Постанова

від 15.01.2020 по справі 693/1055/18

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2020 року м. Черкаси

провадження № 22-ц/821/6/20 справа № 963/1055/18 категорія 302090000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючого: Єльцова В. О.

суддів: Бородійчука В. Г., Нерушак Л. В.

секретаря: Анкудінова О. І.

учасники справи :

позивач - Фермерське господарство "Степ"

відповідачі - іноземне підприємство "Агро-Вільд Україна", ОСОБА_1 , приватний нотаріус Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько Валентина Петрівна

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу відповідача іноземного підприємства Агро-Вільд Україна на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 22 квітня 2019 року (постановленого суддею Шимчиком Р. В.) у справі за позовом Фермерського господарства Степ до іноземного підприємства Агро-Вільд Україна , ОСОБА_1 та приватного нотаріуса Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько Валентини Петрівни про визнання недійсним договору та скасування реєстрації права,

ВСТАНОВИВ :

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2018 року Фермерське господарство Степ звернулося до суду першої інстанції з позовом до іноземного підприємства Агро-Вільд , ОСОБА_1 та приватного нотаріуса Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько В. П. про визнання недійсним договору та скасування реєстрації права.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що постановою Апеляційного суду Черкаської області від 15.08.2018 у справі № 693/42/18 за позовом ФГ Степ до іноземного підприємства Агро-Вільд Україна та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору встановлення емфітевзису, визнання укладеною додаткової угоди, скасовано рішення Жашківського районного Черкаської області від 31.05.2018 та задоволено вимоги ФГ Степ , а саме визнано недійсним договір емфітевзису від 24.04.2015, укладений між ОСОБА_1 та ІП Агро-Вільд Україна на використання земельної ділянки площею 4,51 га, розташованої в адміністративних межах населеного пункту, кадастровий номер 7120910100:05:001:1112; визнано укладеною між ОСОБА_1 та фермерським господарством Степ додаткову угоду в редакції, запропонованій господарством.

Моніторингом відомостей Державного земельного кадастру встановлено, що на земельну ділянку за кадастровим номером 7120910100:05:001:1112 зареєстровано право оренди 30.07.2018 за іноземним підприємством Агро-Вільд Україна на підставі укладеного між останнім та ОСОБА_1 договору оренди.

Вбачається, що зазначений вище договір укладено в період розгляду судами першої та апеляційної інстанцій справи № 693/42/18, де вирішувалось питання про визнання недійсним раніше укладеного договору на використання цієї ж земельної ділянки в силу порушення переважного права на поновлення строку дії договору оренди.

У свою чергу, суд апеляційної інстанції, задовольнивши вимогу про визнання укладеною додаткової угоди у відповідній редакції, визнав необхідність пролонгації орендних відносин між ОСОБА_1 та фермерським господарством Степ з моменту закінчення строку дії раніше укладеного договору оренди, тобто з 01.01.2018, в силу вимог ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Таким чином, укладення договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_2 та іноземним підприємством Агро-Вільд Україна , право на яку зареєстровано у Державному реєстрі прав на нерухоме майно 30.07.2018, порушує право на використання землі Фермерським господарством Степ на підставі додаткової угоди про пролонгацію строку дії договору оренди, визнаної укладеною судом. Відтак, зазначений вище договір оренди між ОСОБА_1 та ІП Агро-Вільд Україна підлягає визнанню недійсним.

Крім того, оскаржуваний договір також порушує переважне право орендаря на поновлення строку дії договору на новий строк, оскільки унеможливлює виникнення права на використання ділянки Фермерським господарством Степ в силу існування запису про державну реєстрацію права оренди на ділянку за ІП Агро-Вільд Україна .

Наявність речового права, яке виникло у ІП Агро-Вільд Україна за період із 01.01.2018, позбавляє можливості позивача зареєструвати право на поновлений судом договір на новий строк.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 22 квітня 2019 року позов Фермерського господарства Степ задоволено частково.

Визнано недійсним договір оренди землі від 30.07.2018, укладений між ОСОБА_1 та іноземним підприємством Агро-Вільд Україна , на використання земельної ділянки площею 4,51 га, розташованої в адміністративних межах Жашківської міської ради Черкаської області за межами населеного пункту, кадастровий номер № 7120910100:05:001:1112.

У частині позовних вимог про скасування рішення приватного нотаріуса Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько В. П. від 30.07.2018 номер запису про інше речове право 27339650 про реєстрацію права оренди на земельну ділянку площею 4,51 га, розташовану в адміністративних межах Жашківської міської ради за межами населеного пункту, кадастровий номер 7120910100:05:001:1112, за іноземним підприємством, відмовлено.

Стягнуто солідарно з іноземного підприємства Агро-Вільд Україна (юридична адреса: 19200, Черкаська область, м. Жашків, вул. Шевченка, 48, код ЄДРПОУ 33353730) та з ОСОБА_1 (паспорт серія та номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ), на користь Фермерського господарства Степ (юридична адреса: 19201, Черкаська область, м. Жашків, вул. Садова, 56а, код ЄДРПОУ 31883500), суму сплаченого судового збору при поданні заяви до суду у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві ) гривні 00 копійок.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачами ІП Агро-Вільд Україна та ОСОБА_2 порушено переважне право ФГ Степ на реєстрацію пролонгованого договору оренди землі від 21.01.2008 на новий строк в силу існування запису про державну реєстрацію права оренди на ту ж саму земельну ділянку за ІП Агро-Вільд Україна , а також п. 29 вказаного договору оренди землі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

10 червня 2019 року відповідач іноземне підприємство Агро-Вільд Україна оскаржили рішення суду в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу, в якій просять скасувати рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 22 квітня 2019 року у справі за позовом Фермерського господарства Степ до іноземного підприємства Агро-Вільд Україна , ОСОБА_1 та приватного нотаріуса Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько Валентини Петрівни про визнання недійсним договору та скасування реєстрації права.

Прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що рішення суду першої інстанції винесене з порушенням норм матеріального права, недостатньо повно досліджені письмові докази та дійсні обставини справи, що мають значення для справи, а тому ухвалено необґрунтоване, незаконне рішення суду.

В апеляційній скарзі зазначається, що задовольняючи позовні вимоги, суд виходив зі встановлених обставин рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 15 серпня 2018 року у справі № 693/42/18 за позовом ФГ Степ до ІП Агро-Вільд Україна та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору емфітевзису, визнання укладеною додаткової угоди, відповідно до якого було визнано недійсним договір емфітевзису від 24.04.2015 укладений між ОСОБА_1 та ІП Агро-Вільд Україна на використання земельної ділянки площею 4,51 га кадастровий номер 7120910100:05:001:1112, та визнано укладеною додаткову угоду між ОСОБА_1 та фермерським господарством Степ .

Однак судом першої інстанції не враховані обставини, що ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 05 жовтня 2018 року зупинена дія постанови апеляційного суду Черкаської області від 15.08.2018, а тому апелянт вважає, що посилання суду першої інстанції в рішенні на встановлені обставини постановою апеляційного суду від 15.08.2018 не ґрунтуються на вимогах ч. 3 ст. 82 ЦПК України.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Надходження апеляційної скарги

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 21 червня 2019 року відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 02 липня 2019 року справу призначено до розгляду в загальному порядку.

Указом Президента України від 29 грудня 2017 № 452/2017 Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах апеляційний суд Черкаської області ліквідова, утворено Черкаський апеляційний суд.

Відповідно до ч. 5 ст 31 ЦПК України у разі ліквідації суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом.

26 липня 2019 року розпочав свою роботу Черкаський апеляційний суд, у зв`язку з чим йому була передана для розгляду вказана цивільна справа.

За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями через систему документообігу суду 06 серпня 2019 року визначено для розгляду суддю (суддю-доповідача) Черкаського апеляійного суду Єльцова В.О., членів колегії суддів: Бородійчук В.Г., Нерушак Л.В.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року справу прийнято до свого провадження.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 09 серпня 2019 року справу призначено до розгляду на 3 вересня 2019 року.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 16 вересня 2019 року провадження у справі зупинено до розгляду Верховним Судом касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Черкаської області від 15 серпня 2018 року у справі за позовом фермерського господарства Степ до іноземного підприємства Агро-Вільд Україна , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору встановлення емфітевзису, визнання укладеною додаткової угоди.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року провадження у справі відновлено та призначено судовий розгляд на 15 січня 2020 року на 9 годину 00 хвилин.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

21 січня 2008 року між ОСОБА_1 та ФГ Степ був укладений договір оренди землі, який зареєстрований у Жашківському районному відділі Черкаської регіональної філії центру ДЗК, про що 17 лютого 2008 року до Державного реєстру земель внесено запис за № 040878200072 (а.с. 8-9).

Додатковою угодою від 01 серпня 2011 року строк дії договору оренди землі, укладений 21січня 2008року між ОСОБА_1 та ФГ Степ був продовжений до 31.12.2017.

Відповідно до договору оренди землі від 21 січня 2008 року, між відповідачем ОСОБА_1 та ІП Агро-Вільд Україна 24 квітня 2015 року на ту ж саму земельну ділянку зареєстровано договір емфітевзису, згідно п. 2.4 якого початок перебігу емфітевтичного права установлено з 01 січня 2018 року до 01 січня 2024 року.

Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 15 серпня 2018 року у справі № 693/42/18 за позовом фермерського господарства Степ до іноземного підприємства Агро-Вільд Україна та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору встановлення емфітевзису, визнання укладеною додаткової угоди, скасовано рішення Жашківського районного Черкаської області від 31.05.2018 та задоволено вимоги ФГ Степ , а саме визнано недійсним договір емфітевзису від 24.04.2015, укладений між ОСОБА_1 та ІП Агро-Вільд Україна на використання земельної ділянки площею 4,51 га, розташованої в адміністративних межах населеного пункту, кадастровий номер 7120910100:05:001:1112; визнано укладеною між ОСОБА_1 та фермерським господарством Степ додаткову угоду в редакції, запропонованій господарством (а.с. 10-13).

30 липня 2018 року між відповідачем ОСОБА_1 та ІП Агро-Вільд Україна укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,51 га з кадастровим номером 7120910100:05:001:1112, який зареєстрований 7 серпня 2018 року приватним нотаріусом Жашківського нотаріального округу Шелудько В. П. (а.с. 28-30).

2. Мотивувальна частина

Позиція Черкаського апеляційного суду

Згідно до вимог ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

При цьому, за загальним правилом встановленим вказаною нормою права, розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Заслухавши суддю-доповідача, без участі сторін, які були повідомлені про дату та час розгляду апеляційної скарги у встановленому законом порядку, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини 4 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення або неправильне застосування норм матеріального права.

Ухвалене судом першої інстанції рішення не відповідає зазначеним вище вимогам.

Судом встановлено, що 21 січня 2008 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Степ був укладений договір оренди землі, відповідно до якого ОСОБА_1 (Орендодавець) передала в користування фермерському господарству Степ земельну ділянку площею 4,51 га кадастровий номер 7120910100:05:001:1112 строком на 5 років, тобто до 21 січня 2013 року.

Відповідно до умов договору, Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. В цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 15 серпня 2018 року у справі № 693/42/18 за позовом ФГ Степ до іноземного підприємства Агро-Вільд Україна та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору встановлення емфітевзису, визнання укладеною додаткової угоди, скасовано рішення Жашківського районного Черкаської області від 31 травня 2018 року та задоволено вимоги ФГ Степ , а саме визнано недійсним договір емфітевзису від 24 квітня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ІП Агро-Вільд Україна на використання земельної ділянки площею 4, 51 га, розташованої в адміністративних межах населеного пункту, кадастровий номер 7120910100:05:001:1112; визнано укладеною між ОСОБА_1 та ФГ Степ додаткову угоду в редакції, запропонованій господарством.

Постановою Верховного Суду від 04 грудня 2019 року постанову Апеляційного суду Черкаської області від 15 серпня 2018 року у справі № 693/42/18 за позовом ФГ Степ до іноземного підприємства Агро-Вільд Україна та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору встановлення емфітевзису, визнання укладеною додаткової угоди, скасовано, а рішення Жашківського районного Черкаської області від 31 травня 2018 року залишено без змін.

30 липня 2018 року між ОСОБА_1 та іноземним підприємством Агро-Вільд Україна було укладено договір про розірвання договору встановлення емфітевзису, що був укладений між ОСОБА_1 та ІП Агро-Вільд Україна 24 квітня 2015 року (а.с. 32).

Того ж дня, 30 липня 2018 року між ОСОБА_1 та іноземним підприємством Агро-Вільд Україна було укладено договір оренди належної ОСОБА_1 земельної ділянки на строк до 01 січня 2025 року, який, згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, зареєстрований 30 липня 2018 року приватним нотаріусом Жашківського нотаріального округу Черкаської області Шелудько В.П. за номером запису про інше речове право 27339650 (а.с. 28-30).

Статтею 41 Конституції України закріплено принцип непорушності права приватної власності, тобто права власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею.

Відповідно до частини 4 статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно статті 13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним Кодексом України, Законом України Про оренду землі .

У статті 33 Закону України Про оренду землі встановлено переважне право орендаря, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, на його поновлення після закінчення строку, на який було укладено договір.

Переважне право орендарів на поновлення договору оренди поширюється на випадки, коли обидві сторони договору мають намір продовжувати правовідносини з оренди земельної ділянки.

Так, частинами першою-п`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі (у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відтак, відповідно до положень статті 33 Закону України Про оренду землі (у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин) реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі (у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин) та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, буде порушене, зокрема, у разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднім орендарем про намір реалізувати своє переважне право. Якщо орендар не виконав зазначених умов, то переважне право припиняється.

Відповідно до частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Рішенням судів, які містяться в матеріалах справи, було встановлено, що орендар ФГ Степ 26 липня 2017 року направило ОСОБА_1 лист пропозицію щодо поновлення договору оренди від 21.01.2008.

01 серпня та 18 серпня 2017 року ФГ Степ отримало листи повідомлення від ОСОБА_1 про небажання поновлювати договір оренди без зазначення конкретних обставин.

02 жовтня 2017 року ФГ Степ повторно звернулося до ОСОБА_1 з пропозицією про поновлення договору оренди земельної ділянки від 21 січня 2008 року, шляхом укладення додаткової угоди на умовах, передбачених у ній.

Тобто, орендодавець ОСОБА_1 листами від 01 серпня та від 18 серпня 2017 року надсилала орендарю ФГ Степ заперечення проти поновлення договору оренди землі на новий строк, отже волевиявлення орендодавця щодо поновлення договору оренди землі відсутнє.

Постановою Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі 693/42/18, було залишено в силі рішення Жашківського районного Черкаської області від 31 травня 2018 року, яким в задоволенні позову ФГ Степ до іноземного підприємства Агро-Вільд Україна , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору встановлення емфівтезису, визнання укладеною додаткової угоди, відмовлено.

Верховний Суд визначив відсутність переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки, укладеного 21 січня 2008 року між ФГ Степ та ОСОБА_1 , оскільки процедури повідомлення орендодавця про намір реалізувати переважне право, встановленої статтею 33 Закону України Про оренду землі , орендарем не дотримано, та відсутнє волевиявлення орендодавця на його продовження.

На час укладення та реєстрації договору оренди землі іноземного підприємства Агро-Вільд Україна та ОСОБА_1 30 липня 2018 року не було перешкод для укладення та реєстрації договору, так як договір оренди землі з ФГ Степ , відповідно до додаткової угоди від 01 серпня 2011 року, закінчився 31 грудня 2017 року.

Після закінчення договору оренди землі, належну ОСОБА_1 земельну ділянку став обробляти новий орендар, що підтверджується Актом приймання-передачі об`єкта оренди по договору оренди землі від 30 липня 2018 року (а.с. 31), а тому у позивача відсутні правові підстави для визнання договору оренди землі недійсним і за частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі .

Враховуючи, що відповідно до положень статті 33 Закону України Про оренду землі реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до необґрунтованого висновку про переважне право у позивача на поновлення договору оренди землі, а тому підстави для визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 30 липня 2018 року між ОСОБА_1 та іноземним підприємством Агро-вільд Україна , відсутні.

Отже, суд першої інстанції не правильно застосував норми матеріального права та прийшов до необґрунтованого переконання про задоволення позовних вимог ФГ Степ , оскільки до закінчення строку дії договору оренди орендодавець повідомив орендаря про відсутність наміру продовжувати вказаний договір оренди.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України ).

Доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваної ухвали дають підстави для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішення.

Згідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема, є неправильне застосування норм матеріального права.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 22 квітня 2019 року скасувати, та постановити нове судове рішення, про відмову в задоволенні позивних вимог Фермарського господарства Степ до іноземного підприємства Агро-Вільд Україна , ОСОБА_1 та приватного нотаріуса Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько Валентини Петрівни про визнання недійсним договору та скасування реєстрації права.

На підставі статті 141, пункту 4 в частини 1 статті 382 ЦПК України, судовий збір у розмірі 2643 грн. 00 коп., сплачений іноземним підприємством Агро-Вільд Україна за подання апеляційної скарги, стягується з фермерського господарства Степ на користь платника.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу відповідача іноземного підприємства Агро-Вільд Україна , задовольнити.

Рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 22 квітня 2019 року скасувати та ухвалити нове.

В задоволенні позову Фермерського господарства Степ до іноземного підприємства Агро-Вільд Україна , ОСОБА_1 та приватного нотаріуса Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько Валентини Петрівни про визнання недійсним договору та скасування реєстрації права - відмовити.

Стягнути з фермерського господарства Степ на користь іноземного підприємства Агро-Вільд Україна судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 2643 грн. 00 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Головуючий

Судді: