Ухвала

від 14.01.2020 по справі 160/9443/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 січня 2020 року м. Дніпросправа № 160/9443/18

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Мельник В.В.,

перевіривши на відповідність вимогам КАС України матеріали апеляційної скарги Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 березня 2019 року по справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Трубопластика Д

до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 березня 2019 року по справі №160/9443/18 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Трубопластика Д до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису - задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу разом із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено про те, що відповідач має право на оскарження рішення суду першої інстанції з урахуванням вимог ч. 2 ст. 299 КАС України щодо можливості оскарження рішення суду протягом року з дня повного складання рішення.

Мотивуючи заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження відповідач, також, зазначив про те, що копію ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року у справі №160/9443/18 останній отримав 08 листопада 2019 року.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, на підставі наступного.

З матеріалів справи встановлено, що повний текст оскаржуваного рішення суду першої інстанції складено 05 квітня 2019 року (а.с. 77-79).

Копія означеного рішення суду першої інстанції отримана заявником апеляційної скарги 02 травня 2019 року, що підтверджується розпискою, наявною в матеріалах справи (а.с. 81).

05 червня 2019 року на адресу суду першої інстанції надійшла вперше подана відповідачем апеляційна скарга на рішення від 28 березня 2019 року (а.с. 85-87).

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2643 грн. (а.с. 89).

Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року отримана відповідачем 29 серпня 2019 року (а.с. 95).

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року апеляційну скаргу відповідача повернуто з огляду на не усунення недоліків апеляційної скарги (а.с. 97).

Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року про повернення апеляційної скарги відповідачем в касаційному порядку оскаржена не була та є чинною.

08 грудня 2019 року відповідач вдруге подав апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 березня 2019 року.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу заявника апеляційної скарги на те, що оскільки ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року про повернення апеляційної скарги у касаційному порядку не скасована та є чинною, то до повторно поданої апеляційної скарги застосовуються вимоги КАС України, як до нової апеляційної скарги. При цьому, заявник апеляційної скарги під час реалізації свого права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою не звільняється від обов`язку дотримуватися встановленого законодавством строку звернення до суду з такою апеляційною скаргою.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції зазначає про те, що подання первинної апеляційної скарги відповідачем в установлений законом строк не передбачає зупинення строку на апеляційне оскарження для нього та можливості у зв`язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.

Зазначені відповідачем підстави не підпадають під критерій поважних, оскільки положеннями ч. 2 ст. 299 КАС України не передбачено обов`язку суду в будь-якому разі поновлювати пропущений строк на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Поряд із зазначеним, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідач, також, не навів обґрунтованих підстав, які перешкоджали йому звернулись з повторною апеляційною скаргою без зайвих зволікань після отримання ухвали суду апеляційної інстанції про повернення вперше поданої апеляційної скарги.

З огляду на викладене, наведені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судом апеляційної інстанції поважними не визнаються.

Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків встановлених цим Кодексом, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші поважні підстави для поновлення строку.

Крім того, всупереч вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України заявником до апеляційної скарги не долучено документ про сплату судового збору.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем подано позов про визнання протиправним та скасування припису, що свідчить про подання позову немайнового характеру.

Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України Про судовий збір від 14 липня 2011 року № 3674-VI.

Частиною 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на перше січня 2018 року становить 1762 грн.

Отже, ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні адміністративного позову майнового характеру у цій справі складає 1762 грн.

Згідно з пп.2 п.3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, заявнику слід сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2643 грн. (1762*150%), згідно до наступних реквізитів для сплати судового збору:

Отримувач коштів: УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA708999980313141206081004004

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу : *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскарження справи) по справі

---

(Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, тому суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки апеляційної скарги, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому у відповідності до ст.ст. 169, 296, 298 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а заявнику апеляційної скарги необхідно надати строк для усунення встановлених недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду апеляційної інстанції:

- заяви про поновлення строку із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження;

- документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2643 грн.

Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 березня 2019 року по справі №160/9443/18 - залишити без руху та надати строк десять днів з моменту отримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції:

- заяви про поновлення строку із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження;

- документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2643 грн.

Копію ухвали направити особі, яка подала апеляційну скаргу - для виконання.

Роз`яснити заявнику апеляційної скарги, що у разі, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя В.В. Мельник