Рішення

від 14.01.2020 по справі 320/4465/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2020 року м. Київ справа № 320/4465/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон-К" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішень та карток відмови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Еталон-К" (далі - позивач) з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач), в якому просить суд:

- скасувати рішення Київської міської митниці ДФС України про коригування митної вартості товарів № UA100010/2019/000104/2 від 8 травня 2019 р.;

- скасувати картку відмови Київської міської митниці ДФС України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA100010/2019/00681;

- скасувати рішення Київської міської митниці ДФС України про коригування митної вартості товарів № UA100010/2019/000118/2 від 30 травня 2019 р.;

- скасувати картку відмови Київської міської митниці ДФС України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA100010/2019/00745.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при митному оформленні товару, який ввозився на територію України, позивачем було визначено його митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту). Цей показник було заявлено у митних деклараціях, до якої додавалися усі необхідні документи для підтвердження митної вартості. Однак, митний орган безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товару та незаконно прийняв рішення про коригування митної вартості товару із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товару. Позивач вказує на недотримання відповідачем порядку щодо черговості застосування методів визначення митної вартості.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 р. відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

6 вересня 2019 р. від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити. Стверджує, що під час митного оформлення задекларованого товару позивач надав не всі документи, що її підтверджують і необхідні для визначення митної вартості. Таким чином, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви з приводу правильності визначення декларантом митної вартості товару. Як стверджував відповідач, оскільки позивач надав митному органу не всі витребувані ним документи, а в поданих документах виявились розбіжності, то митний орган законно та обґрунтовано прийняв рішення про коригування митної вартості та визначив митну вартість імпортованого позивачем товару за резервним методом.

9 вересня 2019 р. від позивача до суду надійшла відповідь на відзив. Зазначає, що відповідач не спростовує твердження та аргументи позивача стосовно суті позовних вимог, не довів належні, достатні та безперечні докази, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та не дають можливості здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

19 вересня 2019 р. від представника відповідача до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив. Стверджує, що позивач не навів аргументованих підстав, які повинні бути задоволені судом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2019 р. закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 30 жовтня 2019 р..

30 жовтня 2019 р. у судове засідання сторони не прибули.

Ураховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, розгляд справи здійснено судом без участі представників сторін у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

11 травня 2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ЕТАЛОН-К (покупець) та компанією PAMESA CERAMICA S.L. (продавець), резидентом Іспанії, укладено Контракт №40/МК17 (далі - Контракт), згідно з п.1.1. якого передбачено, що продавець продає, а покупець купує товари відповідно до інвойсів (рахунків-фактур).

Вимогами п. 4.1. Контракту визначено, що ціна за одиницю товару встановлюється в Євро (EUR), і зазначається інвойсах (рахунках-фактурах) на кожну партію товару за цим Контрактом.

Відповідно до п. 3.1. Продавець поставляє Покупцю Товар на умовах, зазначених в інвойсі (на підставі ІНКОТЕРМС 2010).

Пунктом 8.2. Контракту передбачено, що умовою оплати є відстрочення платежу - протягом 180 днів після дати поставки.

До зазначеного Контракту позивачем та PAMESA CERAMICA S.L. підписано Додаток № І від 13 липня 2017 р., в якому сторони обумовили, що Продавець надає Покупцеві знижку:

- у розмірі 43-53% від ціни, зазначеної в прайс-листі на всі декоративні елементи керамічної плитки PAMESA і HOME, які продаються поштучно, але не менше однієї коробки;

- у розмірі 7% від ціни, зазначеної в прайс-листі на всі елементи базової керамічної плитки ATRIUM, які продаються повними палети.

Згідно з умовами Контракту, з урахуванням Додатку № 1 від 13 липня 2017 p., нерезидентом за Інвойсами (рахунками-фактурою) № 007019/91, 007018/91 від 1 квітня 2019 р. та Інвойсами (рахунками-фактурою) № 007786/91, 007787/91, 007788/91, 007789/91, 007790/91, 007791/91, 007792/91 від 12 квітня 2019 р. було поставлено Позивачу обумовлений товар на умовах EXW відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС (в редакції 2010 року).

Для здійснення митного оформлення товару за вищевказаними Інвойсами (рахунками-фактурами) через декларанта ОСОБА_1 було надано до Відділу митного оформлення № 1 Митного посту Західний Київської міської митниці ДФС України шляхом електронного декларування митні декларації № UА100010/2019/330883 від 7 травня 2019 р. та по МД № UА100010/2019/334414 від 30 травня 2019 р., із зазначенням ціни товару, визначеної відповідно до основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

На підтвердження митної вартості згаданих товарів позивачем до митного оформлення разом з митною декларацією № UА100010/2019/330883 відповідно до вимог МК України подано наступний перелік наявних у нього документів, а саме:

- зовнішньоекономічний контракт № 40/МК17 від 11 травня 2017 р. з додатками до нього (Додаток № 1 від 13 липня 2017 р., Додаток № 2 від 7 грудня 2018 р.);

- інвойс 007019/91, 007018/91 від 1 квітня 2019р.;

- коносамент № МЕ 1902435/01 від 9 квітня 2019 р.;

- автотранспортна накладна СМR № 27420, 27420/1 від 6 травня 2019 р.;

- довідка про транспортні витрати № 868 від 3 травня 2019 р.;

- ВМД, за якими було здійснено митне оформлення ідентичних товарів: № UА 100010/2018/150787, № UА 100010/2018/159542;

- прайс-лист виробника на 2019р. від 1 лютого 2019 р.;

- рахунок за послуги перевезення №305565 від 3 травня 2019 р.;

- договір № 841/15 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів від 16 квітня 2015 р.;

- протокол розбіжностей до договору №841/15 від 16 квітня 2015 р.;

- експортна ВМД 19ЕS00461110900188 від 5 квітня 2019 р.

На підтвердження митної вартості згаданих товарів позивачем до митного оформлення разом з митною декларацією № UА100010/2019/334414 відповідно до вимог МК України подано наступний перелік наявних у нього документів, а саме:

- зовнішньоекономічний контракт №40/МК17 від 11 травня 2017 р. з додатками до нього (Додаток № 1 від 13 липня 2017 р., Додаток № 2 від 7 грудня 2018 р.);

- інвойс № 007786/91, 007787/91, 007788/91, 007789/91, 007790/91, 007791/91, 007792/91 від 12 квітня 2019 р.;

- коносамент № МЕ 190807/07 від 24 квітня 2019 р.;

- автотранспортна накладна СМR № 27677, 27677/1, 27677/2, 27677/3, 27677/4, 27677/5, 27677/6 від 27 травня 2019 р.;

- довідка про транспортні витрати № 922/2 від 27 травня 2019 р.;

- ВМД, за якими було здійснено митне оформлення ідентичних товарів № UA100010/2018/147436, № UА100010/2018/150795;

- прайс-лист виробника 2019 від 1 лютого 2019 р.;

- рахунок за послуги перевезення №307713 від 27 травня 2019 р.;

- договір № 841/15 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів від 16 квітня 2015 р.;

- протокол розбіжностей до договору №841/15 від 16 квітня 2015 р.;

- експортна ВМД 19ES00461110994371 від 15 квітня 2019 р.

Проте, митний орган направив декларанту повідомлення щодо надання додаткових документів як до однієї, так і до другої декларацій:

1) до МД № UА100010/2019/330883 повідомлення від 7 травня 2019 р. 17:53:48, в якому зазначено: Відповідно до п.2.1 договору про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів № 841/15 від 16 квітня 2015 р., виконання послуг здійснюється на підставі заявки , а також згідно з п. 4.1 вартість послуги надається згідно заявки , але заявка не була подана до митного оформлення. Згідно з договором про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів № 841/15 від 16 квітня 2015 р., оплата здійснюється протягом трьох днів з часу пред`явлення рахунку, до митного оформлення надано рахунок на оплату, але банківські платіжні документи за вищевказаним рахунком не надані. Враховуючи вищевикладене, відповідно до статті 53 МКУ прошу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: -документи, що спростовую неточності у наданих до митного оформлення документах. - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, транспортно-експедиційний договір, а також: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, заявка та банківські документи щодо оплати транспортних витрат; - виписку з бухгалтерської документації; - банківські платіжні документи щодо оплати за товар; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - належним чином перекладена копія декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини ;

2) до МД № UА100010/2019/334414 повідомлення від 30 травня 2019 р. 11:14:37, в якому зазначено:

Відповідно до пункту 3.1 зовнішньоекономічного договору № 40/17МК17 від 11 травня 2007 р. умови поставки повинні бути зазначені у інвойсах, але відповідно наданих інвойсів до митного оформлення, умови поставки ЕХW, однак місце відправки не зазначено. Також пункт 4.1 вищевказаного контракту не відповідають пункту 4.2. Декларантом надано довідку про транспортні витрати № 922/2 на загальну суму 174634 грн. 79 коп. тоді як в рахунку за послуги перевезення №307713 загальна сума складає 191624 грн. 47 коп. Ідентифікувати витрати за конкретною партією відповідно до наданого рахунку за послуги перевезення товару не видається можливим. Враховуючи вищевикладене, просимо надати такі додаткові документи: - виписку з бухгалтерської документації: - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією .

На вищевказані повідомлення митного органу Листами від 28 травня 2019 р. вих. №330 та від 30 травня 2019 р. вих. №339 позивачем були надані відповідачу письмові пояснення щодо надання митному органу у повному обсязі обов`язкових документів, які підтверджують митну вартість товару згідно з вимогами ч. 2 ст. 53 МК України, що декларантом, керуючись ч. 6 ст. 53 МК України, за власним бажанням, було подано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а також позивачем були надані додаткові документи, які вимагалися митним органом:

1) по МД № UА100010/2019/330883 позивачем надано наступні документи: експертний висновок № КТП-1158 від 8 травня 2019 р. Київської обласної Торгово-промислової палати; бухгалтерські документи, що стосуються товару за 2019 рік, а саме: видаткова накладна № ЦБФК0001596 від 19 березня 2019 р.; заявка на послуги перевезення №6 від 23 квітня 2019 р.; оплата за попередні поставки за контрактом, а саме: платіжне доручення №196 від 12 лютого 2019 р. (за яким було сплачено Інвойс № 010163/83 від 10 травня 2018 р., Інвойс № 010162/83 від 10 травня 2018 р.); переклад Експортної 19ЕS00461110900188 від 5 квітня 2019 р.

2) по МД № UА100010/2019/334414 позивачем надано наступні документи: експертний висновок №КТП-1356 від 30 травня 2019 р. Київської обласної Торгово-промислової палати; бухгалтерські документи, що стосуються товару за 2018 рік, а саме: видаткові накладні № ЦБФ00002426 від 16 квітня 2019 р., № ЦБФ00001870 від 27 березня 2019 р.; довідка про транспортні витрати № 922/1 від 27 травня 2019 р.

У подальшому відповідачем прийнято Рішенням про коригування митної вартості № UA100010/2019/000104/2 від 8 травня 2019 р. та № UA100010/2019/000118/2 від 30 травня 2019 р., яким застосовано резервний метод для визначення митної вартості товару.

Як убачається з п. 33 Рішення про коригування митної вартості № UA100010/2019/000104/2 від 8 травня 2019 р. відповідачем зазначено наступне: при опрацюванні документів, наданих до митної декларації, у митного органу виникли обґрунтовані сумніві у правильності визначення митної вартості товарів. Згідно з договором про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів №841/15 від 16 квітня 2015 р. оплата здійснюється протягом трьох днів з часу пред`явлення рахунку, до митного оформлення надано рахунок на оплату, але банківські платіжні документи за вищевказаним рахунком не надані. Відповідно до пункту 3.1 зовнішньоекономічного договору № 40/17МК17 від 11 травня 2007 р. умови поставки повинні бути зазначені у інвойсах, але відповідно наданих інвойсів до митного оформлення, умови поставки ЕХW, однак місце відправки не зазначено. Також пункт 4.1 вищевказаного контракту не відповідають пункту 4.2. У інвойсах від 1 квітня 2019 р. №№ 007018/91; № 007019/91 та експортної декларації від 5 квітня 2019 р. № 19Е300461110900188 вказані коди товару 69072100, 69072200, 69072300 у той час у митній декларації задекларовані коди товару 6908909100 та 6908909300.

Крім того, зазначає, що за митною декларацією № UА100010/2019/330883 спрацювала система управління ризиками, якою згенеровано критерії ризику: - контроль правильності визначення митної вартості товарів, - витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів, із зазначенням: По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (2) .

Відповідач зазначає в рішенні, що згідно з частиною 5 статті 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Відповідно до статті 53 МК України декларанту, шляхом надіслання електронного повідомлення запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - документи, що спростовують неточності у наданих до митного оформлення документах; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, транспортно-експедиційний договір, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, заявка та банківські документи щодо оплати транспортних витрат; - виписку з бухгалтерської документації; - банківські платіжні документи щодо оплати за товар; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - належним чином перекладена копія декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; - інші документи за бажанням декларанта. Необхідність витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості пояснюється наступним. У відповідній бухгалтерській документації (видаткових, податкових накладних) вказано за якою ціною вказані товари відчужуються на території України. Це дає змогу відслідкувати ланцюг формування ціни продажу товару на території України.

Згідно з інформацією, наявною в експортної декларації країни-відправлення, можна простежити умови поставки товару, а також вартість товару без нарахування додаткових витрат та податків. Висновок щодо вартісних та якісних характеристик товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією містить інформацію щодо вартісних характеристик товару, підготовлений уповноваженою законодавством незалежною стороною з використанням додаткових джерел інформації. З додаткових документів, що вимагались митницею, та за бажанням декларанта надано: видаткові накладні, документи щодо здійснення оплати за попередні поставки (інвойси та платіжні доручення в іноземній валюті), рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг, коносамент з відміткою митниці, заявка про надання транспортно-експедиційних послуг № 6, висновок експертної організації КТП-1158. Зазначає, що у наданому декларантом Експертному висновку ТПП №КТП, експертом в якості довідкової інформації вказані посилання з мережі Інтернет, однак після іх перевірки встановлена неможливість ідентифікації задекларованого товару з товаром, зазначеним на наведених сайтах.

Таким чином, керуючись положеннями частини 1 статті 55 МК України, органом Державної фіскальної служби прийнято рішення про коригування митної вартості оцінюваних товарів на підставі рівня митної вартості подібних за фізичними характеристиками товарів, товар № 2 становить 0,561 USD/кг. (8,5794 Евро/м.кв.) Рівень митної вартості подібних за фізичними характеристиками товарів за митними деклараціями № UА100010/2019/328424 від 18 квітня 2019 р., №UА 10010/2019/313176 від 6 лютого 2019 р., № UА 100020/2019/366219 від 8 лютого 2019 р.; № UА 100020/2019/366224 від 8 лютого 2019 р.; №UА 100020/2019/366209 від 8 лютого 2019 р.; № UА 100020/2019/366354 від 12 лютого 2019 р. становить 0,561 USD /кг.

Разом із вказаним рішенням про коригування митної вартості товару відповідачем було прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 100010/2019/00681.

Позивачем відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України використано можливість випуску товару у вільний обіг шляхом надання гарантій та подачі ВМД від 8 травня 2019 р. № UA100010/2019/331033.

Як убачається з п. 33 Рішення про коригування митної вартості № UA100010/2019/000118/2 від 30 травня 2019 р. відповідачем зазначено наступне: при опрацюванні документів, наданих до митної декларації, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості товарів. Також, документи містили розбіжності. Відповідно до пункту 3.1 зовнішньоекономічного договору № 40/17МК17 від 11 травня 2007 р. умови поставки повинні бути зазначені у інвойсах, але відповідно наданих інвойсів до митного оформлення, умови поставки ЕХW, однак місце відправки не зазначено. Також, пункт 4.1 вищевказаного контракту не відповідають пункту 4.2. Декларантом надано довідку про транспортні витрати № 922/2 на загальну суму 174634 грн. 79 коп., тоді як в рахунку за послуги перевезення №307713 загальна сума складає 191624 грн. 47 коп. Ідентифікувати витрати за конкретною партією відповідно до наданого рахунку за послуги перевезення товару не видається можливим.

Зазначає, що декларантом надано до митного оформлення митну декларацію країни відправлення 19ЕS00461110994371 від 15 квітня 2019 р., в якій задекларовано товарів на загальну суму 76376,41 EUR, загальна кількість місць 128, загальна вага нетто 150944,11 кг., тоді як у поданій до митного оформлення МД задекларовано товарів на загальну суму 64469,69 EUR, загальна кількість місць 128, загальна вага нетто 153504 кг. При порівняному аналізі встановлено, що в поданій до митного оформлення МД вага нетто на 2559,89кг. Більша, ніж у митній декларації країни відправлення, тоді як загальна вартість товарів на 11906,72 EUR менше. Декларантом разом з МД надано до митного оформлення інвойси: №№ 007786/91, 007787/91, 007788/91, 007789/91, 007790/91, 007791/91, 007792/91 від 12 квітня 2019 р., тоді як у поданій до митного оформлення митної декларації країни відправлення № 19ЕS00461110994371 від 15 квітня 2019 р. в графі 44 наявне посилання на інвойси №№ ЕS007786/87/88/90/91/92 від 12 квітня 2019 р. номери яких не відповідають поданим. 2. За митною декларацією № UА100010/2019/334414 спрацювала система управління ризиками, якою згенеровано критерії ризику: - контроль правильності визначення митної вартості товарів, із зазначенням: наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству. Необхідно посилити контроль правильності визначення митної вартості. Проаналізувати зазначене рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару . - витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів, із зазначенням: По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1,2), Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству. .

Відповідно до статті 33 МК України органи доходів і зборів використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віддані, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються з відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. Перевірка правильності визначення митної вартості товарів здійснювалась шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено відповідно до п. 2.5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених ДФС України від 11 вересня 2015 р. № 689. При здійсненні порівняння рівня заявленої митної вартості товарів за основну одиницю згідно з УКТЗЕД - кг, з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з`ясовано, що вартість заявлених до митного оформлення товарів є меншою від мінімального рівня митної вартості товарів, інформація по яким міститься у КММ ДФС. Рівень митної вартості подібних за фізичними характеристиками товарів становить товар № 1 - 0,561 USD/кг за митними деклараціями № UА100020/2019/370113 від 22 травня 2019 р.; № UА500010/2019/012714 від 21 травня 2019 р.; товар № 2 - 0,562/кг за митною декларацією № UА500010/2019/009236 від 16 квітня 2019 р. Відповідно до вимог ст. 59 та 60 МК України для визначення митної вартості товарів за основу для її визначення береться вартість імпортованих товарів, що продаються на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Тому, за основу прийняті митні оформлення, які можна вважати часом максимально наближеним до митного оформлення.

Згідно з частиною 5 статті 54 Кодексу орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Відповідно до статті 53 Кодексу декларанту, шляхом надіслання електронного повідомлення запропоновано протягом 10 календарних днів надати - (за наявності) такі додаткові документи: - виписку з бухгалтерської документації; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; - за бажанням декларанта інші наявні додаткові документи для підтвердження митної вартості товару. З додаткових документів, що вимагались митницею, та за бажанням декларанта надано: - документи щодо здійснення оплати за попереднє митне оформлення (інвойс та платіжне доручення в іноземній валюті), - довідка про транспортні витрати № 922/1 від 27 травня 2019 р.; - видаткові накладні; - інвойси (повторно); - CMR; - коносамент МЕ 190807/07; - висновок Київської обласної ТПП № КТП-1356 від 30 травня 2019 р.; - лист ТОВ "ЕТАЛОН-К" № 339 від 30 травня 2019 р.

Стверджує, що за результатами розгляду експертного висновку зазначено, що експертом в основу експертизи закладено порівняльний аналіз вартості аналогічних товарів. Але, у висновку не наводиться цінова інформація з зазначених сайтів для порівняння. Декларантом надано до митного оформлення митну декларацію країни відправлення 19ES00461110994371 від 15 квітня 2019 р., в якій задекларовано товарів на загальну суму 76376,41, загальна кількість місць 128, загальна вага нетто 150944,11 кг. Тоді як у поданій до митного оформлення МД задекларовано товарів на загальну суму 64469,69, загальна кількість місць 128, загальна вага нетто 153504 кг. При порівняному аналізі встановлено, що в поданій до митного оформлення МД вага нетто на 2559,89 кг. більша ніж у митної декларації країни відправлення, тоді як загальна вартість товарів на 11906,72 менше. Декларантом надано до митного оформлення інвойси: №№ 007786/91, 007787/91, 007788/91, 007789/91, 007790/91, 007791/91, 007792/91 від 12 квітня 2019 р., тоді як у поданій до митного оформлення митної декларації країни відправлення № 19ES00461110994371 від 15 квітня 2019 р. в графі 44 наявне посилання на інвойси №007786/87/88/90/91 /92 від 12 квітня 2019 р., номери яких не відповідають поданим. Надані документи містили неточності та не були об`єктивними та не підтверджуються документально.

Таким чином, керуючись положеннями частини 1 статті 55 Кодексу, органом Державної фіскальної служби прийнято рішення про коригування митної вартості оцінюваного товару № 1 за основну одиницю УКТЗЕД-кг на підставі митних оформлень на рівні- 0,561/кг за митними деклараціями №UA100020/2019/370113 від 22 травня 2019 р.; № UA500010/2019/012714 від 21 травня 2019 р.; товар № 2 - 0,562/кг за митною декларацією №UA500010/2019/009236 від 16 квітня 2019 р..

Разом із вказаним рішенням про коригування митної вартості товару відповідачем було прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 100010/2019/00745.

Позивачем відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України використано можливість випуску товару у вільний обіг шляхом надання гарантій та подачі ВМД від 31 травня 2019 р. № UA100010/2019/334548.

Не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями митного органу щодо коригування митної вартості та картками відмови, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 р. № 4495-VI, який набув чинності з 1 червня 2012 р. (далі - МК України).

Згідно з вимогами пункту 34-1 частини 1 статті 4 МК України органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.

Відповідно до вимог положень статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до вимог положень ч. 2, 4, 8, 9 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Згідно з вимогами частини 1-4 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Частини 1, 2, 3, 5 статті 54 МК України визначають, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 ст. 54 МК України).

Відповідно до вимог ч. 12 ст. 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Згідно з вимогами частини 1, 7, 8, 9 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Положеннями статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до вимога ч. 1, 2, 5-8 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Крім того, п. 10 ст. 58 МК України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів.

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

При цьому суд зазначає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України, а також на вимогу митного органу (здійснення митної формальності - "митне оформлення") на підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 МК України.

Суд зазначає, що з аналізу ст. ст. 53, 54 МК України вбачається, що митні органи дійсно мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження мають здійснюватися ними у спосіб, установлений законом, тобто в даному випадку витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що так чи інакше впливають на визначення безпосередньо митної вартості.

Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.

Дослідивши оскаржувані Рішення про коригування митної вартості № UA100010/2019/000104/2 від 8 травня 2019 р. та № UA100010/2019/000118/2 від 30 травня 2019 р., судом встановлено, що відповідачем під час винесення оскаржуваних рішень не досліджено належним чином надані позивачем документи.

Судом встановлено, що позивачем Листами від 28 травня 2019 р. вих. № 330 та від 30 травня 2019 р. вих. № 339 були надані відповідачу письмові пояснення щодо надання митному органу у повному обсязі обов`язкових документів, які підтверджують митну вартість товару згідно з вимогами ч. 2 ст. 53 МК України, що декларантом, керуючись ч. 6 ст. 53 МК України, за власним бажанням, було подано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а також позивачем були надані додаткові документи на вимогу Митного органу.

Відповідно до пояснень позивача по митній декларації № UА100010/2019/330883 під 7 травня 2019 р. позивача було повідомлено про наступні факти.

1) Щодо надання транспортних (перевізних) документів, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, транспортно-експедиційний договір, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, заявка, позивач повідомив відповідача, що заявку на послуги перевезення №6 від 23 квітня 2019 р. ТОВ ЕТАЛОН-К було додано до вищевказаного листа.

Крім того, зверталася увага відповідача на те, що позивачем вже було подано до Відділу митного оформлення № 1 Митного посту Західний Київської міської митниці ДФС України документи, які вимагалося надати, а саме: автотранспортна накладна СМR № 27420/1, № 27420 від 6 травня 2019 р., довідка про транспортні витрати № 868 від 3 травня 2019 р., договір № 841/15 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів від 16 квітня 2015 р., рахунок за послуги перевезення №305565 від 3 травня 2019 р.

2) Щодо надання каталогів, специфікації, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, позивач зазначив, що ним вже було подано до Відділу митного оформлення № 1 Митного посту Західний Київської міської митниці ДФС України прайс-листи виробника товару 2019 від 1 січня 2019 р.

У цьому листі позивач зазначив, що повторне вимагання вже поданих документів підтверджує, що Повідомлення від митниці декларанту щодо падання додаткових документів від 7 травня 2019 р. винесено без належного вивчення та дослідження поданих позивачем документів по МД № UA100010/2019/330883 від 7 травня 2019 р.

3) Щодо надання банківських документів щодо оплати транспортних витрат позивач звернув увагу відповідача, що Відділу митного оформлення № 1 Митного посту Західний Київської міської митниці ДФС України на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю ЕТАЛОН-К та Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Оушен Лінк" Договір № 841/15 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів від 16 квітня 2015 р. було укладено з урахуванням Протоколу розбіжностей б/н від 16 квітня 2015 р. (був поданий разом з МД № UA 100010/2019/330883 від 7 травня 2019р.), яким було змінено умови оплати за Договором № 841/15 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів від 16 квітня 2015 р.

Судом встановлено, що п.4.3 Договору Протоколом розбіжностей б/н від 16 квітня 2015 р. було узгоджено сторонами в такій редакції: "Оплата робіт та послуг здійснюється Клієнтом протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту митного оформлення вантажу на підставі рахунку, якщо в Заявці або в інших додатках до договору на конкретну партію вантажу не узгоджені інші терміни, порядок і умови розрахунків. Рахунки що пред`являються Експедитором за цим договором можуть направлятися засобами електронної пошти, факсимільним зв`язком".

Таким чином, на дату написання Листа позивач не міг надати банківські документи, що підтверджують оплату рахунку №305565 від 3 травня 2019 р., оскільки на день написання Листа у ТОВ ЕТАЛОН-К не виник обов`язок здійснити оплату рахунку №305565 від 3 травня 2019 р. Однак, митним органом не вивчено у повному обсязі та не взято до уваги подані позивачем транспортні документи, та не зазначено, які складові митної вартості на підставі поданих транспортних документів не можливо встановити або перевірити.

Відповідно до пояснень позивача по митній декларації № UА100010/2019/334414 віл 30 травня 2019 р. позивача було повідомлено про наступні факти.

1) Щодо надання страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування позивач повідомив відповідача про наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Еталон-К не здійснювало страхування товару, митне оформлення якого проводиться за МД UА100010/2019/334414 від 30 травня 2019 р., тому страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування позивач не має. Умовами Контракту №40/МК17 від 11 травня 2017 р. також не передбачено обов`язку позивачем здійснювати страхування товару.

2) Щодо твердження митного органу про те, що пункт 4.1 вищевказаного контракту не відповідають пункту 4.2 позивач звернув увагу на наступне.

Митним органом зазначено лише пункт 4.1. вищевказаного контракту не відповідає пункту 4.2. . Однак, у чому невідповідність між пунктами 4.1. та 4.2. Контракту № 40/МК17 від 11 травня 2017 р. та як ця невідповідність впливає на перевірку числового значення заявленої митної вартості не зазначено.

3) Щодо твердження митного органу про те, що відповідно до пункту 3.1 зовнішньоекономічного договору № 40/17МК17 від 11 травня 2007 р. умови поставки повинні бути зазначені у інвойсах, але відповідно наданих інвойсів до митного оформлення, умови поставки EXW, однак місце відправки не зазначено, позивач пояснив наступне.

Позивачем було подано митному органу документи, які містять посилання на місце відправки, зокрема. Експортну декларацію (митна декларація країни відправлення) № 19ES00461110994371 від 15 квітня 2019 р. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Однак відповідачем не розглянуто у сукупності подані позивачем документи, не взято до уваги документи, які містять посилання на місце відправки, зокрема. Експортну декларацію (митна декларація країни відправлення) № 19ES004611 10994371 від 15 квітня 2019 р. та не зазначено чому на підставі поданих документів, які містять місце відправки товару не можливо перевірити числове значення заявленої митної вартості.

3) Щодо твердження митного органу про те, що ідентифікувати витрати за конкретною партією відповідно до наданого рахунку за послуги перевезення товару не видається можливим, позивач зазначив наступне.

Рахунок за послуги перевезення №307713 від 27 травня 2019 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Оушен Лінк" виставлено за всі коносаменти, по яких здійснювалося перевезення на замовлення позивача, а саме: № МЕ 1902807/07 від 24 квітня 2019 р.. № МЕ 190807/04 від 24 квітня 2019 р., № МЕ 1902807/03 від 17 квітня 2019 р., № МЕ 1902807/02 від 24 квітня 2019 р. № МЕ 1902807/01 від 24 квітня 2019 р.

Позивач звернув увагу, що довідку про транспортні витрати № 922/2 від 27 травня 2019 р. видано для коносаменту № МЕ 1902807/07 від 24 квітня 2019 р. Витрати по коносаментам № МЕ 190807/04 від 24 квітня 2019 р.,№ МЕ 1902807/03 від 17 квітня 2019 р. № МЕ 1902807/02 від 24 квітня 2019 р., № МЕ 1902807/01 від 24 квітня 2019 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Оушен Лінк" зазначено в Довідці про транспортні витрати № 922/1 від 27 травня 2019 р.

Отже, сума двох вищевказаних Довідок дорівнює сумі, яку вказано в Рахунку за послуги перевезення №3077І3 від 27 травня 2019 р. Проте, відповідачем не враховано вказані документи.

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

Щодо обґрунтування відповідачем рішення про коригування митної вартості № UA 100010/2019/000104/2 від 8 травня 2019 р. посиланням на те, що у наданому декларантом експертному висновку експертом в якості довідкової інформації вказані посилання з мережі Інтернет, однак після їх перевірки встановлена неможливість ідентифікації задекларованого товару з товаром зазначеним на наведених сайтах та рішення про коригування митної вартості № UA100010/2019/000118/2 від 30 травня 2019 р. посиланням на те, що в митній декларацій країни відправлення 19ES00461110994371 від 15 квітня 2019 р. є певні відмінності в декларуванні товарів щодо ваги, вартості, номерів інвойсів, суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу, що експертний висновок як і митна декларація країни відправлення є додатковими документами, зміст яких міг вплинути на результат оформлення декларантом митної декларації лише у разі, якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України, містили б розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім того, митна декларація країни відправлення відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, не є тим документом, що підтверджує числові значення митної вартості товару.

Будь-яких належних доказів, що свідчили б про відсутність у документах, які підтверджують митну вартість товарів, перелік яких наведено у ч. 2 ст. 53 МК України, відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів митний орган не надав.

Суд звертає увагу на той факт, що відповідач неодноразово здійснював митне оформлення товару позивача за першим методом згідно з ВМД № UA100010/2018/150787, № UA100010/2018/159542, № UA 100010/2018/147436, № UA100010/2018/150795 (вказані декларацією були надані позивачем до позовної заяви з іншими доказами по справі).

Крім того, судом встановлено, що в п. 33 Рішення про коригування митної вартості № UA100010/2019/000104/2 від 8 травня 2019 р. відповідачем зазначено, що керуючись положеннями частини 1 статті 55 МК України, органом Державної фіскальної служби прийнято рішення про коригування митної вартості оцінюваних товарів на підставі рівня митної вартості подібних за фізичними характеристиками товарів, товар № 2 становить 0,561 USD/кг. (8,5794 Евро/м.кв.) Рівень митної вартості подібних за фізичними характеристиками товарів за митними деклараціями № UА100010/2019/328424 від 18 квітня 2019 р., № UА 10010/2019/313176 від 6 лютого 2019 р., № UА 100020/2019/366219 від 8 лютого 2019 р.; № UА 100020/2019/366224 від 8 лютого 2019 р.; № UА 100020/2019/366209 від 8 лютого 2019 р.; № UА 100020/2019/366354 від 12 лютого 2019 р. становить 0,561 USD /кг; та в п. 33 Рішення про коригування митної вартості № UA100010/2019/000118/2 від 30 травня 2019 р. відповідачем зазначено, що керуючись положеннями частини 1 статті 55 Кодексу, органом Державної фіскальної служби прийнято рішення про коригування митної вартості оцінюваного товару № 1 за основну одиницю УКТЗЕД-кг на підставі митних оформлень на рівні- 0,561 USD/кг за митними деклараціями №UA100020/2019/370113 від 22 травня 2019 р.; № UA500010/2019/012714 від 21 травня 2019 р.; товар № 2 - 0,562 USD/кг за митною декларацією №UA500010/2019/009236 від 16 квітня 2019 р..

Відповідно до вимог пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, як вбачається з рішень про коригування митної вартості товарів № UA100010/2019/000104/2 від 8 травня 2019 р. та № UA100010/2019/000118/2 від 30 травня 2019 р. у ньому зазначено лише номери та дати митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Таким чином, у рішення про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 19 червня 2018 р. у справі № 826/6346/16 (провадження №К/9901/36092/18).

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ураховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів ним було надано. Зазначене свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятих Митницею рішень про коригування митної вартості товарів.

Суд зазначає, що зміст винесених відповідачем рішень про коригування митної вартості не містить обґрунтування того, що іменовані ним "розбіжності" будь-яким чином впливають на митну вартість товару. Крім того, не зазначив відповідач і про те, які саме обставини мали б підтвердити документи, які він запропонував позивачу надати додатково.

Окрім цього, у рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідач не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами.

Із наведених вище підстав суд вважає, що винесені відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів не відповідають вимогам п. 2 та п. 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України. Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом.

Отже, на думку суду, відсутність витребуваних відповідачем додаткових документів не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що, в свою чергу, підтверджується наданими до митного оформлення документами. Крім того, неподання позивачем (декларантом) запитуваних відповідачем документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості.

Таким чином, наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньою для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

На підставі наведеного, суд вважає, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а відповідачем не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Таким чином, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, у своїх рішеннях про коригування митної вартості товарів не перелічив наявні у нього докази того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

За таких обставин, висновок митного органу про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, суд вважає необґрунтованим, а застосування резервного методу - протиправним.

Виходячи з того, що твердження митного органу про неможливість застосування обраного позивачем резервного методу, які імпортуються, є необґрунтованим та безпідставним, суд визнає, що документи, подані позивачем до митного органу, відповідають вимогам чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості, а тому підтверджують заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів.

Отже, суд дійшов висновку, що визначення відповідачем митної вартості товару за резервним методом визначення митної вартості здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваних рішень.

Суд зазначає, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що відповідачем протиправно було застосовано до визначення митної вартості товару резервний метод, отже порушено права позивача та не дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

Наведене свідчить, що винесені рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів, засобів комерційного призначення є протиправними і підлягають скасуванню. Право позивача порушено. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжних доручень від 13 серпня 2019 р. № 3241 на суму 3380 грн. 39 коп, від 13 серпня 2019 р. № 3242 на суму 1921 грн. 00 коп. та від 13 серпня 2019 р. № 3240 на суму 1921 грн. 00 коп. позивачем сплачено судовий збір на суму 7222 грн. 39 коп.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 7222 грн. 39 коп. підлягають стягненню на його за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати рішення Київської міської митниці ДФС України про коригування митної вартості товарів № UA100010/2019/000104/2 від 8 травня 2019 р.

Скасувати картку відмови Київської міської митниці ДФС України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA100010/2019/00681.

Скасувати рішення Київської міської митниці ДФС України про коригування митної вартості товарів № UA100010/2019/000118/2 від 30 травня 2019 р.

Скасувати картку відмови Київської міської митниці ДФС України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA100010/2019/00745.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ - 39422888) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Етанол-К (код ЄДРПОУ - 36630287) судовий збір у розмірі 7222 (сім тисяч двісті двадцять дві) грн. 39 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Еталон-К , адреса: вул. Олега Оникієнка, буд. 125, офіс 15, м. Бровари, Київська область, 07403, код ЄДРПОУ - 36630287.

Відповідач - Київська міська митниця Державної фіскальної служби, адреса: бул. Гавела Вацлава, 8-А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ - 39422888.

Суддя Журавель В.О.

Дата складання рішення суду 14 січня 2020 р.