Рішення

від 16.01.2020 по справі 910/15464/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

16.01.2020Справа № 910/15464/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження

справу № 910/15464/19

за позовом ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА АР-ТРАНС (код 3180222, 82200, Львівська область, місто Трускавець, ВУЛИЦЯ СТЕБНИЦЬКА, будинок 96, квартира 42)

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ДДК ТРЕЙДІНГ ЕКСПОРТ (код 41692345, 03028, м. Київ, Голосіївський район, ВУЛИЦЯ САПЕРНО-СЛОБІДСЬКА, будинок 24)

про стягнення 26 402,24 грн.,

без повідомлення учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

04.11.2019 до Господарського суду міста Києва від ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА АР-ТРАНС (далі - Підприємство) надійшла позовна заява до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ДДК ТРЕЙДІНГ ЕКСПОРТ (далі - Товариство) про стягнення 26 402,24 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що: Підприємством (перевізник) і Товариством (замовник) укладено 26.02.2019 договір-заявку № 1 на перевезення вантажу (далі - Договір); зобов`язання Підприємство виконало, здійснивши перевезення, відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної серії А №382714, якою засвідчено отримання вантажу замовником 07.03.2019, а також митною декларацією форми МД-2 ЕК 10 AA UA101070/2019/014523; зобов`язання з оплати послуг з перевезення замовником виконано частково; відповідачем було сплачено 20 000 грн.; заборгованість Товариства перед Підприємством складає 26 402,24 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі № 910/15464/19; розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

25.11.2019, 28.11.2019 та 29.11.2019 позивач подав суду документи на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі.

02.12.2019 суд, оглянувши оригінали документів, які додані до позовної заяви, встановивши їх відповідність, повернув вказані документи позивачу листом.

03.12.2019 Товариство подало суду відзив на позовну заяву, в якому заперечило проти задоволення позовних вимог і просило у задоволенні позову відмовити повністю.

16.12.2019 Підприємство подало суду відповідь на відзив, в якому заперечило проти доводів відповідача і просило позовні вимоги задовольнити повністю.

28.12.2019 Товариство подало суду заперечення на відповідь на відзив, в якому заперечило проти доводів позивача.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив і заперечення на відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.02.2019 Підприємством (перевізник) і Товариством (замовник) укладено Договір, за умовами якого:

- перевізник зобов`язується за плату доставити вантаж, довірений йому замовником або третьою особою (вантажовідправником), до пункту призначення та видати його особі, уповноваженій на отримання вантажу (вантажоодержувачеві), на таких умовах:

- маршрут: с. Лука, Житомирська область - м. Трієст, Італія;

- вантажовідправник: Товариство;

- ціна перевезення: 1 550 євро;

- форма розрахунку: безготівковий розрахунок в гривнях по курсу НБУ в день розвантаження після вигрузки.

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Отже, за своєю правовою природою укладений сторонами Договір є договором перевезення вантажу.

Згідно із частинами першою та другою статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, позивачем належним чином виконано умови Договору та здійснено перевезення, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною СМR № 382714, наявною в матеріалах справи.

Вказана міжнародна товарно-транспортна накладна підписана уповноваженими представниками та містить печатки юридичних осіб.

Отже, судом встановлено, що позивач виконав умови Договору в повному обсязі.

На момент розвантаження (07.03.2019) після вигрузки вартість перевезення склала 46 402,24 грн. (1 550 євро х 29,936931 грн. - курс НБУ станом на 07.03.2019).

07.03.2019 Підприємство виставило Товариству рахунок на оплату від 07.03.2019 № 185 на суму 46 402,24 грн.

У свою чергу, відповідач частково оплатив вказаний рахунок, перерахувавши позивачу грошові кошти у сумі 20 000 грн., що підтверджується банківською випискою.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем склала 26 402,24 грн.

28.05.2019 позивачем надіслано відповідачу претензію-вимогу від 15.05.2019 №2/15 щодо сплати заборгованості у сумі 26 402,24 грн., яка була отримана Товариством 31.05.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія його долучена до матеріалів справи.

Відповідач залишив вказану претензію без відповіді та належного реагування; доказів протилежного суду не подано.

Товариство, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилалося на те, що відсутнє документальне підтвердження надання послуг з перевезення саме відповідачу; Товариство випадково перерахувало 20 000 грн.

Обставини, які є предметом доказування у даній справі є такими: укладення Договору; надання послуг з перевезення позивачем; неоплата послуг відповідачем.

Докази, якими позивач підтверджує наявність обставин, які є предметом доказування: Договір; міжнародною товарно-транспортною накладною СМR № 382714; рахунком на оплату та банківською випискою.

Водночас, відповідач не подав жодного документального підтвердження, викладеним у відзиві та запереченнях на відзив обставинам.

Зі змісту товарно-транспортною накладної СМR № 382714 вбачається, що перевезення було виконано з урахуванням всіх умов, які були погоджені позивачем і відповідачем у Договорі.

Саме Договором сторони передбачили зобов`язання відповідача оплатити послуги з перевезення, незважаючи на його статус за СМR.

З поданої суду банківської виписки від 29.03.2019 вбачається, що Товариство перерахувало Підприємству грошові кошти у сумі 20 000 грн. на підстав рахунку від 07.03.2019 № 185, що виключає помилковість такої операції зі сторони відповідача.

Також, про належність оплати свідчить та обставина, що Товариство не зверталося Підприємства із вимогою повернути вказані кошти як помилково сплачені.

Отже, поданими позивачем доказами підтверджуються обставини, що є предметом доказування у даній справі, у свою чергу, Товариство не спростувало доводів Підприємства.

Таким чином, заборгованість у сумі 26 402,24 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем не подано доказів в підтвердження заперечень проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, позов підлягає задоволенню.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА АР-ТРАНС (код 3180222, 82200, Львівська область, місто Трускавець, ВУЛИЦЯ СТЕБНИЦЬКА, будинок 96, квартира 42; 82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Р. Різняка, 8) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ДДК ТРЕЙДІНГ ЕКСПОРТ (код 41692345, 03028, м. Київ, Голосіївський район, ВУЛИЦЯ САПЕРНО-СЛОБІДСЬКА, будинок 24) про стягнення 26 402,24 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ДДК ТРЕЙДІНГ ЕКСПОРТ (код 41692345, 03028, м. Київ, Голосіївський район, ВУЛИЦЯ САПЕРНО-СЛОБІДСЬКА, будинок 24) на користь ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА АР-ТРАНС (код 3180222, 82200, Львівська область, місто Трускавець, ВУЛИЦЯ СТЕБНИЦЬКА, будинок 96, квартира 42; 82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Р. Різняка, 8): 26 402 (двадцять шість тисяч чотириста дві) грн. 24 коп. заборгованості за надані послуги з перевезення та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16.01.2020.

Суддя І.Д. Курдельчук