Рішення

від 15.01.2020 по справі 510/1029/19

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1029/19

Провадження № 2/510/202/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.01.2020 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

- за участю секретаря Арабаджи Л.В.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідачка позовні вимоги визнала, щодо їх задоволення не заперечувала, просила розглянути справу у її відсутності.

Позивач, його представник - ОСОБА_3 на задоволенні позову наполягали, просили про розгляд справи без їхньої участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_4 із ОСОБА_2 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 - помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_5 ; копія свідоцтва про одруження ОСОБА_6 із ОСОБА_7 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_8 - помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; копія свідоцтва про народження позивача; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_9 - померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ; копія державного акту серії ОД №097844 від 03.02.2005р. на право власності на земельну ділянку - земельні ділянки загальною площею 3,34 га, розташовані на території Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської області (мас. №№ 25, 26, діл. №№ 1, 538), виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; копія акту про перенесення в натуру меж земельної ділянки від 15.05.2004р.; копія свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.05.2010р.; копія витягу від 21.05.2010р. про реєстрацію в Спадковому реєстрі свідоцтва про право на спадщину; витяг з сайту про нормативну грошову оцінку земельних ділянок; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19.04.2019р.; протокол опитування ОСОБА_10 від 03.03.2019р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що сторони у справі є дітьми нині померлого ОСОБА_8 . За життя ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.05.2010р. №1434 належали:

згідно державного акту серії ОД №097844 від 03.02.2005р. на право власності на земельну ділянку - земельні ділянки загальною площею 3,34 га, розташовані на території Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської області (мас. №№ 25, 26, діл. №№ 1, 538), виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За життя ОСОБА_8 не розпорядився належним йому майном, заповіту не залишив, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на вищезазначене майно.

Спадкування після смерті ОСОБА_8 відбувалося за законом, сторони у справі є спадкоємцями першої черги.

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про її прийняття за законом, проте за життя батька позивач мешкав із ним, доглядав його, фактично прийняв спадщину. Відповідачка за прийняттям спадщини не зверталася, на неї не претендує.

У нинішній час, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, йому в цьому було відмовлено з причин відсутності правовстановлюючих документів на вищевказані земельні ділянки, про що 19.04.2019р. нотаріусом було винесено відповідну постанову.

Необхідні нотаріусу документи (оригінали) позивач надати не може у зв`язку із втратою їх спадкодавцем. Чинним законодавством не передбачена можливість відновлення актів на право власності на земельну ділянку після смерті власника його спадкоємцями за умови, що свідоцтво про право на спадщину щодо цієї земельної ділянки не видано, а на підставі ксерокопії акту неможливо оформити спадщину. Згідно п. 5.1 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999р., при втраті (псуванні) державного акту на землю власнику або землекористувачу видається відповідний дублікат.

Так як набуте за спадкуванням право власності позивачем не було оформлено, він не в змозі отримати дублікат державного акту про право власності на землю.

Окрім вищевказаного, перешкодою в оформленні прийняття спадщини є також і те, що згідно п. 7 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. №296/5, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) державного акта на право власності на земельну ділянку - при посвідченні договору купівлі-продажу, міни, дарування, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, спадкового договору, а також при видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку. На оригіналі державного акту нотаріусом проставляється відповідна відмітка про перехід права власності на земельну ділянку до набувача чи спадкоємця.

Отже, після смерті ОСОБА_8 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на земельні ділянки, як на об`єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, позивач прийняв спадщину за законом в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України, що залишилася після померлого ОСОБА_8 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідачка на неї не претендує.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України). Ст. 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем за законом.

У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивач не звернувся до нотаріальної контори із відповідною заявою. Як зазначив позивач, після смерті батька у нього були відсутні правовстановлюючі документи на спадкові земельні ділянки. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідне свідоцтво позивач також не має можливості.

Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину фактично, оскільки його воля, як спадкоємця за законом, була виражена у його діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання копій правовстановлюючих документів на земельні ділянки, розпорядження щодо їх цільового використовування тощо).

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявив про відмову від неї. Обставини спільного мешкання позивача разом із його батьком підтверджуються письмовими поясненнями свідка ОСОБА_10 , яка зазначила, що вона була знайома із ОСОБА_8 , який помер, дуже добре знає його дітей, донька ОСОБА_2 мешкає у м. Рені, а син ОСОБА_1 разом із своєю сім`єю - мешкав із батьками, після смерті матері доглядав за батьком, допомагав йому у господарстві, після смерті батька позивач продовжує мешкати у батьківському будинку.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на земельні ділянки з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 08.12.1997 року Ренійським РВ УМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за законом право власності на:

- земельні ділянки загальною площею 3,34 га (із кадастровими номерами 5124181700:01:001:0406 (3,1792 га); 5124181700:01:001:0482 (0,1600 га)), розташовані на території Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської області (мас. №№ 25, 26, діл. №№ 1, 538), виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту серії ОД №097844 від 03.02.2005р. на право власності не земельну ділянку (оформленого на ім`я ОСОБА_9 ),

що належали ОСОБА_8 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя В.І. Дудник