Рішення
від 10.01.2020 по справі 910/15780/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.01.2020Справа № 910/15780/19

Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом ІНСТИТУТУ КАРТОПЛЯРСТВА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ (07853, Київська обл., Бородянський район, селище міського типу Немішаєве, ВУЛИЦЯ ЧКАЛОВА, будинок 22, Ідентифікаційний код юридичної особи 00496828) до проТовариства з обмеженою відповідальністю АГРОХОЛДИНГ РУНО (04116, м.Київ, ВУЛИЦЯ ШУЛЯВСЬКА, будинок 7, Ідентифікаційний код юридичної особи 32736177) стягнення 205150,29 грн. Представники: без повідомлення представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Інститут картоплярства Національної академії аграрних наук України (далі-Позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОХОЛДИНГ РУНО (далі-Відповідач) про стягнення 205 150,29 грн., з яких 199 317,55 грн. боргу, 2 376,08 грн. інфляційних втрат та 3 465,66 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Відповідачем зобов`язань за Договором № 333/0818 від 10.08.2018 щодо своєчасної та повної оплати вартості отриманого товару

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2019 позовну заяву Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №910/15780/19, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 13.11.2019 року направлено на адреси Сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення 15.11.2019 уповноваженим особам Позивача та Відповідача ухвали суду від 13.11.2019.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОХОЛДИНГ РУНО є 04116, м.Київ, ВУЛИЦЯ ШУЛЯВСЬКА, будинок 7.

Суд зазначає, що Ухвала Господарського суду міста Києва від 13.11.2019 про відкриття провадження у справі №910/15780/19 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОХОЛДИНГ РУНО , зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що Відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.08.2019 між Інститутом картоплярства Національної академії аграрних наук України (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОХОЛДИНГ РУНО (Покупець) укладений Договір поставки № 333/0818 (далі - Договір № 333/0818), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти й оплатити Товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим Договором. Загальна вартість даного Договору визначається вартістю Товару, отриманого протягом дії цього Договору згідно з накладними, що є невід`ємними частинами даного Договору. (а.с. 16)

За умовами п. 4 Договору № 333/0818 Товар - жито озиме в кількості 163200,00 кг.

У пункті 6 Договору № 333/0818 сторони погодили, що вартість 1 тони жита озимого становить 3 360,00 грн. з ПДВ, загальна вартість Товару становить: 548352,00 грн.. в тому числі 91392,00 грн. ПДВ.

Відповідно до п. 7 Договору № 333/0818Постачальник поставляє Товар до 30.09.2018. Постачальник здійснює поставку Товару на умовах FXW (EX Works (Інститут картоплярства, Немішаєве), відповідно до міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс в редакції 2010 року, за винятком застережень, прямо передбачених цим Договором). Датою поставки Товару вважається дата товарно-транспортної накладної та/або дата видаткової накладної на Товар.

У пункті п. 8 Договору № 333/0818 сторони також передбачили, що Товар вважається переданим Постачальником та прийнятим Покупцем:

- по кількості - відповідно до ваги, зазначеної в товарно-транспортній накладній та/або видатковій накладній;

- по якості - відповідно до документів, які підтверджують якість Товару.

При переданні Товару, за умови оплати Товару Покупцем, Постачальник зобов`язаний надати Покупцю наступні Документи:

- рахунок-фактуру на оплату партії Товару. що постачається (оригінал);

- видаткову накладну на партію Товару (оригінал).

Згідно з п. 9 Договору № 333/0818 оплата проводиться в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Покупець зобов`язаний перерахувати на поточний рахунок Постачальника 100% вартості Товару. датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника у повному обсязі. також допускається зарахування однорідних зустрічних вимог.

Пунктом 13 Договору № 333/0818 встановлено, що Договір набирає чинності з моменту його належного підписання Сторонами та діє до повного виконання Сторонами взаємних обов`язків.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору № 333/0818 Позивачем поставлено, а Відповідачем прийнято Товар загальною вартістю 548352,00 грн. На підтвердження поставки товару Позивачем до позовної заяви додано копію видаткової накладної № 03/09 від 03.09.2018. (а.с. 17)

Крім того, 03.09.2018 між Позивачем та Відповідачем підписаний Акт прийняття-передачі до Договору поставки № 333/0818 від 10.08.2018, з якого вбачається, що Позивач передав, а Відповідач прийняв жито озиме в кількості 163200 кг, а саме: 13.08.2018 - 41320 кг, 14.08.2018 - 25100 кг, 15.08.2018 - 96780 кг. (а.с. 16)

04.09.2018 між Позивачем та Відповідачем підписаний Протокол про зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України, згідно з яким припинено зобов`язання Сторін у сумі 468216,53 грн., зокрема зобов`язання Відповідача за Договором № 333/0818 на суму 349034,45 грн., заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОХОЛДИНГ РУНО перед Інститутом картоплярства Національної академії аграрних наук України за Договором № 333/0818 станом на 04.09.2018 становить 199317,55 грн. (а.с. 18)

01.11.2018 між Позивачем та Відповідачем підписаний Акт звірки взаємних розрахунків станом за період з 01.01.2018-02.11.2018, з якого вбачається, що станом на 02.11.2018 заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОХОЛДИНГ РУНО перед Інститутом картоплярства Національної академії аграрних наук України становить 199317,55 грн. (а.с. 21)

21.02.2019 Позивачем направлена Відповідачу Вимога про сплату боргу в розмірі 199317,55 грн. (№ 63 від 21.02.2019), якою просить сплатити заборгованість у розмірі 199317,55 грн. в десятиденний трок з дня пред`явлення вимоги. Копія вимоги та докази її направлення наявні в матеріалах справи. (а.с. 10, 22)

Відповідач відповіді на Вимогу не надав, заборгованість за Договором від № 333/0818 не сплатив.

Як зазначає Позивач, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов`язань за Договором № 333/0818 щодо оплати поставленого Товару у останнього утворилась заборгованість перед Позивачем у розмірі 199317,55 грн,. з вимогою про стягнення якої звернувся до суду Позивач. Крім того, зважаючи на неналежне виконання Відповідачем зобов`язань Позивачем нараховано 2 376,08 грн. інфляційних втрат та 3 465,66 грн. 3% річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини;

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Дослідивши умови Договору № 333/0818 від 10.08.2018 Судом встановлено, що за своєю правовою природою укладений договір є договором поставки.

Правовідносини поставки врегульовано §§ 1, 3 Глави 54 Купівля-продаж Цивільного кодексу України та § 1 Поставка Господарського кодексу України.

Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як встановлено Судом, на виконання умов Договору № 333/0818 Позивачем поставлено, а Відповідачем прийнято Товар загальною вартістю 548352,00 грн. На підтвердження поставки товару Позивачем до позовної заяви додано копію видаткової накладної № 03/09 від 03.09.2018. (а.с. 17)

Крім того, 03.09.2018 між Позивачем та Відповідачем підписаний Акт прийняття-передачі до Договору поставки № 333/0818 від 10.08.2018, оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку, за яким Позивач передав, а Відповідач прийняв жито озиме в кількості 163200 кг, а саме: 13.08.2018 - 41320 кг, 14.08.2018 - 25100 кг, 15.08.2018 - 96780 кг. (а.с. 16)

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд акцентує увагу, що при укладенні Договору № 333/0818 сторонами не встановлено строк виконання Відповідачем зобов`язання з оплати вартості Товару.

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору.

За таких обставин Суд дійшов висновку, що Відповідач зобов`язаний був оплатити Позивачу поставлений на підставі Договору № 333/0818 Товар з дня, наступного за днем прийняття товару, тобто з 04.09.2018.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також. строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Судом встановлено, що 04.09.2018 між Позивачем та Відповідачем підписаний Протокол про зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України, згідно з яким припинено зобов`язання Сторін у сумі 468216,53 грн., зокрема зобов`язання Відповідача за Договором № 333/0818 на суму 349034,45 грн., заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОХОЛДИНГ РУНО перед Інститутом картоплярства Національної академії аграрних наук України за Договором № 333/0818 станом на 04.09.2018 становить 199317,55 грн. (а.с. 18).

Отже, Суд зазначає, що заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором № 333/0818 становить 199317,55 грн.

21.02.2019 Позивачем направлена Відповідачу Вимога про сплату боргу в розмірі 199317,55 грн. (№ 63 від 21.02.2019), якою просить сплатити заборгованість у розмірі 199317,55 грн. в десятиденний трок з дня пред`явлення вимоги. Копія вимоги та докази її направлення наявні в матеріалах справи. (а.с. 10, 22)

Втім, Відповідач відповіді на Вимогу не надав, заборгованість за Договором від № 333/0818 не сплатив.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Однак, Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем заборгованості за Договором поставки № 333/0818 від 10.08.2018 перед Інститутом картоплярства Національної академії аграрних наук України, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 199317,55 грн. за Договором поставки № 333/0818 від 10.08.2018 року, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач також просив стягнути з Відповідача 2 376,08 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з березня 2019 року по серпень 2019 року, та 3 465,66 грн. 3% річних, нарахованих за період з 04.03.2019 по 30.09.2019.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013).

Перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем оплати вартості товару у розмірі 3456,66 грн., нарахованих за період з 04.03.2019 по 31.09.2019, вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому розмірі, оскільки розрахунок Позивача є арифметично вірним.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення їх сплати.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України.

Відповідно до ст. 3 вищевказаного Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Отже, зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен місяць щодо якого обчислюється відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України - стягнення інфляційних витрат за такий місяць.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 924/312/18 та від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання в зв`язку з девальвацією грошової одиниці України, у розмірі 2376,08 грн., нарахованих за період з березня 2019 року по серпень 2019 року, вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому розмірі, оскільки розрахунок Позивача є арифметично вірним.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОХОЛДИНГ РУНО на користь Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України підлягає стягненню 199317,55 грн. боргу, 3456,66 грн. 3% річних та 2376,08 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Крім того, у позовній заяві Позивач просить покласти на Відповідача судові витрати, при цьому вказує, що попередній розмір судових витрат складається, зокрема з витрат на правничу допомогу у розмірі 23000,00 грн., остаточний розрахунок яких буде поданий в судовому засіданні.

Однак, ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2019, яка була отримана Позивачем 15.11.2019, вирішено здійснювати розгляд справи № 910/15780/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), тобто Позивачу було відомо, що судове засідання з розгляду справи проводитись не буде.

Однак, в строк, встановлений ухвалою від 13.11.2019, - до 13.12.2019, Позивачем не було надано суду остаточного розрахунку та доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, а тому, відповідно до ст. 124 Господарського процесуального кодексу України суд відмовляє Позивачу у відшкодуванні витрат на правничу допомогу у розмірі 23000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 124, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ :

1. Позовні вимоги Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОХОЛДИНГ РУНО про стягнення 205150,29 грн. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОХОЛДИНГ РУНО (04116, м.Київ, ВУЛИЦЯ ШУЛЯВСЬКА, будинок 7, Ідентифікаційний код юридичної особи 32736177) на користь ІНСТИТУТУ КАРТОПЛЯРСТВА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ (07853, Київська обл., Бородянський район, селище міського типу Немішаєве, ВУЛИЦЯ ЧКАЛОВА, будинок 22, Ідентифікаційний код юридичної особи 00496828) 199317,55 грн. (сто дев`яносто дев`ять тисяч триста сімнадцять грн. 55 коп.) боргу, 3456,66 грн. (три тисячі чотириста п`ятдесят шість грн. 66 коп.) 3% річних, 2376,08 грн. (дві тисячі триста сімдесят шість грн.. 08 коп.) інфляційних втрат та 3077,25 грн. (три тисячі сімдесят сім грн. 25 коп.) судового збору

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 10 січня 2020 року.

Суддя О.В. Чинчин

Дата ухвалення рішення10.01.2020
Оприлюднено16.01.2020
Номер документу86905305
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/15780/19

Постанова від 07.04.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Яковлєв М.Л.

Ухвала від 26.02.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Яковлєв М.Л.

Ухвала від 10.02.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Яковлєв М.Л.

Рішення від 10.01.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Чинчин О.В.

Ухвала від 13.11.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Чинчин О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні