Постанова

від 15.01.2020 по справі 460/1012/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/1012/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Рівненської митниці ДФС на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року у справі за позовом приватного підприємства Метизич до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,-

суддя в 1-й інстанції Зозуля Д.П.,

час ухвалення рішення - 02.10.2019 року, 17:31 год.,

місце ухвалення рішення - м.Рівне,

дата складання повного тексту рішення - 08.10.2019 року,

в с т а н о в и в :

ПП Метизич звернулося в суд з позовом до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Рівненської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA204000/2019/000214/2 від 01.02.2019. Визнано протиправною та скасовано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2019/00216. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, встановлено, що автоматизованою системою управління ризиками за митною декларацією згенеровано обов`язкові до виконання форми митного контролю за індексом 105-2 та 106-2 "По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1, 2, 3, 4) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 року № 689 …". При цьому, як вважає Відповідач, до митного оформлення товару за митною декларацією від 31.01.2019 №UA204080/2019/000828 документи є неповними та містять розбіжності. Орган доходів і зборів володіє інформацією стосовно ідентичних та аналогічних товарів, які імпортовані у тому числі покупцем, та оформлені за рівнями митної вартості, що є вищими за заявлені. Тому, відповідно до вимог Митного кодексу України, посадовою особою відповідача було направлено позивачу електронну вимогу, щодо надання додаткових документів з метою підтвердження заявлених відомостей у митній декларації, на яку декларантом було надано відмову в наданні додаткових документів. Враховуючи розбіжності в додатково наданих документах та у зв`язку з ненаданням декларантом всіх документів, що витребовувались, Відповідачем згідно з переліком умов, зазначених у ч.2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, за результатами проведеної процедури консультації з декларантом, було визначено митну вартість товарів використовуючи резервний метод на підставі інформації щодо вартісних рівнів товарів схожих за комерційною назвою, торгівельною маркою, призначенням тощо, інформація про які міститься в єдиній автоматизованій системі ДФС та прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості заявлених товарів. Таким чином, оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України.

Учасники справи в судове засідання на виклик суду не з`явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.

Судом встановлено, що, 30.01.2019 р. на підставі Договору - доручення № 32 надання послуг з декларування вантажів від 05.01.2012р., укладеного між Позивачем та ТОВ "Юнона Брокер" (далі за текстом - Декларант), за допомогою програмного забезпечення "MD Declaration" програмного комплексу "MD Office" в електронному вигляді Відповідачу було подано Митну Декларацію (форма МД-2) № UA204080/2019/000768, з метою митного оформлення належних Позивачу на праві власності виробів з чорних металів (петлі меблеві, амортизатор газовий, пантограф з масляним підйомником, направляюча повного висуву). У даній МД-2 митна вартість товару визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), тобто за основним методом визначення митної вартості товарів.

Крім того, Декларантом надано Рівненській митниці ДФС документи, які підтверджують митну вартість товару: пакувальний лист (Specyfikacja do Faktury Eksportowej) nr: FV_EXP/00008/12/18; пакувальний лист (Specyfikacja do Faktury Eksportowej) nr: FV_EXP/00009/12/18; рахунок-фактуру (Faktura nt FV_EXP/00008/12/18) від 27.12.2018 року з перекладом; рахунок-фактуру (Faktura nt FV_EXP/00009/12/18) від 27.12.2018 року з перекладом; автотранспортну накладу (International consignement note (CMR)) б/н від 28.01.2019 р.; банківський платіжний документ, що стосується товару - електронну копію платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах ПАТ "Кредобанк" № 55 від 21.12.2018 р.; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - рахунок-фактуру № ЗВ-0000647 приватного підприємця ОСОБА_1 від 28.01.2019; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів - копію контракту № 04/12/2018 від 04.12.2018 р.; договір (контракт) про перевезення - копію договору перевезення вантажу № 520 від 08.01.2019 р.; договір (контракт) про перевезення - копію договору транспортного експедирування № 524 від 28.01.2019 р.; інші некласифіковані документи - технічний опис товару № 20-2/12/2018 від 27.12.2018 р.; інші некласифіковані документи - технічний опис товару № 20-3/12/2018 від 27.12.2018 р.; інші некласифіковані документи - фотографії товарів від 30.01.2019 року; копія митної декларації країни відправлення - копію 19PL402010E0092480 від 28.01.2019 р.

В ході здійснення митних процедур за МД-2 № UA204080/2019/000768 Відповідачем 30.01.2019 висунуто вимогу про надання оригіналів документів, зазначених у митній декларації (ідентифікатор повідомлення - 7a344880-ed7e-4b67-bd81-e189229da2b5), що Декларантом було виконано. В подальшому, 30.01.2019 Відповідачем повідомлено про спрацювання профілів ризику 2010-1 та 911-1 АСАУР для проведення часткового митного огляду (ідентифікатор повідомлення - 6e48cba6-e59a-40c0-8e8a-fdeea1279abb), який здійснено 31.01.2019 р. в період з 10 год. 30 хв. до 12 год. 11 хв. здійснено огляд товарів зі здійсненням цифрової фотозйомки. В подальшому, 31.01.2019 року Відповідачем за результатами розгляду МД-2 №UA204080/2019/000768 від 30.01.2019 року було прийнято рішення про відмову у прийнятті декларації у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповний опис графи 31 МД, а саме стосовно торгівельної марки та виробника товарів, про що було складено та направлено електронною поштою (ідентифікатор повідомлення - 6be13832-7c6d-407d-80d2-3190ff2965a1) на адресу Декларанта картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204080/2019/00004.

На виконання вимог вказаної вище картки відмови № UA204080/2019/00004, 31.01.2019 Декларант за допомогою програмного забезпечення "MD Declaration" в електронному вигляді подав Відповідачу МД-2 №UA204080/2019/000828, з метою митного оформлення в режимі "імпорт" для випуску у подальше вільне використання належного Позивачу на праві власності виробів з чорних металів (петлі меблеві, амортизатор газовий, пантограф з масляним підйомником, направляюча повного висуву). До зазначеної вище МД-2, Декларантом було долучено: Пакувальний лист (Specyfikacja do Faktury Eksportowej) nr: FV_EXP/00008/12/18; Пакувальний лист (Specyfikacja do Faktury Eksportowej) nr: FV_EXP/00009/12/18; Рахунок-фактуру (Faktura nt FV_EXP/00008/12/18) від 27.12.2018 року з перекладом; Рахунок-фактуру (Faktura nt FV_EXP/00009/12/18) від 27.12.2018 року з перекладом; Автотранспортну накладу (International consignement note (CMR)) б/н від 28.01.2019 р.; Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) - swiadectwo przewozowe/movement certificate № PL/MF0342326 DS від 28.01.2019 р. Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів - № UA204080.2019.000768.001 від 30.01.2019р.; Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу - UA204080/2019/000768 від 31.01.2019 р.; Картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - №UA204080/2019/00004 від 31.01.2019 р. Банківський платіжний документ, що стосується товару - електронну копію платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах ПАТ "Кредобанк" № 55 від 21.12.2018 р.; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару - рахунок-фактуру № ЗВ-0000647 приватного підприємця ОСОБА_1 від 28.01.2019 р.; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів - копію контракту № 04/12/2018 від 04.12.2018 р.; Договір (контракт) про перевезення - копію договору перевезення вантажу № 520 від 08.01.2019 р.; Договір (контракт) про перевезення - копію договору транспортного експедирування № 524 від 28.01.2019 р.; Інші некласифіковані документи - технічний опис товару № 20-2/12/2018 від 27.12.2018 р.; Інші некласифіковані документи - технічний опис товару № 20-3/12/2018 від 27.12.2018 р.; Інші некласифіковані документи - фотографії товарів від 30.01.2019; Копія митної декларації країни відправлення - копію 19PL402010E0092480 від 28.01.2019 р.

Статистичну вартість за МД-2 №UA204080/2019/000828 від 31.01.2019 р., у графі 46 МД-2 в розмірі 795675 (сімсот дев`яносто п`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять) грн. 23 коп., Декларантом було визначено з огляду на подані Позивачем документи, а саме за ціною зазначеною в п. 2.2 Розділу 2 Контракту № 04/12/2018 від 04.12.2018 р., що відповідала 106736,05 (сто шість тисяч сімсот тридцять шість) злотих 05 грошей і становила митну вартість, заявлену Декларантом у графі 45 МД-2, з урахуванням курсу валют НБУ (графа 23 МД-2), який дорівнював 7,393495 гривень за 1 злотий, а також відповідала основному методу визначення митної вартості № 1, про що зазначено було у графі 43 МД-2 (зазначена сума була проплачена Позивачем 21 грудня 2018 року згідно платіжного доручення № 55 ПАТ "Кредобанк").

В період з 14.01.2019 по 31.01.2019 р. Позивачем, за квитанціями Рівненської філії АТ КБ "Приватбанк" № 1539, 1559, 1561, 1563, на рахунок Відповідача серед інших платежів було сплачено суму коштів у розмірі 226268,05 грн., з призначенням платежу: "попередня оплата за митне оформлення на м/п "Костопіль".

Статистичну вартість за МД-2 №UA204080/2019/000828 від 31.01.2019 р., у графі 46 МД-2 в розмірі 795675 (сімсот дев`яносто п`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять) грн. 23 коп., Декларантом було визначено з огляду на подані Позивачем документи, а саме за ціною зазначеною в п. 2.2 Розділу 2 Контракту № 04/12/2018 від 04.12.2018 р., що відповідала 106736,05 (сто шість тисяч сімсот тридцять шість) злотих 05 грошей і становила митну вартість, заявлену Декларантом у графі 45 МД-2, з урахуванням курсу валют НБУ (графа 23 МД-2), який дорівнював 7,393495 гривень за 1 злотий, а також відповідала основному методу визначення митної вартості № 1, про що зазначено було у графі 43 МД-2 (зазначена сума була проплачена Позивачем 21 грудня 2018 року згідно платіжного доручення № 55 ПАТ "Кредобанк").

В ході здійснення митних процедур за МД-2 № №UA204080/2019/000828 Відповідачем 31.01.2019 висунуто вимогу про надання оригіналів документів, зазначених у митній декларації (ідентифікатор повідомлення - b0b5a4da-4926-40fe-a191-d9b16e5f8157), що Декларантом було виконано.

Разом з тим, Рівненська митниця ДФС, через уповноважену Позивачем особу (Декларанта), повідомила Позивача шляхом подання у електронному вигляді Повідомлення (ідентифікатор повідомлення - 278d602c-27f0-460e-bd45-1ecbe8f06de1, присвоєний митницею № документу 92947 (додаток 33) про те, що "…подані декларантом до митного оформлення товару за митною декларацією від 31.01.2019 №UA204080/2019/000828 документи є неповними та містять розбіжності. Орган доходів і зборів володіє інформацією стосовно ідентичних та аналогічних товарів, які імпортовані у тому числі покупцем, та оформлені за рівнями митної вартості, що є вищими за заявлені: Товар №1 - МД від 29.01.2019 №UA110110/2019/301333 - рівень митної вартості 6,29 USD/кг; МД від 23.01.2019 №UA400020/2019/000308 - рівень митної вартості 4,08 USD/кг; МД від 30.01.2019 №UA100120/2019/188502 - рівень митної вартості 4,07 USD/кг; Товар №2 - МД від 21.01.2019 №UA209140/2019/104022 - рівень митної вартості 14,99 USD/кг; МД від 29.01.2019 №UA125060/2019/150382 - рівень митної вартості 4,07 USD/кг; МД від 30.01.2019 №UA100120/2019/188502 - рівень митної вартості 4,07 USD/кг; Товар №3 - МД від 30.01.2019 №UA204080/2019/000755 - рівень митної вартості 4,07 USD/кг; Товар №4 - МД від 30.01.2019 №UA204080/2019/000755 - рівень митної вартості 4,07 USD/кг...".

У зазначеному вище Повідомленні Відповідача зазначено, що "подані декларантом до митного оформлення товару за митною декларацією від 31.01.2019 р. №UA204080/2019/000828 документи є неповними та містять розбіжності, зокрема: 1.1. До митного оформлення подано банківське платіжне доручення в іноземній валюті №55 від 21.12.2018 на суму 106736,05 PLN, згідно якого документом відповідно до якого здійснено попередню оплату за товар є зовнішньоекономічний контракт №04/12/2018 від 04.12.2018 (далі - Контракт). Однак згідно пункту 2.3 Контракту сума угоди складає 1000 000 PLN, а фактично платіжний документ банку надано на суму 106736,05 PLN. 1.2. До митного оформлення подано копію експортної митної декларації країни відправлення від 28.01.2019 №19PL402010E0092480 у якому зазначено документ "специфікацію до експортної фактури", однак такий до митного оформлення не надано".

01.02.2019 р. ПП "Метизич" направляв Відповідачу в електронному вигляді катагол GTV, каталог Reys, заявку б/н, акт виконаних робіт № РН-0000022, прас загальний, прайс GTV, лист покупця б/н, а також лист-відповідь № 2 на Повідомлення Відповідача, у яком у зазначив: "На ваш запит повідомляємо, що специфікація до фактури FV_EXP/00008/12/18 та FV_EXP/00009/12/18 знаходиться в основному пакеті документів та називається: "Specyfikacja do Faktury Eksportowej nr: FV_EXP/00008/12/18", "Specyfikacja do Faktury Eksportowej nr: FV_EXP/00009/12/18" та саме цей документ зазначено в експортній декларації країни відправника."

01.02.2019 р. в результаті розгляду наданих Декларантом документів Позивача та у зв`язку з відмовою декларанта подати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів Рівненською митницею ДФС України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000214/2, яким митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості, та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2019/000216.

Рішення про коригування митної вартості обґрунтовано тим, що документи, які підтверджують заявлену митну вартість, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена (підлягає сплаті) за ці товари.

Наявна у митного органу інформація щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості.

Крім того, в рішенні про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000214/2 було зазначено, що "за результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультацій з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 Митного кодексу України, митну вартість товарів №1, №2, №3, №4 скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України".

Відповідно до частини 1 статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 1-2 статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини 5 статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В свою чергу, відповідно до частини 1 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1)невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною 1 статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, частиною 1 статті 57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

В силу вимог частини 2-3 статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (частина 4 статті 57).

Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.

Разом з тим, з урахуванням положень частини 3 статті 318 Митного кодексу України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність в органу доходів і зборів обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до частини 4 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною 5 цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 10 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною 11 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною 9 статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

В силу вимог частини 2 статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

А відповідно до частини 3 цієї статті, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу

З аналізу вищенаведених норм права вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнiвiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:

- надані декларантом документи містять розбіжності,

- або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,

- або наявні ознаки підробки.

Відповідно, наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, випробовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач Рівненська митниця ДФС, мотивуючи рішення про коригування митної вартості тим, що ПП "Метизич" заявлені неповні відомості про митну вартість товарів, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, лише констатувала ту обставину, що угода за зовнішньоекономічним контрактом №04/12/2018 від 04.12.2018 складає 1000 000 PLN. Вказане положення закріплене пунктом 2.3. контракту. Разом з тим, Відповідачем не було взято до уваги попередній пункт контракту про те, що " 2.2. Вартість товару для кожної поставки буде визначена в рахунку для кожної поставки окремо. Ціни тверді і не підлягають зміні після виставлення Продавцем рахунку-фактури".

Відповідно до п. 1.2. рішення про коригування митної вартості, до митного оформлення подано копію експортної митної декларації країни відправлення від 28.01.2019 №19PL402010E0092480 у якому зазначено документ "специфікацію до експортної фактури", однак такий до митного оформлення не надано. Однак, з матеріалів справи вбачається, що такі документи - "Specyfikacja do Faktury Eksportowej nr: FV_EXP/00008/12/18" та "Specyfikacja do Faktury Eksportowej nr: FV_EXP/00009/12/18" подавалися в числі інших до МД-2 №UA204080/2019/000768 та №UA204080/2019/000828, про що прямо зазначено в графі " 4 Додаткова інформація/Подані документи/Сертифікати і дозволи". Про це також Відповідачу було вказано в листі-відповіді № 2 на Повідомлення Відповідача.

Висновок Відповідача про те, що рахунок приватного підприємця ОСОБА_1 від 28.01.2019 № ЗВ-000647 на понесені витрати з перевезення товару, який не містить реквізитів товаросупровідних документів є безпідставним, оскільки з наявних в матеріалах справи документів, наданих позивачем під час митного оформлення, а саме заявки на перевезення вантажу автомобільним транспортом № б/н від 28.01.2019 р., міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № б/н від 28.01.2019 р. та, відповідно, транспортного сертифікату (Swiadectwo przewozowe / movement certificate) № PL/MF/AN 0342326 від 28.01.2019 р. судом встановлено, що перевезення вказаного в МД-2 товару здійснювалося на підставі відповідного договору № 524 від 28.01.2019 р., за результатами виконання якого приватним підприємцем ОСОБА_1 для Позивача було виставлено рахунок-фактуру № ЗВ-000647 від 28.01.2019 р. Наведене дозволяє співвіднести інформацію, зазначену в рахунку-фактурі з інформацією, наявною в інших документах, поданих під час митного оформлення та, як наслідок, віднести вказаний рахунок-фактуру до даної поставки як документ, що підтверджує вартість транспортних витрат.

До переліку додаткових документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК України, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція).

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.

Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа.

Відтак, вірними є висновки суду першої інстанції, що з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, умов поставки, не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі умови поставки.

Крім того, 01.01.2019 р., з метою усунення простою найнятого Позивачем транспортного засобу, враховуючи можливість застосування аналогії закону, Позивач фактично здійснив гарантійну сплату митних платежів як грошового забезпечення на рахунок Відповідача, за митною вартістю, визначеною Відповідачем у повідомленні від 01.02.2019 р., що підтверджено квитанцією Рівненської філії АТ КБ "ПриватБанк" № 1567.

Таким чином, як зазначає позивач, 04.01.2019 р. до митного органу було вимушено подано МД-2 UA204080/2019/000967, де у графі 45, митна вартість була зазначена на підставі зазначеного вище повідомлення митниці від 01.01.2019 р. та оскаржуваних рішень від 01.02.2019 р., відомості про які було внесено у графу 44 цієї МД.

25 вересня 2019 року представником позивача в судовому засіданні суду першої інстанції було подано клопотання про долучення доказів та їх дослідження, а саме: приєднання до матеріалів та дослідження під час судового розгляду письмового доказу, аркушу коригування митної декларації від 04.02.2019 № UA204080/2019/000967 складений 02.05.2019 року. У якому представник позивача зазначив, що відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку оформлення аркуша коригування та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Державної митної служби України" від 06.11.2012 № 1145, аркуш коригування складається у випадках, визначених пунктом 37 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450, посадовою особою митного органу, яким здійснювався випуск товарів за митною декларацією (далі - МД), у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня надходження до митного органу інформації про доплату (повернення) сум митних платежів або реєстрації заяви декларанта (уповноваженої особи) у митному органі. А отже, підстави, передбачені п.37 Постанови КМУ "Питання, пов`язані із застосуванням митних декларацій" від 21 травня 2012 р. № 450, для складання вказаного документу у відповідача відсутні, так як доплата чи повернення митних платежів не здійснювалось, рішення митного органу не скасовано, декларант з будь-якими письмовими зверненнями, що могли б надати повноваження для Рівненської митниці ДФС скласти аркуш коригування, не звертався. Окрім того, вказане вище спростовує висновки відповідача про наявність обґрунтованих підстав вважати, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначену митну вартість товарів. Представник відповідача, не заперечував, щодо приєднання даного доказу до матеріалів справи та пояснив що даний документ був складений на підставі частини 7 статті 55 МК України.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що жодних розбіжностей чи суперечностей подані позивачем документи не містили і зворотного відповідачем не доведено.

Отримана з Центральної бази даних ЄАІС Державної фіскальної служби України інформація про вантажні митні декларації, на які орган доходів і зборів посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару дійсно було імпортовано до України.

Крім того, митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в довідниках мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Такі відомості з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості транспортного засобу та рівнем вартості такого транспортного засобу по довіднику, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують сумнів у правильності визначення митної вартості товару та довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає право вчиняти дії, спрямовані на коригування митної вартості товару.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що Рівненською митницею ДФС не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості мебельної фурнітури у митній декларації № UA204080/2019/000768 від 30.01.2019 року, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Рівненської митниці ДФС слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 308,311,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Рівненської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 460/1012/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді М. П. Кушнерик О. І. Мікула

Повне судове рішення складено 15 січня 2020 року.