Ухвала

від 13.01.2020 по справі 942/31/20

НОВОПСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 13.01.2020

ЄУ № 942/31/20

Провадження №2-о/942/30/20

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

13 січня 2020 року смт. Новопсков

Луганська область

Суддя Новопсковського районного суду Луганської області Пронька В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - друга Сєвєродонецька державна нотаріальна контора,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала за адресою: АДРЕСА_1 , удвох із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Вивчивши матеріали заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України та підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.

Частиною 3 ст. 294 ЦПК України визначено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При зверненні до суду з даною заявою заявник посилається на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 21 ч.1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , оскільки він проживає на тимчасово окупованій території України, а також тому, що дана заява подана ним до суду саме у зв`язку зі збройною агресією, збройним конфліктом та тимчасовою окупацією території України, адже саме ці фактори призвели до неможливості отримати необхідні документи в адміністративному порядку.

Так, відповідно до п. 21 ч.1 ст. 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Аналізуючи положення п. 21 ч.1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , слід дійти висновку, що законодавцем передбачено звільнення від сплати судового збору за звернення із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, необхідність у встановленні якого виникла внаслідок: 1) вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій, 2) загибелі, 3) поранення, 4) перебування в полоні, 5) незаконного позбавлення волі або викрадення, 6) порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

В свою чергу, вище перелічені обставини, виникли внаслідок: 1) збройної агресії, 2) збройного конфлікту, 3) тимчасової окупації території України, 4) надзвичайної ситуації природного чи техногенного характеру.

Отже законодавцем чітко визначено причинно-наслідковий зв`язок між подією (збройна агресія, конфлікт тощо), яка потягла дію - наслідок (вимушене переселення, загибель тощо), який і повинен бути підтверджений судом як факт, що має юридичне значення.

Сам по собі факт проживання заявника на тимчасово окупованій території України не звільняє його від сплати судового збору на підставі п. 21 ч.1 ст. 5 Закону України Про судовий збір за звернення до суду із будь-яким фактом, що має юридичне значення, навіть, якщо він і пов`язаний із обставинами, що відбулися на непідконтрольній владі України території.

Як вбачається зі змісту заяви заявник просить встановити факт проживання ОСОБА_3 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини. У заяві також зазначено, що вказаний факт необхідно встановити задля реалізації заявником спадкових прав після смерті матері.

Разом з тим, у заяві не зазначено та не підтверджено жодними доказами, що необхідність у встановленні вказаного факту виникла внаслідок вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно, у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайною ситуацією природного чи техногенного характеру.

При подачі заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, в даному випадку факту проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, навіть, якщо він і пов`язаний із обставинами, що відбулися на непідконтрольній владі України території, сам факт проживання особи на тимчасово окупованій території, - не є підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до п. 21 ч.1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , оскільки вказаною нормою передбачено також наявність вищенаведених обставин, які відсутні у поданій суду заяві та доданих до неї документах.

Відповідно до п. п. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду заяви у справах окремого провадження фізичною особою ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи дату подання заяви, а також розмір встановленого статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2019, який становить 1921,00 грн., то за подання до суду даної заяви розмір судового збору складає 384,20 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Надані заявником копії письмових доказів не відповідають вказаним вимогам ЦПК України, зокрема, деякі з них не містять дати засвідчення, а інша частина - взагалі не засвідчена.

Також, суддя вважає за необхідне звернути увагу заявника на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи. Заінтересовані особи - це особи, які мають юридичний інтерес у результаті вирішення справи особистого і/або майнового характеру.

Зі змісту заяви вбачається, що заявник просить встановити факт проживання ОСОБА_3 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто встановлення даного факту стосується також прав та обов`язків ОСОБА_3 . Однак, ОСОБА_3 не залучений заявником до участі у справі в якості заінтересованої особи.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У зв`язку із наведеними недоліками, а також враховуючи, що підстави для звільнення заявника від сплати судового збору, передбачені п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , відсутні, дану заяву слід залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення вищезазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

При цьому, суд зазначає, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах, так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (п. 59 рішення ЄСПЛ від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі ( Kreuz v. Poland )). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі Шишков проти Росії ( Shishkov v. Russia )).

При цьому, суд зазначає, що вимога сплати судового збору прямо передбачена нормами чинного законодавства та відповідно до ст. 6 Конвенції з прав та основоположних свобод людини не є перешкоджанням доступу до правосуддя, оскільки чинним законодавством передбачений порядок звільнення від сплати судового збору судом.

Разом з тим, суд вважає за необхідне роз`яснити, що заявник не позбавлений права на звернення до суду із клопотанням про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, або відстрочення сплати судового збору, відповідно до ст. 8 Закону України Про судовий збір , ст. 136 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 175, 185, 294, 317-318 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - друга Сєвєродонецька державна нотаріальна контора, залишити без руху, про що сповістити заявника, надавши йому строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити заявнику, що якщо недоліки заяви не будуть усунені у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Копію ухвали надіслати представнику заявника.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: В. В. Пронька