Постанова

від 15.08.2007 по справі 5/452-04

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

15 серпня 2007 р.                                                                                  

№ 5/452-04 

Вищий

господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:

судді:

Поляков Б.М.  Катеринчук Л.Й. (доповідач) Ткаченко Н.Г.

розглянувши касаційну скаргу

Дочірньої компанії «Газ

України»НАК «Нафтогаз України»

на ухвалу

господарського суду Вінницької

області від 26.04.2007

у справі

господарського суду

№ 5/452-04 Вінницької

області

за заявою

Вінницької міжрайонної державної

податкової інспекції

до

Гніванського комунального

підприємства теплових мереж «Гніваньтеплокомуненерго»

про

визнання банкрутом

в судовому засіданні взяли участь  представники :

від заявника касаційної скарги

Мицько Н.М. (дов. №32/10 від

09.02.2007)

від заявника

не з'явились

від боржника

не з'явились

В С Т А Н О В

И В  :

Ухвалою господарського суду

Вінницької області від 01.09.2004 було порушено провадження у справі про

визнання Гніванського комунального підприємства теплових мереж

«Гніваньтеплокомуненерго» (далі -боржника) банкрутом за заявою Вінницької

міжрайонної державної податкової інспекції з урахуванням особливостей,

передбачених статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом».

Постановою суду від 30.09.2004

боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

19.04.2007 до господарського суду

Вінницької області на затвердження надано звіт ліквідатора про проведену роботу

та ліквідаційний баланс.

Ухвалою суду від 26.04.2007 звіт

ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника було затверджено, боржника

ліквідовано, провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з винесеною

ухвалою, Дочірня компанія «Газ України»НАК «Нафтогаз України»(далі -Кредитор)

звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій

просила скасувати ухвалу суду першої інстанції направити справу на новий

розгляд, аргументуючи порушенням норм матеріального права, зокрема, статей 24,

129 Конституції України, статті 32 Закону України «Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі -Закону), статей

4-2, 4-3, 22, 43, 87 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого

господарського суду України переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду

першої інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи,

перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права,

дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до частини 1 статті 86

Господарського процесуального кодексу України, якщо господарський спір не

вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення

провадження у справі, залишення позову без розгляд тощо), господарський суд

виносить ухвалу.

За приписами статті 87

Господарського процесуального кодексу України рішення та ухвали розсилаються

сторонам, прокурору, який брав участь в судовому процесі, третім особам не

пізніше п'яти днів після їх прийняття або вручаються їм під розписку, якщо інше

не передбачено цим Кодексом.

Згідно пункту 3.5.1. Інструкції з

діловодства в господарських судах України (затвердженої Наказом ВГСУ №75 від

10.12.2002) ухвала про призначення справи до розгляду надсилається службою

діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про

вручення, яке з відміткою про вручення адресатові залучається до матеріалів

справи.

За приписами абзацу 22 статті 1

Закону України учасники провадження у справі про банкрутство це сторони,

арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор),

власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у

випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні

у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з

питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник

працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з

обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Відповідно до вимог частин 1, 2

статті 52 Закону в разі, якщо громадянин -підприємець - боржник або керівні

органи боржника  - юридичної особи  відсутні за її місцезнаходженням, або у разі

ненадання боржником протягом року до 

органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових

декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших

ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява

про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана

кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання

зобов'язань.

Відповідно до частини 1 статті 32

Закону після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до

господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:

показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про

реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори

купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з

даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують

погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після

заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або

окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та

ліквідаційного балансу.

Отже, законодавцем передбачено

обов'язковий перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із

звітом ліквідатора та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками

ліквідаційної процедури та за участі кредиторів (комітету кредиторів).

Як вбачається з матеріалів справи,

Постановою суду від 30.09.2004 боржника визнано банкрутом, відкрито

ліквідаційну процедуру в порядку статті 52 Закону.

Процедура ліквідації боржника

тривала два з половиною роки.

19.04.2007 до господарського суду

Вінницької області на затвердження подано звіт ліквідатора про проведену роботу

та ліквідаційний баланс. Матеріалами справи підтверджується подання звіту

ліквідатора без обов'язкових додатків, визначених частиною 1 статті 32 Закону

(т.1 а.с. 137-144). Крім того, згідно даних балансу у боржника відсутній

будь-який пасив, що виключає можливість його ліквідації за наслідками

ліквідаційної процедури. Окрім того, такі необхідні додатки до звіту ліквідатора,

як реєстр вимог кредиторів, було подано до суду станом на 27.07.2005 року, в

той час як повний звіт ліквідатора було подано 19.04.2007.           

Відповідно до частини 2 статті 34

Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно

до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не

можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджується,

що ухвала суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного

балансу не містить аналізу звіту ліквідатора; не дає оцінки ліквідаційному

балансу, який свідчить про відсутність пасиву боржника, що унеможливлює його

ліквідацію за наслідками ліквідаційної процедури; не дає оцінки наявності

(відсутності) необхідних додатків до звіту ліквідатора, зокрема, реєстру

(переліку) вимог кредиторів, даних інвентаризації майна боржника, даних про

встановлення ліквідатором державної реєстрації прав власності (заборон

відчуження) боржника на об'єкти рухомого та нерухомого майна; не встановлює

переліку кредиторів, чиї вимоги виявились незадоволеними за наслідками

проведеної ліквідаційної процедури; не містить аналізу стягнення (зарахування)

дебіторської заборгованості боржника, зокрема, відповідно до Закону України

“Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств

паливно-енергетичного комплексу” (протокол засідання кредиторів боржника №2 від

25.07.2005 (т.1 а.с. 91), не мотивує висновків суду про необхідність ліквідації

юридичної особи боржника.

Крім того, в матеріалах справи

відсутні докази належного повідомлення кредиторів про час та місце судового

засідання про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Ухвала суду про затвердження звіту

ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі є за

своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної

процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для

даної справи (вчинення належних дій ліквідатором по виявленню активів та

пасивів боржника, зокрема,  встановлення

судом обставин неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок

вжитих ліквідатором заходів, встановлення неможливості задоволення визначених

за звітом ліквідатора вимог кредиторів та необхідності у зв'язку з цим

ліквідації боржника, обґрунтування оплати послуг арбітражного керуючого, якщо

до звіту ліквідатора додається звіт про його витрати та оплату послуг),

висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути

вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами,

дослідженими в судовому засіданні (Постанова Пленуму Верховного Суду України

від 29.12.1976 №11).

Окрім того, доводи касатора про

неналежне повідомлення його як кредитора про розгляд звіту ліквідатора та

ліквідаційного балансу слід прийняти до уваги з врахуванням такого. Ухвалою

суду від 19.04.2007 призначено до 

розгляду в судовому засіданні 26.04.2007 звіту ліквідатора та

ліквідаційного балансу боржника (т.1 а.с. 145), на зворотній стороні ухвали є

відмітка канцелярії суду про відправлення її 20.04.2007 учасникам провадження у

справі про банкрутство. Однак, в матеріалах справи відсутні докази вручення

учасникам провадження судових ухвал про призначення судового засідання.

З врахуванням викладеного оскаржувану

ухвалу суду першої інстанції не можна вважати законною та обґрунтованою, тому

вона підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд на

стадії ліквідаційної процедури в іншому складі суду.

При новому розгляді справи суду

першої інстанції необхідно врахувати викладене та прийняти судовий акт за

наслідками ліквідаційної процедури з дотриманням норм матеріального та

процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись

ст.ст. 1115,1117,1119,11111 ГПК

України Вищий господарський суд України -

П О С Т А Н О

В И В :

1.          Касаційну скаргу дочірньої компанії

«Газ України»НАК «Нафтогаз України»задовольнити.

2.          Ухвалу господарського суду Вінницької

області від 26.04.2007 скасувати, справу №5/452-04 направити на новий судовий

розгляд до господарського суду Вінницької області на стадії ліквідаційної

процедури в іншому складі суду.

Головуючий                                                                            

Б. Поляков

Судді                                                                                                 Л.

Катеринчук

                Н. Ткаченко