Постанова

від 14.01.2020 по справі 904/3122/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2020 року Справа № 904/3122/19

м.Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л.,

суддів - Чус О.В., Подобєда І.М.,

при секретарі судового засідання : Мацекос І.М.,

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Шевченка Андрія Миколайовича на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2019 у справі № 904/3122/19 (суддя Манько Г.В., повне рішення складено 12.09.2019)

за позовом публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Шевченка Андрія Миколайовича, м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Березинка", смт.Новопокровка, Дніпропет-ровська область, Солонянський район

про стягнення 1 163 281 грн. 56 коп.

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2019 у справі №904/3122/19 публічному акціонерному товариству (далі - ПАТ) Родовід Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Шевченка Андрія Миколайовича відмовлено в задоволенні позову про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Березинка заборгованності за договором оренди №2-ДП від 01.03.2018 в сумі 1163281грн.56коп.;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин щодо відсутності в матеріалах справи підписаних сторонами актів надання послуг оренди та в розрахунку позовних вимог окремо визначених послуг опалення, електропостачання, технічного обслуговування ліфтів і водопостачання, щодо відсутності оригіналів рахунків, передбачених п.3.6 укладеного сторонами договору оренди нежитлового приміщення №2-ДП від 01.03.2018 та доказів направлення останніх відповідачу, а також щодо неможливості використання відповідачем орендованого приміщення протягом спірного періоду за цільовим призначенням з вини позивача, у зв`язку з чим, відповідно до ч.6 ст. 762 Цивільного кодексу України відповідач звільняється від внесення орендної плати;

- не погодившись з прийнятим рішенням, ПАТ Родовід Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неправильне застосування господарським судом норм матеріального права і на порушення ним норм процесуального права просить це рішення скасувати та позовні вимоги задовольнити;

- у поданій скарзі йдеться про те, що послуги по теплопостачанню та електропостачанню сплачуються відповідачем як орендарем за договором самостійно, у разі несплати відповідачем комунальних послуг сплачувалися банком та в подальшому відшкодовувалися орендарем, про те, що відповідач сплачував комунальні платежі, заборгованність у відповідача рахується саме за порушення умов договору зі сплати орендних платежів, про те, що відповідач без письмової згоди банку здавав в суборенду частину орендованого приміщення, намагається ввести суд в оману відносно ненадання своєму суборендарю належних умов по суборенді, про те, що відповідач не направляв банку претензій, оскільки здане в оренду приміщення відповідало всім нормам, не надав доказів того, що послуги з оренди приміщення надано неякісно, про те, що господарським судом неправильно застосовані норми ст.762 Цивільного кодексу України, оскільки нежитлове приміщення передано відповідачу в належному стані, банк направляв на електронну пошту відповідача листи по відшкодуванню вартості комунальних послуг, які оплачувалися відповідачем, про те, що 15.03.2019 у зв`язку з реалізацією приміщення в межах ліквідаційної процедури банку договір оренди був розірваний, на момент звернення з позовом заборго-ванність відповідача з урахуванням штрафних санкцій складає 1163281грн.56коп., відповідач не надав контррозрахунок заборгованності, до виникнення заборгованності призвело система-тичне порушення відповідачем зобов`язань щодо сплати помісячних платежів (оренди), а також про хибність висновків господарського суду щодо відмови в задоволенні позову, заснованих лише на листах суборендаря до відповідача про ненадання належних умов з постачання електроенергії та комунальних послуг, оскільки відповідні твердження не відпо-відають дійсності;

- до апеляційної скарги ПАТ Родовід Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію надано додаткові докази, згідно з переліком додатків до цієї скарги;

- відповідач вважає рішення господарського суду обгрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що позивач чинить спроби двічі стягнути з товариства нарахування за договором оренди від 01.03.2018, оскільки вже стягував заборгованність по орендній платі за жовтень, листопад, грудень 2018 року у справі госпо-дарського суду Дніпропетровської області №904/395/19, на те, що товариство протягом заявленого до стягнення періоду було позбавлено можливості використовувати орендоване приміщення за призначенням через ненадання відповідних комунальних послуг - відсутність опалення та водопостачання, а також на те, що жодних заборон по укладенню договору суборенди спірного приміщення укладений сторонами договір не містить;

- у додаткових поясненнях відповідачем зазначено, що розрахунок орендної плати за спірний період з урахуванням індексу інфляції відповідно умов договору позивачем не надано і позовна заява не відповідає вимогам ст.162 Господарського процесуального кодексу України, вимоги по сплаті штрафу в сумі 225936грн. не підлягають задоволенню, оскільки спір з приводу орендної плати за листопад 2018 року вже розглядався у справі №904/395/19, сума в розмірі 9414грн. визначена в додатку до договору як відшкодування витрат, пов`язаних з обслуговуванням і утриманням будівлі, між тим позивачем вказана сума визначена як обслуговування та утримання приміщення, ані будівля, ані приміщення не експлуатувалися позивачем; оскільки експлуатаційні та комунальні послуги не надавалися, то відсутні підстави для оплати цих послуг, такі підстави відсутні також і через те, що позивач не виставляв відповідних рахунків на оплату.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2018 ПАТ Родовід Банк (орендодавцем) та ТОВ Березинка (орендарем) укладено договір оренди нежитлового приміщення №2-ДП, на підставі якого орендодавець зобов`язався передати орендареві у строкове платне користування частину нежитлової будівлі загальною площею 1882.8 кв.м, що розташована по вул. Старокозацька, буд. 40б у м.Дніпрі, а орендар - сплачувати орендодавцеві плату за оренду приміщення в порядку та розмірі, передбачених договором.

Згідно з п.3.2 договору розмір місячної орендної плати становить 225936грн.. Орендна плата дорівнює сумі орендної плати попереднього місяця помножений на індекс інфляції за попередній місяць.

Відповідно до п.3.3 договору орендна плата вноситься орендарем щомісячно, починаючи з дати підписання акту приймання-передачі приміщення в оренду в термін не пізніше 20-го числа календарного місяця, за який вона вноситься.

В п.3.5 договору сторонами узгоджено, що першим днем строку, за який орендар повинен вносити орендну плату за оренду приміщення, а також плату за спожиті орендарем у приміщенні комунальні та експлуатаційні послуги є день підписання сто ронами акту приймання-передачі приміщення в оренду.

Якщо днем початку перебігу строку, за який відповідно до умов цього договору повинна вноситься орендна плата буде не перше число відповідного календарного місяця або днем, закінчення такого строку буде не останній день відповідного календарного місяця, то за ці календарні місяці орендар вносить орендну плату в сумі, пропорційній кількості днів у такому календарному місяці, за які відповідно до умов цього договору повинна вноситися орендна плата.

Згідно з п.3.6 договору відшкодування орендодавцю спожитих орендарем комунальних послуг та експлуатаційних витрат, пов`язаних з утриманням приміщення та місць загального користування, що споживаються орендарем та його відвідувачами буде здійснюватися за рахунками, що виписуються орендодавцем, які є одночасно актами відшкодування витрат.

Розмір спожитих орендарем комунальних послуг та експлуатаційних витрат, пов`язаних з утриманням орендованого приміщення та місць загального користування встановлюється на підставі відповідних розрахунків в порядку, встановленому згідно з додатком № 2 до цього договору.

Рахунки для відшкодування орендодавцю спожитих орендарем комунальних послуг та експлуатаційних витрат, пов`язаних з утриманням приміщення та місць загального користу-вання орендодавець надсилає на електронну адресу орендаря, що зазначена у розділі 11 цього договору та передає працівникам (представникам) орендаря не пізніше 13 числа календарного місяця, наступного за тим календарним місяцем, за який здійснюється відшкодування.

Орендар повинен оплатити виписаний і переданий рахунок на відшкодування спожитих комунальних по слуг та експлуатаційних витрат не пізніше 20 числа календарного місяця, наступного за тим календарним міся цем, за який здійснюється відшкодування.

Відшкодування орендодавцю витрат, пов`язаних з обслуговуванням і утриманням будівлі згідно розділу V додатку 2 до договору сплачується орендарем не пізніше 10 числа поточного місяця на підставі цього договору.

П.3.7 договору передбачено, що орендар повинен відшкодовувати орендодавцю витрати на послуги охорони, пов`язані з утриманням приміщення та забезпеченням пропускного режиму не пізніше 10 числа поточного місяця на підставі цього договору.

П.п. 8.1, 8.2 договору передбачена відповідальність орендаря за невнесення (несвоєчасне внесення) платежів за договором у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який оплачується пеня та за перевищення прострочення по договору на 30 календарних днів - у вигляді сплати штрафу в розмірі 100 процентів місячної орендної плати, визначеної договором.

Додатком №2 до договору встановлені формули для розрахунків відшкодування послуг електропостачання, послуг опалення, інших експлуатаційних послуг, послуг водопостачання та послуг охорони, пов`язаних з утриманням приміщення та місць загального користування.

Згідно з розділом V додатку №2 орендар відшкодовує орендодавцю витрати, пов`язані з обслуговуванням і утриманням об`єкта оренди в розмірі 5грн. за один квадратний метр об`єкта оренди на місяць, що становить 9414грн..

Оплата зазначених витрат здійснюється орендарем у строк до 10 числа поточного місяця.

Відповідно до розділу VI додатку №2 розмір відшкодування витрат на послуги охорони становить 12963грн.36коп. на місяць.

Оплата цих витрат здійснюється орендарем у строк до 10 числа поточного місяця.

01.03.2018 орендодавець передав, а орендар прийняв частину нежитлової будівлі, яка є об`єктом оренди за договором, що підтверджується актом приймання-передачі приміщення в оренду від 01.03.2018, підписаним представниками сторін.

П.2 вказаного акту зафіксовано, що на момент передачі нежитлового приміщення орендодавцем не укладені договори з електропостачальною організацією, внаслідок чого електропостачання будівлі згідно з такими договорами не здійснюється.

Посилаючись на неналежне виконання зобов`язань за договором оренди нежитлового приміщення №2-ДП від 01.03.2018 в частині своєчасного внесення платежів, передбачених цим договором, ПАТ Родовід Банк просить стягнути з ТОВ Березинка 1163281грн.56коп..

Згідно з представленим в матеріалах справи розрахунком вказана сума складається з сум заборгованності по орендній платі за листопад 2018 року в розмірі 170000грн., за грудень 2018 року в розмірі 241952грн.57коп., за січень 2019 року в розмірі 243888грн.19коп., за лютий 2019 року в сумі 246327грн.07коп., за 01.-15.03.2019 в розмірі 109323грн.88коп., по платежах за обслуговування та утримання приміщення за січень, лютий 2019 року в розмірах по 9414грн. та з 01.-15.03.2019 в розмірі 4555грн.16коп., по оплаті послуг охорони за січень, лютий 2019 року в розмірах по 12963грн.36коп. та з 01.-15.03.2019 в розмірі 6272грн.59коп., по відшкодуванню комунальних послуг за березень 2019 року в розмірі 45474грн.70коп. та за березень 2019 року до дати продажу приміщення в розмірі 34118грн.70коп..

На перелічені вище суми заборгованності позивачем нараховано пеню в загальному розмірі 140437грн.66коп., три проценти річних в загальному розмірі 12317грн.63коп. та втрати від інфляції в загальному розмірі 29450грн.32коп..

До загальної суми заборгованності позивачем також включені суми пені за несвоєчасне внесення орендної плати за жовтень, листопад 2018 року, несвоєчасну оплату послуг охорони за грудень 2018 року, за несвоєчасну оплату за обслуговування приміщення за грудень 2018 року та за несвоєчасне відшкодування комунальних послуг в загальній сумі 20324грн.94коп..

При виконанні розрахунку від загальної суми заборгованності по перелічених платежах позивачем здійснено відрахування суми в розмірі 411952грн.57коп., задоволеної за рішенням суду від 18.04.2018.

Також позивачем нараховано штраф в сумі 225936грн..

За наслідками розгляду пред`явленого позову господарським судом прийнято оскаржу-ване рішення.

Колегія суддів не погоджується з висновками, покладеними в обгрунтування рішення господарського суду, оскільки вважає ці висновки зробленими всупереч положенням ст.86 Господарського процесуального кодексу України без грунтовного дослідження обставин справи.

Так, з метою повного та всебічного розгляду апеляційної скарги по даній справі від господарського суду Дніпропетровської області витребувано справу №904/395/19 за позовом акціонерного товариства "Родовід Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Шевченка Андрія Миколайовича про стягнення з ТОВ "Березинка" заборгованності за договором оренди №2-ДП від 01.03.2018 в сумі 1003196грн.98коп..

Представлений в матеріалах справи №904/395/19 розрахунок пред`явленої до стягнення суми заборгованності свідчить про те, що остання складається, у тому числі, з сум заборгованності по внесенню орендної плати по вказаному договору за жовтень 2018 року в розмірі 219623грн.40коп., за листопад 2019 року в розмірі 238612грн. та за грудень 2018 року в розмірі 241952грн.57коп., по сплаті послуг за обслуговування та утримання приміщення за грудень 2018 року в розмірі 9414грн., послуг охорони за грудень 2018 року в розмірі 12363грн.36коп..

На перелічені суми заборгованності позивачем, у тому числі, нараховані пеня в загальному розмірі 24770грн.52коп., зокрема по орендній платі з 21.10, 21.11. та з 21.12 по 26.12.2018, по послугах обслуговування та утримання приміщення і послугах охорони за період з 11.12. по 26.12.2018 року, втрати від інфляції в загальному розмірі 3074грн.73коп. та три проценти річних в загальному розмірі 2064грн.2331коп. за вказані періоди.

Також при зверненні з позовом по вказаній справі позивач просив стягнути з відпові-дача штраф в загальній сумі 473235грн.40коп..

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2019 у справі №904/395/19 скасовано рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2019 у цій справі, позовні вимоги задоволено частково, з ТОВ Березинка на користь позивача стягнуто основний борг в сумі 186016грн.57коп., пеня в сумі 24770грн.52коп., інфляційна складова в сумі 3074грн.73коп., штраф в сумі 141970грн.62коп. та три проценти річних в сумі 2064грн.21коп..

При цьому сума основного боргу по орендній платі визначена апеляційним судом, виходячи з загальної суми орендної плати за жовтень-грудень 2018 року за винятком гарантійного платежу в сумі 225936грн. за останній місяць та сплаченої відповідачем заборгованності в сумі 288235грн.40коп..

Ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.530 названого Кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або вико-нання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Ст. 611 Кодексу передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, оплата неустойки.

За приписами ч.2 ст.625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням вста-новленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ст.629 Кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.759 Кодексу за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Ч.ч. 1, 5 ст.762 Кодексу передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: порушення відповідачем зобов`язань за договором оренди нежитлового приміщення №2-ДП від 01.03.2018 в частині своєчасного внесення орендних платежів, відшкодування вартості послуг охорони і послуг на утримання приміщення, ненадання відповідачем належних і допустимих доказів, які б спростували таке порушення позовні вимоги слід визнати такими, що підлягають частковому задоволенню.

Так, стягненню з відповідача підлягає заборгованність по орендній платі за січень, лютий та за 01.-15.03.2019 року в загальній сумі 599539грн.14коп., відшкодуванню вартості послуг по обслуговуванню та утриманню приміщення за січень, лютий та за 01.-15.03.2019 року в загальній сумі 23383грн.16коп. та послуг охорони за вказаний період в загальній сумі 32199грн.31коп..

Підстави для стягнення з відповідача заборгованності по комунальних послугах за березень 2019 року в сумі 45574грн.70коп. та березень 2019 року (до дати продажу приміщення) в сумі 34118грн.70коп. відсутні тому, що докази складання рахунків, які згідно з п.3.6 договору оренди нежитлового приміщення №2-ДП від 01.03.2018 є підставою для відшкодування відповідачем таких послуг, виконання розрахунку їх розміру в порядку, встановленому додатком №2 до договору та передачі цих документів відповідачу позивачем не представлені.

Сума пені, яку слід стягнути з відповідача дорівнює 130170грн.02коп.. Вказана сума визначена колегією суддів з урахуванням сум пені, нарахованих позивачем на заборго-ванність по орендній платі за листопад, грудень 2018 року, січень-березень 2019 року, за 01-15.03.2019, по оплаті послуг з обслуговування та утримання приміщення і послуг охорони за січень-лютий 2019 року та за 01.-15.03.2019, а також пред`явленої до стягнення пені за несвоєчасну оплату послуг охорони та послуг по обслуговуванню приміщення за грудень 2018 року відповідно в сумах 652грн.07коп. та 380грн.69коп., розрахунок яких міститься у заяві позивача від 23.12.2019 (т.2, а.с.162).

В решті позовні вимоги у відповідній частині є необгрунтованими, в задоволенні цих вимог слід відмовити внаслідок пропуску позивачем встановленого ч.6 ст.232 Господарського кодексу України шестимісячного строку для нарахування пені по заборгованності з орендної плати за листопад, грудень 2018 року, які відповідно обчислюються з 21.11.2018 по 21.05.2019 та з 21.12.2018 по 21.06.2019.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що розрахунок пені за несвоєчасне внесення орендної плати у жовтні, листопаді 2018 року в сумах 13654грн.91коп. та 5604грн.99коп. є невірним, оскільки нарахування пені здійснено на суми часткових оплат цих платежів, а не на безпосередньо суми заборгованності (т.2, а.с. 162).

У зв`язку з відсутністю підстав для стягнення з відповідача заборгованності по оплаті комунальних послуг відсутніми є і підстави для задоволення позовних вимог про стягнення пені за несвоєчасне відшкодування відповідачем послуг в сумі 32грн.28коп..

Інфляційні втрати та три проценти річних підлягають стягненню з відповідача в сумах 29131грн.30коп. та 11884грн.30коп..

В решті в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити з огляду на відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованності по відшкодуванню вартості комунальних послуг.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.2,3 ст.549 Цивільного кодексу України штрафом ? є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконання зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Господарський кодекс України визначає штраф і пеню як різновид штрафних санкцій.

Особливості застосування штрафу полягають у тому, що штраф обчислюється тільки у відсотках і тільки від суми порушеного зобов`язання. Він являє собою грошову суму, яка одноразово виплачується порушником зобов`язання.

У даному випадку, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2019 у справі 904/395/19 з ТОВ Березинка на користь АТ Родовід Банк стягнуто, у тому числі, штраф в сумі 141970грн.62коп. за несвоєчасне внесення платежів по договору.

З огляду на викладене у справі, що розглядається в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу в сумі 225936грн. слід відмовити.

Отже, приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, господарський суд наведеного не врахував, помилково пославшись на відсутність підписаних сторонами актів надання послуг оренди, неможливість використання відповідачем протягом спірного періоду об`єкта оренди у зв`язку з чим відповідач, згідно з ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України звільняється від внесення орендної плати.

Між тим, умови укладеного сторонами договору залишені господарським судом поза увагою і такі умови не містять приписів, які встановлюють зобов`язання сторін з підписання актів надання послуг оренди як підстав для внесення передбачених цим договором платежів.

Ч.1 ст. 74, ч.1 ст.76 та ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази в обгрунтування обставин щодо неможливості використання відповідачем орендованого приміщення.

Заяви ТОВ Софт Кул як суборендаря за договором суборенди, адресовані ТОВ Березинка , в яких йдеться про відсутність в приміщенні опалення та електропостачання такими доказами не являються тому, що мають односторонній характер.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів повідомлення орендодавця ? ПАТ "Родовід Банк" про неналежне надання або ненадання послуг щодо теплопостачання та електропостачання у спірний період, що унеможливило б використовувати відповідачем спірне приміщення відповідно до умов договору оренди.

Крім того, зазначені докази стосуються правовідносин, які виникли між ТОВ "Березинка" та ТОВ "Софт Кул" за договором суборенди нежитлового приміщення від 01.03.2018 за №01/03/18-СК4О.

Таким чином, рішення господарського суду прийнято з порушенням норм процесуального права, обставини, які мають значення для справи судом не з`ясовані, що є підставою для часткового скасування цього рішення.

Доводи відповідача спростовуються вищенаведеним і не впливають на юридичну оцінку обставин справи.

Клопотання відповідача про надання часу тривалістю 15 днів для ознайомлення з розрахунком позивача, подане в судовому засіданні 14.01.2020 задоволенню не підлягає, оскільки ознайомлення з представленим позивачем розрахунком (т.2, а.с. 110-173) та надання відносно цього розрахунку пояснень не є такими, що потребують значного обсягу часу.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що при виконанні розрахунку вихідні дані та порядок, згідно з якими останній виконувався позивачем не змінені.

У цьому зв`язку протягом розгляду справи господарським судом та в процесі розгляду апеляційної скарги відповідач, на виконання наведених вище процесуальних норм, не надав до матеріалів справи контррозрахунок суми заборгованності, пені, трьох процентів річних та втрат від інфляції.

Стосовно доводів відповідача про зміну позивачем суми основного боргу слід зазначити, що така зміна не вплинула на попередньо визначену загальну ціну позову тому, що позивачем при здійсненні первинного розрахунку до основного боргу в сумі 755139грн.96коп. включена сума пені, яка під час здійснення розгорнутого розрахунку відокремлена, внаслідок чого сума основного боргу становить 734815грн.01коп..

Посилання відповідача у клопотанні на хворобу бухгалтера визнані колегією суддів безпідставними, оскільки відповідач не був позбавлений можливості здійснити перевірку розрахунку за участю інших осіб.

Нові докази, додані позивачем до апеляційної скарги колегією суддів не прийняті до уваги тому, що в порядку ч.3 ст.269 Господарського процесуального кодексу України докази неможливості подання їх до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього не представлені.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 282-284 Господарського процесуаль- ного кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2019 у справі №904/3122/19 скасувати частково;

- прийняти нове рішення;

- позов задовольнити частково;

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Березинка на користь пуб-лічного акціонерного товариства Родовід Банк 655121грн.61коп. основного боргу, 130170грн.02коп. пені, 11884грн.30коп. трьох процентів річних, 29131грн.30коп. втрат від інфляції та 12394грн.61коп. судового збору, видати наказ;

- в решті в позові відмовити;

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Березинка на користь публічного акціонерного товариства Родовід Банк 18591грн.92коп. судового збору за апеляційною скаргою, видати наказ;

- видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області;

- постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови;

- повна постанова складена 16.01.2020

Головуючий суддя І.Л. Кузнецова

Суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Подобєд