Рішення

від 15.01.2020 по справі 137/933/19

ЛІТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 137/933/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" січня 2020 р.

Літинськийрайонний судВінницькоїобласті

в складі головуючого судді Желіховського В.М.

секретаря судового засідання Голоти О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в смт. Літин за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Осолинської сільської ради Літинського району Вінницької області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельну ділянку,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Літинського районного суду Вінницької області із вказаним позовом мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її двоюрідна сестра ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її племінник та син ОСОБА_2 - ОСОБА_3 .

В позові вказує, що при житті ОСОБА_2 належало право на земельну частку пай, на підставі рішення Літинської РДА від 02.03.2000 року №82 на землеьну частку пай розміром 1,85 в умовних кадастрових гектарах в СВАТ "Перше Травня". А ОСОБА_3 , при житті належало право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0522485800:01:000:0045 площею 1,7288 га на підставі розпорядження Літинської РДА від 16.04.2004 р. №112, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Осолинської сільської ради Літинського району Вінницької області. Державний акт втрачений.

Коли позивач звернулася із заявою ло нотаріуса про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , то їй повідомили, що виникла ситуація при якій, спадкодавець не може набути право власності на це спадкове майно в порядку спадкування через нотаріальну контору, оскільки потрібно підтвердити родинні відносини що спадкодавець ОСОБА_3 був позивачу двоюрідним племінником та надати оригінали правовстановлюючих документів, але вони на даний час не збереглись.

Таким чином просить суд встановити факт, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , був позивачу двоюрідним племінником. Також просить визнати за нею право на земельну частку (пай) розміром 1,85 в умовних кадастрових гектарах та право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0522485800:01:000:0045, площею 1,7288 га, на підставі розпорядження Літинської РДА від 16.04.2004 р. на території Осолинської сільської ради Літинського району Вінницької області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

03.10.2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про збільшення позовних вимог, в якій зазначає, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 залишилася спадщина, яка складається з житлового будинку із погосподарськими спорудами, які розташовані по АДРЕСА_1 . Тому просить визнати за нею право власності на вищевказаний будинок, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилась. Натомість її представник-адвокат Данилюк П.П. в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Позовну заяву підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити. Про заочний розгляд справи не заперечує. Судові витрати просить залишити за позивачем.

Представник відповідача Осолинської сільської ради Літинського району Вінницької області до судового засідання не з`явився, надіслали на адресу суду листа відповідно до якого просять розглядати справу без представника сільської ради. Позов визнають. Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Як зазначено у ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разівизнаннявідповідачем позову суд за наявності для того законнихпідставухвалюєрішення про задоволення позову.

Суд вважає,щопозовпідлягає до задоволення за таких підстав.

Так, відповідно до свідоцтва про смерть (а.с. 7) ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до свідоцтва про смерть (а.с. 8) ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . У відповідності до посвідки про народження (а.с. 9) батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Відповідно до свідоцтва про народження (а.с. 10) матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , вказана ОСОБА_2 . Витягом про реєстрацію спадкової справи (а.с. 11) зазначаться про наявність спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 . Відповідно до виписки з погосподарської книги виданої Осолинською сільською радою Літинського району Вінницької області 15.03.2013 р. за № 58 (а.с. 12) ОСОБА_6 зазначений головою двору, ОСОБА_7 - його жінка, ОСОБА_2 - дочка, ОСОБА_8 - син, ОСОБА_3 - внук. Відповідно до довідки про склад сім`ї виданої Осолинською сільською радою Літинського району Вінницької області за № 892 від 19.11.2008 р. (а.с. 13), ОСОБА_2 зазначена власником будинку по АДРЕСА_2 , а ОСОБА_3 зазначений її сином. Відповідно до довідки Осолинської сільської ради Літинського району Вінницької області за № 313 від 06.05.2019 р. (а.с. 14) ОСОБА_2 , на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , разом із сином ОСОБА_3 . Відповідно до довідки Осолинської сільської ради Літинського району Вінницької області за № 315 від 06.05.2019 (а.с. 15) ОСОБА_1 доглянула до дня смерті і похоронила за власний рахунок свою сестру ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в с. Кам`янка Літинського району Вінницької області. Відповідно до довідки вищенаведеного органу за № 313 від 06.05.2019 р. (а.с. 16) ОСОБА_3 , 1949 року народження дійсно на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований та проживав одиноко за адресою АДРЕСА_1 . Довідкою за № 316 від 06.05.2019 р. (а.с. 17) зазначається, що ОСОБА_1 доглянула до дня смерті і похоронила за власний рахунок в с. Кам`янка Літинського району Вінницької області свого племінника ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до довідки Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області за №31.0.3-95/2-19 від 24.06.2019 р. (а.с.20) згідно книги реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) по Осолинській сільській раді гр. ОСОБА_2 належав сертифікат на земельну частку (пай) НОМЕР_2 в СВАТ "Перше Травня" на підставі розпорядження Літинської РДА від 02.03.2000 р. №82, який зареєстрований за №682 від 14.03.2000 року. Розмір земельної частки (паю) 1,85 в умовних кадастрових гектарах. Грошова оцінка земельної частки (паю) складає 39402 гривень. Інформаційною довідкою від 14.12.2017 р. (а.с. 21) зазначається, що земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 1,7288 га, кадастровий номер 0522485800:01:000:0045, державний акт серії ВН № 145406 для ведення товарного сільськогосподарськоговиробництва на території Осолинської сільської ради, перебувала у власності ОСОБА_3 . Заявою серії ННЕ 131005 від 15.05.2019 р. (а.с. 23) ОСОБА_9 відмовилась від прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_3 .

Відповідно до ст.315 ч.1 п.1 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" від 31.03.1995 року, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину або інших спадкових прав.

Судом встановлено факт родинних відносин, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є двоюрідним племінником позивачу ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним задовольнити заяву та встановити факт родинних відносин, оскільки законом не передбачено іншого порядку встановлення даного факту і заявником надано достатньо доказів для встановлення даного факту.

Згідно ст. 328 ЦК України , право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 Цивільного кодексу передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 р. "Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (із збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до п. 3.2 розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року №127, не належать до самочинного будівництва: (для одноквартирних (садибних), дачних та садових будинків:) індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05 серпня 1992 року. Згідно ч. 3. ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав. Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мінюсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами). Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . З аналізу положень Конституції України та Цивільного кодексу України вбачається, що не потребує введення в експлуатацію приватних житлових будинків, збудованих до 5 серпня 1992 року, при набутті права власності на такі об`єкти. (Лист, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, від 01.09.2011, № 40-12-2409 "Щодо прийняття в експлуатацію об`єктів, закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року"). Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації. (Лист, Державної архітектурно-будівельної інспекція України, від 30.07.2012, № 40-19-5376 "Щодо порядку прийняття в експлуатацію самовільно побудованого садового будинку і розмірів штрафів"). Дослідивши матеріали справи, врахуваши письмову позицію сторін, суд вважає, що в зв`язку з відсутністю необхідних документів для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в нотаріальному порядку ОСОБА_1 не може оформити спадщину, тому позов необхідно задовольнити та визнати за нею право на земельну частку (пай), право власності на земельну ділянку та житловий будинок, оскільки судом встановлено, що вона є спадкоємицею за законом і має право на оформлення спадщини.

Керуючись ст.ст.4, 12, 48, 76, 81, 206, 247, 259, 263-268, 315 ЦПК України, ст.328, 1218, 1268 ЦК України, постановою пленуму Верховного суду України за №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" від 31.03.1995 року, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовільнити.

Встановити факт, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , був ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , двоюрідним племінником.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право на земельну частку пай, на підставі рішення Літинської РДА від 02.03.2000 року № 82, розміром 1,85 в умовних кадастрових гектарах, в СВАТ Перше Травня , право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0522485800:01:000:0045, площею 1,7288 га., на підставі розпорядження Літинської РДА від 16.04.2004 р., № 112, для ведення товарного - сільськогосподарського виробництва на території Осолинської сільської ради Літинського району Вінницької області та на житловий будинок загальною площею 32,7 кв.м., житловою площею 15,7 кв.м. літ."А", сарай літ."Б", які розташовані розташовані за адресою по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційну скаргу на рішення суду сторони можуть подати протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Желіховський В. М.