Рішення

від 15.01.2020 по справі 311/139/20

ВАСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 311/139/20

Провадження № 2-о/311/18/2020

15.01.2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2020 року Василівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого - судді : Сидоренко Ю.В.,

при секретарі: Осінцевій Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Василівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про встановлення факту смерті,

В С Т А Н О В И В :

15 січня 2020 року до Василівського районного суду Запорізької області надійшла заява ОСОБА_1 , подана представником заявника - адвокатом Луценко С.М., про встановлення факту смерті.

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначає, що вона дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Млинок, Кіровоградської області, який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Макіївка Совєтського району Донецької області.

У поданій до суду заяві ОСОБА_1 вказує, що отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки смерть трапилась на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати відповідні документи державного зразка, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану . Встановлення факту смерті чоловіка ОСОБА_2 їй необхідно для реєстрації смерті, отримання допомоги на поховання та подання заяви до органів нотаріату України про прийняття спадщини.

Звернувшись 14.01.2020 року до Василівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрування смерті ОСОБА_2 , їй було відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті, оскільки подане свідоцтво про смерть НОМЕР_1 , видане Советським відділом запису актів громадського стану м.Макіївка Державною Реєстраційною Палатою Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки від 24 січня 2019 року, тому вона вимушена звернутися до суду з даною заявою, в якій просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Млинок Кіровоградської області, який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Макіївка Совєтського району Донецької області. Україна.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 15 січня 2020 року провадження у даній справі відкрито та визначено проведення судового розгляду в порядку окремого провадження.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 та її представник в особі адвоката Луценка С.М. не з`явилися, про день та час розгляд справи були повідомлені судом своєчасно та належним чином, проте представником заявника Луценко С.М. надано на адресу суду заяву, в якій він просить заяву розглянути у його відсутність та без участі його довірителя ОСОБА_1 , на задоволенні заявлених вимог наполягає та просить вимоги задовольнити у повному обсязі за обставинами, викладеними у заяві.

В судове засідання представник заінтересованої особи: Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений судом належним чином та у встановленому законом порядку, що підтверджується розпискою в отриманні судової повістки, проте суду надано заяву про розгляд справи у відсутність їх представника, з вирішенням вимог заявника ОСОБА_1 , відповідно чинному законодавству.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до вимог ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутністю учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши докази по справі, вважає заяву такою, що підлягає задоволенню за наступних підстав.

У відповідності до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин.

На обґрунтування заявлених вимог заявником ОСОБА_1 надані наступні матеріали, а саме: копію паспорту, виданого Совєтським РВ УМВС України в м.Макіївці 30 січня 1997 року на ім`я ОСОБА_1 , в якому місце реєстрації зазначено: АДРЕСА_2 (а.с.3-4); копію свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , після реєстрації якого дружині присвоєно прізвище ОСОБА_1 , та яке видано 14.11.1981 року Виконкомом сільської ради с.Млинок Онуфріївського району Кіровоградської області (а.с.5); копію паспорту, виданого Совєтським РВ УМВС України в м.Макіївці 31 січня 1997 року на ім`я ОСОБА_2 , в якому місце реєстрації зазначено: АДРЕСА_2 (а.с.6-7); копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 (рос . ), якмй помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Макіївка Совєтського району Донецької Народної Республіки, актовий запис про смерть №86, видане 24 січня 2019 року Совєтським відділом записів актів цивільного стану м.Макіївка Державної Реєстраційної Палати Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки (а.с.8); довідку про причину смерті ОСОБА_2 (рос.) за №177 від 24.01.2019 року, видану Макіївським відділом Республіканського бюро судово-медичної експертизи ДНР (а.с.9); копію Лікарського свідоцтва про смерть №177 від 24.01.2019 року, видане Макіївським відділом Республіканського бюро судово-медичної експертизи ДНР, яким засвідчено смерть ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 ( рос. ), ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.10); лист Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 14 січня 2020 року за №02/21.1-06-110 про відмову у державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку з тим, що для підтвердження факту смерті ОСОБА_2 заявником наданий документ, виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження (а.с.11).

Відповідно до ст.17 Закону України Про державну реєстрацію акті цивільного стану державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Статтею 9 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Згідно зі ст.18 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Відповідно до ст.17 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.

За таких обставин, встановлення факту смерті породжує юридичні наслідки, тобто від нього залежить виникнення особистих чи майнових прав заявника; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення. Заявник не має іншої можливості одержати документ, який посвідчує факт смерті, що має юридичне значення.

Разом з тим, оцінюючи надані заявником докази, суд виходить з того, що смерть особи є юридичним фактом, що має наслідком припинення, зміну та виникнення багатьох правовідносин, а тому має безпосереднє значення для реалізації різними особами своїх прав.

Відповідно до ст.ст.3,8,9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані намібійські винятки : документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів .

Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі Лоізіду проти Туречиини (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах Кіпр проти Туреччини (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі Мозер проти Республіки Молдови та Росії наголосив, що першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою] (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).

Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи ( Намібійські винятки ), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право на отримання допомоги, призначення соціальних виплат, тощо.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення №5 від 31.03.1995 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

У відповідності з частинами 3, 4 ст.49 ЦК України, державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.4 ст.317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що юридичний факт, який просить встановити заявник, знайшов своє підтвердження та його об`єктивність не викликає сумніву у суду.

А тому, враховуючи зазначені вище обставини та положення діючого законодавства, приймаючи до уваги, що встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, суд, дослідивши в судовому засіданні надані заявником докази, давши їм оцінку, приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 , подана в особі її представника заявника - адвоката Луценка С.М., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі вищезазначеного, повно та всебічно вивчивши надані суду докази, давши їм належну оцінку, суд приходить до висновку, що заява представника заявника адвоката Луценко С.М., що діє в інтересах ОСОБА_1 про встановлення факту смерті підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки вимоги про встановлення факту смерті ОСОБА_2 належним чином обґрунтовані та підлягають задоволенню, а також з тих підстав, що заявник ОСОБА_1 немає іншої можливості, окрім в судовому порядку, встановити факт смерті чоловіка ОСОБА_2 , тому заявник ОСОБА_1 вимушена звернутися до суду з даною заявою в порядку окремого провадження, та на підставі вищевикладеного, суд вважає необхідним подану ОСОБА_1 заяву задовольнити у повному обсязі та встановити факт смерті її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця с.Млинок Кіровоградської області, який на день смерті був зареєстрований та мешкав за адресою: АДРЕСА_2 , та який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Макіївка Совєтського району Донецької Народної Республіки.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 273, 293, 294, 315, 317, 319 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ), заінтересована особа - Василівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (адреса місцезнаходження: 71600, Запорізька область м.Василівка бул.Центральний буд.1, код ЄДРПОУ - 26014577), про встановлення факту смерті - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця с.Млинок Онуфріївського району Кіровоградської області, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України у місті Макіївка Совєтського району Донецької Народної Республіки.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Повний текст судового рішення складений - 15 січня 2020 року.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО