Рішення

від 02.10.2019 по справі 448/124/18

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/124/18

Провадження № 2/448/62/19

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

02.10.2019 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання Керницькій Л.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Штендер М.В. звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що після смерті ОСОБА_2 (баби позивача), котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилось спадкове майно - земельна ділянка площею 1,0055 га, що розташована на території Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №056245 від 15.12.2004р.

Зазначає, що спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 прийняв її син ОСОБА_3 (батько позивача), який проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер спадкодавець ОСОБА_3 . До складу спадщини, яка відкрилась внаслідок його смерті, входить право власності на вищевказану спірну земельну ділянку площею 1,0055га що розташована на території Мишлятицької сільської ради Мостиського району та яку останній успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_2 .

Стверджує, що позивач ОСОБА_1 у встановленому законом порядку прийняв спадщину, яка відкрилась внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_3 , однак через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу про право власності на зазначену земельну ділянку, позивач позбавлений можливості реалізувати та оформити свої спадкові права в позасудовому порядку.

З огляду на наведені обставини, просить суд ухвалити рішення, яким визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак в матеріалах справи міститься ордер про надання правової допомоги, згідно якого його інтереси представлятиме представник адвокат Штендер М.В. Також в матеріалах справи міститься заява адвоката Штендера М.В., в якій такий зазначає, що підтримує позовні вимоги свого довірителя, просить розглядати справу за наявними матеріалами та без його (представника) участі.

Представник відповідача - Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області в судове засідання не з`явився, проте подав заяву, в якій зазначив, що позов визнає та просить розглядати дану цивільну справу у його відсутності.

Представник третьої особи - в.о. завідувача Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області в судове засідання не з`явився, проте надіслав заяву-повідомлення №01-16/915 та інформаційні довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 03.12.2018р. №54329863 та №54329858, з яких слідує, що спадкові справи після смерті: ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в нотаріальній конторі не заводилися. Просив розглядати дану справу у його (представника) відсутності.

Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності учасників справи, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У ч.4 ст.206 ЦПК України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.200, 206 ЦПК України у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову при проведенні підготовчого засідання.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_2 (баби позивача по справі).

До складу даної спадщини входить право власності на земельну ділянку площею 1,0055га (кадастровий номер земельної ділянки №4622484900:14:000:0047; 4622484900:16:000:0059), розташовану на території Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №056245 від 15.12.2004р.

Як вбачається із матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_2 за життя своїм майном не розпорядилася, заповіту не склала. У зв`язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом.

Згідно матеріалів справи, зокрема довідки, виданої виконавчим комітетом Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області від 20.02.2017 року за №267, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_2 На час смерті разом з нею за вказаною адресою проживали: ОСОБА_4 (сестра спадкодавця) та ОСОБА_3 (син спадкодавця).

Протягом встановленого законом шестимісячного строку, що передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України, ОСОБА_3 (батько позивача), не заявив про відмову від даної спадщини.

Тобто, в силу ст.1261 ЦК України та ч.3 ст.1268 ЦК України, ОСОБА_3 є спадкоємцем першої черги спадкування за законом та вважається таким, що прийняв спадщину, яка відкрилась після смерті його матері - спадкодавця ОСОБА_2 .

З повідомлення Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області від 04.12.2018р. №01-16/915 та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 03.12.2018р. №54329858 вбачається, що після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилася.

Інших спадкоємців першої черги спадкування за законом до спадщини спадкодавця ОСОБА_2 та які б у встановлені законом строки прийняли таку, судом не встановлено.

Підсумовуючи вищевказане, суд вважає, що належну спадкодавцю ОСОБА_2 спірну земельну ділянку успадкував саме її син - ОСОБА_3 (батько позивача).

ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилася спадщина внаслідок смерті ОСОБА_3 (батька позивача).

До складу спадщини спадкодавця ОСОБА_3 входить право власності на вищевказану земельну ділянку площею 1,0055га (кадастровий номер земельної ділянки №4622484900:14:000:0047; 4622484900:16:000:0059), розташовану на території Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, яку такий успадкував в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 .

Згідно матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_3 за життя своїм майном не розпорядився, заповіту не склав. У зв`язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема довідки, виданої виконавчим комітетом Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області 20.02.2017 року за №268 та письмових пояснень ОСОБА_5 і ОСОБА_6 ,- ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час смерті проживав за адресою: АДРЕСА_2 На час смерті разом з ним за вказаною адресою проживав його син ОСОБА_1 (позивач).

Протягом встановленого законом шестимісячного строку, що передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України, позивач ОСОБА_1 не заявив про відмову від даної спадщини.

Тобто, в силу ст.1261 ЦК України та ч.3 ст.1268 ЦК України, ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги спадкування за законом та вважається таким, що прийняв спадщину, яка відкрилась після смерті його батька - спадкодавця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З повідомлення Мостиської державної нотаріальної контори від 04.12.2018р. №01-16/915 та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 03.12.2018р. №54329863 вбачається, що після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкова справа не заводилася.

Інших спадкоємців першої черги спадкування за законом до спадщини спадкодавця ОСОБА_3 та які б у встановлені законом строки прийняли таку, судом не встановлено.

Підсумовуючи вищевказане, суд вважає, що належну спадкодавцю ОСОБА_3 спірну земельну ділянку успадкував саме його син - позивач ОСОБА_1 .

В той же час, через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на спірну земельну ділянку позивач не може в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права, у зв`язку із чим звернувся до суду із зазначеним позовом.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копіями свідоцтв про смерть спадкодавців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 ; довідками, виданими виконавчим комітетом Мишлятицької сільської ради, про склад сім`ї спадкодавців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на час їх смерті; копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №056245 від 15.12.2004р.; інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 03.12.2018р.; письмовими показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ; копіями паспорта та свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1 ; іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

У відповідності до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст. 1297 ЦК України).

Оскільки у зв`язку з вищевикладеними обставинами питання про право позивача на спірне майно (земельну ділянку) не може бути вирішено в позасудовому порядку, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання за ним (позивачем) права власності на вищевказане майно.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Положення ст.ст.81, 131 ЗК України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Згідно ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням його цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Права власника майна підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

З врахуванням викладеного, зокрема того, що судом достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги спадкування за законом спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_3 ; він у передбачений законом спосіб (строк і порядок) прийняв дану спадщину; інших спадкоємців, які б прийняли спадщину, судом не встановлено; до складу спадщини спадкодавця ОСОБА_3 входить зазначена земельна ділянка, яку останній успадкував в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 ; право власності на спірну земельну ділянку було посвідчене Державним актом на право власності на земельну ділянку, виданим і зареєстрованим у встановленому законом порядку, однак оригінал такого втрачено, суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту своїх порушених прав як визнання за ним права власності на спадкове майно є таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самих порушених прав позивача, а тому може бути застосований судом.

Узагальнюючи, суд вважає, що є всі підстави для визнання за позивачем права власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 .

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-82, ч.3 ст.200, ч.4 ст.206, ст.ст.258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на земельну ділянку площею 1,0055га (кадастровий номер земельної ділянки №4622484900:14:000:0047; 4622484900:16:000:0059), розташовану на території Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №056245 від 15.12.2004р.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , уродженець смт.Тростянець Тростянецького району Вінницької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Мишлятицька сільська рада Мостиського району Львівської області, місцезнаходження: 81352, с.Мишлятичі, вул.Центральна, 80 Мостиського району Львівської області, код ЄДРПОУ: 04372034.

Третя особа - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, місцезнаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 22 Львівської області.

Суддя підпис Ю.В.Кічак

З оригіналом згідно:

Суддя Ю.В.Кічак

Рішення набрало законної сили ___

Суддя Ю.В.Кічак