Рішення

від 13.01.2020 по справі 917/1917/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.20 Справа № 917/1917/19

Господарський суд Полтавської області в складі судді Іванко Л.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", 01601, м. Київ, вул.Мечникова,16-А, ідент. код 30401456

до відповідача Селянського (фермерського) господарства "Нове-2", 37440, Полтавська обл., Гребінківський район, с. Олександрівка, ідент. код 24564954

про стягнення 22 943,73 грн.

встановив:

До господарського суду Полтавської області надійшов позов Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (далі - позивач) до Селянського (фермерського) господарства "Нове-2" (далі - відповідач) про стягнення 22943,73 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем виникли відносини щодо виконання умов договору прямого лізингу, проте відповідач у повній мірі не виконав свої зобов`язання щодо оплати по договору, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 22 943,73 грн.

Відповідач відзив на позов суду не надав.

Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 25.11.2019р. позовну заяву Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, задоволено клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

При цьому, вказаною ухвалою суду, зокрема, відповідачу - Селянському (фермерському) господарству "Нове-2" було визначено строк до 25.12.19р. для подання заяви з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом та про його право подати заяву з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, відзив на позовну заяву, суд 26.11.2019 р. направив на адресу відповідача, а саме: 37440, Полтавська обл., Гребінківський район, с. Олександрівка, рекомендованим листом з повідомленням про вручення ухвалу про відкриття провадження у справі від 25.11.2019 р. по даній справі.

Вищезазначена ухвала суду від 25.11.2019 р. отримана відповідачем 27.11.2019 р., що підтверджується відповідним підписом (повідомлення міститься в матеріалах справи) .

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

За змістом п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвала суду про відкриття провадження у справі була своєчасно направлена для розміщення до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 25.11.2019р. у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розпочав розгляд справи по суті відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Між Державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (позивачем) та Селянським (фермерським) господарством "Нове-2" (відповідачем) було укладено договір прямого лізингу №16-12-47пл-стс/659 від 27.12.2012р. (далі - договір), за умовами п. 1.1. якого позивач (лізингодавець) передав відповідачу (лізингоодержувач) у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який є власністю лізингодавця та визначений у додатку до договору Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу , що є специфікацією предмета лізингу, а відповідач зобов`язався сплачувати за це лізинговий платіж на умовах договору.

Факт отримання відповідачем техніки - зернозбиральний комбайн Єнісей КЗС-950, по договору прямого лізингу №16-12-47пл-стс/659 від 27.12.2012 р. підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі від 17.01.2013 р. та не заперечується відповідачем.

Відповідно до п. 4.1. договору за користування предметом лізингу відповідач сплачує позивачу лізингові платежі.

Згідно п. 4.3. договору сторони узгодили, що черговість сплати лізингових платежів у частині відшкодування вартості предмета лізингу та сплати комісії за супроводження договору кратна 6 місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання Акта. Перший лізинговий платіж сплачується через 6 місяців є дати підписання акта, подальші платежі - через кожні 6 місяців.

Розмір лізингових платежів, їх складових частин сторони визначили в додатку до договору Графік сплати лізингових платежів (п.4.4 договору).

Як зазначає позивач та не заперечується відповідачем, останній порушив умови договору в частині своєчасної сплати лізингових платежів, у зв`язку з чим у відповідача утворився борг в сумі 17210,19 грн.

Відомостей на підтвердження добровільного погашення заборгованості відповідачем сторони суду не надали.

При прийнятті рішення, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до статті 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. ст. 626, 629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Судом встановлено, що строк виконання обов`язку відповідача зі сплати лізингових платежів настав, проте, відповідач свої зобов`язання по договору в частині оплати виконав частково, у зв`язку з чим у нього утворився борг в сумі 17210,19 грн.

Доказів в спростування вищевикладеного відповідач суду не надав.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 17210,19 грн. є обґрунтованою та підтвердженою належними доказами, а отже підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача 4862,17 грн. пені, 417,23 грн. інфляційних та 454,14 грн. 3% річних.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.1. договору визначено, що за порушення строків сплати лізингових платежів відповідач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період , за який нараховується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов`язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі виконання зобов`язання повному обсязі (п. 7.7. договору).

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов`язання.

Перевіривши розрахунок позивача в частині вимог про стягнення 4862,17 грн. пені, 417,23 грн. інфляційних та 454,14 грн. 3% річних, суд дійшов висновку, що він є правильним, заявлений розмір сум відповідає вимогам законодавства, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, вимоги позивача обґрунтовані, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі.

За ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Суд встановив, що при подачі даного позову позивачем сплачено 1921,00 грн. судового збору за платіжним дорученням № 9289 від 23.10.2019 року.

Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Нове-2" (37440, Полтавська обл., Гребінківський район, с. Олександрівка, ідент. код 24564954) на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01601, м. Київ, вул. Мечникова,16-А, ідент. код 30401456) 17210,19 грн. заборгованості, 4862,17 грн. пені, 417,23 грн. інфляційних, 454,14 грн. 3% річних та 1921,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Іванко Л.А.