Рішення

від 15.01.2020 по справі 918/806/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/806/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г. при секретарі судового засідання Фаєвській Л.Ю. , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Дочірнього підприємства "Ємільчинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром - Базальт" про стягнення заборгованості в сумі 20 323 грн. 20 коп.

представники:

від позивача: Лісовий В.М.;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року Дочірнє підприємство "Ємільчинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром - Базальт" (далі - відповідач) заборгованості в сумі 20 323 грн. 20 коп., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань по сплаті поставлених позивачем лісоматеріалів.

Ухвалою суду від 19.11.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи призначено на 10.12.2019 року.

Ухвалою суду від 10.12.2019 року відкладено розгляд справи на 23.12.2019 року, зобов`язано учасників провадження у справі надати додаткові докази та викликано учасників справи у судове засідання.

У судове засідання 23.12.2019 року представник позивача не з`явився, вимог ухвали суду від 10.12.2019 року не виконав. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Ухвалою суду від 23.12.2019 року відкладено розгляд справи на 15.01.2020 року, зобов`язано учасників провадження у справі надати додаткові докази та викликано учасників справи у судове засідання.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та надав для огляду оригінали доданих до позовної заяви документів.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, відзиву не надав. Про час та місце розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями поштового зв`язку, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

Справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Дослідивши у судовому засіданні подані сторонами та учасниками судового розгляду документи і матеріали справи в сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

24 жовтня 2018 року згідно товарно-транспортної накладної № 004087 від 24.10.2018 року Позивач поставив Відповідачу, а Відповідач прийняв лісоматеріали (далі - Товар) вартістю 20 323,20 грн. (а.с. 8).

Таким чином, Позивачем було у повному обсязі виконано усі зобов`язання за товарно-транспортною накладною № 004087 від 24.10.2018 року.

Судом встановлено, що Відповідачем отриманий Товар не оплачено в результаті чого Відповідач не виконав свої зобов`язання по оплаті за отриманий Товар, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 20 323,20 грн.

Станом на час звернення позивача до суду із даним позовом у відповідача існувала основна заборгованість в сумі 20 323,20 грн.

Доказів погашення заборгованості в розмірі 20 323,20 грн. відповідачем не подано.

Вказані обставини підтверджуються наданими суду та дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступне.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані з несвоєчасною оплатою поставленого товару, регулювання яких здійснюється ГК України, ЦК України, тощо.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За змістом статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З аналізу наявних в матеріалах справи доказів слідує, що між сторонами у спрощеному порядку укладено договір поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Статтею 662 ЦК України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

За умовами статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки в товарно-транспортній накладній не зазначено граничний термін розрахунків, відтак строк виконання зобов`язання встановлений статтею 692 Цивільного кодексу України, тобто тоді, коли Відповідач згідно товарно - транспортної накладної отримав Товар, а саме 24.10.2018 року.

Матеріалами справи не підтверджено, що після відкриття провадження у даній справі Відповідач здійснив оплату основного боргу у сумі 20 323,20 грн.

Таким чином, станом на 15.01.2020 р. загальна заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлений товар становить 20 323,20 грн.

Враховуючи наведене, позов в частині стягнення 20 323,20 грн. підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали справи, врахувавши наведені правові норми та перевіривши суму заявленої до стягнення заборгованості, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Дочірнього підприємства "Ємільчинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ-БАЗАЛЬТ" є обгрунтованими, підтвердженими належними доказами, а тому підлягають задоволенню в сумі 20 323,20 грн.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 237-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ-БАЗАЛЬТ" (33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького, буд. 25, код ЄДРПОУ 40812414) на користь Дочірнього підприємства "Ємільчинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (11201, Житомирська обл., Ємільчинський р-н, смт. Ємільчине, вул. Партизанська, буд. 13, код ЄДРПОУ 20420879) 20 323 (двадцять тисяч триста двадцять три) грн. 20 коп. - основної заборгованості та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення суду складено та підписано 16 січня 2020 року.

Суддя Романюк Ю.Г.