Рішення

від 15.01.2020 по справі 640/22020/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2020 року м. Київ № 640/22020/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві), в якому просила:

визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за вислугу років (стажу роботи в Торезькому психоневрологічному інтернаті з дитячим відділенням, код ЄДРПОУ: 03190171, з 13 липня 2009 року по 10 грудня 2014 року), у подвійному розмірі згідно заяви та доданих документів від 27 лютого 2019 року;

зобов`язати відповідача здійснити призначення та виплату позивачу пенсії за вислугу років (стажу роботи в Торезькому психоневрологічному інтернаті з дитячим відділенням, код ЄДРПОУ: 03190171, з 13 липня 2009 року по 10 грудня 2014 року) у подвійному розмірі з дати подання заяви про призначення пенсії, тобто з 27 лютого 2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у позивача наявний спеціальний стаж, що мав бути зарахований у подвійному розмірі в порядку ст. 60 Закону України Про пенсійне забезпечення , оскільки Торезький психоневрологічний інтернат є психіатричним закладом охорони здоров`я.

Також вказує на те, що зверталась до Мінсоцполітики, Департаменту соцзахисту населення Донецької обладміністрації та ГТУЮ у Донецькій області з метою отримання статутних документів Торезького психоневрологічного інтернату, проте такі дії не привели до бажаного результату.

У відзиві представник ГУ ПФУ в м. Києві зазначає, що під час розгляду пакету документів, наданого для призначення пенсії за вислугу років, встановлено, що загальний стаж складає 31 рік 2 місяці та 14 днів, а спеціальний стаж, який дає право на призначення відповідної пенсії складає 15 років 10 місяців та 10 днів, вік ОСОБА_1 на момент звернення - 47 років.

Проте, стаж роботи з 13 липня 2009 року по 10 грудня 2014 року Торезькому психоневрологічному інтернаті з дитячим відділенням може бути зарахований до спеціального стажу за вислугою років в подвійному розмірі при наданні статуту або положення Торезького психоневрологічного інтернату з дитячим відділенням, де буде зазначено, що це інтернатний заклад для інвалідів, дітей інвалідів, пристарілих, а також має бути надане положення про дитяче відділення Торезького психоневрологічного інтернату.

У зв`язку з наведеним представник ГУ ПФУ в м. Києві просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулась до відповідача з заявою від 27 лютого 2019 року № 1137 про призначення пенсії за вислугу років, за результатами розгляду якої, відповідач листом від 06 червня 2019 року № 121610/03 (т. 1 а.с. 20-23) повідомив позивачу, що під час розгляду пакету документів, наданого для призначення пенсії за вислугу років, встановлено, що загальний стаж складає 31 рік 2 місяці та 14 днів, а спеціальний стаж, який дає право на призначення відповідної пенсії, складає 15 років 10 місяців та 10 днів, вік на момент звернення - 47 років. Згідно запису трудової книжки № 17 ОСОБА_1 працювала в Торезькому психоневрологічному інтернаті з дитячим відділенням, у зв`язку з чим стаж з 13 липня 2009 року по 10 грудня 2014 року може бути зарахований до спеціального стажу за вислугою років в подвійному розмірі при наданні статуту або положення Торезького психоневрологічного інтернату з дитячим відділенням, де буде зазначено, що це інтернатний заклад для інвалідів, дітей інвалідів, пристарілих, також має бути надане положення про дитяче відділення Торезького психоневрологічного інтернату.

У листі також вказано, що відповідно до даних персоніфікованого обліку вбачається нарахування коштів управлінням соціального захисту населення Торезької міської ради за період з 01 жовтня 2005 по 31 липня 2009 року, у зв`язку з чим необхідно надати уточнюючі документи (свідоцтво про народження дітей або довідки про отримання допомоги).

З огляду на наведене, відповідач не вбачає законних підстав для призначення позивачу пенсії за вислугу років згідно з заявою та наданими додатковими документами.

Не погоджуючись з такою відмовою та вважаючи її протиправною, позивач звернулась до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України Про пенсійне забезпечення .

Згідно з вимогами ст.ст. 51, 52 Закону України Про пенсійне забезпечення пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. Право на пенсію за вислугу років мають, зокрема: працівники освіти, охорони здоров`я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту е статті 55.

Згідно з п. е ст. 55 названого Закону право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення: які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту.

Так, дана правова норма передбачає різні можливості для призначення пенсії за вислугу років, в тому числі й до досягнення особою 55 років за наявності відповідного трудового стажу.

Тобто, до досягнення 55 років, право на пенсію за вислугу років мають працівники охорони здоров`я, які в період до 01 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше 25 років - на 01 квітня 2015 року, а з квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців.

Водночас, пільги по обчисленню стажу за роботу в деяких медичних закладах передбачено статтею 60 Закону України Про пенсійне забезпечення , відповідно до якої робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Отже, Законом передбачена можливість зарахування до стажу у подвійному розмірі роботи, зокрема, у закладах з надання психіатричної допомоги, проте він не містить визначення такого закладу.

В даному випадку позивач стверджує, що у неї наявний спеціальний стаж роботи в Торезькому психоневрологічному інтернаті з дитячим відділенням у період з 13 липня 2009 року по 10 грудня 2014 року, що мав бути зарахований у подвійному розмірі в порядку ст. 60 вказаного Закону, оскільки інтернат є психіатричним закладом охорони здоров`я та відповідно до Типового положення про психоневрологічний інтернат, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2001 року № 549 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2002 року за № 68/6356, інтернат надає медичне обслуговування психічно хворим громадянам.

Відповідно, для вирішення спору по суті необхідним є з`ясування статусу вказаного закладу, зокрема, чи відноситься (відносився) він до закладів з надання психіатричної допомоги.

Так, з аналізу змісту Переліку закладів охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28 жовтня 2002 року № 385 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 листопада 2002 року за № 892/7180, вбачається, що він не містить ні окремого визначення закладу з надання психіатричної допомоги, ні окремого визначення психоневрологічного інтернату, а відтак останній не відноситься до переліку закладів охорони здоров`я.

В свою чергу, психіатрична допомога - комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин (ст. 1 Закону України Про психіатричну допомогу ).

Згідно з ст. 3 Закону України Основи законодавства України про охорону здоров`я медична допомога - діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію у зв`язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв`язку з вагітністю та пологами.

Таким чином, з аналізу змісту вказаних норм видно, що надання психіатричної допомоги не є тотожним наданню медичної допомоги, з огляду на що суд не може прийняти до уваги посилання позивача, як на підставу протиправності відмови відповідача у зарахуванні стажу у подвійному розмірі, на вказане Типове положення про психоневрологічний інтернат.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 затверджений вичерпний Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

У вказаному переліку у розділі Соціальний захист наведено найменування закладів і установ та посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, а саме: медичні працівники (незалежно від найменування посад), педагоги, вчителі, логопеди, інструктори ЛФК та з праці інтернатних закладів для інвалідів, дітей-інвалідів і престарілих.

За таких умов, суд погоджується з твердженням відповідача, що передбачена статтею 60 Закону України Про пенсійне забезпечення можливість зарахування до стажу у подвійному розмірі роботи у закладах з надання психіатричної допомоги пов`язана з необхідністю дослідження відповідних статутних документів відповідного закладу, зокрема, положення.

Крім того, судом також враховується необхідність надання уточнюючих документів (свідоцтво про народження дітей або довідки про отримання допомоги), у зв`язку з тим, що відповідно до даних персоніфікованого обліку вбачається нарахування коштів управлінням соціального захисту населення Торезької міської ради за період з 01 жовтня 2005 по 31 липня 2009 року.

Тобто, оскільки стаж роботи в Торезькому психоневрологічному інтернаті з дитячим відділенням у період з 13 липня 2009 року по 10 грудня 2014 року перетинається з нарахуванням коштів управлінням соціального захисту населення Торезької міської ради за період з 01 жовтня 2005 по 31 липня 2009 року, вказані обставини також мають бути підтверджені відповідними документами, за наслідками подання яких позивачем та розгляду їх відповідачем, ГУ ПФУ в м. Києві має бути прийняте відповідне рішення.

При цьому, розв`язання спору на майбутнє, за умови можливого порушення прав позивача, чинним законодавством не передбачено.

Враховуючи викладене у сукупності, суд не вбачає належних правових підстав для визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за вислугу років (стажу роботи в Торезькому психоневрологічному інтернаті з дитячим відділенням, код ЄДРПОУ: 03190171, з 13 липня 2009 року по 10 грудня 2014 року), у подвійному розмірі згідно заяви та доданих документів від 27 лютого 2019 року та, відповідно, для зобов`язання відповідача здійснити призначення та виплату позивачу пенсії за вислугу років (стажу роботи в Торезькому психоневрологічному інтернаті з дитячим відділенням, код ЄДРПОУ: 03190171, з 13 липня 2009 року по 10 грудня 2014 року) у подвійному розмірі з дати подання заяви про призначення пенсії, тобто з 27 лютого 2019 року.

Згідно з положеннями статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки ГУ ПФУ в м. Києві вчинено дії у відповідності до критеріїв, визначених ч. 2 ст. 2 КАС України.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16; код ЄДРПОУ 42098368) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення відповідно до статті 255 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Відповідно до пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.В. Вовк