ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
15.01.2020Справа № 910/15999/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали господарської справи
за позовом Державного підприємства "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ" (01601, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд.22)
до Товарної біржі "Київський інсайдерський фонд" (01021, м. Київ, вул. Інститутська 16, офіс 1/5)
про стягнення 10 167,23 грн
Представники сторін: не викликались
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Державне підприємство "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товарної біржі "Київський інсайдерський фонд" про стягнення 10 167,23 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем умов Договору №132-МП-ЦБД2/2018 про використання електронної торгової системи для організації проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації від 24.10.2018 з Додатковими угодами до нього, а саме, в частині оплати за надані позивачем послуги за період травень-вересень 2019, що стало наслідком виникнення у відповідача заборгованості у розмірі 10 167,23 грн, з яких: 8 500,00 грн - основний борг, 904,97 грн - пеня та 762,26 грн - штраф.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/15999/19 та вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Даною ухвалою, суд у відповідності до ст.ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачам строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.
З наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0103050890922 вбачається, що ухвала про відкриття провадження у справі була отримана відповідачем 20.11.2019, проте, у визначений судом строк відзив на позовну заяву останнім не подано.
Відповідно до ч. 9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
24 жовтня 2018 року між Державним підприємством "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ" (надалі- адміністратор, позивач) та Товарною біржею "Київський інсайдерський фонд" (надалі- оператор, відповідач) був укладений договір №132-МП-ЦБ2/2018 про використання електронної торгової системи для організації проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації (надалі- договір) та додаткові угоди до нього від 28.11.2019, від 19.04.2019 та від 25.06.2019.
Відповідно до п. 1.1. договору предметом договору є надання адміністратором доступу оператора до електронної торгової системи "ProZorro.Продажі" ЦБД-2 (далі- ЕТС) для використання ЕТС з метою забезпечення проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації у ЕТС.
Підключення електронного майданчика до ЕТС здійснюється з метою забезпечення оператором функціонування електронного майданчика для проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації з урахуванням вимог чинного законодавства України та Порядку відбору операторів (п. 2.1. договору).
Відповідно до п. 5.1. договору в редакції додаткової угоди від 28.11.2019, ціна договору складається з плати на розвиток ЕТС та плати за використання ЕТС у розмірах, передбачених п. 17,18 Порядку відбору операторів.
Пунктом 5.2. договору в редакції додаткової угоди від 19.04.2019 адміністратор протягом п`яти робочих днів з дня опублікування органом приватизації договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в ЕТС виставляє рахунок оператору, через електронний майданчик якого переможець електронного аукціону набув право на участь у відповідному аукціоні (статусу учасника), для перерахування плати на розвиток ЕТС. Плата на розвиток ЕТС визначається з урахуванням податку на додану вартість, розмірі якої передбачений п. 17 Порядку відбору операторів. Розмірі максимальної плати за участь в електронному аукціоні визначається у відсотках ціни продажу об`єкта приватизації з урахуванням податку на додану вартість та встановлюється в п. 114 Порядку проведення електронних аукціонів. Рахунок виставляється засобами електронного зв`язку, в тому числі, електронною поштою та підлягає оплаті оператором протягом п`яти робочих днів з дня його виставлення.
У випадку ненадходження на банківський рахунок адміністратора плати на розвиток ЕТС у строки, визначені п. 5.2. цього договору, факт надання послуг на розвиток ЕТС фіксується адміністратором датою останнього дня календарного місяця, в якому було опубліковано договір купівлі-продажу об`єкта приватизації в ЕТС. Після цього оператору надається Акт надання послуг на розвиток ЕТС засобами електронного зв`язку (абз. 2 п. 5.3. договору в редакції додаткової угоди від 28.11.2019).
Відповідно до п. 5.4. договору в редакції додаткової угоди від 28.11.2019 адміністратор не пізніше п`ятого числа звітного місяця виставляє оператору рахунок за використання ЕТС за звітний місяць. Рахунок виставляється засобами електронного зв`язку, в тому числі, електронною поштою. Оператор вносить на банківський рахунок адміністратора плату за використання ЕТС не пізніше 10 числа звітного місяця.
Ціна договору сплачується оператором з моменту набрання чинності цим договором в незалежності від факту підключення майданчику оператора до ЕТС (п. 5.9. договору в редакції додаткової угоди від 19.04.2019).
На виконання умов вищевказаного договору позивачем в період з травня по вересень 2019 року виставлялись відповідачу наступні рахунки щодо оплати за використання ЕТС:
- №В-05-43 від 03.05.2019 на суму 1 700,00 грн, який був направлений відповідачу засобами електронного зв`язку 03.05.2019;
- №В-06-43 від 03.06.2019 на суму 1 700,00 грн, який був направлений відповідачу засобами електронного зв`язку 03.06.2019;
- №В-07-43 від 02.07.2019 на суму 1 700,00 грн, який був направлений відповідачу засобами електронного зв`язку 02.07.2019;
- №МП-00000033 від 02.08.2019 на суму 1 700,00 грн, який був направлений відповідачу засобами електронного зв`язку 02.08.2019;
- №МП-000000111 від 03.09.2019 на суму 1 700,00 грн, який був направлений відповідачу засобами електронного зв`язку 03.08.2019.
Факт надання послуг за вищевказаний період підтверджується також Актами надання послуг №В19-05-43 від 31.05.2019, №В-19-06-43 від 30.06.2019, №В-07-43 від 31.07.2019, №МП-00000033 від 31.08.2019, №МП000000111 від 30.09.2019, які направлялись на адресу відповідача засобами електронного зв`язку (електронною поштою).
За доводами позивача, відповідач в поручення умов п. 5.4. договору не здійснив оплати за використання ЕТС згідно виставлених рахунків, що стало наслідком виникнення у останнього заборгованості перед позивачем у розмірі 8 500,00 грн та підставою для нарахування пені у розмірі 904,97 грн та штрафу у розмірі 762,26 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як встановлено судом, в період з травня по вересень 2019 року відповідачу виставлялись рахунки щодо оплати за використання ЕТС на загальну суму 8 500,00 грн та Акти наданих послуг на вищевказану суму, які направлялись на адресу останнього засобами електронного зв`язку (електронною поштою).
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач не підписав Акти наданих послуг та не надав письмової мотивованої відмови від їх підписання, що передбачена п. 5.5 договору в редакції додаткової угоди від 28.11.2019. Таким чином, за відсутності будь-яких зауважень щодо Актів наданих послуг, останні вважаються погодженими сторонами.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що відповідач вносить на банківський рахунок позивача плату за використання ЕТС не пізніше 10 числа звітного місяця (абз. 2 п. 5.4. договору в редакції додаткової угоди від 28.11.2019)
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
За приписами ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Оскільки відповідач всупереч умовам п. 5.4. договору та положенням ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати наданих позивачем послуг на загальну суму 8 500,00 грн, у останнього станом на момент розгляду спор існує непогашена перед позивачем заборгованість у вищевказаному розмірі.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами як письмові, речові і електронні докази.
Отже, приймаючи до уваги зазначене та враховуючи, що відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання зобов`язання щодо оплати за використання ЕТС згідно договору №132-МП-ЦБ2/2018 від 24.10.2018, суд приходить до висновку, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та строк оплати, у відповідності до умов договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 8 500,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За прострочення зобов`язання позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 904,97 грн та штраф у розмірі 762,26 грн.
Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
У пункті 5.6 договору в редакції додаткової угоди від 19.04.2019 за порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим договором, в тому числі передбачених п. 3.3.34 цього договору, винна сторона сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день порушення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 10% суми заборгованості або понесених збитків.
Таким чином, приймаючи до уваги положення п. 5.6 договору та враховуючи, що прострочення оплати відбулось з 11 числа звітного місяця, суд здійснив власний перерахунок пені, за наслідками якого позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 680,82 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу у розмірі 762,26 грн, суд встановив, що останній є арифметично вірним та обґрунтованим, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання зобов`язань за договором, як і не надано доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у нього обов`язку оплатити існуючу заборгованість в заявленому позивачем розмірі.
З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для частково задоволення позовних вимог Державного підприємства "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ".
Відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 236 - 239, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товарної біржі "Київський інсайдерський фонд" (01021, м. Київ, вул. Інститутська 16, офіс 1/5, ідентифікаційний код 36024932) на користь Державного підприємства "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ" (01601, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд.22, ідентифікаційний код 42068925) основну суму боргу у розмірі 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) грн 00 коп., пеню у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн 82 коп., штраф у розмірі 762 (сімсот шістдесят дві) грн 26 коп. та судовий збір у розмірі 1 878 (одна тисяча вісімсот сімдесят вісім) грн 65 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 15.01.2020
Суддя Л. Г. Пукшин
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.01.2020 |
Оприлюднено | 16.01.2020 |
Номер документу | 86905541 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Пукшин Л.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні