Рішення

від 14.01.2020 по справі 922/3815/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2020 р. Справа № 922/3815/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Джерелій В.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомерц 2012", м. Куп`янськ, Харківська обл. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Васищевський завод рослинних олій", смт. Васищеве, Харківська обл. про стягнення коштів 1 481 909, 59 грн за участю представників сторін:

позивача - Коротков В.Г. (директор);

Циганенко О.П. (ордер серії АХ № 1004750 від 18.11.2019);

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомерц 2012", м. Куп`янськ, Харківська обл. (далі за текстом - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Васищевський завод рослинних олій", смт. Васищеве, Харківська обл. (далі за текстом - відповідач) 1481909,59 грн. заборгованості за поставлену продукцію.

Позов обґрунтовано з посиланням на невиконання відповідачем умов договору поставки № 0080СГ від 08.10.2018 щодо своєчасного та повного проведення розрахунків за отриманий товар.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.11.2019 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 23.12.2019.

В процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження позивач звернувся до суду з заявою (вх. № 28383 від 22.11.2019) про забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.11.2019 в задоволенні зазначеної заяви відмовлено.

Позивач звернувся до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 31278 від 23.12.2019), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Васищевський завод рослинних олій" 1381909,59 грн. заборгованості за поставлену продукцію. Дана заява обгрунтована з посиланням на те, що відповідачем після відкриття провадження у справі сплачено за поставлену продукцію 100000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.12.2019 заяву позивача (вх. № 31278 від 23.12.2019) про зменшення розміру позовних вимог задоволено, та вирішено продовжити розгляд позову в межах даної справи з її урахуванням.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву в порядку та строк, встановлені ухвалою господарського суду Харківської області 21.11.2019.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.01.2020.

Позивач надав суду заяву про стягнення витрат на правову допомогу (вх. № 779 від 14.01.2020), в якій просить суд за наслідками розгляду справи стягнути з відповідача на користь позивача 10000 грн. судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу позивача в господарському суді Харківської області.

На судове засідання 14.01.2020 прибули представники позивача, які просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачі у судове засідання 14.01.2020 свого уповноваженого представника не направив, хоча належними чином повідомлений про дату, час та місце проведення розгляду справи, однак звернувся до суду з клопотанням (вх. № 585 від 13.01.2020), в якому просить суд відкласти розгляд справи у зв`язку з неможливістю направити свого представника у дане судове засідання.

Однак, зазначене клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Дана справа розглядається судом вже досить тривалий час, протягом якого відповідач не був позбавлений можливості реалізувати власні процесуальні права, в т.ч. надати в обґрунтування своїх вимог всі необхідні документи та пояснення в обґрунтування власної правової позиції, а також у разі необхідності направити в судове засідання свого представника.

Суд зазначає, що відповідачем в обґрунтування власного клопотання не надано жодного доказу неможливості прибуття його представника в судове засідання, а тому це клопотання суд визнає необґрунтованим.

Суд також враховує, що відповідач, як юридична особа, не позбавлений можливості для представництва власних інтересів у судах мати декілька представників, та, у випадку неможливості прибуття на судове засідання одного з представників, направити на це засідання іншого представника.

За таких обставин, суд вважає що відповідач не надав суду доказів наявності поважних причин для неявки в судове засідання свого представника, підстав неможливості розгляду даної справи у даному судову засіданні суд не вбачає, а відкладення розгляду справи призведе до необґрунтованого затягування її розгляду.

До того ж, відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Оскільки неявка на судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, клопотання останнього про відкладення розгляду справи є необґрунтованим, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено ст. 202 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, 08.10.2018 між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір поставки № 0080СГ (далі за текстом - договір; а. с. 12-15), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти та своєчасно здійснити оплату продукції - соняшник врожаю 2018 року, в порядку і на умовах цього договору (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 2.1 договору загальна сума договору складається з сум окремих партій продукції, визначених у додатках (специфікаціях) до даного договору, згідно з якими була поставлена продукція, протягом дії даного договору.

Згідно з п. 2.3. договору, покупець проводить оплату продукції на умовах, які зазначені в специфікації на розрахунковий рахунок постачальника в строк, що затверджений сторонами в специфікації.

Відповідно до п. п. 4.1-4.2 договору продукція поставляється покупцеві окремими партіями в термін, що зазначений у специфікації до даного договору.

Датою поставки продукції вважається дата підписання видаткової накладної.

Пунктом 8.1 договору встановлено: термін дії договору встановлюється з дня його підписання сторонами і до 31.07.2019, а в разі несвоєчасного виконання сторонами своїх договірних зобов`язань - до повного виконання ними взятих на себе зобов`язань.

До зазначеного договору сторонами узгоджено специфікацію № 13 від 14.03.2019, відповідно до умов якої було погоджено наступні кількість, ціну, загальну вартість та строк поставки продукції:

Найменування продукції: соняшник врожаю 2018 року.

Строк поставки: до 20.03.2019.

Кількість тн. (+/- 10%): 185,00.

Ціна за 1 тн. без ПДВ, грн.: 8087,04.

Загальна вартість продукції і сума платежу без ПДВ, грн. (+/- 10%): 1496102,40.

Загальна вартість продукції і сума платежу з ПДВ, грн. (+/- 10%): 1795322,88.

Розрахунки за продукцію, яка поставляється у відповідності до умов цього договору, здійснюється на банківський рахунок постачальника.

Покупець перераховує на розрахунковий рахунок Постачальника оплату за продукцію протягом чотирнадцяти банківських днів з моменту отримання продукції покупцем.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач на виконання умов договору поставив відповідачу обумовлений договором товар за наступними видатковими накладними:

№ 26 від 14.03.2019 на загальну суму 692315,32 грн. (а. с. 17);

№ 27 від 15.03.2019 на загальну суму 294821,14 грн. (а. с. 21);

№ 28 від 17.03.2019 на загальну суму 299285,17 грн. (а. с.23);

№ 29 від 19.03.2019 на загальну суму 278323,57 грн. (а. с. 25);

№ 30 від 21.03.2019 на загальну суму 217185,55 грн. (а. с. 27).

Всього на загальну суду 1781930,75 грн.

Однак, відповідач за даний товар з позивачем в повному обсязі не розрахувався. Станом на час звернення позивача до суду з позовом по даній справі, борг відповідача перед позивачем за поставлену продукцію становив 1481909,59 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивач направив на адресу відповідача грошові вимоги № 07-06/19 від 07.06.2019 та № 04-09/19 від 04.09.2019, в яких вимагав сплатити існуючий борг, однак, зазначені вимоги задоволені лише частково.

Факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості також зафіксовано в складеному та підписаному обома сторонами акті звірки взаєморозрахунків станом за період: 08.10.2019-07.11.2019 (а. с. 31-32), згідно з яким сума боргу відповідача перед позивачем становить 1481909,59 грн.

Обставини щодо стягнення зазначеного боргу в сумі 1481909,59 грн. стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Як зазначає позивач після відкриття провадження у даній справі відповідач додатково сплатив на його користь 100000,00 грн. заборгованості, в зв`язку з чим, позивачем з урахуванням відповідної заяви про зменшення розміру позовних вимог заявлено до стягнення з відповідача 1381909,59 грн.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу приписів ст. ст. 691, 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за поставлену продукцію у сумі 1381909,59 грн. підтверджується матеріалами справи та відповідачем жодним чином не спростований. Строк виконання зобов`язань з її оплати встановлений специфікацією № 13 від 14.03.2019, яка є невід`ємною частиною договору, та є таким, що настав.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову, та стягнення з відповідача на користь позивача 1381909,59 грн. заборгованості за отриману продукцію.

Здійснюючи розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст.. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Яке свідчить заявлений позов, в ньому позивачем вказано що попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи, становлять судовий збір у розмірі 22228,64 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40000 грн.

Як свідчать матеріали справи, в зв`язку з порушенням відповідачем прав та інтересів позивача, останній звернувся до адвокатського бюро з метою надання останнім правової допомоги пов`язаної зі зверненням до суду з позовом у даній справі.

Зокрема, матеріали справи свідчать про те, що між позивачем (далі за текстом - клієнт) та адвокатським бюро Олексія Циганенко (далі за текстом - адвокатське бюро) укладено договір про надання правничої допомоги б/н від 01.11.2019, згідно з п. 1.1 якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу з захисту прав та інтересів клієнта по стягненню заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Васищевський завод рослинних олій" (код ЄДРПОУ 37431314).

Актом про надання правничої допомоги б/н від 13.01.2020 до договору сторони узгодили, що адвокатське бюро надало послуги у вигляді проведення аналізу спірних правовідносин про стягнення боргу з ТОВ "Васищевський завод рослинних олій"; підготовлено та подано до господарського суду Харківської області позовну заяву про стягнення боргу з ТОВ "Васищевський завод рослинних олій" в сумі 1481909,59 грн.; підготовлено та подано до господарського суду Харківської області в справі № 922/3815/19 заяву про забезпечення позову ТОВ "Васищевський завод рослинних олій"; підготовлено та подано до господарського суду Харківської області в справі № 922/3815/19 заяву про зменшення розміру позовних вимог, а також участь у судових засіданнях в господарському суді Харківської області у справі № 922/3815/19 на загальну суму 10000,00 грн.

Позивач сплатив на користь адвокатського бюро 10000,00 грн., що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача від 19.11.2019.

Враховуючи викладене, а також те, що факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та сума таких витрат підтверджується матеріалами справи, вони є співрозмірними щодо ціни позову, ступеню складності спору та витраченого адвокатом часу на надання правової допомоги; що відповідач будь-яких заперечень стосовно розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не заявляв, відповідних доказів суду не надав, в порядку, визначеному п. 5 ст. 126 ГПК України не звертався до суду з клопотанням про їх зменшення, суд приходить до висновку про необхідність розподілу судових витрат виходячи з суми сплачених позивачем витрат на послуги адвоката в розмірі 10000,00 грн.

Крім того, як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 22228,64 грн. Однак, як вже було зазначено вище, в процесі розгляду справи позивач зменшив розмір позовних вимог на 100000 грн., які попередньо також були враховані при сплаті судового збору за подання позову.

Згідно з п. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню 20728,64 грн. судового збору та 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Васищевський завод рослинних олій" (адреса: 62495, Харківська обл., Харківський р-н., сел. Василеве, вул. Овочева, 13; код ЄДРПОУ: 37431314) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомерц 2012" (адреса: 63701, Харківська обл., м. Куп`янськ, вул. 1-го Травня, 6, оф. 313; код ЄДРПОУ: 37813271):

1381909,59 грн. заборгованості за поставлену продукцію;

20728,64 грн. судового збору;

10000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п. 17.5 Перехідних Положень ГПК України.

Повне рішення складено "15" січня 2020 р.

Суддя О.І. Байбак