Рішення

від 13.01.2020 по справі 340/2645/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2020 року м. Кропивницький справа № 340/2645/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Рубаномостівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області (26014, Кіровоградська область, Новомиргородський район, с. Рубаний міст, вул.Незалежності, 126; код ЄДРПОУ - 20644254) провизнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Рубаномостівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення двадцять четвертої сесії сьомого скликання Рубаномостівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, в порядку виділення в натурі земельної частки (паю)" від 13 вересня 2019 року № 235, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, в порядку виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) на території Рубаномостівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, згідно рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області по справі №395/1483/16-ц від 09.02.2017 року;

- зобов`язати Рубаномостівську сільську раду Новомиргородського району Кіровоградської області, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, в порядку виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю), орієнтовним розміром - 3,81 га в умовних кадастрових гектарах, на території Рубаномостівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, згідно рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області по справі №395/1483/16-ц від 09.02.2017 року, з урахуванням висновків суду, та прийняти законне та обґрунтоване рішення, яким надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він маючи право на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом після смерті свого батька на підставі рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, в порядку виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю), орієнтовним розміром - 3,81 га в умовних кадастрових гектарах, на території Рубаномостівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, згідно рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області по справі №395/1483/16-ц від 09.02.2017 року. Натомість, відповідним рішенням Рубаномостівська сільська рада Новомиргородського району Кіровоградської області відмовила йому у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою, тому позивач, вважає, що його права порушені та наполягає на задоволенні адміністративного позову.

Представником відповідача по справі подано до суду відзив на позовну заяву в якому він заперечує проти позову у повному обсязі, вважає його не обґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню, наполягає на правомірності дій Рубаномостівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області 24 сесії сьомого скликання при винесенні рішення №235 від 13.09.2019 року, вважає його таким, що винесено із чітким дотриманням вимог чинного законодавства, а тому наполягає на відмові в задоволенні позовних вимог (а.с.50-55).

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання (а.с.1).

18.11.2019 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (а.с.50-55).

На виконання процесуальних приписів Кодексу адміністративного судочинства України 06.12.2019 року позивачем подано відповідь на відзив (а.с.57-60).

В свою чергу, 17.12.2019 року представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив (а.с.65-68).

У вказаних письмових запереченнях відповідачем вказано, що відповідно до норм статті 51 Цивільно-процесуального кодексу України позов поданий позивачем, спрямовано не до тієї особи, яка повинна відповідати за ним, так як позивач працював у КСП Дружба (яке в подальшому реорганізовано у СВК Дружба ), за рахунок земель якого позивач повинен отримати у власність земельну ділянку (пай) відповідно до рішення суду, тому повинен і звернутись із заявою до належного відповідача (а.с.66).

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Відповідно до частини 3 статті 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Відповідно до частини 4 статті 48 КАС України, якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Відповідно до частини 5 статті 48 КАС України, під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

З огляду на предмет спору у даній справі та наявне рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою винесене Рубаномостівською сільською радою Новомиргородського району Кіровоградської області винесене за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , суд вважає належним відповідачем у справі Рубаномостівську сільську раду Новомиргородського району Кіровоградської області.

Позивачем також подано додаткові письмові пояснення (а.с.77-80).

Додаткових заяв чи клопотань до суду подано не було.

Відповідно до вимог статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Разом з тим, враховуючи перебування головуючого судді по справі у відпустці (інший неробочий день), з урахуванням положень ч.ч.1, 6 ст. 120, ст. 193 КАС України, дана адміністративна справа вирішується судом у межах строку, визначеного ст.193, 263 КАС України.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів, судом встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , національний паспорт серії НОМЕР_2 виданий Новомиргородським РВ УМВС України в Кіровоградській області 14.12.1995 року; ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 відповідно до заочного рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області по справі №395/1483/16-ц провадження №2/395/171/2017 від 09.02.2017 року має право на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом після смерті свого батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , розміром 3, 81 га в умовних кадастрових гектарах по колишньому КСП Дружба , розташованого на території Рубаномостівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області (а.с.19-23).

Вказане рішення набрало законної сили 02.03.2017 року.

У відповідності до положень ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тобто, обставини, встановлені вказаними судовим рішеннями Новомиргородського районного суду Кіровоградської області, є преюдиціальним при вирішенні даної справи по суті, а відтак достеменно підтверджує право позивача на земельну частку (пай), розміром 3,81 га в умовних кадастрових гектарах по колишньому КСП Дружба , розташованого на території Рубаномостівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області.

Відповідно до листа відділу у Новомиргородському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 12.09.2018 року №509/118-18 на заяву позивача, повідомлено, що громадянину ОСОБА_1 не видавались в натурі (на місцевості) земельна частка (пай) у відповідності до рішення Новомиргородського райсуду Кіровоградської області від 09.02.2017 року по справі №395/1483/16-ц (а.с.24).

Судом встановлено, що листом від 17.09.2018 року №642 Рубаномостівська сільська рада Новомиргородського району Кіровоградської області повідомила ОСОБА_1 , що не може виділити земельну ділянку в натурі на місцевості та надати висновок-погодження про виділення земельного паю, так як відсутні за межами населеного пункту зарезервовані земельні ділянки, які могли б бути надані особам, які набули право власності на земельні ділянки частки (пай). А виділити земельну частку (пай) за рахунок земель державної власності не можемо, тому, що не мають таких повноважень, так як ця земля знаходиться в розпорядженні Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (а.с.25).

В свою чергу, ОСОБА_1 звернувся із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в якій просив надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, в порядку виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю), орієнтовним розміром - 3,81 га в умовних кадастрових гектарах, на території Рубаномостівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, згідно рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області по справі №395/1483/16-ц від 09.02.2017 року (а.с.26-27).

До вказаної заяви позивачем додано: копію паспорту, ідентифікаційного коду, копію рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області по справі №395/1483/16-ц; копію довідки відділу Держгеокадастру у Новомиргородському районі Кіровоградської області від 12.09.2018 року №509/118-18; роздруківки з науково-виробничого журналу Землевпорядний вісник №6, 2018 року; графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; відповідь Рубаномостівської сільської ради від 07.09.2018 року №642 (а.с.26-27).

На таку заяву, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області листом від 23.10.2018 року №Б-13502/0-6944/0/17-18 вказало, що заявник має право на виділення земельної частки (паю) із земель колективної власності, а згідно частини 4 статті 122 Земельного кодексу України, центральний органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають у власність або у користування для всіх потреб земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності. Відповідно до статті 3 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток(паїв) особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). З урахуванням вказаного у головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не має правових підстав для задоволення такої заяви (а.с.28).

На запит позивача, відділ у Новомиргородському районі головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надало інформацію листом від 28 травня 2019 року №240/118-19, про те, що земельна ділянка, яка зображена на графічних матеріалах позивача, що розташована на території Рубаномостівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, віднесена до земель колективної форми власності та вказано, що на території Рубаномостівської сілської ради Новомиргородського раойну Кіровоградської області генеральний план населеного пункту та інша містобудівна документація, схеми землеустрою техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проект землеустрою, щодо впорядкування території, у відділі інформація відсутня щодо розроблення та затвердження у встановленому законодавством порядку (а.с.30-31).

В свою чергу, позивач звернувся із заявою до Рубаномостівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, в порядку виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) на території Рубаномостівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, згідно рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області по справі № 395/1483/16-ц від 09.02.2017 року. До такої заяви додано копію паспорту та ідентифікаційного коду; графічні матеріали із зазначенням бажаного місце розташування земельної ділянки; копія рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області №395/1483/16-ц від 09.02.2017 року (а.с.32-33).

На таку заяву відповідачем надано відповідь від 19.04.2019 року №347 у формі листа за змістом якої повідомлено, що така заява була розглянута на засіданні постійної комісії з питань планування місцевого бюджету, фінансів, соціально-економічного та культурного розвитку села, земельних питань та охорони навколишнього середовища Рубаномостівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області де були визначні шляхи вирішення такої заяви до якої додано протокол від 19.04.2019 року №1 (а.с.34-36).

Так, з вказаного протоколу вбачається, що на засіданні вищевказаної комісії ухвалено сільському голові зробити запит до відповідних установ, які можуть надати інформацію про те, що КСП Дружба припинено чи таке підприємство діє. Якщо КСП Дружба не припинено то розподіл земель колективної власності провести відповідно до статті 14-1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) . Якщо КСП Дружба припинено то сільській раді замовити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок або технічну документацію щодо інвентаризації земель Рубаномостівської сільської ради, після цього розглянути заяву громадянина ОСОБА_1

23.08.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Рубаномостівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, в порядку виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю), орієнтовним розміром 3,81 га в умовних кадастрових гектарах, на території Рубаномостівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, згідно рішення Новомиргородського районного суду по справі № 395/1483/16-ц від 09.02.2017 року (а.с.41-42).

До такої заяви позивачем додано копії паспорту та ідентифікаційного коду, графічні матеріали, копія рішення Новомиргородського районного суду, відповідь відділу у Новомиргородському районі головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на запит від 28.05.2019 року; лист архівного відділу Новомиргородської районної державної адміністрації від 23.05.2019 року №07-05/81; архівна копія розпорядження голови Новмирогородської районної адміністрації Кіровоградської області від 25.02.2000 року №100-р Про перереєстрацію колективних сільськогосподарських підприємств (а.с.43).

13.09.2019 року на 24 сесії сьомого скликання Рубаномостівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області прийнято рішення №235 за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , яким керуючись Законом України Про місцеве самоврядування в Україні статті 50 Про землеустрій , Закону України Про державний земельний кадастр , статтями 12, 81, 118, 121 Земельного кодексу України вирішено відмовити ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, в порядку виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) на території Рубаномостівської сільської ради у зв`язку з невідповідністю місця розташування об`єкта земельної ділянки (а.с.44).

Не погоджуючись з такою відмовою, що відображена у вказаному рішенні, позивач звернувся до суду з даним позовом, за захистом порушеного на його думку, права.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Предметом даного спору, є встановлення правомірності дій Рубаномостівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області при прийнятті рішення 24 сесії сьомого скликання від 13.09.2019 №235 стосовно ОСОБА_1 .

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Водночас, суд зауважує, як встановлено частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тобто, спірним правовідносинам, що можуть бути предметом розгляду в адміністративних справах, повинні бути притаманні такі ознаки як порушення прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, що вчинені обов`язково у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, що відносяться до сфери публічно-правових відносин та порушують права, свободи та інтереси фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто, припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Слід зазначити, що право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантується кожному (в тому числі юридичним особам) статтею 55 Конституції України.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

При цьому, рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Відповідно до статті 14 Конституції України та статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Згідно з статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до вимог статті 92 Конституції України, статті 6 Земельного кодексу України виключно до повноважень Верховної ради України віднесено регулювання земельних відносин шляхом прийняття законів.

Відповідно до частини 3 статті 22 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам, зокрема, для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до статті 78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

У відповідності до п. "б" ч.1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

При цьому, з огляду на зміст п. п. "в" ч. 3 ст. 116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Аналіз вищенаведених законодавчих норм свідчить про наявність у позивача можливості отримати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, в порядку виділення в натурі земельної частки (паю) на підставі рішення суду.

Частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" №280/97-ВР від 21.05.1997 р. (далі-Закон №280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з ч. 1, 5 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Проаналізувавши вищевказані положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність у відповідача повноважень щодо надання громадянам дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

При цьому, згідно ч.ч. 6, 7 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначено перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, який є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного суду викладеною у постанові від 27.02.2018 року справа №545/808/17 та постанові від 20.01.2018 року по справі №802/928/17-а .

При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку проекту землеустрою, що свідчить про відсутність у відповідача підстав для встановлення будь-яких обмежень у надані дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі при дотриманні нею вимог вказаних статей земельного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 вересня 2018 року по справі №806/5106/15 .

Судом встановлено, що позивач звернувся із відповідною заявою до Рубаномостівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, в порядку виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю), орієнтовним розміром - 3,81 га в умовних кадастрових гектарах, на території Рубаномостівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, згідно рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області по справі №395/1483/16-ц від 09.02.2017 року (а.с.41-43).

За результатами розгляду такої заяви, із урахуванням поданих до них документів, Рубаномостівською сільською радою Новомиргородського району Кіровоградської області 13.09.2019 року прийнято рішення №235, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, в порядку виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю), орієнтовним розміром - 3,81 га в умовних кадастрових гектарах, на території Рубаномостівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, згідно рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області по справі №395/1483/16-ц від 09.02.2017 року (а.с.44).

При цьому, суд зауважує, що наведеними вище положеннями чинного законодавства чітко визначені як підстави, порядок, строки, процедура надання відповідачем дозволу зацікавленим громадянам на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, так і чітко визначені для відповідача порядок, строки, відповідна процедура та підстави для відмови у наданні такого дозволу, а так само і форма прийнятих відповідних рішень.

Отже, виходячи із встановлених фактичних обставин у справі у взаємозв`язку із вказаними положеннями чинного законодавства, суд вбачає порушення чинного законодавства відповідачем при прийнятті рішення №235 від 13.09.2019 року, та наголошує на не дотриманні відповідачем вимог Земельного кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування", оскільки вказаними законодавчими положеннями визначено вичерпний перелік підстав для відмови громадянам у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність.

Таким чином, відповідач, відмовляючи у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, діяв не у межах і не у спосіб, визначений Земельним кодексом України.

Разом з тим, суд дійшов висновку, що позивачем обрано належний спосіб захисту порушеного права позивача, встановлені судом обставини справи і наведені норми чинного законодавства свідчать, що відповідачем, при прийнятті спірного рішення, не враховано всіх обставин, що мають значення для прийняття правомірного рішення.

Крім того, суд звертає увагу відповідача на те, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (частина перша статті 79-1 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Згідно цієї ж статті державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до п.1 ст.1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюються Державними кадастровими реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки (район, місто республіканського значення Автономної Республіки Крим, місто обласного значення).

Відповідно до статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" засадами державної реєстрації прав є: обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Слід також зазначити, що в рамках адміністративного судочинства бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Рисовський проти України" (№29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "доброго врядування".

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05 ).

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі "Hasan and Chaush v. Bulgaria" № 30985/96 ).

Водночас, суд наголошує, що при повторному розгляді заяви позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен вирішити заяви позивача, з урахуванням правової оцінки, наданої судом обставинам у цій справі.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Крім того, однією з вимог адміністративного позову є зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно з ч.1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми слідує, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Поряд з цим суд враховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, підстави зобов`язувати суб`єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення відсутні.

Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових доказів, що підтверджують наведені позивачами доводи у позовній заяві та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного земельного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

VI. Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В матеріалах справи містяться докази щодо понесення ОСОБА_1 , витрат по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн. (а.с.2).

Отже, відшкодуванню підлягають вказані витрати понесені позивачами за рахунок бюджетних асигнувань Рубаномостівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області.

Керуючись ст. ст. 139, 246, 255, 260-263, 292-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Рубаномостівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області (26014, Кіровоградська область, Новомиргородський район, с. Рубаний міст, вул.Незалежності, 126; код ЄДРПОУ - 20644254) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення двадцять четвертої сесії сьомого скликання Рубаномостівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, в порядку виділення в натурі земельної частки (паю)" від 13 вересня 2019 року № 235, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, в порядку виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) на території Рубаномостівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, згідно рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області по справі №395/1483/16-ц від 09.02.2017 року.

Зобов`язати Рубаномостівську сільську раду Новомиргородського району Кіровоградської області, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, в порядку виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю), орієнтовним розміром - 3,81 га в умовних кадастрових гектарах, на території Рубаномостівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, згідно рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області по справі №395/1483/16-ц від 09.02.2017 року, з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) судові витрати на оплату судового збору в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Рубаномостівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ - 20644254).

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст.ст.255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії.

Згідно до пп.15.5 п.1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 13 січня 2020 року.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук