Рішення

від 15.01.2020 по справі 637/1398/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15.01.2020

№637/1398/19

2/637/16/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2020 року селище Шевченкове

Шевченківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Стеганцова С.М.,

за участю секретаря Реуцької Н.В.,

представника позивача Леонової Ю.О.,

відповідача - представника ТОВ УКРЗЕРНОПРОМ-ШЕВЧЕНКОВЕ - Нечитайло Л.О.

відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Шевченкове цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ УКРЗЕРНОПРОМ-ШЕВЧЕНКОВЕ , ОСОБА_1 про відшкодування збитків, визнання договору оренди землі недійсним, -

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач по справі звернувся до суду з позовом до відповідачів та просив суд стягнути з ТОВ УКРЗЕРНОПРОМ-ШЕВЧЕНКОВЕ (далі ТОВ) на його користь кошти в розмірі 35 399,77 грн., з яких 31 169,38 грн. - невиплачена орендна плата за період з 2015 року по 2019 рік та 4 230,39 грн. - розмір відсотків; визнати недійсним договір оренди землі № 0028 від 21.07.2007 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ УКРЗЕРНОПРОМ-ШЕВЧЕНКОВЕ і додаткову угоду від 01.08.2015 на земельну ділянку загальною площею 8,1148 га, яка складається з двох земельних ділянок площею 4,0945 га з кадастровим номером 6325784000:02:000:0011 та площею 4,0203 га з кадастровим номером 6325784000:03:000:0298, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Волоськобалаклійської сільської ради Шевченківського району Харківської області, та скасувати реєстрацію права оренди за даним договором.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 , після смерті якого залишилася земельна частка (пай) із земель колективної власності реформованого КСП Нова Зоря на території Волоськобалаклійської сільської ради Шевченківського району Харківської області, на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0192313, зареєстрованого 12.02.1997 за № 248.

Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 27.01.2015 року за позивачем визнано право власності на 1/2 частину земельної частки (паю) згідно сертифікату серії ХР № 0192313.

Землевпорядною організацією земельну частку (пай) йому було виділено в натурі та встановлено межі земельної ділянки загальною площею 8,1148 га, яка складається з двох земельних ділянок площею 4,0945 га з кадастровим номером 6325784000:02:000:0011 та площею 4,0203 га з кадастровим номером 6325784000:03:000:0298, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Волоськобалаклійської сільської ради Шевченківського району Харківської області.

Право власності на 1/2 частину зазначених земельних ділянок зареєстровано за позивачем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.01.2019 року.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.04.2001 року, виданого Шевченківською державною нотаріальною конторою, 1/2 частину зазначених земельних ділянок успадковано ОСОБА_1 , яка оформила всю земельну ділянку державним актом на своє ім`я.

З невідомих причин відповідач ОСОБА_1 отримала державний акт на право власності ХР № 110789 на на 1 цілу частку земельних ділянок, хоча ОСОБА_1 була спадкоємицею лише 1/2 частини земельної частки (паю), і відповідно власницею 1/2 частини земельних ділянок.

На підставі державного акту на право власності на земельні ділянки ХР № 110789 ОСОБА_1 та ТОВ було зареєстровано договір оренди землі 04.12.2008 року та в подальшому додаткову угоду № 0028 від 01.08.2015 до вказаного договору на земельні ділянки площею 4,0945 га з кадастровим номером 6325784000:02:000:0011 та площею 4,0203 га з кадастровим номером 6325784000:03:000:0298.

Право оренди ТОВ на зазначену земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі Договору оренди землі від 21.07.2007, поновленого на підставі додаткової угоди від 01.08.2015, укладеною з ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності ХР № 110789.

Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 20.10.2015 року по справі № 637/829/15-ц було визнано недійсним державний акт на право власності ХР № 110789 на ім`я ОСОБА_1 .

ОСОБА_1, володіючи 1/2 частиною земельної ділянки, не мала права власності та розпорядження цілою земельною ділянкою, а також на укладення договору і додаткової угоди на цілу земельну ділянку, яка складається з двох земельних ділянок площею 4,0945 га та 4,0203 га, так як волевиявлення позивача, як власника 1/2 частини зазначених земельних ділянок, при укладенні договору оренди та додаткової угоди до договору оренди землі, було відсутнє.

Крім того, державний акт, який був підставою для укладення спірного договору оренди землі та додаткової угоди був визнаний судом недійсним, відсутній об`єкт оренди за договором, оскільки в оренду передана 1 ціла частина земельних ділянок, а не 1/2. Жодні додаткові угоди чи договори оренди землі між позивачем та ТОВ не укладалися.

Позивач звертався до ТОВ з вимогою про повернення належної йому 1/2 частини земельної ділянки та виплати орендної плати, заяви були отримані товариством 12.03.2019 та 13.03.2019, проте жодної письмової відповіді не отримав.

Позивач вважає, що йому завдано збитки у вигляді безпідставно набутих коштів ТОВ за період з 2015 року по 2019 рік - 31 169,38 грн.

Крім того проценти за користування чужими грошовими коштами за вищевказаний період складають 4230,39 грн.

Представник відповідача - ТОВ у судовому засіданні позов не визнав, заперечував проти його задоволення, надав до суду відзив від 27 . 11.2019 року (а.с. 39-46) .

В обґрунтування своїх заперечень проти позову зазначив, що позивачем пропущений строк позовної давності щодо усіх вимог. Позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 60 ЦПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Як зазначає представник ТОВ, позивачу було відомо про рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 20.10.2015 року у справі №637/829/15-ц, яким було визнано недійсним державний акт на право власності ХР №1107899 на земельну ділянку площею 8,1148 га для на ім`я ОСОБА_1 та про рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 27.01.2015 року у справі № 637/847/14-ц, яким визнано право власності на 1/2 частину земельної частки (паю) згідно сертифікату серії ХР №0192313, загальною площею 8,1148 га.

Отже, як вважає представник ТОВ, позивачу стало відомо про порушення його прав ще 27.01.2015 року, строк позовної давності сплинув через 3 роки - 28.01.2018. Позивачем не надано до суду жодного доказу, який би підтверджував неможливість звернення до відповідача з 27.01.2015 року, що є підставою для відмови у позові у повному обсязі щодо усіх вимог.

При цьому представник ТОВ, зазначає,що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік, а не як просить позивач три роки.

Представник ТОВ зазначає, що позивачем пропущений місячний строк для повідомлення землекористувача земельної ділянки про перехід права власності встановлений статтею 148-1 Земельного кодексу України. Відсутні будь - які докази звернення позивача до ТОВ з заявами про виплату орендної плати.

Після отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, позивач з заявами про виплату орендної плати не звертався, тому відсутні підстави для розірвання договору оренди землі у зв`язку із систематичною несплатою орендної плати. Про позивача, відповідачу стало відомо тільки після подання позову.

Також не надано доказів отримання ТОВ заяв позивача.

До позовної заяви позивач долучає копії зворотних повідомлень №6360113682815, 6360113682831, проте з вказаних доказів неможливо встановити які саме документи були направлені ТОВ, оскільки опис вкладення у цінний лист або будь - який інший документ, в якому зазначено найменування відправлення взагалі відсутній.

ТОВ вважає, що зворотні повідомленя №6360113682815, 6360113682831 не є належними доказами, оскільки з їх змісту неможливо встановити направлення на адресу ТОВ вимог про сплату орендної плати, повернення земельної ділянки.

Відсутні підстави для визнання договору оренди недійсним, відповідно до статті 203 ЦК України.

Момент укладення договору визначено у частині перші статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Сторони на момент укладення договору та його державної реєстрації 04.12.2008. за №040870400125 досягли згоди з усіх істотних умов договору, передбачених статтею 15 Закону № 161-ХІУ. Підстав, які б надавали можливість визнати договір оренди недійсним на час його укладення, не надано.

Представник ТОВ зазначає, що ТОВ не є відповідачем у справі, позов має пред`являтися до належного відповідача - особи, яка порушує права позивача, ТОВ жодним чином права позивача (які виникли виключно з моменту державної реєстрації 29.01.2019) не порушував.

Право на орендну плату виникло у позивача з моменту державної реєстрації права власності на 1/2 земельних ділянок, а отже заявлені до стягнення суми орендної плати з 2015-2018 рік є безпідставними. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення, на відміну від рухомих речей, підлягають державній реєстрації.

В зв`язку з вищевикладеним ТОВ просить у задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву не надала.

Процесуальні дії:

Ухвалою Шевченківського районного суду Харківської області від 08.11. 2019 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за загальними правилами позовного провадження.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд, вислухавши доводи сторін та їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних обставин.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані з орендою земельної ділянки і набутям майна без достатньої правової підстави.

В суді встановлено , що рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 27.01.2015 за позивачем визнано право власності на 1/2 частину земельної частки (паю) згідно сертифікату серії ХР № 0192313.

Право власності на 1/2 частину зазначених земельних ділянок зареєстровано за позивачем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.01.2019 року. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.04.2001 року, виданого Шевченківською державною нотаріальною конторою, 1/2 частину зазначених земельних ділянок успадковано відповідачкою ОСОБА_1 (аа.с.80), яка в подальшому оформила державний акт серії власності ХР № 110789 на своє ім`я на 1 цілу частку земельних ділянок, хоча була спадкоємицею 1/2 частини земельної частки (паю), і відповідно власницею 1/2 частини земельних ділянок.

В подальшому на підставі державного акту серії ХР № 110789 ОСОБА_1 та ТОВ було укладено договір оренди землі 21.07.2007, який був зареєстрований 04.12.2008 року, та додаткову угоду про продовження договору від 01.08.2015 року до вказаного договору на земельні ділянки площею 4,0945 га з кадастровим номером 6325784000:02:000:0011 та площею 4,0203 га з кадастровим номером 6325784000:03:000:0298.

Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 20.10.2015 року по справі № 637/829/15-ц було визнано недійсним державний акт на право власності ХР № 110789 на ім`я ОСОБА_1 на підставі якого було укладено договір оренди і додаткову угоду.

Державний акт, який був підставою для укладення спірного договору оренди землі та додаткової угоди був визнаний судом недійсним, відсутній об`єкт оренди за договором, оскільки в оренду передана 1 ціла частина земельних ділянок, а не 1/2. Жодні додаткові угоди чи договори оренди землі між позивачем та ТОВ не укладалися.

Позивач звертався до ТОВ з вимогою про повернення належної йому 1/2 частини земельної ділянки та виплати орендної плати заяви були отримані ТОВ, 12.03.2019 та 13.03.2019, проте жодної письмової відповіді ТОВ позивачу не надало (а.с.27).

Мотивована оцінка аргументів сторін. Чи були і ким порушені права, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Позовні вимоги позивача до ТОВ в частині безпідставного набуття грошових коштів, що дорівнюють розміру орендної плати за період з 2015 рік по 2019 рік суд вважає не доведеними та не обгрунтованими.

В судовому засіданні було встановлено і це не заперечується сторонами, що орендну плату за ці роки за цілу земельну ділянку отримувала відповідач ОСОБА_1 , яка особисто з цим погоджується в суді, але зазначає, що за 2019 рік вона орендну плату не отримувала. Тому належним відповідачем в цій частині позову є відповідач ОСОБА_1 , а не ТОВ, до якої позивачем ці вимоги не були заявлені.

Вимоги позивача про визнання недійсним договору оренди землі № 0028 від 21.07.2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ і даткової угоди від 01.08.2015 на земельну ділянку загальною площею 8,1148 га, яка складається з двох земельних ділянок площею 4,0945 га з кадастровим номером 6325784000:02:000:0011 та площею 4,0203 га з кадастровим номером 6325784000:03:000:0298, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та скасування реєстрації права оренди за даним договором, підлягають задоволенню з наступного.

Відповідач ОСОБА_1 , знаючи, що їй після смерті батька належить лише 1/ 2 частина земельної ділянки після отримання права на 1/ 2 частину спадщини серії НОМЕР_1 виготовила державний акт серії ХР № 110789 на всю спірну земельну ділянку на своє імя (а.с.23). Після чого , ввівши в оману ТОВ, уклала договір оренди на всю земельну ділянку в порушення прав позивача.

В подальшому в 2015 році рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 20.10.2015 по справі № 637/829/15-ц було визнано недійсним вищевказаний державний акт на право власності ХР № 110789 на ім`я ОСОБА_1 (а.с.22-23).

Норми права, які суд застосував та мотиви їх застосування.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України Про оренду землі , іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено загальне правило відповідно до якого договір є укладеним з моменту коли сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст. 203 ЦК України щодо загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину: 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Згідно ч. 2 даної статті, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Згідно ч. 2 даної статті, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 228 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на незаконне заволодіння майном фізичної особи і такий правочин є нікчемним.

Відповідно до ст. 41 Конституції України право власності в Україні є непорушним, а за ч. 7 ст. 319 ЦК України діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом, і такого обов`язку власника у даній справі не встановлено.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.

В судовому засіданні встановлено, що позивач не підписував договір оренди на 1/ 2 частину спірної земельної ділянки, а отже відсутнє волевиявлення власника - позивача по справі, що є підставою для визнання договору недійсним за ст.ст. 203, 215 ЦК України, оскільки такий правочин не утворює жодних юридичних наслідків, тому є підстави для визнання його недійсним.

Відповідачі не заперечують того, що позивач не підписував договір на цілу земельну ділянку, хоча він є власником 1/ 2 частини цієї ділянки.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Посилання представника ТОВ з приводу того, що позов подано з порушенням строку позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову, не ґрунтується на законі.

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленого до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.ч.3,4 ст.267 ЦК України).

Представник ТОВ зазначає, що позивач про порушене своє право дізнався з рішень суддів в 2015 році, при цьому суд звертає увагу, що в даних рішеннях не було зазначено про спірний договір оренди, мова йшла про визнання державного акта недійсним.

Позивач про реєстрацію спірного договору оренди, який був зареєстрований ще у 2008 році, дізнався лише в 2018 році при зверненні до реєстратора, а до суду звернувся в жовтні 2019 року, отже строк позовної давності ним не пропущено.

Строк позовної давності починається з часу, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого майнового права, тобто укладення спірного договору від його імені.

Доказів на підтвердження того, що позивач знав про існування спірного договору оренди значно раніше, представником ТОВ надано не було. За таких обставин, відсутні підстави для застосування до даних правовідносин позовної давності.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов в частині визнання недійсним договору до ТОВ є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Допитаний в суді в якості свідка реєстратор ОСОБА_5 , яка вносила зміни до реєстру на нерухоме майно 22.12.2018 року (а.с.24), пояснила, що частково визнати договір оренди неможливо в зв`язку з тим, що договір оренди був зареєстрований на підставі державного акта, який в даний час визнаний недійсним рішенням суду від 20.10.2015 року.

Судом встановлено, що державна реєстрація спірного договору оренди землі відбулась без волевиявлення позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки в установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію спірного договору оренди землі, він є укладеним, а отже - оспорюваним та за рішенням суду може бути визнаний недійсним.

Така правова позиція була, висловлена Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України при розгляді справи № 6-99цс13.

Посилання представника ТОВ на те , що позивачем пропущений місячний строк для повідомлення землекористувача земельної ділянки про перехід права власності, встановлений статтею 148-1 Земельного кодексу України, суд не бере до уваги, так як дана глава передбачає саме припинення прав на землю, а також перехід права власності на земельні ділянки, що перебувають у користуванні, а в даному випадку цих обставин не було.

8. Судові витрати.

Судові витрати у справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем за подання позовних вимог в розмірі 1152,60 грн.

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково лише щодо визнання договору недійсним з дій вчинених відповідачкою ОСОБА_1 , то відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_2 понесені ним судові витрати пропорційно сумі задоволених вимог в розмірі 576 грн.

Керуючись ст.ст. 4 , 12, 13, 81, 259, 263-265 ЦПК України,

ст.ст.203, 207, 215, 638 ЦК України,

Законом України Про оренду землі , суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ТОВ УКРЗЕРНОПРОМ-ШЕВЧЕНКОВЕ , ОСОБА_1 про відшкодування збитків, визнання договору оренди землі недійсним задовольнити частково.

Визнати недійсним договір оренди землі №0028 від 21.07.2007, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ УКРЗЕРНОПРОМ-ШЕВЧЕНКОВЕ , на земельну ділянку, загальною площею 8,1148 га, яка складається з двох земельних ділянок площею 4,0945 га з кадастровим номером 6325784000:02:000:0011 та площею 4,0203 га з кадастровим номером 6325784000:03:000:0298 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Волоськобалаклійської сільської ради Шевченківського району Харківської області.

Визнати недійсною додаткову угоду від 01.08.2015 до договору оренди землі №0028 від 21.07.2007, укладену між ОСОБА_1 та ТОВ УКРЗЕРНОПРОМ-ШЕВЧЕНКОВЕ , на земельну ділянку, загальною площею 8,1148 га, яка складається з двох земельних ділянок площею 4,0945 га з кадастровим номером 6325784000:02:000:0011 та площею 4,0203 га з кадастровим номером 6325784000:03:000:0298 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Волоськобалаклійської сільської ради Шевченківського району Харківської області.

В задоволенні позовних вимог про відшкодування збитків до ТОВ УКРЗЕРНОПРОМ-ШЕВЧЕНКОВЕ - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог в сумі 576 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Харківського апеляційного суду, або через Шевченківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного тексту судового рішення 15.01.2020 року.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Шевченківським РВ УМВС України в Харківській області, 24.04.1998 р. місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_3 .

Відповідач 1: ТОВ УКРЗЕРНОПРОМ-ШЕВЧЕНКОВЕ , юридична адреса: 63630, Харківська область, Шевченківський район, с. Новомиколаївка, вул. Миру, б.146, код ЄДРПОУ 34466255.

Відповідач 2: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_4 .

Суддя

Шевченківського районного суду

Харківської області С.М. Стеганцов