Рішення

від 20.11.2019 по справі 240/10754/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2019 року м. Житомир

справа № 240/10754/19

категорія 112030100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 , до управління праці та соціального захисту населення Андрушівської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду, в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 , з позовом у якому просить:

- визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Андрушівської районної державної адміністрації Житомирської області щодо відмови у наданні ОСОБА_2 статусу члена сім`ї загиблого військовослужбовця, особи, на яку поширюється чинність Закону України. Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту;

- зобов`язати управління праці та соціального захисту населення Андрушівської районної державної адміністрації Житомирської області вчинити дії щодо вирішення питання надання ОСОБА_2 статусу члена сім`ї загиблого військовослужбовця з оформленням та видачею посвідчення про право користування пільгами, які встановлені Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту для членів сімей військовослужбовців, які загинули (пропали безвісти), померли, внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням управління праці та соціального захисту населення Андрушівської районної державної адміністрації Житомирської області від 02.04.2019 відмовлено в наданні статусу члена сім`ї загиблого військовослужбовця її сину - ОСОБА_2 , з тих підстав, що висновок Центральної військово-лікарської комісії від 17.10.2018, оформлений протоколом №307, визначає причинний зв`язок загибелі військовослужбовця ОСОБА_3 , який не відповідає ст.10 ч.1 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

Зазначає, що оскаржувані дії відповідача, щодо відмови вважає протиправними, оскільки вона, як законний представник неповнолітньої дитини, батько якої загинув у зв"язку з виконанням військового обов"язку, виконала всі, визначені діючим законодавством вимоги для вирішення питання отримання статусу особи, на яку поширюється положення Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, адже подано всі необхідні документи. Проте відповідачем відмовлено у надані такого статусу з причин, які не передбачені положеннями Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 04.10.2019 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвала про відкриття провадження була направлена позивачу та відповідачу за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказана ухвала отримана відповідачем 10.10.2019, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача у поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження надіслав до суду відзив на позовну заяву (вх.№24741/19), в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування правової позиції зазначає, що позивач 27.03.2019 звернулась із заявою до голови комісії з надання статусу учасника війни з проханням встановити статус члена сім`ї загиблого ветерана війни її неповнолітньому сину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із загибеллю його батька - ОСОБА_3 , учасника бойових дій в зоні АТО, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Однак, комісія за результатами розгляду заяви позивача, на засіданні 02 квітня 2019 року, з урахуванням всі поданих позивачем документів щодо загибелі військовослужбовця ОСОБА_3 , дійшла одноголосного висновку, що згідно з витягом із протоколу засідання військово-лікарської комісії Центрального регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв встановлено, що поранення та причина смерті, так, пов`язані з проходженням військової служби, що суперечить п.1 ст.10 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

З огляду на зазначене, комісією прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у наданні статусу члена сім`ї загиблого військовослужбовця її неповнолітньому сину - ОСОБА_2 .

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.258 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.

Судом встановлено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , 13 січня 2007 року Новоівницькою сільською радою Андрушівського району Житомирської області зареєстровано шлюб (а.с.27).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у графі "батько" вказано " ОСОБА_3 ", у графі "мати" вказано " ОСОБА_5 " (а.с.28).

Згідно з рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 30.03.2015 у справі №272/259/15-ц шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвано. Сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено на виховання матері, визначено його місце проживання разом з ОСОБА_5 . Також вирішено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітного сина ОСОБА_2 (а.с.29).

Згідно з свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 12.11.2016 зареєстровано шлюб (а.с.30).

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_3 від 05.03.2018 №1482 ОСОБА_3 в період з 03.08.2014 по 13.08.2014, з 18.06.2016 по 06.07.2016, з 22.07.2016 по 19.09.2016, з 04.11.2016 по 17.02.2017, з 06.03.2017 по 12.05.2017, з 25.05.2017 по 29.05.2017, з 07.06.2017 по 19.06.2017, з 27.10.2017 по 21.11.2017, з 07.12.2017 по 18.02.2018 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичній операції (а.с.14).

ОСОБА_3 мав право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій, відповідно до посвідчення серії № НОМЕР_4 від 07.04.2015 (а.с.22).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 у м.Курахове Мар"їнського району Донецької області помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 20.02.2018 (а.с.24).

Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть від 20 лютого 2018 №49 причиною смерті ОСОБА_3 зазначено вогнепальне кульове наскрізне поранення грудної клітини з ушкодженням кровоносних судин (а.с.23).

Відповідно до витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Центрального регіону по встановленню причинного зв"язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №307 від 17.10.2018, вогнепальне кульове наскрізне поранення грудної клітини з ушкодженням кровоносних судин, отримане 18.02.2018 колишнім військовослужбовцем, солдатом ОСОБА_3 , під час перебування в зоні проведення антитерористичної операції, слугувало причиною його смерті. Також встановлено, що поранення та причина смерті, так, пов"язане з проходженням військової служби (а.с.17).

29 травня 2018 року військовою частиною НОМЕР_3 видано довідку №8 для розгляду та визначення підстав щодо оформлення посвідчення з написом «Посвідчення члена сім`ї загиблого» органами праці та соціального захисту населення (а.с.18).

Сторонами не заперечується, що позивач звернулася із заявою до комісії управління праці та соціального захисту населення Андрушівської районної державної адміністрації Житомирської області з розгляду питань, пов"язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в якій просила встановити статус члена сім`ї загиблого військовослужбовця її неповнолітньому сину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_2 його батька - ОСОБА_3 , учасника бойових дій в зоні АТО.

02 квітня 2019 року комісія управління праці та соціального захисту населення Андрушівської районної державної адміністрації Житомирської області з розгляду питань, пов"язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за результатами розгляду документів, поданих ОСОБА_1 , прийняла рішення №2 про відмову у наданні статусу члена сім"ї загиблого військовослужбовця її неповнолітньому сину ОСОБА_2 , з тих підстав, що висновок Центральної військово-лікарської комісії від 17.10.2018 оформлений протоколом №307, який визначає причинний зв"язок загибелі військовослужбовця ОСОБА_3 не відповідає вимогам ст.10 п.1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (а.с.13).

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Правовий статус ветеранів війни визначенийЗаконом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"від 22.10.1993 №3551-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту").

В преамбулі доЗакону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" зазначено, що цейЗаконвизначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Поширення чинностіЗакону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"на сина померлої особи є похідними від приналежності такої особи до ветеранів війни.

Згіднозі статтею 4 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Відповідно до п.19 ч.1 ст.6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасниками бойових дій визнаються:

військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів

Згідно з пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №20-РП/04 ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи бойових діях на території інших держав.

Розділ ІІЗакону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"визначає поняття і зміст статусу ветеранів війни (учасників бойових дій, інваліди війни, учасники війни) та осіб, на яких поширюється дія його положень. Це колишні військовослужбовці, які безпосередньо як у воєнний, так і в мирний час виконували інші обов`язки військової служби та тилового забезпечення, пов`язані з необхідністю захисту Батьківщини, у тому числі з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій.

Абзацом 8 п.1 ст.10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що сім`ї військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також сім`ї працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Відповідно до абз.9 п.1 ст.10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" порядокнадання статусу особи, на яку поширюється чинність цього Закону, особам, зазначеним в абзацах п`ятому - восьмому цього пункту, визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абз.1 п.2 ст.10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, належать: діти, які не мають (і не мали) своїх сімей.

Процедура надання статусу особи, на яку поширюється чинністьЗакону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»деталізована приписами Порядку надання статусу особи, на яку поширюється чинністьЗакону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", деяким категоріям осіб, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 №740 (далі - Порядок №740).

Відповідно до абз. 5 п. 2 Порядку № 740 статус особи, на яку поширюється чинність Закону, згідно з цим Порядком надається: сім`ям військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних) і працівників Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Згідно з п.4 Порядку №740 підставами для надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону, є для осіб, зазначених в абзаці п`ятому пункту 2 цього Порядку: свідоцтво про смерть (копія) або повідомлення про загибель особи; документи про безпосередню участь особи, яка захищала незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, та загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, або документи про безпосереднє залучення до забезпечення проведення антитерористичної операції особи, яка загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення; постанова штатної військово-лікарської комісії відповідного військового формування.

За правилами п.п. 5, 6 Порядку №740 для встановлення статусу особи, на яку поширюється чинність Закону, членам сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку, необхідно подати структурному підрозділу місцевої держадміністрації з питань соціального захисту населення заяву і документи, передбачені пунктом 4 цього Порядку. Рішення про встановлення статусу особи, на яку поширюється чинність Закону, приймається структурними підрозділами місцевої держадміністрації з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання у місячний строк з дати подання документів. Відсутність документів, визначених пунктом 4 цього Порядку, та їх недостовірність є підставою для відмови в наданні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону.

Суд зазначає, що обставини відсутності перелічених вище документів або їх фальшивості чи недостовірності відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, в основу спірної відмови не покладено.

Щодо зазначених відповідачем підстав для відмови, а саме невідповідність висновку Центральної військово-лікарської комісії від 17.10.2018, оформленого протоколом №307, вимогам п.1 ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд вважає необґрунтованими, зважаючи на наступне.

Відповідно до п. 1.1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженогонаказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402(далі - Положення №402), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до п.2.4.5 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженогонаказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402,ВЛК може приймати постанову про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), яке призвело до смерті військовослужбовця, і причину смерті приймається в одному з формулювань, вказаних у пунктах 21.5, 21.6 розділу II Положення:

Згідно з п. 21.5 «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби» або «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» або "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, або одержане внаслідок правопорушення.

З огляду на системний аналіз правових норм, суд дійшов до висновку, що підставою для отримання посвідчення відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" є причинний зв`язок смерті з пораненням, контузією чи каліцтвом, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків).

Матеріали справи свідчать, що смерть ОСОБА_3 батька ОСОБА_2 настала під час виконання ним службових обов`язків військової служби в період її проходження, внаслідок одержання поранень, заподіяних іншою особою.

Твердження відповідача про обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018050690000186 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.115 Кримінального кодексу України, суд вважає безпідставним, оскільки відповідно до положень ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Доказів зв"язку події загибелі військовослужбовця із вчиненням ним кримінального правопорушення, скоєнням адміністративного делікту чи дисциплінарного проступку, встановлення у законодавчо визначеному порядку причинно-наслідкового зв"язку щодо настання події загибелі військовослужбовця виключно внаслідок знаходження його у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, самогубства чи самонівечіння, матеріали справи не містять.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов до висновку, що на ОСОБА_2 , як члена сім`ї загиблого військовослужбовця батька, ОСОБА_3 поширюється діяЗакону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", зокрема в частині отримання пільг, переваг та інших соціальних гарантій для визначеної вЗаконікатегорії громадян.

З огляду на викладене, дії відповідача щодо відмови у наданні ОСОБА_2 статусу члена сім`ї загиблого військовослужбовця, викладені у рішенні №2 комісії управління праці та соціального захисту населення Андрушівської районної державної адміністрації Житомирської області з розгляду питань, пов"язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 02.04.2019, є протиправними.

Застосовуючи механізм захисту права та його відновлення, порушеного суб`єктом владних повноважень, керуючись повноваженнями, наданими ч.2 ст.245 КАС України суд вважає за необхідне зобов`язати управління праці та соціального захисту населення Андрушівської районної державної адміністрації Житомирської області вчинити дії щодо вирішення питання про надання ОСОБА_2 статусу члена сім`ї загиблого військовослужбовця з оформленням та видачею посвідчення про право користування пільгами, які встановлені Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, для членів сімей військовослужбовців, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, з урахуванням висновків суду у даній справі.

Згідно з ч.1ст.77 Кодексу адміністративного судочинства, Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст.78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню

Відповідно до положеньст.139 КАС Українипитання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями4,6-9,32,77,90,139,242-246,255,295,297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн. номер НОМЕР_6 ), яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідн. номер НОМЕР_7 ) до управління праці та соціального захисту населення Андрушівської районної державної адміністрації Житомирської області (вул.Зозулинського, буд.5, м.Андрушівка, Житомирська область, 13400, код ЄДРПОУ 03192784) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити.

Визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Андрушівської районної державної адміністрації Житомирської області щодо відмови у наданні ОСОБА_2 статусу члена сім`ї загиблого військовослужбовця, особи, на яку поширюється дія Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, оформленої рішенням комісії управління праці та соціального захисту населення Андрушівської районної державної адміністрації Житомирської області для розгляду питань, пов"язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 02.04.2019 №2.

Зобов`язати управління праці та соціального захисту населення Андрушівської районної державної адміністрації Житомирської області вчинити дії щодо вирішення питання про надання ОСОБА_2 статусу члена сім`ї загиблого військовослужбовця, з оформленням та видачею посвідчення про право користування пільгами, які встановлені Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту для членів сімей військовослужбовців, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, з урахуванням висновків суду у даній справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду складено у повному обсязі 21 листопада 2019 року.

Суддя А.В. Горовенко