Рішення

від 13.01.2020 по справі 910/12519/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2020Справа № 910/12519/19 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю. , при секретарі судового засідання Ваховській К.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІЛЛАР" (вул. Верховинна, 7, офіс 71, м. Київ, 03115)

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЙЛОРМЕЙД КОНСТРАКШН" (вул. Руслана Лужевського, буд. 14, корп. 1, офіс 3-Б, м. Київ, 03039),

2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 202 671,80 грн,

Представники:

Від позивача Самойленко В.В.

Від відповідача -1 не з`явилися

Від відповідача -2 не з`явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІЛЛАР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЙЛОРМЕЙД КОНСТРАКШН" та ОСОБА_1 про стягнення 202 671,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем-1 зобов`язань за договором поставки № СТ-П-19-17 від 06.05.2019, а відповідачем-2 - умов договору поруки від 06.05.2019, укладеного в забезпечення виконання зобов`язань відповідача-1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

23.09.2019 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

23.09.2019 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у м. Києві надійшла відповідь на запит суду про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 .

Дослідивши подані матеріали, Суд дійшов висновку, що позивачем було усунуто недоліки, визначені в ухвалі суду, у встановлений строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2019 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.10.2019, відповідачам визначено строк для подання відзиву на позов.

Відповідачами у встановлений судом строк письмових відзивів на позов не подано, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надано.

В судове засіданні 23.10.2019 представники позивача та відповідача не з`явилися.

Зважаючи на неявку в підготовче засідання представників позивача та відповідачів та не надання відзивів на позовну заяву, а також з метою надання сторонам можливості реалізувати принцип змагальності, рівності всіх учасників процесу перед законом та судом, забезпечення участі представників у судовому засіданні та надання доказів в обґрунтування заявлених вимог та заперечень, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи, оцінки та дослідження доказів, суд дійшов до висновку про необхідність відкладення підготовчого засідання у справі на 18.11.2019.

В підготовче засідання 18.11.2019 представники відповідачів не з`явилися.

У зв`язку з неявкою в підготовче засідання представників відповідачів суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, продовжив строк підготовчого засідання та відклав підготовче засідання на 11.12.2019.

В підготовче засідання 11.12.2019 представника відповідачів не з`явилися, письмових відзивів на позов суду не надали.

При цьому судом встановлено, що відповідачам ухвали суду про відкриття провадження від 16.09.2019 в даній справі, про відкладення підготовчого засідання від 23.10.2019 та 18.11.2019 направлялись на адресу, визначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у м. Києві. Зазначені ухвали суду були повернуті поштовими відділеннями на адресу суду із відміткою за закінченням встановленого строку зберігання .

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Ухвалою суду від 11.12.2019, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 13.01.2020.

Представник позивача в судовому засіданні 13.01.2020 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідачі про розгляд справи повідомлені належним чином, оскільки ухвали відправлені за адресами відповідачів, вказані у позовній заяві та які відповідають місцезнаходженню відповідачів відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у м. Києві.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 76 та 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає, що ним в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами, у відповідності до положень статті 165 названого Кодексу.

У судовому засіданні 13.12.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва установив таке.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.

06.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СТІЛЛАР" (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕЙЛОРМЕЙД КОНСТРАКШН" (надалі відповідач -1) було укладено договір поставки № СТ-П-19-17 металопродукції.

Відповідно до п. 1.1 даного договору позивач зобов`язується продати, а відповідач -1 оплатити та прийняти на умовах викладених у договорі, металопродукцію, іменовану в подальшому за текстом продукція , сортимент, кількість, якість та ціна якої вказані у видатковій накладній, які оформляються у вигляді додатків до цього договору та є його невід`ємною частиною або у рахунку - фактурі, який надається позивачем відповідачу -1 відповідно до умов цього договору та є його невід`ємною частиною.

Вартість продукції погоджується між позивачем та відповідачем-1 та вказується у видатковій накладній, а та /або в рахунку - фактурі, які є невід`ємною частиною цього договору (п.3.2 договору).

Згідно видаткової накладної №705-19 від 07 травня 2019 позивач поставив відповідачу-1 продукцію на загальну суму 202 671, 80 грн.

Відповідно до п. 6.3 договору оплата продукції, вказаної в рахунку - фактурі здійснюється відповідачем -1 на умовах 100% попередньої оплати, якщо інші умови оплати не погоджені окремою угодою між сторонами.

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідач -1 в порушення взятих на себе зобов`язань за договором оплату отриманої продукції не здійснив, в зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 202 671,80 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1.1 договору №СТ-П-19-17 від 06.05.2019 позивач зобов`язався продати, а відповідач -1 оплатити та прийняти на умовах викладених у договорі, металопродукцію, іменовану в подальшому за текстом продукція , сортимент, кількість, якість та ціна якої вказані у видатковій накладній, які оформляються у вигляді додатків до цього договору та є його невід`ємною частиною або у рахунку - фактурі, який надається позивачем відповідачу -1 відповідно до умов цього договору та є його невід`ємною частиною.

Вартість продукції погоджується між позивачем та відповідачем-1 та вказується у видатковій накладній, а та /або в рахунку - фактурі, які є невід`ємною частиною цього договору (п.3.2 договору).

Згідно видаткової накладної №705-19 від 07 травня 2019 позивач поставив відповідачу-1 продукцію на загальну суму 202 671, 80 грн.

Відповідно до п. 6.3 договору оплата продукції, вказаної в рахунку - фактурі здійснюється відповідачем -1 на умовах 100% попередньої оплати, якщо інші умови оплати не погоджені окремою угодою між сторонами.

Директором відповідача -1 було надано позивачу гарантійний лист про оплату отриманої від позивача продукції, відповідно до умов договору №СТ-П-19-17 від 06.05.2019, протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів після поставки товару та підписання видаткової накладної.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріали справи свідчать, що відповідач -1 вартість отриманої від позивача продукції в сумі 202 671,80 грн. не оплатив.

Судом встановлено, що 06.05.2019 між позивачем та ОСОБА_1 (надалі відповідач -2) було укладено договір поруки.

Відповідно по п.1.1 даного договору відповідач -2 поручився перед позивачем за виконання обов`язків відповідачем -1 за договором поставки №СТ-П-19-17 від 06.05.2019 в сумі 202 671,80 грн.

У разі порушення відповідачем -1 зобов`язань за договором поставки відповідач -1 та відповідач -2 відповідають перед позивачем як солідарні боржники.

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Згідно із ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов`язання.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі (ч. ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України).

З огляду на вищенаведене, оскільки між позивачем та відповідачем -2 був укладений Договір поруки, поручитель (відповідач - 2) зобов`язався відповідати перед позивачем за зобов`язання відповідача-1 в разі порушення останнім зобов`язань за договором поставки №СТ-П-19-17 від 06.05.2019.

20.08.2019 у зв`язку з порушенням відповідачем -1 зобов`язань за договором поставки договором на адресу відповідача-1 та відповідача -2 були направлені претензії про виконання порушеного зобов`язання по договору поставки №СТ-П-19-17 від 06.05.2019, що підтверджується описами вкладення у цінні листи та фіскальними чеками відділення поштового зв`язку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачами грошових коштів позивачу в рахунок погашення заборгованості за договором поставки №СТ-П-19-17 від 06.05.2019, що у розмірі 202 671,80 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки доказів виконання взятих на себе зобов`язань боржником та поручителем до матеріалів справи не надано, Суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідачів.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРЛОРМЕЙД КОНСТРАКШН (03039, м. Київ, вул. Руслана Лужевського,14, корп. 1, офіс 3-Б; ідентифікаційний код 41279374) та фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СТІЛЛАР (03115, м. Київ, вулиця Верховинна, 7, офіс 71, ідентифікаційний код 40312965) 202 671 грн. 80 коп. основного боргу та судовий збір у сумі 3 040 грн. 08 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 16.01.2020.

СуддяТ. Ю. Трофименко