Ухвала

від 20.12.2019 по справі 495/10441/18

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/10441/18

Номер провадження 1-кс/495/5455/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2019 рокум. Білгород-Дністровський

Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Білгород-Дністровському клопотання слідчого Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,

В С Т А Н О В И В:

20.12.2019 року слідчий СВ Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 звернувсядо слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з клопотанням про накладення арешту на майно, яке перебуваєу власності/співвласності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та просить суд накласти арешт на майно, а саме: на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,2643 га, кадастровий номер: 5120883600:01:001:0069, яка розташована на території Краснокосянської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області;

-заборонити розпоряджатись майном, на яке накладено арешт.

В клопотанніслідчого зазначено, що 14.11.2018 року за вх.:16142 до Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області надійшла заява ОСОБА_5 про те, що 14.11.2018 року працівниками приватного підприємства (далі ПП) «Ягуар-2005», здійснений вихід на плавучих засобах на води Дністровського лиману, для вилову водних біоресурсів закидним неводом, без отримання відповідних дозвільних документів на промислове рибальство, чим завдано істотну шкоду. Згідно ст. 214 КПК України відомості по даному факті, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42018161240000159 від 14.11.2018, за правовою кваліфікацією передбаченою ст. 28 ч. 2, ст. 249 ч. 1 КК України, тобто незаконне зайняття рибним промислом, що заподіяло істотну шкоду, за попередньою змовою групою осіб.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 14 листопада 2018 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, що за попередньою змовою група осіб у складі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та іншою невстановленою особою (матеріали виділені в окреме кримінальне провадження), перебуваючи на водах пониззя річки Дністер з озерами та Дністровського лиману, точне місце в ході досудового розслідування не встановлено, з метою зайняття незаконним рибним добувним промислом, не маючи на це належного законного дозволу, виданого компетентним органом, за допомогою забороненого зайняття лову - закиданого рибальського неводу, загальною довжиною 580 метрів, вічко розміром 40х40 мм та 34х34 мм, використовуючи три плавучі риболовні судна з бортовими номерами № ЯОД 2350, № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , які відповідно до Судової книги України перебувають у власності приватного підприємства «Ягуар-2005», в порушення статей 27,52-1та 63Закону України«Про твариннийсвіт» та вимог підпунктів 3.14, 3.15 «Правил любительського та спортивного рибальства», затвердженихнаказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999, відповідно до яких забороняється застосовувати без дозволу органів рибоохорони нові знаряддя та способи лову, які не передбачені цими Правилами рибальства, та проводити лов водних живих ресурсів із застосуванням промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань та інше, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді незаконного видобутку риби та бажаючі їх настання, посягаючи на суспільні відносини у сфері охорони та відтворення навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою збагачення, з умисно здійснив незаконне добування (збирання) водних біоресурсів, а саме: риби «Карась сріблястий» /Carassius gibelio/ в кількості 26171 штук, заподіявши шкоду в розмірі 444907 гривень; риби Сазан (Короп) /Cyprinus carpio/ в кількості 715 штук, заподіявши шкоду в розмірі 218 790 гривень.

В наслідок незаконного добування (збирання) зазначених водних біоресурсів, на водах пониззя річки Дністер з озерами та Дністровського лиману, за допомогою промислового знаряддя лову неводу закидного, заподіяно шкоду державі на загальну суму 663697 гривень 00 копійок.

Встановивши наявність достатніх доказів для повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відповідно до статей 42, 276, 277 та 278 Кримінального процесуального кодексу України, ОСОБА_4 , повідомлено підозру, що він підозрюється у незаконному зайнятті рибним промислом, що заподіяло істотну шкоду, за попередньою змовою групою осіб, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 249 КК України.

З метою відшкодування збитку заподіяних незаконним зайняттям рибним промислом, прокурором Білгород-дністровської місцевої прокуратури Одеської області, подано позовну заяву, на користь Західно-Чорноморське басейнове управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства, на відшкодування збитку заподіяних незаконним зайняттям рибним промислом в сумі 663 697 гривень 00 копійок.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_4 встановлено, що в нього перебуває у власності/співвласності: земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,2643 га, кадастровий номер: 5120883600:01:001:0069, яка розташована на території Краснокосянської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

Враховуючи вищевикладене, під час проведення досудового розслідування виникла необхідність в забезпеченні кримінального провадження шляхом арешту майна з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Таким чином, з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), та для проведення подальшого об`єктивного, повного та неупередженого досудового розслідування, слідчий просить задовольнити клопотання.

Слідчий та прокурор надав заяву, відповідно до якої просили розглянути дане клопотання у їхню відсутність. Клопотання просили задовольнити.

Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільнийпозов),чи стягненняз юридичноїособи отриманоїнеправомірної вигоди .

Відповідно до ч.6 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч.8 статті 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведе необхідність такого арешту, а згідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Враховуючи те,що вартістьмайна,на якеслідчий проситьнакласти арешт, не є співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та зазначеної у цивільному позові, та відсутність обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що слід відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

Керуючись ст. ст. 170, 172, 173 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенніклопотання слідчогоСВ Білгород-ДністровськогоВП ГУНПв Одеськійобласті ОСОБА_3 про накладенняарешту намайно,а саме,на майно,яке перебуваєу власності/співвласностівласності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти діб з дня проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1