Рішення

від 15.01.2020 по справі 925/1094/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2020 року м. Черкаси справа № 925/1094/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., без участі представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради до громадської організації «Асоціація правових захисників» про стягнення 17407 грн. 48 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - комунальне підприємство теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до громадської організації «Асоціація правових захисників» про стягнення, на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії № 899 від 25.12.2015 року, 13130 грн. 52 коп. основного боргу, 2288 грн. 80 коп. пені, 1474 грн. 42 коп. інфляційних втрат, 513 грн. 74 коп. 3% річних, що разом складає 17407 грн. 48 коп. та відшкодування судових витрат.

Позов мотивований порушенням відповідачем строків та порядку оплати поставленої теплової енергії за договором купівлі-продажу теплової енергії №899 від 25.12.2015 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 11.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/1094/19, справу призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 02.10.2019 року, встановлено відповідачу строк до десяти днів з дня вручення даної ухвали для надіслання відзиву на позов та доданих до нього документів позивачу, запропоновано позивачу у строк до десяти днів з дня отримання відзиву подати до суду відповідь на відзив. Крім того, відповідачу роз`яснено його право в порядку ст. 250 ГПК України на подання заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалами господарського суду Черкаської області від 02.10.2019 року, 22.10.2019 року розгляд справи відкладався у зв`язку з неявкою представників відповідача.

Позивач в особі свого представника 19.11.2019 року подав клопотання (вх. № 35196/19, а.с. 43- 79), яким просив долучити до матеріалів справи додаткові документи, а саме: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на відповідача станом на 18.11.2019 року та копії реєстрів рахунків за період з січня 2017 року по серпень 2019 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 19.11.2019 року, розгляд справи відкладено на 11.12.2019 року.

Позивач явку свого представника в судове засідання 11.12.2019 року повторно не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про місце, дату і час судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву та заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подав, явку свого представника в засідання суду не забезпечив, причини неявки не повідомив. Ухвали господарського суду про відкладення розгляду справи, адресована відповідачу у визначеному ч. 5 ст. 176 ГПК України порядку, відділенням Укрпошти повернуті суду з відміткою за закінченням терміну зберігання (а.с. 86-93).

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців» , якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 3, в разі, якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд продемонстрував достатню старанність, щоб дозволити відповідачу, який повинен був знати про правила, що застосовуються до надіслання судових повідомлень учасникам справи, визначитися з провадженням проти нього та скористатись правами і обов`язками, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України і вважає його повідомленим належним чином.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, судом підписано рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

25.12.2015 року позивач - Комунальне підприємство теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» , як постачальник, і відповідач - громадська організація «Асоціація правових захисників» , як споживач, уклали договір № 899 купівлі-продажу теплової енергії (далі - Договір, а.с. 12-13), за умовами п.п. 1.1., 1.2. пункту 1 Предмет договору якого постачальник зобов`язується поставити товар - теплову енергію на потреби опалення, підігріву води (далі - теплову енергію) споживачеві, який зобов`язаний оплатити прийняту теплову енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити експлуатацію теплоспоживального обладнання, що ним використовується. Постачальник зобов`язується відпустити споживачу теплову енергію (для опалення) на потреби офісних приміщень за адресою в м. Черкаси: вул. Хрещатик, 223, яке належить споживачу на підставі: договору оренди № 96-2015 від 25.12.2015 року, будівельний об`єм 146 м.куб., в т.ч. підвал (частина теплового пункту) - 3 м.куб., площа приведена 43,53 м.кв. в т.ч. підвал (частина теплового пункту) - 0,95 м.кв. Розрахунок приведеної площі в додатку № 3, який є невід`ємною частиною цього Договору. Джерела теплопостачання: дільниця № 1 котельня по вул. О. Дашковича, 62 тел. 37-50-20.

Сторони договору погодили усі його істотні умови і, зокрема, домовились про таке:

п. 2.1. - теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з Додатком №1, який є невід`ємною частиною цього договору на такі потреби: опалення - в опалювальний період, підігрів води - в опалювальний період;

п. 2.3. - постачання теплової енергії для потреб опалення проводиться на протязі опалювального сезону, встановленого відповідним рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради. За кожен день продовження опалювального сезону споживач сплачує вартість опалення у розмірі повного тарифу (крім споживачів, які здійснюють розрахунки за приладами обліку);

п. 3.2.2. - споживач теплової енергії зобов`язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені цим договором;

п. 3.2.20. - споживач теплової енергії зобов`язується підписати акт звірки взаємних розрахунків за спожиту теплову енергію протягом 3 календарних днів із дня його надання постачальником. У разі відмови від підписання акту вважається, що споживач погодився із сумою заборгованості, що визначена постачальником;

п. 4.2.1. - обов`язок постачальника - забезпечувати постачання теплової енергії споживачу в обсягах згідно з договором;

п. 4.2.3. - повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів;

п. 5.4. - зняття показників приладів обліку проводиться споживачем за встановленою формою: відомість обліку теплової енергії надається в теплову інспекцію постачальника згідно затвердженого графіка;

п. 6.1. - розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі згідно з діючими тарифами, затвердженими та оприлюдненими в установленому порядку.

Тарифи, що вказані в договорі, не є сталими і можуть змінюватися відповідно до рішення органів виконавчої влади. У разі зміни тарифів, нові тарифи є обов`язковими для сторін з моменту введення їх у дію, про що повідомляється в газеті Черкаської міської ради Місто . Розмір плати за послуги згідно нових тарифів визначатиметься в подальшому без внесення змін та доповнень до цього договору;

п. 6.2. - розрахунок за теплову енергію, що споживається, здійснюється у відповідності з вимогами п. 7 ст. 276 ГК України, а саме у формі попередньої оплати шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

У разі встановлення приладів комерційного обліку теплової енергії, сума коштів попередньої оплати за перший місяць визначається розрахунковим методом згідно п. 2 Додатку № 1. Перерахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється постачальником на підставі відомостей обліку теплової енергії, своєчасно переданих в теплову інспекцію.

У разі відсутності, пошкодження або неправильної роботи приладів комерційного обліку та при відсутності до 20 числа відомостей обліку теплової енергії - оплата здійснюється відповідно до визначених навантажень згідно п. 2 Додатку № 1, який є невід`ємною частиною договору;

п. 6.3. - розрахунковим періодом є календарний місяць;

п. 6.4. - за відпущену теплову енергію споживач сплачує постачальнику щомісячно 1465 грн. 50 коп. за 1 Гкал теплової енергії (без ПДВ). Тарифи надано згідно Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.10.2015 року №2690;

п. 7.2.3. - споживач несе відповідальність за порушення строків виконання грошових зобов`язань, передбачених п. 6.2. Договору, споживач сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, включаючи день оплати;

п. 10.1. - договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 01 жовтня 2016 року. Сторони, керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, домовились, що всі умови цього договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між ними з 25.12.2015 року;

п. 10.2. - договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Договір підписаний представниками обох сторін і скріплений їхніми печатками.

У Додатку № 1 до Договору сторони домовились про обсяги постачання теплової енергії споживачу (а.с. 14).

У Додатку № 2 до Договору наведена схема розмежування балансової належності тепломереж (а.с. 14 зворот).

Додатком № 3 до Договору є Акт № 899 для укладення договору, який, у тому числі, містить дані замірів обрахування договірного теплового навантаження (а.с. 15).

У Додатку № 4 до Договору сторони погодили розрахунок розподілу показань ПО (а.с. 16).

Позивачем виконано умови Договору, поставлено теплову енергію відповідачу на загальну суму 18625 грн. 97 коп. за період з січня 2017 року по квітень 2019 року.

Відповідач розрахунок за отриману теплову енергію провів частково, оплатив 5495 грн. 45 коп. отриманої теплової енергії.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача за теплову енергію за Договором за період січень 2017 року - липень 2019 року, станом на 20.07.2019 року становить 13130 грн. 52 коп. (а.с. 9).

Сторони у справі являються юридичними особами, суб`єктами господарювання в розумінні ст.ст. 2, 55 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єктами господарських відносин у сфері теплопостачання.

Відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання врегульовуються Законом України Закону України "Про теплопостачання" від 2 червня 2005 року № 2633-IV, який визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

Відповідно до ч.6 ст.19 ЗУ "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Частиною 1 статті 24 ЗУ "Про теплопостачання" встановлено, що споживач має право, у тому числі, на отримання інформації щодо якості теплопостачання, тарифів, цін, порядку оплати, режимів споживання теплової енергії. Згідно ч. 3 статті 24 ЗУ "Про теплопостачання" основними обов`язками споживача теплової енергії є, у тому числі, додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Частиною 2 ст. 25 ЗУ "Про теплопостачання" встановлено, що теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов`язані при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації в порядку, встановленому законодавством.

Згідно з ч. 5 ст. 25 ЗУ "Про теплопостачання" у разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами.

У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (ч. 6 ст. 25 ЗУ "Про теплопостачання").

Взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії також визначають Постанова Кабінету Міністрів України від 17.01.2000 року №59 Про забезпечення дисципліни розрахунків за спожиті природний газ, теплову та електричну енергію та Правила користування тепловою енергією, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року №1198.

Правила є обов`язкові для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії (пункт 2 Правил).

Пунктом 23 Правил встановлено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

У відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 7 статті 193 ГК України, статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Оскільки за умовами п. 6.2. Договору остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Строк виконання зобов`язань для відповідача вже є таким, що настав. Доказів проведення розрахунку за спожиту теплову енергію у справі немає, тому з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 13130 грн. 52 коп. боргу за теплову енергію.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.2.3. споживач несе відповідальність за порушення строків виконання грошових зобов`язань, передбачених п. 6.2. Договору, споживач сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, включаючи день оплати.

Позивач, користуючись своїм правом, нарахував пеню за період з 10.01.2019 року по 10.07.2019 року, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що згідно з розрахунком позивача становить 2288 грн. 80 коп.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Позивач, користуючись своїм правом та на підставі прострочення відповідачем проведення розрахунку за основним боргом за спожиту теплову енергію, нарахував 1474 грн. 42 коп. інфляційних втрат, нарахованих за період з 10.02.2017 року по 31.05.2019 року та 513 грн. 74 коп. 3% річних за період з 10.02.2017 року по 20.07.2019 року.

Розрахунки пені, трьох процентів річних, інфляційних відповідають умовам п. 7.2.3. Договору, нормам ст.ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , ст.ст. 230 ч. 1, 231 ч. 6 ГК України, ч. 2 ст. 625 ЦК України , їх розрахунки судом перевірені, є правильними, тому дані вимоги підлягають до задоволення.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, з урахуванням викладених обставин справи, умов договору та наведених норм законодавства, позов підлягає задоволенню повністю.

На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 1921 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з громадської організації «Асоціація правових захисників» код ЄДРПОУ 40044478, місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 223, офіс 408 на користь комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» код ЄДРПОУ 02082522, місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. О.Дашковича, 62 - 13130 грн. 52 коп. основного боргу, 2288 грн. 80 коп. пені, 1474 грн. 42 коп. інфляційних втрат, 513 грн. 74 коп. 3% річних, 1921грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М. Грачов