Рішення

від 14.01.2020 по справі 300/2123/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2020 р. справа № 300/2123/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Могила А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 82636,08 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Чернівецькій області звернулося в суд із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 82636,08 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв`язку з несплатою орендної плати з фізичних осіб в загальній сумі 82 636,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не сплачено податкові зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб. Заборгованість в загальній сумі 82636,08 грн. у встановлений строк не погашена, а тому підлягає до стягнення в судовому порядку.

Відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надходило.

Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 позовну заяву Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 82636,08 грн. залишено без руху.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.11.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи, дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок адміністрування податків і зборів визначають положення Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

В статті 36 Податкового кодексу України визначено обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2).

За приписами підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Згідно із нормами статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди.

Судом встановлено, що відповідно до договору оренди землі від 09.09.2008 № 5250 укладеного між Чернівецькою міською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар), відповідач орендує земельну ділянку за кадастровим номером 7310136600:26:004:0039, площею 0,0829 га, розташованою за адресою АДРЕСА_1 . Даний договір укладено терміном на 9 років і 6 місяців по 01.03.2018 включно (а.с.26 - 27).

Як слідує з предмету договору, орендодавець надав ОСОБА_1 в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування нежитлової будівлі, відповідно до рішення 26 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 27.03.2008 №544.

Відповідно до розділу 4 даного договору річна орендна плата за перший рік оренди становить 30 662,73 грн. та розраховується згідно Додатку № 1 до цього Договору. Орендна плата вноситься Орендарем рівними частинами у строк до 30 числа місяця наступного за звітним на розрахунковий рахунок місцевого бюджету м. Чернівці. Розмір орендної плати переглядається один раз у три роки.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Пунктом 285.1 статті 285 Податкового кодексу України встановлено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня (пункт 287.2 статті 287 Податкового кодексу України).

Податок фізичними особами, у відповідності до пункту 287.5 статті 287 Податкового кодексу України, сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку із несплатою грошового зобов`язання з орендної плати за землю, позивачем направлені відповідачу податкове повідомлення-рішення форми Ф №3285-1305 від 22.05.2017 на суму 70969,81 грн. та податкове повідомлення-рішення форми Ф №36840-5404-2412 від 23.05.2018 на суму 11 666, 27 грн. (а.с. 11, 12).

Вказані рішення ОСОБА_1 направлялися за відомою контролюючому органу податковою адресою, однак поштове відправлення не було вручене, та повернулося відправнику із відміткою Укрпошти за зазначеною адресою не проживає (а.с.11, 12).

Згідно пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (пункт 42.4 статті 42 Кодексу)

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків (підпункт 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України).

В суду відсутні дані про скасування винесених контролюючим органом податкових повідомлень - рішень чи їх оскарження.

Таким чином, грошові зобов`язання відповідача визначені податковими повідомленнями - рішеннями, які відповідачем не оскаржувалися, у відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, є узгодженими з моменту закінчення процедури адміністративного оскарження.

Згідно вимог підпункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В зв`язку з несплатою відповідачем грошових зобов`язань, контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми "Ф" за № 6898-56 від 13.03.2019, згідно якої загальна сума податкового боргу платника податків станом на 12.03.2019 становила 196 310, 75 грн. (а.с.13).

Відповідно до приписів п.59.5 ст.59 Податкового кодексу у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На підставі вищенаведеного контролюючим органом інших вимог платнику не надсилалося.

Відомості про оскарження податкової вимоги форми "Ф" за № 6898-56 від 13.03.2019 відповідачем в суду відсутні.

Як вбачається з облікової картки платника податків, за ОСОБА_1 рахується заборгованість по орендній платі з фізичних осіб в загальній сумі 82 636, 08 грн. (а.с.10).

Заборгованість в розмірі 82 636, 08 грн. також підтверджується розрахунком відповідача станом на 02.10.2019 (а.с. 8).

Отже, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на час звернення контролюючого органу до суду складає 82 636, 08 грн. (а.с. 9).

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У відповідності до пунктів 41.1, 41.2 статті 41 контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Згідно із пунктом 87.1 статтею 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Таким чином, позов Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 82636,08 грн. підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , с.Голошина, Верховинський район, Івано-Франківська область) в дохід бюджету податковий борг в розмірі 82636 (вісімдесят дві тисячі шістсот тридцять шість) грн. 08 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною 2 статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.