Ухвала

від 12.11.2019 по справі 757/49563/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/49563/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2019 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «СТАРФОЛ СЕРВІС» про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.08.2019 року в рамках кримінального провадження № 42017000000004297,-

ВСТАНОВИВ:

16 вересня 2019 року до провадження слідчого судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «СТАРФОЛ СЕРВІС» про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.08.2019 року в рамках кримінального провадження № 42017000000004297, а саме: на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ТОВ «СТАРФОЛ - СЕРВІС» (Код ЄДРПОУ 41273723): № НОМЕР_1 , відкритому у АТ «КБ «Земельний капітал» (МФО 305880), який розташовано за адресою: м. Дніпро, проспект Пушкіна, 15. Клопотання мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді від 14.08.2019 накладено арешт на кошти на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ТОВ «СТАРФОЛ - СЕРВІС» (Код ЄДРПОУ 41273723): № НОМЕР_1 , за виключенням видаткових операцій щодо сплати заробітної плати та обов`язкових платежів до державного бюджету зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), та з можливістю зарахування грошових коштів на рахунок. В обґрунтування своїх вимог представник підприємства посилається на те, що ТОВ «СТАРФОЛ - СЕРВІС» не є фігурантом, учасником кримінального провадження № 42017000000004297, будь-якій посадовій особі даного підприємства не повідомлено про підозру, рахунки, на які судом було накладено арешт, не є предметом, доказом, засобом вчиненя злочину, а отже не відповідає меті накладення арешту, передбаченоїст. 98 КПК України. Накладення арешту на грошові рахунки товариства блокує його діяльність, завдає збитки в господарській діяльності. У судове засідання представник володільця майна не з`явився, надав заяву про розгляд скарги за відсутності, просивзадовольнити з підстав у ньому зазначених. Прокурор до судового засідання не з`явився. Тому, слідчий суддя розглянув вказане клопотання у його відсутність. Вислухавши позицію представника володільця майна, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив такі обставини. Під час розгляду клопотання встановлено, що Генеральною прокуратурою України здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, відомості про яке 17.11.2017 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000004297 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.205, ч. 2 ст.209, ч. 3 ст.212 КК України. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.08.2019у справі № 757/43146/19-к накладено арешт грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку ТОВ "СТАРФОЛ - СЕРВІС" (код ЄДРПОУ 41273723) № НОМЕР_1 відкритий у АТ "КБ "ЗЕМЕЛЬНИЙ КАПІТАЛ" (МФО 305880), адреса: м.Дніпро, проспект Пушкіна, 15, за виключенням видаткових операцій щодо сплати заробітної плати та обов`язкових платежів до державного бюджету зі сплати податків, зборів та з можливістю зарахування грошових коштів на рахунок, які знаходяться на банківських рахунках. При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. Згідно з п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Як визначено ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Згідно ч. 10ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленомуКПК Українипорядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі на кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках, чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98). При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Таким чином, виходячи з наведених положеньст. 174 КПК України, питання про скасування арешту розглядається слідчим суддею за відповідним зверненням осіб, визначених частиною першої цієї статті. Як встановлено п. 2 ч. 1ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Виходячи з викладеного, проаналізувавши зміст фабули кримінального правопорушення, в ході досудового розслідування якого накладено арешт, слідчий суддя приходить до висновку, що доводи клопотання про скасування арешту є обґрунтованими, в подальшому застосуванні арешту відпала потреба, в зв`язку з чим клопотання підлягає задоволенню. На підставі викладеного, керуючись ст.170,174,309 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 ,який дієв інтересахТОВ «СТАРФОЛ СЕРВІС»про скасуванняарешту майнанакладеного ухвалоюслідчого суддіПечерського районногосуду містаКиєва від14.08.2019року врамках кримінальногопровадження №42017000000004297- задовольнити. Скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду від 14 серпня 2019 року по справі № 757/43146/19-к,нагрошові кошти,які знаходятьсяна банківському рахунку ТОВ "СТАРФОЛ - СЕРВІС" (код ЄДРПОУ 41273723) № НОМЕР_1 відкритий у АТ "КБ "ЗЕМЕЛЬНИЙ КАПІТАЛ" (МФО 305880), адреса: м.Дніпро, проспект Пушкіна, 15, за виключенням видаткових операцій щодо сплати заробітної плати та обов`язкових платежів до державного бюджету зі сплати податків, зборів та з можливістю зарахування грошових коштів на рахунок, які знаходяться на банківських рахунках.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1