Постанова

від 15.01.2020 по справі 805/4987/15-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 січня 2020 року

Київ

справа №805/4987/15-а

адміністративне провадження №К/9901/10789/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Шевцової Н.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 січня 2016 року (головуючий суддя - Волгіна Н.П., судді - Кірієнко В.О., Аляб`єв І.Г.)

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року (головуючий суддя - Блохін А.А., судді - Гаврищук Т.Г., Сухарьок М.Г.)

у справі № 805/4987/15-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольське автотранспортне підприємство 11402

до Державної служби України з безпеки на транспорті,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , Департамент Державної автомобільної інспекції МВС України

про скасування наказу, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.

Короткий зміст позовних вимог

В листопаді 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Маріупольське автотранспортне підприємство 11402 (далі - позивач, ТзОВ Маріупольське АТП 11402 ) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач, скаржник), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ), Департамент Державної автомобільної інспекції МВС України (далі - Департамент ДАІ) в якому просило:

скасувати Наказ Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті від 16 вересня 2015 року № 364 Про позбавлення дозволу та призначення автомобільного перевізника , за яким Товариство з обмеженою відповідальністю Маріупольське автотранспортне підприємство 11402 як перевізника позбавлено дозволу на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування Харків - Бердянськ, рейси 167-168 (Дозвіл Серії УП № 001870), та призначено нового автомобільного перевізника - фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 на паритетне виконання рейсів 167/168 по маршруту Харків - Бердянськ, який за результатами конкурсу 17 червня 2015 року зайняв друге місце, з 21 вересня 2015 року по 31 серпня 2020 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольське автотранспортне підприємство 11402 до Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , Департамент Державної автомобільної інспекції МВС України, про скасування наказу - задоволено.

Скасовано наказ Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті від 16 вересня 2015 року № 364 Про позбавлення дозволу та призначення автомобільного перевізника , яким Товариство з обмеженою відповідальністю Маріупольське автотранспортне підприємство 11402 позбавлено дозволу на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування Харків - Бердянськ, рейси 167-168 (Дозвіл Серії УП № 001870) та призначено нового автомобільного перевізника - фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 на паритетне виконання рейсів 167/168 по маршруту Харків - Бердянськ, з 21 вересня 2015 року по 31 серпня 2020 року.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольське автотранспортне підприємство 11402 (код ЄДРПОУ 03113762) за рахунок бюджетних асигнувань Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті (код ЄДРПОУ 37994305) витрати, пов`язані зі сплатою позивачем судового збору в розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн 00 копійок.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2016 року замінено відповідача у справі Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті на правонаступника Державну службу України з безпеки на транспорті.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що відповідачем не доведено факт відсутності у позивача станом на час звернення останнього (14 травня 2015 року) до відповідача із відповідною заявою про участь у конкурсі на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування по об`єкту конкурсу Харків - Бердянськ , рейси 167/168, та доданими до неї документами, заявлених останнім у відповідній анкеті транспортних засобів (в тому числі 10 автобусів БАЗ А 079.14 та 2 автобусів I-VAN A07A1-30). Судами також зазначено, що відповідач, отримавши листа від Департаменту ДАІ МВС України від 10 червня 2015 року, мав у наявності надані позивачем копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, заявлених останнім для участі у конкурсі, а тому мав підстави (та можливість) зажадати від позивача пояснень щодо отриманої від Департаменту ДАІ інформації, тим самим дотриматись принципу обґрунтованості при прийнятті рішення, тобто, прийняти рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття, принципу неупередженості, розсудливості та принципу урахування права особи надати докази на підтвердження своєї позиції (достовірності наданої ним інформації).

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

В квітні 2016 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Державної служби України з безпеки на транспорті на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 січня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року, в якій, скаржник просить скасувати зазначені рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування поданої касаційної скарги Державна служба України з безпеки на транспорті вказує на те, що судами не взято до уваги той факт, що до Укртрансінспекції лист Департаменту державної автомобільної інспекції МВС України від 10 червня 2015 року № 4/14-7196 офіційно надійшов лише 10.09.2015, копія якого і міститься також в матеріалах справи. Висновок суду першої інстанції, що відповідач, отримавши листа від Департаменту ДАІ МВС України від 10 червня 2015 року, мав у наявності надані позивачем копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, заявлених останнім для участі у конкурсі, а тому мав підстави (та можливість) зажадати від позивача пояснень щодо отриманої від Департаменту ДАІ інформації, тим самим дотриматись принципу обґрунтованості при прийнятті рішення, скаржник вважає хибними, помилковими та такими, що не відповідають дійсності.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2016 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.

10 червня 2016 року на адресу суду касаційної інстанції надійшло заперечення позивача на дану касаційну скаргу, в якому останній вказує на її безпідставність та необґрунтованість і просить залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2020 року касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті призначено до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Маріупольське автотранспортне підприємство 11402 , код ЄДРПОУ 03113762, дата державної реєстрації - 26 березня 2001 року, є юридичною особою, основний вид економічної діяльності - пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення, місцезнаходження: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелинського, буд. 89; має ліцензію на здійснення внутрішніх перевезень пасажирів автобусами (а.с. 21-22, 99).

Як встановлено на підставі матеріалів справи, 17 червня 2015 року відбувся конкурс на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування, організатором якого була Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті. Відповідно до Витягу з протоколу № 42 засідання конкурсного комітету з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області від 17 червня 2015 року, переможцем конкурсу на виконання рейсів 167/168 маршрут Харків - Бердянськ було визнано ТОВ Маріупольське автотранспортне підприємство 11402 , яке за результатом конкурсного оцінювання пропозицій отримало 21 бал; Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 отримав 10 балів (а.с. 123).

За результатом проведеного конкурсу відповідачем був прийнятий Наказ № 291 від 27 липня 2015 року, у пункті першому якого зазначено: ввести в дію рішення, прийняті на засіданні конкурсного комітету з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут) 17 червня 2015 року (а.с. 121-122).

На підставі зазначеного наказу Укртрансінспекцією позивачу був виданий Дозвіл Серії УП № 001870 на перевезення пасажирів на міжміському автобусному маршруті загального користування Харків-Бердянськ, рейси 167/168 Харків - Бердянськ, порядок виконання (здійснення перевезень) - на паритеті, термін дії дозволу - з 1 вересня 2015 року по 31 серпня 2020 року (а.с. 11, Витяг із Дозволу Серія УТІ № 003398 - а.с. 12).

Як встановлено під час розгляду справи, 16 вересня 2015 року відповідачем був прийнятий Наказ № 364, яким на підставі пп. 3 п. 55 Порядку № 1081 позивача позбавлено дозволу на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування Харків - Бердянськ, рейси 167/168 (Дозвіл Серії УП № 001870), та призначено нового автомобільного перевізника на паритетне виконання рейсів по вказаному маршруту - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , який за результатом конкурсу зайняв друге місце, з 21 вересня 2015 року по 31 серпня 2020 року (а.с. 68).

Про прийняття вказаного наказу Укртрансінспекція повідомила позивача листом від 16 вересня 2015 року (вих. № 1510/11/16-15), отриманим останнім 9 жовтня 2015 року (а.с. 13, 69).

7 жовтня 2015 року (вих. № 182/2) позивач звернувся із запитом до відповідача про надання роз`яснень щодо причин скасування дозволу (а.с. 14).

Не отримавши станом на 20 жовтня 2015 року відповіді від відповідача позивач звернувся із запитом до Департаменту ДАІ МВС України (вих. № 195) щодо надання інформації про підтвердження рухомого складу (транспортних засобів) АТП (а.с. 16), але відповіді не отримав.

Разом із цим 5 листопада 2015 року (вх. № 75) позивачем отримано лист УДАІ Донецької області ГУМВС України від 3 листопада 2015 року (вих. № 9/5393), в якому міститься інформація з посиланням на лист Департаменту ДАІ УМВС України від 28 жовтня 2015 року (вих. № 4/14-11256) про те, що на обліку позивача станом на 17 червня 2015 року перебував 31 транспортний засіб, в тому числі і автобуси БАЗ А07914 та I-VAN A07AI-30 (а.с. 17-19).

20 листопада 2015 року позивач отримав від Укртрансінспекції відповідь на свій запит від 7 жовтня 2015 року, в якій зазначено, що згідно інформації, що надійшла від Департаменту ДАІ МВС України (лист від 10 червня 2015 року № 4/14-7196), у позивача в наявності (у власності та у користуванні) менше транспортних засобів, ніж було заявлено в анкеті, що подавалась за для участі у конкурсі, зокрема, позивачем в анкеті зазначалось про наявність 10 транспортних засобів БАЗ А07914 та 2 одиниць I-VAN A 07AI-30, але згідно інформації, що міститься у отриманому відповідачем листі від Департаменту ДАІ, у позивача лише 4 автобусів БАЗ А07914, а автобуси I-VAN A 07AI-30 взагалі відсутні Враховуючи це Укртрансінспекцією на підставі пп. 3 п. 55 Порядку № 1081 16 вересня 2015 року був прийнятий наказ № 364, яким Маріупольське АТП 11402 було позбавлено дозволу на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування Харків - Бердянськ, рейси 167/168 (а.с. 15).

19 листопада 2015 року позивач звернувся до відповідача із проханням надати копії спірного наказу, а також копії листів Департаменту розвитку базових галузей промисловості Донецької області державної адміністрації від 7 серпня 2015 року (вих. № 1/10-1562) та Департаменту ДАІ МВС України від 10 червня 2015 року (вих. № 4/14-7196) (а.с. 20).

Як зазначено позивачем у позові, копії зазначених документів йому надані не були.

Не погодившись із прийняттям відповідачем спірного наказу, позивач 30 листопада 2015 року звернувся до суду із даним позовом (а.с. 4-7).

Судами встановлено, що, відповідно до інформації, яка міститься на офіційному веб-сайті Укртрансінспекції (http://www.uti.gov.ua/transinsp/uk/publish/article/103551), 13 березня 2015 року відповідачем у розділі Перелік об`єктів конкурсу на вказаному сайті розміщено перелік об`єктів конкурсу (об`єкти: приміські автобусні маршрути загального користування з перевезення пасажирів, що виходять за межі території області), що був призначений на 17 червня 2015 року, серед яких (п. 16) зазначений маршрут 167/168 Харків - Бердянськ. Також на цієї ж сторінці міститься повідомлення про те, що документи для участі у конкурсі подаються по 19 травня 2015 року включно. Також зазначено, що мінімальна кількість автобусів для виконання рейсів на маршруті 167/168 (на умовах паритету ) - 2 одиниці.

Відповідно з матеріалів справи позивачем 14 травня 2015 року до Укртрансінспекції для участі у конкурсі був наданий повний пакет документів, перелік яких встановлений п. 29 Порядку № 1081. Серед інших документів позивачем були подані заява (а.с. 96-98, 135-137) та анкета, в якій, зокрема, міститься перелік транспортних засобів, що пропонувались позивачем до використання на автобусному маршруті 167/168: NEOPLAN N 216, місць для сидіння - 53 (1 одиниця), Богдан 09214, місць для сидіння - 26 (3 одиниці), БАЗ А07914, місць для сидіння 41 (5 одиниць), БАЗ А07914, місць для сидіння 22 (3 одиниці), БАЗ А07919, місць для сидіння 33 (1 одиниця), БАЗ А07914, місць для сидіння 34 (2 одиниці), I-VAN A 0701, місць для сидіння 38 (1 одиниця), I-VAN A 0701, місць для сидіння 26 (1 одиниця), I-VAN A 0701-30, місць для сидіння 21 (1 одиниця), I-VAN A 0701-30, місць для сидіння 39 (1 одиниця), БОГДАН А09202, місць для сидіння 46 (4 одиниці), БОГДАН А092, місць для сидіння 27 (2 одиниці) (а.с. 107-109, 138-140).

Як вбачається із ліцензійних карток та свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (копії яких містяться в матеріалах справи, а.с. 29-44), всі транспортні засоби, заявлені позивачем у анкеті, взяті на облік позивачем та зареєстровані за ним у період з 12 червня 2008 року по 24 березня 2015 року (тобто, до подачі документів для участі у конкурсі, який відбувся 17 червня 2015 року); період отримання позивачем ліцензійних карток на вказані автобуси: з 7 серпня 2013 року по 5 березня 2015 року (також до подачі документів для участі у вказаному конкурсі); серед них: 10 автобусів БАЗ А 079.14 (а.с. 31, 33, друга сторінка а.с. 33, 34, друга сторінка а.с. 34, 35, друга сторінка а.с. 35, друга сторінка а.с. 36, 43, друга сторінка а.с. 43) та 2 автобуса I-VAN A07A1-30 (а.с. 30, 31) - взяті на облік позивачем та зареєстровані за ним у період з 12 червня 2008 року по 24 березня 2015 року; період отримання позивачем ліцензійних карток на вказані автобуси: з 7 серпня 2013 року по 5 березня 2015 року.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Частина 1 статті 44 Закону України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001 N 2344-III (далі - Закон № 2344-III): Організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Процедура підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування визначається Порядком проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 № 1081 (далі - Порядок № 1081).

Згідно п. 67 Порядку № 1081, інформація, що міститься в документах, поданих перевізниками-претендентами для участі у конкурсі, повинна бути достовірною за станом на момент подання документів для участі в конкурсі.

Відповідно до пп. 3 п. 55 Порядку № 1081 організатор має право дострокового розірвання договорів (позбавити дозволу) з автомобільним перевізником у разі надходження від органів виконавчої влади письмової інформації, що підтверджує факт подання ним недостовірної інформації.

Згідно частин 1 та 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 40 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року N 1388 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 року № 1371 (далі - Порядок № 1388) - зняття з обліку транспортних засобів проводиться після їх огляду в сервісному центрі МВС на підставі заяви власника, документа, що посвідчує особу, виконавчого напису нотаріуса, постанови державного виконавця або рішення суду

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

Аналізуючи норми пп. 3 п. 55 Порядку № 1081, Суд зауважує, що законодавець визначаючи можливість дострокового розірвання договорів (позбавлення дозволу) з автомобільним перевізником у разі надходження від органів виконавчої влади письмової інформації, що підтверджує факт подання ним недостовірної інформації, надав саме право організатору вчиняти дане повноваження, а не обов`язок.

Відтак, Суд погоджується з доводами судів попередніх інстанцій, що організатор, реалізовуючи дане повноваження у вигляді прийняття обґрунтованого рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття, а також принципу неупередженості та розсудливості і принципу урахування права особи надати докази на підтвердження своєї позиції, повинен був витребувати у позивача пояснення щодо інформації, зазначеної у листі Департаменту ДАІ.

Також Суд погоджується, що інформація, викладена у листі Департаменту ДАІ від 10 червня 2015 року № 4/14-7196 щодо кількості транспортних засобів, якими володів позивач станом на момент проведення конкурсу, не може вважатися достовірною, оскільки спростовується, наявними в матеріалах справи та дослідженими судами попередніх інстанцій, копіями ліцензійних карток та свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів. Відтак, відповідач, прийнявщи передчасне рішення, що є предметом оскарження у даних спірних правовідносинах, без проведення попередньої перевірки на достовірність зазначених у листі відомостей, не може вважатися обґрунтованим.

Щодо доводів скаржника про те, що вищевказаний лист Департаменту ДАІ від 10.06.2015 надійшов 10.09.2015, відхиляються Судом з огляду на їх необґрунтованість, оскільки факт реєстрації відповідачем даного листа 10.09.2015 не підтверджує реальності факту їх надходження до скаржника саме цієї дати.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає зазначені в касаційній скарзі доводи Державної служби України з безпеки на транспорті безпідставними та правомірно спростованими судами першої та апеляційної інстанцій, а висновки судів - правильними, обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що і підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 343, п.1 ч.1.ст.349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 січня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В. М. Бевзенко

Н. В. Шевцова