Рішення

від 16.01.2020 по справі 910/15552/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

16.01.2020Справа № 910/15552/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/15552/19

за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ХОЗХІМСЕРВІС (код 24157385, 04119, м. Київ, ВУЛИЦЯ ЗООЛОГІЧНА , будинок 4А, офіс 139)

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ МІЛЕВА (код 41428407, 03184, м. Київ, Святошинський район, ВУЛИЦЯ ПЕТРА КУРІННОГО, будинок 2-А)

про стягнення 48 321,27 грн.,

без виклику представників учасників справи .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

05.11.2019 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ХОЗХІМСЕРВІС (далі - Товариство) звернулося до суду із позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ МІЛЕВА (далі - ТОВ МІЛЕВА ) про стягнення: 43 200 грн. суми основного боргу; 3 787,40 грн. пені; 642,67 грн. 3% відсотків річних і 691,20 грн. втрат від інфляції.

Позовні вимоги обґрунтовані таким: ТОВ МІЛЕВА виставлено Товариству рахунок на оплату від 08.01.2019 № 1 Товару (Пісок кварцевий у кількості 30т); Товариство сплатило 32 400 грн. ТОВ МІЛЕВА платіжним дорученням від 18.01.2019 № 12953; згідно з видатковою накладною від 28.01.2019 № 5 ТОВ МІЛЕВА поставило Товариству товар у кількості 10т на суму 21 600 грн.; Товариство звернуло до відповідача із претензіями щодо повернення коштів; останні залишились поза увагою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі № 910/15552/19; розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

25.11.2019 позивач подав суду заяву з оригіналами документів, доданих до позовної заяви, на виконання вимог ухвали суду.

Листом від 26.11.2019 суд, оглянувши оригінали та встановивши їх відповідність копіям документів доданих до позовної заяви, повернув їх позивачу.

Ухвалу суду від 14.11.2019 надіслано на адреси сторін, зазначені у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується відміткою канцелярії суду на звороті такої ухвали.

Що ж до належного повідомлення відповідача, то слід вказати таке.

До матеріалів справи долучено конверт-повернення з адреси місцезнаходження відповідача з відмітками відділення поштового зв`язку інші причини. Що не дали змоги виконати обов`язки щодо посилання поштового відправлення та написом прописом адреса відсутній .

Положення статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлюють те, що якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня (частина п`ята).

В силу приписів частини шостої вказаної статті днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

За правилами статті 13 Закону України Про поштовий зв`язок послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості.

Порядок надання послуг поштового зв`язку та порядок оформлень поштових відправлень, зокрема рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення встановлено Правилами надання послуг поштового зв`язку , які затверджено постановою Кабінетів Міністрів України від 05.03.2009 № 270 та Порядком оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.1997 № 799 (із змінами і доповненнями).

Пунктом 17 Правил встановлено, що рекомендовані листи з позначкою Судова повістка приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення.

Виходячи з наведених норм законодавства, на ПАТ Укрпошта лежить функція доставки поштових відправлень з позначкою Судова повістка як національного оператора.

Правилами надання послуг поштового зв`язку, а саме пунктом 116 встановлено, що у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Разом з тим, відповідно до пункту 106 Правил надання послуг поштового зв`язку бланк повідомлення про вручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка повертається за зворотною адресою у першочерговому порядку.

Слід зазначити, що бланки рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (ф. 119) та довідки (ф.20), затверджуються ПАТ Укрпошта , зокрема, Наказом від 12.05.2006 № 211 Про затвердження та введення в дію Порядку пересилання поштових відправлень та Наказом №155 від 03.03.2015 "Про затвердження зразків бланків, що застосовуються при пересиланні поштових відправлень" в редакції Наказу №1455 від 20.12.2018.

Так, бланк рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (ф. 119) не містить такі графи для заповнення у випадку невручення: відмови адресата від одержання ; закінчення терміну зберігання ; неправильно зазначена або відсутня адреса ; інші причини .

У свою чергу, довідка (ф.20) містить такі графи причин повернення (досилання): для оплати за тарифом ; порушений порядок відправлення ; вийнято з поштової скриньки пошкодженим ; для перепакування через наявність надписів (наклейок, знаків) ; неповна адреса ; за зазначеною адресою не проживає ; за відмовою адресата від одержання ; за заявою відправника (одержувача) ; за закінченням терміну зберігання ; за місцем обслуговування .

Таким чином, положення Правил і Наказу не містять відомостей, які встановлюють норми Господарського процесуального кодексу України, які в свою чергу не кореспондуються зі спеціальними нормами, які регулюють поштові пересилання.

Вказана невідповідність унеможливлює проставлення працівником пошти такої відмітки, яка визначена у пунктах 4 та 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, у зв`язку із відсутністю у працівників пошти можливості проставляти відмітку, яка визначена Господарським процесуальним кодексом України, саме відмітка за закінченням встановленого строку зберігання чи відсутність особи за адресою місцезнаходження є доказом того, що відповідач не отримав судову кореспонденцію, не вжив відповідних заходів щодо її отримання та його дії свідчать про відмову отримати копію судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною першою статі 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За приписом статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що 08.01.2019 відповідачем було виставлено позивачу рахунок від 08.01.2019 № 1 на суму 64 800 грн. з ПДВ.

Позивач 18.01.2019 та 28.01.2019 сплатив зазначену суму, що підтверджується платіжним дорученням від 18.01.2019 № 12953 на суму 32 400 грн. та банківською випискою від 28.01.2019 щодо перерахування 32 400 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що сторонами укладено усний договір поставки.

У свою чергу, відповідач поставив позивачу товар (пісок) у кількості 10 тон на суму 21600 грн. з ПДВ, що підтверджуєтеся видатковою накладною від 28.01.2019 № 5 на суму 21 600 грн.

Позивач звертався до відповідача з вимогою поставити оплачений товар (лист від 18.02.2019 № 208), яка залишена без відповіді та належного реагування.

В подальшому Товариство зверталося до ТОВ Мілева з вимогами повернути попередню оплату, які також були залишені без відповіді та реагування.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин першої та другої статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною другою статті 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Обставини, які є предметом доказування у даній справі є такими: укладення усного правочину; оплата товару позивачем; часткова поставка товару відповідачем.

Докази, якими позивач підтверджує наявність обставин, які є предметом доказування: рахунок; платіжне доручення; банківські виписки; видаткова накладна; листування.

Отже, поданими позивачем доказами підтверджуються обставини, що є предметом доказування у даній справі, у свою чергу, ТОВ Мілева не спростувало доводів Товариства.

Враховуючи, що ТОВ Мілева не було поставлено позивачу оплачений товар на суму 43 200 грн., то позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основного боргу позивач заявив до стягнення пеню у сумі 3 787,40 грн.; втрати від інфляції - 691,20 грн. та 3 % річних - 642,67 грн.

Позивач визначив період нарахування з 21.02.2019 (дата визначення з урахуванням того, що позивач вимагав поставити товар до 20.02.2019) по 21.08.2019.

Разом з тим, період нарахування є неправильним.

Так, з вимога про повернення грошових коштів датується 20.02.2019, проте суду не подано документального підтвердження надсилання вказаного листа відповідачу.

Претензія-вимога № 2 від 18.07.2019 була надіслана 19.07.2019 та неотримана ТОВ Мілена , що підтверджується описом вкладення, фіскальним чеком і конвертом з відміткою пошти за закінченням встановленого строку зберігання .

Отже, семиденний строк протягом якого відповідач повинен був повернути попередню оплату в силу статті 530 ЦК України, має розраховуватися з 24.07.2019 (дата невручення вимоги), що підтверджується інформацією розміщеною на сайті Укрпошти.

Таким чином, період прострочення розпочався з 01.08.2019.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки 3 % річних і втрат від інфляції, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони неправильні.

За розрахунком суду розмір 3 % річних складає 74,56 грн. за період з 01.08.2019 по 21.08.2019, оскільки суд не може виходити за межі позовних вимог.

За період з 01.08.2019 по 21.08.2019 втрат від інфляції нем5ає, оскільки у вказаний період індекс інфляції складав 0,997.

Що ж до стягнення 3 787,40 грн. пені, то слід зазначити таке.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною другою статті 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до частини першої статті 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Разом з тим, сторонами не укладалося договору, який би передбачав нарахування сум пені за порушення строків виконання зобов`язань, а тому у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені слід відмовити.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем не подано доказів в підтвердження заперечень проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, позов підлягає частковому задоволенню.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених вимог з урахуванням того, що за подання даного позову підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1 921 грн.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ

1. Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ХОЗХІМСЕРВІС (код 24157385, 04119, м. Київ, ВУЛИЦЯ ЗООЛОГІЧНА , будинок 4А, офіс 139; 36008, м. Полтава, вул. Серьогіна, 17, офіс 308) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ МІЛЕВА (код 41428407, 03184, м. Київ, Святошинський район, ВУЛИЦЯ ПЕТРА КУРІННОГО, будинок 2-А) про стягнення 48 321,27 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ МІЛЕВА (код 41428407, 03184, м. Київ, Святошинський район, ВУЛИЦЯ ПЕТРА КУРІННОГО, будинок 2-А) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ХОЗХІМСЕРВІС (код 24157385, 04119, м. Київ, ВУЛИЦЯ ЗООЛОГІЧНА , будинок 4А, офіс 139; 36008, м. Полтава, вул. Серьогіна, 17, офіс 308): 43 200 (сорок три тисячі двісті) грн. попередньої оплати; 74 (сімдесят чотири) грн. 56 коп. 3 % річних і 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 37 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16.01.2020.

Суддя І.Д. Курдельчук