Рішення

від 26.11.2019 по справі 640/20821/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 листопада 2019 року № 640/20821/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С. при секретарі судового засідання Моренко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецконструкція"

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.04.2018 №48226151401, №48326151401, №48526151401,

за участі представників сторін:

від позивача - не з`явились

від відповідача - Кошарська А.Ю.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецконструкція" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просив суд: визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 18.04.2018 №48226151401 про застосування штрафних санкцій та збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток, у розмірі - 3 938 683,00 грн.; визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 18.04.2018 №48326151401 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість, у розмірі - 301 769,00 грн.; визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 18.04.2018 №48426151401 про застосування штрафних санкцій, у розмірі - 37 676,00 грн.; визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 18.04.2018 №48526151401 про застосування штрафних санкцій та збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів, у розмірі - 5 603 826,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2018 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2019 суд перейшов до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі направлень від 28.02.2018 №324/26-15-14-01-03, №59/26-15-16-02, №568/26-15-14- 06-03, №707/26-15-14-03-02, №1038/26-15-14-09, від 12.03.2018 №1539/26-15-17-02-39, виданих Головним управлінням ДФС у м. Києві проведена документальна планова виїзна перевірка, за результатами якої складено акт. Так, актом перевірки встановлено порушення:п.44.1 ст.44, п. 138.1, п. 138.2 ст.138, п.п. 139.1 п. 139.1 ст. 139, п.п. 134.1.1, п. 134.1, ст.134 Податкового кодексу України, ст. 4, пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами і доповненнями), п.п.2.1, п.п.2.4., п.п. 2.5 п. 2 „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (із змінами і доповненнями), п.5, п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153. п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.01.2000 N 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 11.02.2000 за N 85/4306п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №16 Витрати затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за N 27/4248 в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, у загальній сумі 3 938 233 грн., у тому числі: у 2015 році на 3936433 грн., за 3 квартали 2017 на 1800 гривень., п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено: заниження податку на додану вартість всього у сумі 3735884 грн., в тому числі за січень 2015 у сумі 439 167 грн., за лютий 2015 у сумі 280888 грн., за березень 2015 у сумі 243634грн., за квітень 2015 у сумі 222950 грн., за травень 2015 у сумі 283 867 грн., за червень 2015 у сумі 300667 грн., за липень 2015 у сумі 118824 грн., за серпень 2015 у сумі 367940 грн., за вересень 2015 у сумі 47021 грн., за жовтень 2015 у сумі 395012 грн., за листопад 2015 у сумі 405211 грн., за грудень 2015 у сумі 326734 грн., за березень 2016 у сумі 142450 грн., за червень 2016 у сумі 2976 грн., за червень 2017 у сумі 3265 грн., за серпень 2017 у сумі 155 278 грн.; завищення суми від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за вересень 2017 року в сумі 301 769 грн.; п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН за травень 2017 року, червень 2017 року, липень 2017 року на загальну суму ПДВ 376166 гривень.

За результатами перевірки, Головним управлінням державної фіскальної служби України і м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення №48326151401 від 18.04.2018, яким встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- VI (із змінами і доповненнями) в результаті чого встановлено: заниження податку на додану вартість всього у сумі 301 769, 00 грн. за вересень 2017 року;

податкове повідомлення-рішення №48226151408 від 18.04.2018, яким встановлено порушення п.44.1 ст.44, п. 138.1, п. 138.2 ст.138, п.п. 139.1л. 139.1 ст. 139, п.п. 134.1.1, п. 134.1, ст.134 Податкового кодексу України ст. 4, пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами і доповненнями), п.п.2.1, п.п.2.4.,п.п. 2.5 п. 2 „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (із змінами і доповненнями), п.5, п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153. п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.01.2000 N 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 11.02.2000 за N 85/4306, п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №16 Витрати затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за N 27/4248 в результаті чого в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, у загальній сумі 3 938 233, 00 грн.. та штрафні санкції у сумі 450, 00 грн.

податкове повідомлення-рішення №48526151401 від 18.04.2018, яким встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі в результаті чого встановлено: заниження податку на додану вартість всього у сумі 3735884,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 1 86 7 942, 00 грн.;

податкове повідомлення-рішення №48426151401 від 18.04.2018, яким встановлено порушення п. 201.1, п. 201.10 ст. 201, 120-1 Податкового кодексу України та застосовано штрафні санкції у сумі 37 676, 63 грн.

На думку позивача, акт перевірки не містить жодного встановленого юридичного факту, визначеного у абз. 1-4 ч. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим, відповідач не мав достатніх правових підстав для винесення та направлення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечив, зазначивши, що проведено документальну виїзну планову перевірку ТОВ Укрспецконструкція з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2017, валютного законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.09.2017 за результатами якої складено акт від 28.03.2018 № 193/26-15-14-01- 03/31992407 та в подальшому прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими, оскільки перевіркою встановлено ряд порушень позивачем вимог Податкового законодавства, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність . Крім того, під час перевірки було неможливо встановити операції з фактичного перевезення товару, недостовірністю даних, відображених на паперових носіях за формою первинних документів, відсутність факту вчинення господарської операції та дефектність первинних документів. Крім того, перевіркою було встановлено порушення строків реєстрації податкових накладних, що у своїй сукупності свідчить про правомірність податкових повідомлень-рішень.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі направлень від 28.02.2018 №324/26-15-14-01-03, №59/26-15-16-02, №568/26-15-14- 06-03, №707/26-15-14-03-02, №1038/26-15-14-09, від 12.03.2018 №1539/26-15-17-02-39 виданих Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецконструкція".

За результатами документальної планової виїзної перевірки, відповідачем винесено акт перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецконструкція", яким встановлено порушення: п.44.1 ст.44, п. 138.1, п. 138.2 ст.138, п.п. 139.1л. 139.1 ст. 139, п.п. 134.1.1, п. 134.1, ст.134 Податкового кодексу України ст. 4, пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами і доповненнями), п.п.2.1, п.п.2.4., п.п. 2.5 п. 2 „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (із змінами і доповненнями), п.5, п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153. п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.01.2000 N 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 11.02.2000 за N 85/4306п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №16 Витрати затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за N 27/4248 в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, у загальній сумі 3 938 233 грн., у тому числі: у 2015 році на 3936433 грн., за 3 квартали 2017 на 1800 гривень., п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- VI (із змінами і доповненнями) в результаті чого встановлено: заниження податку на додану вартість всього у сумі 3735884 грн., в тому числі за січень 2015 у сумі 439 167 грн., за лютий 2015 у сумі 280888 грн., за березень 2015 у сумі 243634грн., за квітень 2015 у сумі 222950 грн., за травень 2015 у сумі 283 867 грн., за червень 2015 у сумі 300667 грн., за липень 2015 у сумі 118824 грн., за серпень 2015 у сумі 367940 грн., за вересень 2015 у сумі 47021 грн., за жовтень 2015 у сумі 395012 грн., за листопад 2015 у сумі 405211 грн., за грудень 2015 у сумі 326734 грн., за березень 2016 у сумі 142450 грн., за червень 2016 у сумі 2976 грн, за червень 2017 у сумі 3265 грн., за серпень 2017 у сумі 155 278 грн; завищення суми від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за вересень 2017 року в сумі 301 769 гривень; п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН за травень 2017 року, червень 2017 року, липень 2017 року на загальну суму ПДВ 376166 гривень; ч.8 ст.9 Закону України №2464-VI від 08.07.2010 "Про збір та облік єдиного внеску загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та п.6 ч.3 р.4 Наказу Міндоходів №499 20.04.2015 "Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", несвоєчасно сплачено суми єдиного внеску.

Також під час перевірки встановлено відображення в бухгалтерському і податковому обліку ТОВ "УКРСПЕЦКОНСТРУКЦІЯ" операцій із суб`єктами господарювання: ТОВ "СІСТЕМС ТЕХНОЛОДЖИ М" (код 39459923), ТОВ "САРНИ ЕНЕРГО ЗБУТ ПОСТАЧ" (код 391783." ТОВ "ДАНВЕРС ПЛЮС" (код 38975126), ПП "ОПТТОРГПОСТАЧ РКЛ" (код 39702343), ТОВ "РЕСУРС КЕПІТАЛ" (код 39597164), ТОВ "ВАРТЕ СОЮЗ" (код 39788076), ТОВ "БЕ ПРОДАКТ" (код 39812840), ТОВ "АРХІТЕК ГРУП" (код 39824615), ТОВ "АГРОТЕХНОЛОГІЇ СУЧАСНОСТІ" (код 439772232), ТОВ "БУДІНВЕСТ-КОМП" (код 39822272), ТОВ "ГОРДОН-СЕРВІС ДІСТРІБЬЮШН" (код 39770083), ТОВ "ГРАНУМ НОТУС" (код 3978041 ТОВ "ГАЛС ЛІДЕР" (код 39534764), ТОВ "ФІРМА "МІРАТОРГ" (код 41195478), ТОВ "ЮК УКРАЇНА" (код 39414128), ТОВ "САЙЛЕС ГРУП" (код 39651671), ТОВ "ФОРТУНА АЛЬЯІ (код 39771696), ТОВ "ВІКОНД СЕРВІС" (код 39772054), ТОВ "ТЕХ ПРОЕКТ ЛТД" (код 39173 ), ПВП "МЕД" (код 21119283), ТОВ "ТРЕЙДМІКС" (код 39367246), ТОВ "ТРАЙДЕР ГРУП" (код 39652392).

Крім того, перевіркою встановлено відсутність фактичного постачання товару із контрагентами, а також відсутність у продавців власних транспортних засобів або факту придбання транспортних послуг на доставку товару; відсутності конкретних адресів пунктів навантаження товару; відсутності складських приміщень та фактичного знаходження житлових будинків за адресою пункту розвантаження товару - м. Кривий Ріг, вул. Луганська, 1-Б, де ТОВ УКРСПЕЦКОНСТРУКЦІЯ орендує у ТОВ Стілпат (код 39613828) приміщення для ведення господарської діяльності площею 50 кв.м. Відсутності у ТОВ Стілпат (код 39613828) основних фондів; відсутності у наданих до перевірки товаро-транспортних накладних податкових номерів приватних підприємців-перевізників, внаслідок чого відсутня можливість дослідження реальності операцій з перевезення товару; дефектність первинних документів, які не дають права на формування витрат та податкового кредиту .

Також позивачем включено до складу собівартості реалізованих товарів та інших операційних витрат, вартість товарів та послуг по документально оформленим поставкам на ТОВ "УКРСПЕЦКОНСТРУКЦІЯ", які ідентифіковані за найменуванням (характеристикою) та не підтверджені реальним одержанням (придбанням) від ТОВ "САРНИ ЕНЕРГО ЗБУТ ПОСТАЧ" (код 39178338), ТОВ "ДАНВЕРС ПЛЮС" (код 38975126), ПП "ОПТТОРГПОСТАЧ РКЛ" (код 39702343), ТОВ "РЕСУРС КЕПІТАЛ" (код 39597164), ТОВ "БЕСТ ПРОДАКТ" (код 39812840), ТОВ "ГРАНУМ НОТУС" (код 39780484), ТОВ "ЮКОМ УКРАЇНА" (код 39414128), ТОВ "САЙЛЕС ГРУП" (код 39651671), ПВП "МЕД" (код 21119283), ТОВ "ГАЛС ЛІДЕР" (код 39534764), ТОВ "ТРАЙДЕР ГРУП" (код 39652392), ТОВ "СІСТЕМС ТЕХНОЛОДЖИ М" (код 39459923), ТОВ "ВАРТЕ СОЮЗ" (код 39788076), ТОВ "АРХІТЕК ГРУП" (код 39824615), ТОВ "АГРО-ТЕХНОЛОГІЇ СУЧАСНОСТІ" (код 439772232 ), ТОВ "БУДІНВЕСТ-КОМП" (код 39822272), ТОВ "ГОРДОН-СЕРВІС ДІСТРІБЬЮШН" (код 39770083), ТОВ "ФОРТУНА АЛЬЯНС" (код 39771696), ТОВ "ВІКОНД СЕРВІС" (код 39772054), ТОВ "Тех проект ЛТД" (код 39173429); не віднесено до складу інших доходів безоплатно отримані товари по операціях з формування активів (товари з джерела невідомого походження), що призвело до заниження доходів, які враховуються при обчисленні фінансового результату до оподаткування; не віднесено до складу інших витрат операцій з надання безповоротної фінансової допомоги, а саме - перерахування грошових коштів наступним суб`єктам господарювання: ТОВ "САРНИ ЕНЕРГО ЗБУТ ПОСТАЧ", ТОВ "ДАНВЕРС ПЛЮС", ПП"ОПТТОРГПОСТАЧ РКЛ", ТОВ "РЕСУРС КЕПІТАЛ", ТОВ "БЕСТ ПРОДАКТ", ТОВ "ГРАНУМ НОТУС", ТОВ "ФІРМА "МІРАТОРГ", ТОВ "САЙЛЕС ГРУП", ПВП "МЕД", ТОВ "ТРЕЙДМІКС", ТОВ "ГАЛС ЛІДЕР", ТОВ "СІСТЕМС ТЕХНОЛОДЖИ М", ТОВ "ВАРТЕ СОЮЗ", ТОВ "АРХІТЕК ГРУП", ТОВ "АГРО-ТЕХНОЛОГІЇ СУЧАСНОСТІ", ТОВ "БУДІНВЕСТ-КОМП", ТОВ "ГОРДОН-СЕРВІС ДІСТРІБЬЮШН", ТОВ "ФОРТУНА АЛЬЯНС", ТОВ "ВІКОНД СЕРВІС", ТОВ "Тех проект ЛТД".

Окрім того, перевіркою встановлено, що в порушення п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового України ТОВ УКРСПЕЦКОНСТРУКЦІЯ здійснено реєстрацію податкових накладних з порушенням граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а саме за податковими накладними №3, від 31.05.2017, №6 від 30.06.2017, №7 від 31.07.2017.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся із даними позовом до суду.

Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У пункті 61.1 статті 61 ПК України (визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Абзацом першим пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України визначено, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Відповідно до пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Наведені норми свідчать про те, що необхідними умовами для проведення планової документальної перевірки платника податків є включення останнього до плану-графіку перевірок та видача наказу про її проведення, а також вручення такому платнику податків наказу та направлення на її проведення, які в свою чергу повинні відповідати вимогам, встановленим Податковим кодексом України.

Щодо оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №48326151401 від 18.04.2018 податкового повідомлення-рішення №48526151401 від 18.04.2018 та податкового повідомлення-рішення №48426151401 від 18.04.2018, якими встановлено порушення п. 201.1, п. 201.10 ст. 201, 120-1 Податкового кодексу України, порушення п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, то суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту

У свою чергу, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. "а" п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, "податковий кредит" - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до абз. 3 п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем здійснено реєстрацію податкових накладних із порушенням граничних термінів реєстрації, а саме: податкову накладну №3 від 04.05.2017 було зареєстровано із затримкою у 153 дні, податкову накладну №6 від 23.06.2017 із затримкою у 10 днів, податкову накладну №7 від 26.07.2017 із затримкою у 8 днів.

Відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачена ст. 120-1 Податкового кодексу України.

Пунктом 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України визначено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Аналіз положень п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України дозволяє стверджувати, що названою нормою Кодексу передбачено нарахування штрафу за не реєстрацію особою раніше вже складеної (тобто виписаної за самостійним рішенням платника податків), існуючої як річ матеріального світу, податкової накладної, таким чином, відповідачем правомірна застосовано до позивача податкову санкцію.

Крім того, системний аналіз наведених правових норм свідчить, що платник податку має право на включення до податкового кредиту сум податку, сплачених ним за наслідками господарських операцій, дійсність та достовірність яких має підтверджуватися внесеними до Реєстру податковими накладними або іншими документами, встановленими ПК, що посвідчують право на віднесення сум податку до податкового кредиту. Це право вони мають незалежно від часу внесення платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних до Реєстру. Визначальним є факт підтвердження операцій податковими накладним.

Так перевіркою встановлено відсутність фактичного постачання товарів, а відтак виконання зобов`язань в цілому, зокрема, продавця в частині фактичної наявності реалізуємої продукції в кількості, яка зазначена в документах, відповідність вимогам діючої нормативної документації, державним стандартам України, технічним умовам, документації, яка встановлює вимоги до якості товару та покупця - в частині оприбуткування, а відтак і використання в господарській діяльності таких товарів.

Як встановлено перевіркою, позивач за період з 01.01.2015 по 30.09.2017 задекларував податковий кредит по податку на додану вартість у сумі 17039076 гривень. Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.01.2015 по 30.09.2017 встановлено його завищення всього у сумі 3 663 066 грн., в тому числі за січень 2015 у сумі 439 167 грн.. лютий 2015 у сумі 285627 грн., за березень 2015 у сумі 238895грн., за квітень 2015 у сумі 222950 грн., за травень 2015 у сумі 283 867 грн., за червень 2015 у сумі 441 800 грн., за липень 2015 у сумі 132 365 грн., за пень 2015 у сумі 487 959 грн.. за жовтень 2015 у сумі 377 159 грн., за листопад 2015 у сумі 430144 грн., грудень 2015 у сумі 23 1000 грн., за квітень 2016 у сумі 3 740 грн., за листопад 2016 у сумі 3733 грн., за жовтень 2017 у сумі 2000 грн., за липень 2017 у сумі 82 660 гривень.

Крім того, як зафіксовано в акті перевірки та не спростовано позивачем, останнім зареєстровано податкові накладні із пропуском встановленого строку, що передбачає відповідальність, яка була правомірна застосовано податковим органом.

Відтак, з огляду на відсутність будь-яких належних доказів, які б спростовували встановлені контролюючим органом обставини, суд доходить висновку, що встановлені відповідачем факти, викладені в акті перевірки, про порушення позивачем норм Податкового кодексу України є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи.

Щодо оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №48226151408, яким встановлено порушення п.44.1 ст.44, п. 138.1, п. 138.2 ст.138, п.п. 139.1 п. 139.1 ст. 139, п.п. 134.1.1, п. 134.1, ст.134 Податкового кодексу України ст. 4, пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами і доповненнями), п.п.2.1, п.п.2.4.,п.п. 2.5 п. 2 „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (із змінами і доповненнями), п.5, п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153. п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.01.2000 N 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 11.02.2000 за N 85/4306п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №16 Витрати затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за N 27/4248, то суд зазначає наступне.

Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п.135.1 ст. 135 ПК України).

Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу (п.137.1 ст. 137 ПК України).

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, витратами є зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Згідно п. 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 об`єктами витрат є продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов`язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

Отже, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків та визначення бази оподаткування податком на прибуток підприємств.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-ХІ (надалі - Закон України № 996-ХІ).

Зі змісту статті 1 Закону України №996-ХІ випливає, що первинний документ - це будь-який документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Законодавством не визначений вичерпний перелік документів, які можуть вважатися первинними, відтак таким, що підтверджують проведення господарської операції і на підставі яких формується звітність. Відсутність деяких реквізитів в одному з первинних документів не робить автоматично господарську операцію такою, що не відбулася.

Частинами 1, 2 статті 9 Закону України №996-ХІ встановлені вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Водночас, проведеною перевіркою встановлено оприбуткування товару, ідентичного задекларованому, який було використано в господарській діяльності, це свідчить про набуття останнього платником податків у власність (безоплатного отримання товару) без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання.

Пунктом 3 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , 'ствердженого наказом Міністерства фінансів України 31.03.1999 за N 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.1999 за N 391/3684 визначеного Активи - ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому .

Відповідно до п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №15 Дохід , затвердженого наказом міністерства фінансів України 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.12.1999 за №860/4153, дохід визначається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлюється зростанням власного капіталу, за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Відповідно до п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України 29.11.1999р. №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:-, дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; І фінансові доходи; і інші доходи.

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від операційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Враховуючи викладене, було відобразити в бухгалтерському обліку операції з отримання активів наступними проводками усього на загальну суму 24281832 гривень, а саме:

2015 рік отримання товару :Д-т 281 Товари - К-т 745 Дохід від безоплатно отриманих активів загальну суму 23763432 гривень.

2016 рік отримання основних засобів :Д-т 10 Основні засоби - отриманих активів на суму 22440 гривень.

З квартали 2017 отримання основних засобів :Д-т 10 Основні засоби - К-т 745 Дохід від безоплатно отриманих активів на суму 495960 гривень.

Визначення фінансового результату:

2015 рік Д-т 745 Дохід від безоплатно отриманих активів - К-т 793 Результат іншої звичайної діяльності на загальну суму 23763432 гривень.

2016 рік Д-т 745 Дохід від безоплатно отриманих активів - К-т 793 Результат іншої звичайної діяльності на суму 22440 гривень.

З квартали 2017 Д-т 745 Дохід від безоплатно отриманих активів - К-т 793 Результат іншої звичайної діяльності на суму 495960 гривень.

Разом з тим, неправильне визначення об`єкта оподаткування впливає на правомірність/протиправність формування витрат платника податків. Отже, таке право виникає за умови фактичного придбання товарів (робіт, послуг) та підтвердження реальності здійснення господарських операцій.

Зокрема, перевіркою встановлено включення до складу собівартості реалізованих товарів та інших операційних витрат вартості товарів та послуг по документально оформленим поставкам на ТОВ "УКРСПЕЦКОНСТРУКЦІЯ", які ідентифіковані за найменуванням (характеристикою) та не підтверджені реальним одержанням (придбанням) ТОВ "САРНИ ЕНЕРГО ЗБУТ ПОСТАЧ" (код 39178338), ТОВ "ДАНВЕРС ПЛЮС" (код" 38975126), ПП"ОІ ІТТОРГПОСТАЧ РКЛ" (код 39702343), ТОВ "РЕСУРС КЕПІТАЛ" (код 39597164), ТОВ "БЕСТ ПРОДАКТ" (код 39812840), ТОВ ТРАНУМ НОТУС" (код 39780484). ТОВ "ЮКОМ УКРАЇНА" (код 39414128), ТОВ "САЙЛЕС ГРУП" (код 39651671), ПВП " МЕД" (код 21119283), ТОВ "ГАЛС ЛІДЕР" ( код 39534764), ТОВ "ТРАЙДЕР ГРУП" (код 39652392), ТОВ "СІСТЕМС ТЕХНОЛОДЖИ М" (код 39459923), ТОВ "ВАРТЕ СОЮЗ" (код 39788076), ТОВ "АРХ1ТЕК ГРУП" (код 39824615). ТОВ "АГРО-ТЕХНОЛОПЇ СУЧАСНОСТІ" (код 439772232 ), ТОВ "БУДІНВЕСТ- КОМП" (код 39822272), ТОВ "ГОРДОН-СЕРВІС ДІСТРІБЬЮШН" (код 39770083), ТОВ "ФОРТУНА АЛЬЯНС" (код 39771696), ТОВ "ВІКОНД СЕРВІС" (код 39772054), ТОВ "Тех проект ЛТД" (код 39173429) на загальну суму 19841 197 гривень, у тому числі: за 2015 в сумі 19812530 грн., за 2016 в сумі 18667грн., за 3 квартали 2017 в сумі 10000 гривень.

Досліджуючи фактичне здійснення бухгалтерських операцій, судом встановлено порушення позивачем визначення суми річного доходу та відображення витрат, що в свою чергу призвело до заниження податку на додану вартість, у зв`язку з чим, застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням є правомірним.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході судового розгляду довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятого на їх підставі рішення.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦКОНСТРУКЦІЯ" відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу

Повний текст складено: 20.12.2019.

Суддя А.С. Мазур