Рішення

від 10.01.2020 по справі 925/1334/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2020 року м. Черкаси справа № 925/1334/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Буднік А.М., за участі представників сторін:

від позивача: Новіков М.В. - адвокат за ордером;

від відповідача: не з`явився;

присутній прокурор Синецька О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравневе" (с. Першотравневе, Чорнобаївський район, Черкаська область) до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (м. Черкаси) про визнання права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та запису про право власності

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов з вимогами :

- визнати за сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Першотравневе" право власності на земельну ділянку кадастровий номер 7125187900:02:000:0528;

- скасувати державну реєстрацію права власності головного управління Держгеокадастру в Черкаській області на земельну ділянку кадастровий номер 7125187900:02:000:0528 та запис про право власності номер 27938846 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 12.12.2019 Господарський суд Черкаської області закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у засіданні суду на 10 год. 00 хв. 10.01.2020.

До початку розгляду справи по суті заступник прокурора Черкаської області В. Носенко подав до Господарського суду Черкаської області заяву № 05/2-1171вих-19 від 27.12.2019 про вступ прокурора у цю справу для представництва інтересів держави.

В обґрунтування своєї заяви прокурор зазначив, що у спірних правовідносинах держава має майнові інтереси стосовно розпорядження у відповідності з вимогами чинного законодавства земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 14,7101 га, яка є предметом спору. Наявність загрози порушення цих інтересів держави й зумовлює необхідність у їх захисті. Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, яке неналежним чином здійснює захист інтересів держави у спірних правовідносинах, бо не бере участь у судових засіданнях, відзив до суду на виконання вимог ст. 165 ГПК України та ухвали суду від 03.12.2019 в справу не надано, що й є підставою для вступу прокурора у справу.

В судовому засіданні прокурор відділу прокуратури Черкаської області Синецька О.Ю. підтримала заяву про вступ прокурора у справу № 925/1334/19.

Представник відповідача заперечив проти задоволення заяви прокурора та зазначив, що прокурор не надав доказів на обґрунтування необхідності захисту інтересів держави та порушення інтересів держави, а також не надав доказів повідомлення відповідача про звернення до суду на захист інтересів держави в його особі.

З даного питання судом встановлено наступне:

Згідно з ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 ГПК України.

Стаття 23 Закону України "Про прокуратуру" містить, зокрема, такі норми:

1. Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

3. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

4. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Суд не погоджується із доводами прокуратури про те, що у випадку наміру прокурора вступити в справу, позов в якій подано іншою особою, прокурор не повинен до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. Прокурор вказує, що такий обов`язок для прокурора виникає лише у випадку подання ним позову. Однак суд вважає, що поняття "звернення до суду" охоплює як подання прокурором позову так і вступу справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи. Виключень у таких випадках для обов`язкового попереднього повідомлення особи, на стороні якої для захисту інтересів держави прокурор вступає у справу, ГПК України та ЗУ "Про прокуратуру" не містить.

Таке попереднє повідомлення дасть можливість зацікавленій особі оскаржити наявність у прокурора підстав для представництва.

Суд вважає, що попереднє, до звернення до суду повідомлення прокурором особи про намір вступити в справу на її стороні, є складовою частиною обов`язку прокурора на доведення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді.

Прокурор не доказав, що він до часу подання заяви про вступ у справу повідомив ГУ Держгеокадастру в Черкаській області про намір вступити в справу для захисту інтересів держави, а отже не доказав наявності всіх складових частин для доведення підстав для представництва інтересів держави.

Також прокурором не вказано обставин і доказів, з якими пов`язується порушення прав держави (та в чому воно полягає), що потребують захисту у відносинах між сторонами в даній справі.

За таких обставин суд відмовляє прокурору у задоволенні заяви від 27.12.2019 про вступ у справу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, явка учасників в судове засідання визнавалася не обов`язковою. Відзив у визначені судом строки відповідач не надав, проти позову не заперечив.

Оскільки явка учасників судового провадження в судове засідання обов`язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами за відсутності представника відповідача в порядку ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 10.01.2020 в порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У відповідності до ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в їх сукупності, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з такого:

З матеріалів справи вбачається наступне:

Відповідно до рішення Чорнобаївської районної ради народних депутатів від 21 липня 1997 року № 138 та Державного акту на право колективної власності на землю від 20 серпня 1997 року серія ЧР 19-27 (далі - Державний акт, а.с. 13-14) Колективному сільськогосподарському підприємству "Першотравневе" передано 912,3 гектарів землі у колективну власність. Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 28.

Як вбачається з висновку сертифікованого інженера-землевпорядника Кілочко В.М. (а.с. 15) до складу земель, які були передані у власність Колективному сільськогосподарському підприємству "Першотравневе" відповідно до Державного акту входила земельна ділянка кадастровий номер 7125187900:02:000:0528 площею 14,7101 га, яка є землею під господарськими будівлями та дворами, тому земельна ділянка не підлягала розпаюванню та не була розпайована.

На земельній ділянці кадастровий номер 7125187900:02:000:0528 площею 14,7101 га розміщені будівлі та споруди:

комора, А1, комора, Б, критий тік, 1, критий тік, 2, огорожа, 3, ворота, 4, ворота, 5, ворота, 6, адреса: Черкаська область, Чорнобаївський район, с. Першотравневе, вул. Молодіжна, 58;

будинок тваринника, А-1, сарай, Б,б,б , , сарай, В, сарай, Г, дизельна, О, сарай з прибудовою Е,е, сарай з прибудовою К,к, сарай з прибудовою Л,л,л , , вагова, М, сіносховище, Н, приміщення, Д, силосна яма, 1, силосна яма, 2, силосна яма, 3, адреса: Черкаська область, Чорнобаївський район, с. Першотравневе, вул. Молодіжна, 59;

майстерня А-1, склад, Б, гараж, В, огорожа, 1, огорожа, 2, адреса: Черкаська область, Чорнобаївський район, с. Першотравневе, вул. Молодіжна, 61;

нежитлове приміщення, А-1, сарай, Б, сарай, В, сарай, Г, сарай з прибудовою, Д,д, ворота, 1, огорожа, 2, адреса: Черкаська область, Чорнобаївський район, с. Першотравневе, вул. Молодіжна, 65 .

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України 1990 року (в редакції чинній на час видачі державного акту на право колективної власності на землю від 20.08.1997) власність на землю в Україні мала такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності визнавались рівноправними. Власник землі міг вільно володіти, користуватись та розпоряджатись нею.

Відповідно до ст. 5 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року) суб`єктами права колективної власності на землю були колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

У відповідності до ст.ст. 22, 23 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян.

Згідно положень ст. 10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" від 14.02.1992 земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у тимчасове користування, у тому числі на умовах оренди.

15 березня 2000 року загальними зборами уповноважених членів Колективного сільськогосподарського підприємства "Першотравневе" було прийнято рішення про реорганізацію Колективного сільськогосподарського підприємства "Першотравневе" шляхом перетворення його у сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Першотравневе", що підтверджується витягом з протоколу № 2 (а.с. 16).

Статтею 108 ЦК України передбачено, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 29 січня 1997 року (а.с. 18) Колективне сільськогосподарське підприємство "Першотравневе" мало ідентифікаційний код 24413712, цей самий ідентифікаційний код має і сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Першотравневе", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань (а.с. 57).

Так, з відомостей цього витягу вбачається, що товариство зареєстровано з 28.01.1997 року. Це відповідає даним довідки Черкаського обласного управління статистики з ЄДРПОУ (а.с. 18) про первинну реєстрацію Колективного сільськогосподарського підприємства "Першотравневе".

Згідно Витягу зі статуту сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравневе", останнє є підприємством, заснованим на базі Колективного сільськогосподарського підприємства "Першотравневе", що реорганізується (а.с. 48-49).

Положеннями ч. 6 ст. 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" передбачено, що при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Аналогічні положення містилися в ч. 7 ст. 34 Закону України "Про підприємства в Україні" (чинного на момент перетворення Колективного сільськогосподарського підприємства "Першотравневе").

Відповідно до п. 7 розділу X Перехідних положення Земельного кодексу України (в редакції 2001 року) громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

На сьогодні законодавство не передбачає права колективної власності на землю але зміни, що відбулися в земельному законодавстві після видачі позивачу державного акту на право колективної власності на землю, не можуть бути підставою для припинення права власності на землю, оскільки таке не передбачено нормами чинного ЗК України.

Таким чином, позивач правомірно набув право власності на вищевказані земельні ділянки в процесі перетворення Колективного сільськогосподарського підприємства "Першотравневе".

Позивач надав докази, що за ним зареєстровано право власності на комплекси об`єктів нерухомого майна по вул. Молодіжна (колишня Леніна) 58,59,61,65 в с. Першотравневе Чорнобаївського району Черкаської області, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 119954402 (а.с. 20), № 120053068 (а.с. 21), № 119987545 (а.с. 22), № 119983204 (а.с. 23).

Ці об`єкти нерухомості розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 7125187900:02:000:0528 площею 14,7101 га як підтверджено висновком сертифікованого інженера-землевпорядника Кілочко В.М. (а.с.15).

Позивач доводить, що земельні ділянки під сільськогосподарськими спорудами не підлягали паюванню, тому ця ділянка залишилася у колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємства "Першотравневе" та повністю перейшла у власність до позивача в результаті перетворення КСП.

Правомірність таких доводів підтверджується наступним:

Указом Президента України № 720 від 08.08.1995 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Частиною 2 ст. 22 Земельного Кодексу України визначено, що до земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Отже, за змістом Указу Президента України № 720 від 08.08.1995 несільськогосподарські угіддя у вигляді земель під господарськими будівлями і дворами паюванню не підлягають.

Як вказує позивач, рішенням зборів власників майнових паїв реформованого Колективного сільськогосподарського підприємства "Першотравневе" виділено майно в натурі, згідно отриманого свідоцтва на право власності, за взаємною згодою співвласників, зокрема, будови та споруди розміщені на території господарського двору площею 14,7101 га, загальна вартість яких становить 687 157,85 грн., що підтверджується витягом з протоколу зборів власників майнових паїв від 18 січня 2018 року (а.с. 19).

Суд враховує, що за наслідками перетворення КСП "Першотравневе" (яке було зареєстровано 05.11.2007 року (а.с. 57) у СТОВ "Першотравневе" до позивача перешли всі права реорганізованого КСП, в т.ч. і його права власності на земельні ділянки, які не підлягли паюванню. Це право власності перейшло до позивача в силу закону і не припиняється, навіть якщо таке право власності позивач не зареєстрував за собою в установленому порядку.

До аналогічних висновків щодо набуття права власності на земельні ділянки, що не підлягали паюванню, прийшов Верховний Суд у постанові по справі № 924/1020/17 від 31 серпня 2018 року (а.с. 25).

Отже вказаними доказами позивач довів правомірність набуття ним права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7125187900:02:000:0528, площею 14,7101 га за наслідками реорганізації колишнього КСП "Першотравневе" та з моменту створення і реєстрації СТОВ "Першотравневе" у 2004 році.

Однак в даний час право власності на земельну ділянку кадастровий номер 7125187900:02:000:0528 площею 14,7101 га зареєстровано за відповідачем (Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області), що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 181747288 (а.с. 24). Підставою виникнення права власності вказано ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності " від 06.09.2012 № 5245.

Судом вже встановлено, що з 2004 року за наслідками проведеного перетворення та в силу положень ЗУ "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (ч. 6 ст. 31) позивач, як правонаступник всіх прав та обов`язків, став власником земельної ділянки кадастровий номер 7125187900:02:000:0528 площею 14,7101 га, на якій розташовані господарські будівлі і двори і яка належала КСП "Першотравневе".

Доказів припинення у КСП "Першотравневе" права власності на вказану земельну ділянку з підстав інших, ніж здійснення перетворення у СТОВ "Першотравневе" суду не подано.

Отже у 2012 році за відповідачем було зареєстровано право власності на земельну ділянку, яка на законній правовій підставі та безперервно з 2004 року вже належала позивачу - СТОВ "Першотравневе".

Відповідач не надав суду доказів, що підтверджують правомірність набуття ним права власності на спірну земельну ділянку та припинення цього права у позивача та у його попередника.

З цих підстав порушеного права власності у відповідача судом не встановлено.

Водночас, зареєструвавши за собою право власності на земельну ділянку позивача, відповідач тим самим не визнає на неї права позивача, що потребує судового захисту, бо спір між сторонами мирним шляхом не було врегульовано.

Збереження запису про державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за відповідачем унеможливлює таку ж реєстрацію за позивачем.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності до положень чинного ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Загальними засадами державної реєстрації прав, зокрема, є гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження та обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав. Право власності підлягає державній реєстрації. Також до Державного реєстру прав вносяться записи про скасування державної реєстрації прав (ст. 1,3,4, 19 Закону).

Оскільки право власності на земельну ділянку кадастровий номер 7125187900:02:000:0528, площею 14,7101, яке підлягає державній реєстрації, визнається судом за позивачем, то відповідно існуючий запис (як державна реєстрація) про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на цю ж саму спірну земельну ділянку підлягає скасуванню за результатами розгляду цієї позовної вимоги як похідної.

Обраний позивачем спосіб захисту є належним та призводить до ефективного відновлення порушеного права СТОВ "Першотравневе".

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час розгляду даного спору відповідач не спростував належними доказами доводи позивача, заперечень проти позову не надав.

З огляду на викладене, господарський суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення в повному обсязі.

Отже позов підлягає до повного задоволення.

При задоволенні позову, на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача слід стягнути 11 332,57 грн. на відшкодування судового збору повністю.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Першотравневе" (ідентифікаційний код 24413712, с. Першотравневе, Чорнобаївський район, Черкаська область) право власності на земельну ділянку кадастровий номер 7125187900:02:000:0528.

3. Скасувати державну реєстрацію права власності головного управління Держгеокадастру в Черкаській області (ідентифікаційний код 39765890, м. Черкаси, вул. Смілянська, 131) на земельну ділянку кадастровий номер 7125187900:02:000:0528 та запис про право власності номер 27938846 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

4. Стягнути з головного управління Держгеокадастру в Черкаській області (ідентифікаційний код 39765890, м. Черкаси, вул. Смілянська, 131) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравневе" (ідентифікаційний код 24413712, с. Першотравневе, Чорнобаївський район, Черкаська область) -- 11 332,57 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 14 січня 2020

Суддя Н.М. Спаських