Вирок

від 15.01.2020 по справі 541/2682/19

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/2682/19

Провадження № 1-кп/541/69/2020

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

вул. Гоголя 133 м. Миргород Миргородський район Полтавська область Україна 37600

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2020 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судових засідань ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Миргороді кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019170260000607 від 03.08.2019 по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луганськ, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, утриманців не маючого, у порядку ст.89 КК України не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

за ч. 1 ст. 185 КК України

з участю інших учасників судового провадження

прокурора ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_3

представника органу пробації ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В:

31 липня 2019 близько 23.00 год., ОСОБА_3 , перебуваючи в селі Петрівці Миргородського району, поблизу місцевої церкви, розташованої по вул. Центральній, 52, виявив лавочку, ринкова вартість якої, згідно висновку експерта № 2024 від 11.11.2019 становить 2166,67 грн., яка належить потерпілій юридичній особі Петрівцівській сільській раді Миргородського району Полтавської області, ЄДРПОУ № 24832840, юридична адреса: с. Петрівці, Миргородський район, Полтавська область.

З корисливих мотивів, під раптово виниклим умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає,реалізовуючи свої злочинні наміри, розхитавши дану лавочку, яка була не належно закріплена, фізичним зусиллям демонтував її. Перемістивши лавочку на незначну відстань та зрозумівши, що вона достатньо важка, скориставшись допомогою сторонніх осіб, переніс її до місця свого проживання, де у подальшому зберігав.

Таким чином зникнувши з місця скоєння злочину, та розпорядившись викраденим на власний розсуд, довів свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, до кінця.

У результаті протиправних дій ОСОБА_3 , потерпілій юридичній особі Петрівцівській сільській раді Миргородського району Полтавської області, спричинено матеріальної шкоди на суму 2166,67 грн.

Такі дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

15 січня 2020 року між обвинуваченим ОСОБА_3 , та представником потерпілого ОСОБА_5 укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст.471 КПК України.

Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_3 , та представник потерпілого ОСОБА_5 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 185 КК України, розміру майнової шкоди, в сумі 2166,67 грн., яка на день підписання угоди відшкодована обвинуваченим потерпілому в повному обсязі, шляхом повернення викраденого майна та покарання, яке повинен понести ОСОБА_3 у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Відповідно п.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що дії ОСОБА_3 обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, що, згідно з положеннями ст.12 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості. Обвинувачений свою вину у скоєнні злочину визнає. Встановлено, що укладення угоди між потерпілим та обвинуваченим про примирення є добровільним. Зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Потерпілий також розуміє наслідки затвердження угоди, визначені ст. 473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між представником потерпілого ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 та призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів по кримінальному провадженню необхідно вирішити в порядку визначному ст. 100 КПК України.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст.373, 374, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення укладену 15 січня 2020 року між обвинуваченим ОСОБА_3 та представником потерпілого ОСОБА_5 .

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Речові докази лавка виготовлена з дерев`яних перемичок у кількості 5 штук та металевої конструкції червоного кольору вважати повернутим власнику Петрівцівській сільській раді Миргородського району Полтавської області.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати на залучення експерта для проведення експертизи в сумі 628 (шістсот двадцять вісім) гривень 04 копійки.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.

Суддя ОСОБА_1