Ухвала

від 14.01.2020 по справі 910/201/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua 0,2

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

м. Київ

14.01.2020Справа № 910/201/20

Суддя Господарського суду міста Києва Смирнова Ю.М., розглянувши

позовну заявуОСОБА_1 доМіністерства юстиції України провизнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 08.07.2019 №2072/5 про скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційних дій від 21.05.2019 року №10701070018046364 Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах , від 30.05.2019 №10701070020046364 Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах та від 31.05.2019 №10701050021046364 Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи , які проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лігуном А.І. стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Ексельсіор (код за ЄДРПОУ 38150437), виданого на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 04.07.2019;

- зобов`язати Міністерство юстиції України вчинити певні дії, а саме: поновити реєстраційні дії №10701070018046364 Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах , №10701070020046364 Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах та №10701050021046364 Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи , які проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лігуном А.І. стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Ексельсіор .

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що:

1) Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (надалі - АРМА), подаючи скаргу від 18.06.2019 на рішення та дії, пов`язані з проведенням реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Ексельсіор , як на підставу для скасування відповідних реєстраційних дій посилається на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 16.02.2018 у справі №757/8709/18-к, а також на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.07.2017 у справі №757/40436/17-к, однак, дані ухвали Печерського районного суду міста Києва в порушення вимог ст. 34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128, не були додані до скарги. Також позивач вказує, що до скарги не було додано і витягу з ЄДР, на який посилався скаржник;

2) АРМА не є належним скаржником за скаргою, оскільки до скарги не було надано жодного документу, який підтверджував би права АРМА на частки ТОВ КУА Ексельсіор , а ЄДР не містить інформації, що АРМА є управителем корпоративних прав (часток) в ТОВ КУА Ексельсіор або установником управління;

3) Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при розгляді скарги АРМА від 18.06.2019, вийшла за межі скарги, що унеможливило заінтересованим особам надати свої пояснення та заперечення;

4) У своєму висновку від 04.07.2019 Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації по всьому тексту висновку вказує юридичну особу ТОВ Ексельсіор , яка має ідентифікаційний код юридичної особи 37931842, а відтак є незрозумілим реєстраційні дії стосовно якої юридичної особи досліджувалися Комісією: ТОВ Ексельсіор , яке має ідентифікаційний код юридичної особи 37931842 або ТОВ Компанія з управління активами Ексельсіор з ідентифікаційним кодом юридичної особи 38150437;

5) Комісія у своєму висновку від 04.07.2019 зазначає про наявність заборони на момент проведення оскаржуваних реєстраційних дій та посилається на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.07.2017 у справі №757/40436/17-к, однак, під час здійснення реєстраційних дій зазначеної ухвали не було ані в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

6) Розгляд скарги відбувся із порушенням встановленої законодавством процедури з порушенням принципів об`єктивності та добросовісності, крім того було порушено право позивача на участь у прийнятті рішення.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що Господарський процесуальний кодекс України, визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Тобто, подання позовної заяви за правилами Господарського процесуального кодексу України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб`єктної юрисдикції справ відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України Про судоустрій і статус суддів , місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду;

3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;

5) справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;

6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;

8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;

9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;

10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;

11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України Про третейські суди , якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;

12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;

13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;

14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою;

15) інші справи у спорах між суб`єктами господарювання;

16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець;

17) справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Разом з тим, у позовній заяві позивачем заявлено вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України, виданого на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, про скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційних дій, а також зобов`язання відповідача поновити відповідні реєстраційні дії.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує порушенням Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації встановленої чинним законодавством України процедури при розгляді скарги Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, на рішення та дії, пов`язані з проведенням реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (тобто, скарги, поданої в порядку ч. 2 ст. 34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ).

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Аналогічні висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №911/3594/17.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Як зазначалось, оскаржуваний наказ був прийнятий відповідачем за наслідками розгляду скарги Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, поданої в порядку ст. 34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань .

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Підставами виникнення спірних правовідносин стало скасування Міністерством юстиції України реєстраційних дій (внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах), які проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лігуном А.І. як суб`єктом державної реєстрації.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Тобто, згідно наведених приписів Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Міністерство юстиції України лише перевіряє законність рішень та дій суб`єкта державної реєстрації.

Відтак, прийнятий Міністерством юстиції України за наслідками перевірки законності дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лігуна А.І. як суб`єкта державної реєстрації, є таким, що винесений внаслідок реалізації відповідачем своїх владно-управлінських функцій у сфері нагляду та контролю за законністю рішень, дій та бездіяльності суб`єктів державної реєстрації, які делеговані Міністерству юстиції України державою.

Такі висновки суду кореспондуються із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 11.04.2018 у справі №910/8424/17, яка ухвалена за наслідками розгляду подібного спору.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №914/2006/17.

Таким чином, в даному випадку відповідачем було прийнято спірний наказ в межах перевірки процедури здійснення реєстраційних дій (виконання владно-управлінських функцій), що свідчить про публічно-правовий характер спірних правовідносин.

При цьому, вимоги позивача про зобов`язання відповідача поновити реєстраційні дії є похідними та розглядаються за наслідком перевірки законності цього наказу.

Із наведених позивачем обставин та обґрунтувань вбачається, що спір у цій справі стосується виключно дотримання Міністерством юстиції України (як суб`єктом владних повноважень) вимог законодавства при розгляді скарги на рішення та дії державного реєстратора, а не підстав набуття прав на частку у статутному капіталі товариства.

Відтак, даний спір не є спором про право і підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства з огляду на те, що спір виник внаслідок виконання відповідачем владних управлінських функцій та має публічно-правовий характер.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Враховуючи викладене та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. У відкритті провадження у справі відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повної ухвали. При цьому, згідно з п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Ю.М. Смирнова