Постанова

від 15.08.2007 по справі 6/29-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

15 серпня 2007 р.                                                                                  

№ 6/29-07 

        Вищий

господарський суд України у складі колегії суддів:

           Головуючого  -                                        

Ткаченко Н.Г.

           Суддів -                                                      Катеринчук Л.Й.        

Панової І.Ю.

         За участю  представників 

: ВАТ Комерційний банк “Надра”  -

Куліченка М.В., Коваленка О.Д.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в

м. Києві касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк

“Надра”

         на постанову  господарського  суду Сумської області  15.03.2007 р.               по справі № 6/29-07 за заявою

Державної податкової інспекції  в  м. Суми               до Товариства з обмеженою

відповідальністю “Енергоресурс” про банкрутство, -       

                                           В С

Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського  суду 

Сумської області від 14.02.2007 р. 

було порушено провадження по справі № 6/29-07 про банкрутство Товариства

з обмеженою відповідальністю “Енергоресурс”, 

на підставі ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності

боржника або  визнання його банкрутом”.

Постановою господарського суду  Сумської області   від 15 березня                2007 р. по справі №

6/29-07  /суддя Рижков М.Б./ боржника

-  ТОВ “Енергоресурс” було визнано

банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором  банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_1

Відкрите акціонерне товариство

Комерційний банк “Надра” звернувся до Вищого господарського суду України з

касаційною скаргою відповідно до ст.107 ГПК України , так як боржник  має 

перед ним заборгованість, відповідно до укладеного між ВАТ КБ “Надра” та

ТОВ "Енергоресурс"  05.12.2001

р. кредитного договору 

№13/1/2001/980-К/160.

.

В касаційній скарзі та в

доповненнях до неї Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк “Надра”

просить скасувати постанову господарського 

суду Сумської області  15.03.2007

р., а  справу № 6/29-07  направити на новий розгляд до  господарського суду першої інстанції,

посилаючись на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням

норм матеріального права, так як  боржник

має перед ним заборгованість по кредитному договору, що підтверджується

рішенням господарського суду Сумської області, має майно , що знаходиться в

заставі і що в даному випадку справа про банкрутство боржника повинна

розглядатись судом за загальною процедурою банкротства, а не за спрощеною

процедурою на підставі ст.52 Закону України " про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкротом".

У відзиві на касаційну скаргу  ліквідатор боржника арбітражний керуючий

ОСОБА_1  просить касаційну скаргу

залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції

залишити без змін,  посилаючись на те, що

висновки суду відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним

обставинам справи.

У судовому засіданні Вищого

господарського суду України      

08.08.2007 року, на підставі ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву

для підготовки  постанови  до  

15.08.2007 року до 11-50.

В судовому засіданні 15.08.2007

року,  у зв'язку зі зміною складу суду,

справа розглядалась спочатку.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко

Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та

обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що

касаційна скарга  підлягає

задоволенню,  з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону

України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом,

Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами

України.

Як вбачається із матеріалів

справи,  ДПІ у м. Суми було подано заяву

про визнання банкрутом  ТОВ

"Енергоресурс" на підставі ст. 52 Закону України  “Про відновлення платоспроможності боржника

або визнання його банкрутом”, як відсутнього боржника.

Приймаючи Постанову про визнання

боржника банкрутом суд першої інстанції посилався на те, що боржник не подає

податкову звітність,  а відповідно до ч.1

ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або  визнання його банкрутом” у разі, якщо

громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи

відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року

до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових

декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших

ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява

про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана

кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання

зобов'язань, тому  у суду є підстави

для  визнання боржника банкрутом та

відкриття ліквідаційної процедури.

Але

з такими  висновками суду погодитись не

можна.

Згідно ст. 43 ГПК України

господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім  переконанням, що ґрунтується на всебічному,

повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх

сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного

законодавства  рішення суду  є законним тоді, коли суд, виконавши всі

вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив

справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають

застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону,

що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту

законодавства України.

Оскаржувана постанова суду  першої інстанції зазначеним вище вимогам не

відповідає.

Відповідно до ч.1 ст.52 Закону

України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні

органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі

ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно

із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а

також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької

діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього

боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до

боржника та строку виконання зобов'язань.

Як вбачається із матеріалів

справи,  ініціюючий кредитор -ДПІ у                    м. Суми  не надав суду доказів безспірності вимог,   а саме : кредитор не надав суду належних

доказів, які свідчать про  припинення ТОВ

"Енергоресурс"  підприємницької

діяльності, доказів неможливості встановити місцезнаходження  керівних органів боржника, довідки

реєструючого органу  про відсутність  боржника за його місцезнаходженням,

документів органу зв'язку про неможливість вручення кореспонденції боржнику, за

його юридичною чи поштовою (фактичною) адресою.

Крім того, згідно з п.10 ст. 7

Закону України  “Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до заяви кредитора -

органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють

контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів

(обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів по отриманню

заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.

ДПІ у м. Суми не надано суду

доказів того, що  всі заходи, передбачені

законом,  по стягненню

заборгованості  з підприємства -  ТОВ "Енергоресурс"   перед бюджетом, вичерпано.

Відповідно до ст.17 Закону України

“Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців”, який

набрав чинності  з 01.07.2004 р., в

Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи

за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну

особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог ч. ч. 1,3 ст.18

зазначеного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного

державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються

достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не

внесено відповідних змін, якщо відомості, які підлягають внесенню  до Єдиного державного реєстру , не були до

нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Даний Закон також визначає порядок

внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи

за її  місцезнаходженням.

Відповідно до вимог ч.2, ст.34 ГПК

України обставини справи, які відповідно до законодавства  повинні бути підтверджені певними засобами

доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення вищезазначених вимог

Закону, господарським судом                  

Сумської області не з'ясовано  

факт наявності чи відсутності  в

Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи боржника за

її місцезнаходженням, відповідно до вимог Закону України “Про державну

реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців”.

 Крім того, як вбачається із матеріалів справи  у боржника є майно, яке знаходиться  в заставі за кредитним договором.

Відповідно до ст.52 Закону України

“Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у разі

виявлення майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, господарський суд

має винести ухвалу про припинення процедури ліквідації, передбаченої даною

статтею, і переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство,

передбачених цим Законом. Тобто, 

відповідно до вказаної норми Закону у випадку виявлення майна

відсутнього боржника, визнаного банкрутом, господарський суд переходить до

загальної процедури банкрутства, 

відповідно на стадію розпорядження майном боржника. За наявності майна

боржника, суд переходить до загальних судових процедур у справі про банкрутство

у зв'язку з необхідністю формування повноцінного пасиву боржника, шляхом

виявлення всіх кредиторів боржника через публікацію оголошення в офіційному

друкованому органі, оскільки  спрощена

процедура банкрутства обмежує участь у справі 

про банкрутство інших кредиторів, крім тих, що були відомі ліквідатору

(ч. 5 ст. 52 Закону).

 На зазначені обставини господарський суд

Сумської області уваги не звернув, не перевірив наявність у боржника  майна та 

не дослідив існування будь-яких обтяжень майна (знаходження у заставі).

Відповідно до Постанови Пленуму

Верховного Суду України, викладених у п.1 постанови від 29.12.1976 р. №11

"Про судове рішення", обґрунтованим визнається рішення, в якому повно

відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про

встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і

підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

В порушення вимог ст. 84 ГПК

України та Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 року N

11 “Про судове рішення” Із змінами і доповненнями, внесеними постановами

Пленуму Верховного Суду України від 24 квітня 1981 року N 4, від 25 грудня 1992

року N 13, від 25 травня 1998 року N 15, постанова  господарського суду  Сумської області від 15.03.2007 року належним

чином не мотивована та законодавчо не обґрунтована.

За таких обставин, постанову

господарського суду Сумської області 

15.03.2007 р.  про визнання   банкрутом ТОВ "Енергоресурс", на підставі

ст.52   Закону України “Про відновлення

платоспроможності боржника або  визнання

його банкрутом”  не можна визнати як

таку, що відповідає фактичним обставинам справи і вимогам закону і вона

підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд до суду

першої інстанції.

При новому розгляді справи суду

слід  врахувати вище викладене, більш

повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, дати належну оцінку

зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від

встановленого та вимог закону, постановити законне та обґрунтоване

рішення.            

На підставі викладеного та

керуючись ст. ст.1115, 1117-1119,11111,

11113  Господарського

процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -  

                              П О С Т А Н О В И

В:        

Касаційну  скаргу  

Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк “Надра”  задовольнити.

        Постанову  господарського  суду Сумської області  15.03.2007 р.               по справі № 6/29-07 скасувати.

        Справу № 6/29-07 направити на новий

судовий розгляд до господарського суду першої інстанції.

      Головуючий -                                                                     

Ткаченко  Н.Г.

      Судді -                                                                                 

Катеринчук Л.Й.          

Панова І.Ю.