відповідача відсутні повноваження надавати її будь-кому у власність, при цьому, відповідач зазначив, що після прийняття відповідної земельної ділянки до комунальної власності, питання про її передачу у приватну власність буде розглянуте депутатами селищної ради з урахуванням дати подання клопотання (а.с.15,44).

Вказаний спір виник у зв`язку із незгодою позивача з діями відповідача щодо не внесення на розгляд сесії селищної ради, клопотання позивача в частині виділення йому як учаснику антитерористичної операції, земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована поблизу земельної ділянки з кадастровим номером №1224884000:01:002:0675, у зв`язку з чим просить захистити його порушені права шляхом визнання таких дій протиправними та зобов`язання відповідача внести на розгляд клопотання позивача стосовно виділення йому, як учаснику антитерористичної операції, земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, яка розташована поблизу земельної ділянки з кадастровим номером №1224884000:01:002:0675, на чергову сесію селищної ради, після набрання рішенням суду законної сили, оскільки рішення про надання дозволу або відмову у наданні такого дозволу орган місцевого самоврядування приймає виключно на пленарних засіданнях відповідної ради згідно до вимог п.34 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування .

При цьому, в даному випадку, з урахуванням встановлених судом обставин справи, слід вийти за межі позовних вимог позивача та розглянути саме правомірність бездіяльності відповідача (пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень) щодо не внесення клопотання позивача від 21.06.2018р. в частині виділення позивачеві, як учаснику антитерористичної операції, земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована поблизу земельної ділянки з кадастровим номером №1224884000:01:002:0675 на розгляд чергової сесії Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області відповідно до вимог ст.ст. 5, 9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст.116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.6 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної або комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно до ч.7 ст.118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Пунктом 34 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон №280/97-ВР) визначено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до п.8 ч.4 ст.42 Закону №280/97-ВР сільський, селищний, міський голова скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради.

Частинами 1, 2 статті 59 Закону №280/97-ВР передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що клопотання громадян про одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства подаються до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної або комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, при цьому, приписами чинного законодавства встановлено, що розгляд клопотання заінтересованої особи у вирішенні зазначеного питання повинно прийматися у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади та лише на пленарних засіданнях селищної ради.

Разом з тим, як встановлено судом із наявних матеріалів справи, клопотання позивача від 21.06.2018р. щодо розгляду на сесії сільської об`єднаної територіальної громади питання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого господарства орієнтовано площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Іларіонівської сільської об`єднаної територіальної громади, Синельниківського району Дніпропетровської області відповідачем на розгляд чергової сесії Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області не вносилось, а, відповідно, рішення органу місцевого самоврядування по ньому не приймалося, в порушення вимог вищенаведених норм матеріального права, таких доказів відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що не внісши клопотання позивача від 21.06.2018р. на розгляд чергової сесії Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, відповідач вчинив протиправну бездіяльність, яка не відповідає та суперечить вищенаведеним нормам Земельного кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, відповідач без поважних причин відзиву на позов не надав та не направив жодних доказів, які б свідчили про правомірність бездіяльності відповідача щодо не внесення клопотання позивача від 21.06.2018р. в частині виділення йому, як учаснику антитерористичної операції, земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована поблизу земельної ділянки з кадастровим номером №1224884000:01:002:0675 на розгляд чергової сесії Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, з урахуванням норм вищенаведеного законодавства та обставин справи, встановлених судом.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вимог ч. 2 ст. 2 вказаного Кодексу, перевіривши правомірність бездіяльності відповідача щодо не внесення клопотання позивача від 21.06.2018р. в частині виділення позивачеві, як учаснику антитерористичної операції, земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована поблизу земельної ділянки з кадастровим номером №1224884000:01:002:0675 на розгляд чергової сесії Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, суд приходить до висновку, що, не внісши клопотання позивача від 21.06.2018р. про надання йому земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства розміром 2 га на розгляд чергової сесії Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, відповідач діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, судом встановлено порушення відповідачем такою бездіяльністю прав та інтересів позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправною такої бездіяльності відповідача щодо не внесення клопотання позивача від 21.06.2018р. в частині виділення позивачеві, як учаснику антитерористичної операції, земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована поблизу земельної ділянки з кадастровим номером №1224884000:01:002:0675 на розгляд чергової сесії Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області відповідно до вимог ст.ст. 9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також підлягають і задоволенню похідні позовні вимоги позивача про зобов`язання відповідача внести клопотання позивача стосовно виділення йому, як учаснику антитерористичної операції, земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, яка розташована поблизу земельної ділянки з кадастровим номером №1224884000:01:002:0675, на розгляд чергової сесії Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, з урахуванням того, що судом встановлено протиправну бездіяльність відповідача щодо не внесення клопотання позивача від 21.06.2018р. в частині виділення позивачеві, як учаснику антитерористичної операції, земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована поблизу земельної ділянки з кадастровим номером №1224884000:01:002:0675 на розгляд чергової сесії Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, та належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, за приписами ст.245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти постанову про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Окрім того, і за приписами ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Також слід зазначити, що за приписами ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.

Таким чином, з урахуванням наведеної правової позиції, суд приходить до висновку, що задоволення позовних вимог позивача про зобов`язання відповідача внести клопотання позивача стосовно виділення позивачеві, як учаснику антитерористичної операції, земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, яка розташована поблизу земельної ділянки з кадастровим номером №1224884000:01:002:0675, на розгляд чергової сесії Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Зазначена позиція, щодо належного обраного способу захисту порушеного права позивача, узгоджується із правовою позицією Верховного суду, викладеною у його постанові від 18.09.2019р. у справі №520/11598/18, яка є обов`язкову для застосування адміністративними судами у відповідності до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд не вбачає підстав для їх розподілу у порядку, встановленому ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували понесення ним будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи та з урахуванням того, що позивач не сплачував судовий збір, так як звільнений від сплати судового збору за п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 194, 205, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Іларіоновської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Іларіоновської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області щодо не внесення клопотання ОСОБА_1 від 21.06.2018р. в частині виділення позивачеві, як учаснику антитерористичної операції, земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована поблизу земельної ділянки з кадастровим номером №1224884000:01:002:0675 на розгляд чергової сесії Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зобов`язати Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області (52520, Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, смт. Іларіонове, вул. Робоча, буд. 19, код ЄДРПОУ 41767516) внести клопотання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 21.06.2018р. стосовно виділення йому, як учаснику антитерористичної операції, земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, яка розташована поблизу земельної ділянки з кадастровим номером №1224884000:01:002:0675, на розгляд чергової сесії Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, після набрання рішенням суду законної сили.

Розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу УІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва