Рішення

від 16.01.2020 по справі 904/5926/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2020м. ДніпроСправа № 904/5926/19

за позовом Фермерського господарства "Ярослава", с. Орестопіль, Дніпропетровська область

до Селянського (фермерського) господарство "Добриня", с. Вознесенське, Дніпропетровська область

про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 538 200 грн., відсотків за користування товарним кредитом у розмірі 37,14 грн., 35% річних на підставі п. 6.2 договору у розмірі 5 161,18 грн., 365% річних на підставі п. 6.3. договору у розмірі 376767,96 грн. та пені у розмірі 37 780,01 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Без участі представників сторін.

РУХ СПРАВИ.

Фермерське господарство "Ярослава" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Селянського (фермерського) господарство "Добриня" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 538 200 грн., відсотків за користування товарним кредитом у розмірі 37,14 грн., 35% річних на підставі п. 6.2 договору у розмірі 5 161,18 грн., 365% річних на підставі п. 6.3. договору у розмірі 376767,96 грн. та пені у розмірі 37 780,01 грн.

Позов обґрунтований порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу № 7 від 25.03.2019 зі сплати вартості поставленого товару.

Ухвалою суду від 16.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/5926/19 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Між Фермерським господарством "Ярослава" (надалі - продавець) та Селянським (фермерським) господарством "Добриня" (надалі - покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 7 від 25.03.2019 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець продає товар на умовах надання покупцю товарного кредиту з відстрочкою платежу (надалі - товар/майно), а покупець приймає товар та зобов`язується сплачувати платежі на умовах цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору, найменування, марка, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість, строк поставки, умови оплати на момент укладення договору наведені в додатках відповідно до цього договору.

Пунктом 11.1 договору встановлено, що ціна договору становить гривневий еквівалент 20 000 доларів США, що за міжбанківським курсом договору на дату його укладання становить 538 200 грн.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що товарний кредит з відстрочкою платежу по даному договору надається на умовах сплати 0,01% річних за користування товарним кредитом.

Відповідно до п. 11.2.1 договору, платежі, як відсотки за користування товарним кредитом за отримане майно становить гривневий еквівалент 1,38 доларів США, що за міжбанківським курсом договору на дату його укладання становить 37,14 грн.

Так, на виконання умов договору, між сторонами було підписано специфікацію, у якій було визначено найменування, кількість, загальну вартість товару, що поставляється.

Позивач зазначив, що виконав умови договору, поставив відповідачу товар на суму 20 000 доларів США.

Однак, за твердженням позивача, відповідач порушив свої зобов`язання за договором і не оплатив поставлений позивачем товар у встановлені строки. Внаслідок цього, у Селянського (фермерського) господарство "Добриня" утворилась заборгованість перед Фермерським господарством "Ярослава" зі сплати суми основного боргу у розмірі 538 200 грн. та відсотків за користування товарним кредитом у розмірі 37,14 грн.

За порушення відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором, позивачем було нараховано до сплати 35% річних на підставі п. 6.2 договору у розмірі 5 161,18 грн., 365% річних на підставі п. 6.3. договору у розмірі 376 767,96 грн. та пеню у розмірі 37780,01 грн.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач відзиву на позов не надав.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 538 200 грн., відсотків за користування товарним кредитом у розмірі 37,14 грн., 35% річних на підставі п. 6.2 договору у розмірі 5 161,18 грн., 365% річних на підставі п. 6.3. договору у розмірі 376767,96 грн. та пені у розмірі 37780,01 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (в які строки і який обсяг товару мав був оплачений), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи був оплачений поставлений товар та відсотки за користування товарним кредитом), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником (чи наявні підстави для нарахування відсотків річних за користування чужими грошовими коштами та пені, на яку суму заборгованості).

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Між Фермерським господарством "Ярослава" (надалі - продавець) та Селянським (фермерським) господарством "Добриня" (надалі - покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 7 від 25.03.2019 (надалі - договір).

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1.1. договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець продає товар на умовах надання покупцю товарного кредиту з відстрочкою платежу (надалі - товар/майно), а покупець приймає товар та зобов`язується сплачувати платежі на умовах цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору, найменування, марка, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість, строк поставки, умови оплати на момент укладення договору наведені в додатках відповідно до цього договору.

Пунктом 11.1 договору встановлено, що ціна договору становить гривневий еквівалент 20 000 доларів США, що за міжбанківським курсом договору на дату його укладання становить 538 200 грн.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що товарний кредит з відстрочкою платежу по даному договору надається на умовах сплати 0,01% річних за користування товарним кредитом.

Відповідно до п. 11.2.1 договору, платежі, як відсотки за користування товарним кредитом за отримане майно становить гривневий еквівалент 1,38 доларів США, що за міжбанківським курсом договору на дату його укладання становить 37,14 грн.

Так, на виконання умов договору, між сторонами було підписано специфікацію, у якій було визначено найменування, кількість, загальну вартість товару, що поставляється.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Позивач виконав умови договору, поставив відповідачу товар на суму 20 000 доларів США, що підтверджується актом приймання-передачі від 25.03.2019.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що усі платежі за договором покупець зобов`язаний здійснювати в національній валюті України (гривнях) відповідно до умов договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, вказаний у цьому договорі. Умови оплати товару, порядок та строки здійснення платежів зазначаються у графіку та умовах оплати товару (додаток № 2 до договору).

Так, у додатку № 2 до договору сторонами було погоджено, що:

- у строк до 20.08.2019 покупець сплачує постачальнику вартість поставленого товару у розмірі, еквівалентному 10 000 доларів США та відсотки за користування товарним кредитом у розмірі, еквівалентному 0,82 доларів США;

- у строк до 15.10.2019 покупець сплачує постачальнику вартість поставленого товару у розмірі, еквівалентному 10 000 доларів США та відсотки за користування товарним кредитом у розмірі, еквівалентному 0,56 доларів США.

З урахуванням зазначених положень договору, строк виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором зі сплати вартості поставленого товару та відсотків за користування товарним кредитом є таким, що настав.

Однак, відповідач порушив свої зобов`язання за договором і не оплатив поставлений позивачем товар у встановлені строки. За таких обставин, у Селянського (фермерського) господарство "Добриня" утворилась заборгованість перед Фермерським господарством "Ярослава" зі сплати суми основного боргу у розмірі 538 200 грн. та відсотків за користування товарним кредитом у розмірі 37,14 грн.

Пунктом 6.2 договору визначено, що якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, на прострочену суму нараховуються 35 відсотків річних за користування товарним кредитом від дня строку, коли товар мав бути оплачений, тобто до моменту, коли починає діяти інша відсоткова ставка, визначена у п. 6.3 цього договору.

Згідно з п. 6.3 договору, якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, більш ніж на 10 календарних днів від дня строку, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати, на прострочену суму нараховуються 365 відсотків річних за користування товарним кредитом.

Відповідно до положень ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

На підставі пункту 6.2 договору позивач нарахував 35 відсотків річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 5 161,18 грн. за загальний період з 21.08.2019 по 25.10.2019.

На підставі пункту 6.3 договору позивач нарахував 365 відсотків річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 376 767,96 грн. за загальний період з 31.08.2019 по 06.12.2019.

Перевіривши розрахунки відсотків за користування чужими грошовими коштами суд встановив, що позивач нараховує такі відсотки на загальну суму 538 237,14 грн., тобто на суму несвоєчасно оплаченого товару 538 200 грн. та на відсотки за користування товарним кредитом у розмірі 37,14 грн. разом.

Слід звернути увагу, що ст. 536 Цивільного кодексу України визначає можливість нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами лише у випадку визначення відповідних зобов`язань у договорі чи наявності прямої норми закону.

Як зазначено вище, як п. 6.2, так і п. 6.3 договору визначено, що проценти за користування чужими грошовими коштами нараховуються покупцю саме за прострочення оплати вартості товару на суму такої вартості. Водночас, договір не передбачає нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами за прострочення сплати раніше нарахованих відсотків у розмірі 37,14 грн.

За таких обставин, відсутні правові підстави для нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами на заборгованість за раніше нарахованими відсотками за користування товарним кредитом у розмірі 37,14 грн.

За розрахунком суду:

- 35 відсотків річних на суму боргу 269 100 грн. за період з 21.08.2019 по 30.08.2019 становлять 2 580,41 грн.;

- 35 відсотків річних на суму боргу 269 100 грн. за період з 16.10.2019 по 25.10.2019 становлять 2 580,41 грн.

Всього: 5 160,82 грн.

- 365 відсотків річних на суму боргу 269 100 грн. за період з 31.08.2019 по 06.12.2019 становлять 263 718 грн.;

- 365 відсотків річних на суму боргу 269 100 грн. за період з 26.10.2019 по 06.12.2019 становлять 113 022 грн.

Всього: 376 740 грн.

А отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 35% річних на підставі п. 6.2 договору у розмірі 5 161,18 грн. є обґрунтованою у розмірі 5 160,82 грн.; вимога позивача про стягнення з відповідача 365% річних на підставі п. 6.3. договору у розмірі 376 767,96 грн. є обґрунтованою у розмірі 376 740 грн.

Крім того, позивач заявив вимогу про нарахування 365% річних на суму боргу в розмірі 538 237,14 грн. з 09.12.2019 до моменту виконання рішення суду у даній справі за формулою: С х 365 х Д : К : 100, де: С - сума непогашеної заборгованості; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

Відповідно до частини десятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

З урахуванням обставин, наведених вище, дану вимогу позивача слід задовольнити частково, а саме доручити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2020 у справі №904/5926/19 здійснювати нарахування 365% річних на суму боргу в розмірі 538 200 грн. з 09.12.2019 до моменту виконання рішення суду у даній справі за формулою: С х 365 х Д : К : 100, де: С - сума непогашеної заборгованості; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що у випадку порушення термінів оплати, обумовлених у Графіку та умовах оплати товару до договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення оплати. Сторони прийшли до взаємної згоди, що нарахування пені припиняється через рік (365 календарних днів) від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі пункту 7.3 договору позивач нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за загальний період з 21.08.2019 по 06.12.2019 у розмірі 37 780,01 грн. При цьому, пеня нарахована позивачем як на суму боргу за поставлений товар, так і на суму заборгованості зі сплати відсотків за користування товарним кредитом.

Розрахунок пені, наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок.

Окремо слід зауважити, що пеня може бути нарахована на всю суму заборгованості за договором про надання кредиту (в тому числі на суму заборгованості зі сплати відсотків за користування товарним кредитом). Тобто, пеня може бути нарахована на сукупність всіх платежів, передбачених кредитним договором. Такої самої позиції дотримується Верховний Суд під час розгляду аналогічних спорів (постанова від 25.11.2019 у справі 3 727/6738/16-ц).

Тому, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 37 780,01 грн. є обґрунтованими.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором купівлі-продажу № 7 від 25.03.2019 (т. 1 а.с. 14 - 18), специфікацією від 25.03.2019 (т. 1 а.с. 19), Графіком та умовами оплати товару до договору - додаток № 2 (том 1, а.с. 20), актом приймання - передачі товару (том 1, а.с. 21).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у частині вимог про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 538200 грн., відсотків за користування товарним кредитом у розмірі 37,14 грн., 35% річних на підставі п. 6.2 договору у розмірі 5 160,82 грн., 365% річних на підставі п. 6.3. договору у розмірі 376 740 грн., пені у розмірі 37780,01 грн.

У задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача 35% річних на підставі п. 6.2 договору у розмірі 0,36 грн. та 365% річних на підставі п. 6.3. договору у розмірі 27,96 грн. - слід відмовити.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору розподіляються пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарство "Добриня" (місцезнаходження: 52906, Дніпропетровська область, с. Вознесенське, вул. Садова, буд. 12; ідентифікаційний код: 30927447) на користь Фермерського господарства "Ярослава" (місцезнаходження: 53621, Дніпропетровська область, с. Орестопіль; ідентифікаційний код: 25542860) суму основної заборгованості у розмірі 538 200 грн., відсотки за користування товарним кредитом у розмірі 37,14 грн., 35% річних на підставі п. 6.2 договору у розмірі 5 160,82 грн., 365% річних на підставі п. 6.3. договору у розмірі 376740 грн., пеню у розмірі 37780,01 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 14 368,77 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача 35% річних на підставі п. 6.2 договору у розмірі 0,36 грн. та 365% річних на підставі п. 6.3. договору у розмірі 27,96 грн.

Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2020 у справі №904/5926/19 здійснювати нарахування 365% річних на суму боргу в розмірі 538 200 грн. з 09.12.2019 до моменту виконання рішення суду у даній справі за формулою: С х 365 х Д : К : 100, де: С - сума непогашеної заборгованості; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 16.01.2020.

Суддя Ніколенко М.О.