Рішення

від 16.01.2020 по справі 922/3822/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3822/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фольц Юкрейн", місто Суми, до Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова", місто Харків про стягнення 111 039,06 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фольц Юкрейн" (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" (відповідача) про стягнення 111 039,06 грн. (всього), з яких: 82 537,31 грн. - сума основного боргу за Договором поставки № 92-2-ХКБМ від 13 лютого 2018 року, 17 937,14 грн. - пеня, 7 416,88 грн. - інфляційні втрати та 3 147,73 грн. - 3% річних. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати на оплату судового збору, а також витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 листопада 2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фольц Юкрейн" прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/3822/19. Розгляд справи призначено без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в порядку частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України. Відповідачу, згідно з частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що поштове відправлення з ухвалою господарського суду про відкриття провадження у справі № 922/3822/19 вручено ДП "ХКБМ" 28 листопада 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням, яке повернулося на адресу суду та долучено до матеріалів справи. Державне підприємство "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" наданими відповідачу процесуальними правами не скористалося; у встановлений статтею 251 Господарського процесуального кодексу України строк відзив на позовну заяву ТОВ "Фольц Юкрейн" не подало.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини другої статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

13 лютого 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фольц Юкрейн" (Постачальник) та Державним підприємством "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" (Покупець) укладено Договір поставки № 92-2-ХКБМ (далі - Договір поставки), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупця 10 комплектів гідрообладнання (далі - Продукція) по ціні, номенклатурі і кількості, зазначеної в специфікації поставки продукції (додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти Продукцію і здійснити оплату на умовах, визначених цим Договором.

Продукція, що поставляється за цим договором, використовується у виробництві продукції оборонного призначення, визначеної відповідно до Закону України "Про державне оборонне замовлення" (п.п. 1.1. - 1.3. Договору).

Якість і комплектність продукції визначена Розділом 2 Договору поставки, умови та терміни поставки продукції визначені розділом 3 Договору поставки. Так, згідно пункту 3.1. Договору поставка Продукції здійснюється Постачальником на умовах DDP згідно Міжнародним правилам тлумачення торгівельних термінів "ИНКОТЕРМС" (в редакції 2000 року) на склад Покупця, розташований за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126 в термін до 60 (шістдесят) календарних днів після отримання Постачальником авансового платежу згідно пункту 5.1.1.

Відповідно до пунктів 4.1., 4.2. Договору поставки договірна ціна одного комплекту Продукції, що поставляється за цим договором, згідно до Специфікації поставки продукції складає 20 634,31 грн., в тому числі ІІДВ 20% - 3 439,05 грн. Загальна договірна вартість Продукції, що поставляється за цим Договором становить 206 343,12 грн., у тому числі ПДВ 20% - 34 390,52 грн.

Розділом 5 Договору поставки визначено умови платежів. Відповідно до пункту 5.1. Покупець здійснює оплату Продукції, що поставляється за цим договором шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника в наступному порядку:

5.1.1. Авансовий платіж в розмірі 60% від загальної вартості Продукції, що поставляється за цим договором, згідно п. 4.2. проводиться протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дати укладання цього договору та отримання рахунку від Постачальника;

5.1.2. Частковий розрахунок в розмірі 30% від загальної вартості поставленої Продукції, проводиться протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дати поставки Продукції, прийняття її ВТК Покупця;

5.1.3. Остаточний розрахунок в розмірі 10% від загальної вартості Продукції проводиться Покупцем протягом 30-ти календарних днів після отримання коштів від генерального замовника, але не пізніше 30.08.2018.

Пунктом 6.2. Договору сторони погодили, що передача Продукції за Договором від Постачальника покупцеві здійснюється з обов`язковим оформленням не менше ніж двох примірників ТТН, "Акта прийому виробів на перевірку відповідності заявленій якості" (Додаток №3), видаткової накладної та "Акту прийому-передачі" (Додаток №4). Перевірка на відповідність заявленій якості проводиться ВТК Покупця в строк до 15-ти днів після підписання Сторонами "Акту прийому виробів на перевірку відповідності заявленій якості". Згідно пункту 6.4. Договору у разі підтвердження заявленої якості Продукції, Покупець підписує документи, що додаються до "Акту прийому виробів на перевірку відповідності заявленій якості" (видаткова накладна і "Акт прийому-передачі"), чим підтверджується перехід права власності на Продукцію покупцю.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Фольц Юкрейн" поставлено Державному підприємству "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" продукцію: 05 червня 2018 року - відповідно до Видаткової накладної № 163 на загальну суму 181 569,84 грн. з ПДВ та 27 червня 2018 року - відповідно до Видаткової накладної № 203 на загальну суму 24 773,28 грн. з ПДВ. Поставка товару також підтверджується Актами приймання виробів за якістю за № 342 від 11.06.2018 та за № 389 від 03.07.2018, Актом прийому-передачі, підписаним представниками та скріпленим печатками сторін, податковими накладними № 189 від 05.06.2018, № 190 від 05.06.2018 та № 230 від 27.06.2018 з квитанціями про реєстрацію.

Таким чином, позивачем поставлено, а ДП "ХКБМ" без зауважень прийнято продукцію за Договором поставки № 92-2-ХКБМ на загальну суму 206 343,18 грн. Оплата за отриманий відповідачем товар мала бути проведена наступними платежами та в наступні періоди:

- авансовий платіж в розмірі 60% ціни договору (п. 5.1.1. Договору) - 123 805,87 грн. у строк не пізніше 01 березня 2018 року;

- частковий розрахунок в розмірі 30% поставленої продукції (п. 5.1.2. Договору) - 61 902,93 грн. у строк не пізніше 13 липня 2018 року;

- остаточний розрахунок в розмірі 10% загальної вартості продукції (п. 5.1.3. Договору) - 20 634,31 грн. у строк не пізніше 30 серпня 2018 року.

Разом з тим, за поставлену за Договором поставки № 92-2-ХКБМ продукцію Державне підприємство "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" розрахувалось лише частково: 21 лютого 2018 року відповідачем здійснено оплату 60% ціни Договору у сумі 123 805,87 грн.

Позивач зазначає, що залишок вартості товару Державним підприємством "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" оплачено не було. Таким чином, на час розгляду справи заборгованість відповідача становить 82 537,31 грн. Крім того, внаслідок прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання за Договором поставки № 92-2-ХКБМ від 13 лютого 2018 року, позивачем також нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 17 937,14 грн. (згідно пункту 9.3. Договору), 3% річних в розмірі 3 147,73 грн. та інфляційні втрати в розмірі 7 416,88 грн. (в порядку статті 625 Цивільного кодексу України). Обставини щодо стягнення суми основного боргу та вказаних нарахувань в примусовому порядку стали підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фольц Юкрейн" до суду із даним позовом.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України). Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зі змістом якої кореспондуються і приписи статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).

Частиною третьою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, за змістом статті 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні застереження містить стаття 525 ЦК України.

Частиною першою статті 530 ЦК України також встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно приписів статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 ГК України).

Окремим видом зобов`язання є договір поставки. Так, згідно з частинами першою, другою статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено частиною першою статті 612 ЦК України.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, жодних доказів остаточної оплати продукції за Договором поставки № 92-2-ХКБМ від 13 лютого 2018 року у погоджені сторонами строки не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фольц Юкрейн" в частині стягнення основного боргу в розмірі 82 537,31 грн. обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами частини другої статті 193 ГК України, порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (частина перша статті 199 ГК України).

Відповідно також до пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 231 ГК України також передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктами 9.1. та 9.3. Договору поставки № 92-2-ХКБМ визначено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України. У разі, якщо Покупець прострочить оплату за поставлену Продукцію в терміни, визначені в цьому Договорі, Покупець, за кожен день прострочення платежу, зобов`язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня. Пунктом 9.7. Договору передбачено, що виплата неустойки (пені та штрафів) не звільняє Сторони від виконання прийнятих на себе зобов`язань за цим Договором.

Враховуючи неналежне виконання ДП "ХКБМ" зобов`язань з оплати продукції встановлений Договором термін, господарський суд доходить висновку про правомірність позовних вимог в частині застосування штрафних санкцій. Разом з тим, перевіривши наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок, суд встановив, що нарахування пені за період з 14.07.2018 по 01.11.2019 на суму 61 902,93 грн. і за період з 31.08.2018 по 01.11.2019 на суму 20 634,31 грн. не відповідає приписам частини шостої статті 232 ГК України.

Так, за наслідком дослідження умов Договору судом встановлено, що сторонами не визначено іншого строку нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України - шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, а умова пункту 9.3. Договору щодо сплати пені за кожен день прострочення платежу не може розцінюватися, як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

З урахуванням конкретних обставин справи суд самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Здійснивши самостійний розрахунок пені за період у шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано: на суму боргу 61 902,92 грн. - з 14.07.2018 по 14.01.2019 та на суму боргу 20 634,31 грн. - з 31.08.2018 по 28.02.2019, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ТОВ "Фольц Юкрейн" в цій частині та стягнення з відповідача 11 201,88 грн. та 3 700,04 грн. (за визначені періоди відповідно), а всього: 14 901,92 грн., що є арифметично вірним. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ДП "ХКБМ" пені в розмірі 3 035,22 грн. суд відмовляє, у зв`язку із безпідставністю відповідних нарахувань.

Крім того, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням інфляційних витрат на суму боргу та процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Отже, в даному випадку, за порушення виконання грошового зобов`язання на відповідача покладається відповідальність відповідно до статті 625 ЦК України, яка полягає у приєднанні до невиконаного обов`язку, нового додаткового обов`язку у вигляді відшкодування матеріальних втрат позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд встановив, що такі нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та є арифметично вірними, а отже позовні вимоги ТОВ "Фольц Юкрейн" в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 3 147,73 грн. та інфляційних втрат в розмірі 7 416,88 грн. підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу щодо розподілу судових витрат у справі та відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "Фольц Юкрейн" витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 10 000,00 грн.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема: витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частинами першою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якими визначено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог; якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи обґрунтованість заявлених ТОВ "Фольц Юкрейн" позовних вимог, судовий збір в розмірі 1 921,00 грн. покладається судом на Товариство з обмеженою відповідальністю "Харків Стіл Констракшн", з вини якого виник спір, та підлягає стягненню на користь позивача.

Згідно положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, при здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, господарському суду слід враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також, в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг (додаткова постанова КГС ВС від 07.12.2018 у справі № 922/749/18).

Суд також звертає увагу на те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Як вбачається із матеріалів справи, в якості доказів понесення Товариством з обмеженою відповідальністю "Фольц Юкрейн" витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 10 000,00 грн. представником надано суду копію Договору про надання правничої допомоги в господарській справі від 30 жовтня 2019 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фольц Юкрейн" та Адвокатським об`єднанням "Веріта Груп", згідно умов якого Адвокат приймає на себе обов`язки представляти права і законні інтереси Клієнта в суді та здійснювати професійну діяльність Адвоката згідно з умовами цього Договору з усіма, без обмежень, правами представника, які передбачені Господарським процесуальним кодексом України, у зв`язку із зверненням Клієнта до суду, правоохоронних органів, державних органів, підприємств, організацій, установ. Правова допомога за даним договором надається у спорі Клієнта з Державним підприємством "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" про стягнення заборгованості за договором поставки № 92-2-ХКБМ від 13.02.2018 - звернення до Господарського суду Харківської області.

Всього гонорар Адвокатського об`єднання складає: 10 000,00 (десять тисяч гривень), до якого включається оплата за вивчення документів, підготування позовної заяви, розрахунків, копіювання та завіряння документів, направлення позову до суду, складання та направлення документів по суті справи. Участь у судових засіданнях оплачується окремо в розмірі встановленому додатковою угодою. По факту надання послуг адвокатське об`єднання надає Клієнту акт приймання-передачі наданих послуг. За прийняття доручення, згідно цього Договору до виконання, Адвокатському об`єднанню виплачується гонорар повністю у строк не пізніше 3-х днів з дня укладання даного договору (п.п. 4.2., 4.3. Договору про надання правничої допомоги).

Також до матеріалів справи представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Фольц Юкрейн" надано копію Платіжного доручення № 4428 від 18.11.2019 на суму 32 000,00 грн., отримувач - Адвокатське об`єднання "Веріта Груп", призначення платежу: "Надання правничої допомоги зг. рах. №32, 33, 34 від 04.11.19р., без ПДВ" та копію Рахунку на оплату № 32 від 04 листопада 2019 року на суму 10 000,00 грн.

Вирішуючи питання щодо стягнення з Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" зазначених витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши зазначені докази, господарський суд зазначає, що заявником не дотримано вимог частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, зі змісту якої вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Не надано заявником і Акту приймання-передачі наданих послуг, визначеного пунктом 4.2. Договору про надання правничої допомоги, на підтвердження факту надання послуг Адвокатським об`єднанням "Веріта Груп".

Рахунок на оплату № 32 від 04.11.2019, виставлений Адвокатським об`єднанням "Веріта Груп", також не містить інформації про час, витрачений на вчинення необхідних дій, конкретизації обсягу наданих фахівцем у галузі права послуг (вартість кожної з них окремо). Крім того, у вказаному Рахунку зазначено послуги - "надання правничої допомоги в господарській справі відпов до договору від 04.11.2019р.", однак, такого Договору матеріали справи не містять.

Оцінивши в сукупності надані позивачем докази, суд дійшов до висновку, що вони не можуть бути прийняті як належні, оскільки не є беззаперечними у взаємному зв`язку та не дають змогу чітко, об`єктивно та достовірно встановити ті обставини, на підтвердження яких вони надані: зміст наданих Адвокатським об`єднанням "Веріта Груп" послуг та їх вартість, факт надання Адвокатським об`єднанням "Веріта Груп" професійної правничої допомоги у даній справі та оплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Фольц Юкрейн" 10 000,00 грн. саме за Договором про надання правничої допомоги в господарській справі від 30 жовтня 2019 року. Сам лише Договір не може слугувати підтвердженням та підставою для відшкодування витрат на надання правничої допомоги, в той час, як надані заявником документи на понесення відповідних витрат, не містять посилання на цей договір.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фольц Юкрейн" у відшкодуванні витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката, в розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до статей 11, 12, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, статей 173-175, 193, 199, 231, 232, 233 Господарського кодексу України та керуючись статтями 1, 13, 73-80, 86, 123, 126 129, 233, 236-238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фольц Юкрейн" задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" (ДП "ХКБМ"; місцезнаходження: 61001, місто Харків, вулиця Плеханівська, будинок 126; код ЄДРПОУ 14310299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фольц Юкрейн" (місцезнаходження: 40006, Сумська обл., місто Суми, ВУЛИЦЯ ВЕРЕТИНІВСЬКА, будинок 7/4; код ЄДРПОУ 35907116) суму основного боргу за Договором поставки № 92-2-ХКБМ від 13.02.2018 в розмірі 82 537,31 грн., пеню в розмірі 14 901,92 грн., три проценти річних в розмірі 3 147,73 грн., інфляційні втрати в розмірі 7 416,88 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 921,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення з Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" пені в розмірі 3 035,22 грн. - в позові відмовити.

В задоволенні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фольц Юкрейн" у відшкодуванні витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката, в розмірі 10 000,00 грн. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 ГПК України та пунктом 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "16" січня 2020 р.

Суддя В.В. Рильова

справа № 922/3822/19