Ухвала

від 16.01.2020 по справі 260/158/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

16 січня 2020 рокум. Ужгород№ 260/158/20

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Калинич Я.М., після одержання позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_3 ) до Зубівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області (89674, Закарпатська область, Мукачівський район, с. Зубівка, вул. Миру, буд. 46, код ЄЖРПОУ 04350470) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

До Закарпатського окружного адміністративного суду звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з позовом до Зубівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до частин першої, другої статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Ознайомившись із позовною заявою, суддя встановив її невідповідність вимогам КАС України з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частин першої, третьої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

У рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки.

Взаємовідносини між довірителем та представником мають договірний характер.

Згідно з частинами першою та третьою статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Згідно з частиною першою статті 240 ЦК України представник зобов`язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто; він може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє. Відповідно до положень статей 248, 249 ЦК України представництво за довіреністю припиняється, зокрема, у разі скасування довіреності особою, яка її видала.

Особливості представництва в адміністративному судочинстві передбачено, серед іншого, частиною четвертою статті 59 КАС України, згідно з якою повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність .

У свою чергу, відповідно до зазначеного Закону (частина перша статті 26) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з частиною другою статті 26 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги; ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката; Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

На підставі Рішення Ради адвокатів № 41 від 12.04.2019 втратило чинність Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, яке було затверджене Рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36, пункт 14 якого передбачав, що про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній, або керівник адвокатського об`єднання (бюро) зобов`язані вказати на звороті ордера.

Пунктами 4 та 5 Рішення Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 дозволено адвокатам України в строк до 01 січня 2022 року використовувати Типову форму ордера, виготовлену друкарським способом на замовлення ради адвокатів регіону. Типова форма ордеру, виготовлена друкарським способом на замовлення ради адвокатів регіону відповідно до Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затверджене рішенням Ради адвокатів України № 36 від 17 грудня 2012 року, із змінами та доповненнями, діє після 01 січня 2022 року до закінчення повноважень адвоката у конкретній справі (провадженні).

В той же час, вимоги щодо обумовлення обмежень правомочностей представника узгоджуються з імперативною вимогою частини четвертої статті 26 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , положеннями статей 55, 57 КАС України, статей 237, 240 ЦК України, що спрямовані на забезпечення інтересів особи, яка прийняла рішення брати участь у судовому процесі через представника, гарантування захисту її інтересів цим представником в межах наданих йому повноважень, що забезпечує справедливе і ефективне судочинство.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що, по-перше, повноваження представника, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналами ордеру , виданого на ведення справи в суді, або довіреності ; по-друге, ордер, на відміну від довіреності, не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату.

Суддя констатує, що позовна заяви від імені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підписана особою, яка зазначена як представник позивача - адвокат Русин Станіслав Георгійович.

На підтвердження повноважень адвоката до позовної заяви додано копію ордеру на надання правової допомоги Мартин Ганні Василівні від 30 березня 2018 року серії ЗР № 48853, копію ордеру на надання правової допомоги ОСОБА_2 від 30 березня 2018 року серії ЗР № 48855 та копію ордеру на надання правової допомоги ОСОБА_3 від 30 березня 2018 року серії ЗР № 48854. У вказаних ордерах зазначено, що підставою їх видачі є договір про надання правової допомоги від 30.03.2018 року № б/н.

Повноваження адвоката підтверджуються в порядку, встановленому законом, оригіналом ордеру, виготовленого на паперовому бланку або згенерованого на офіційному веб-сайті НААУ.

Жодні, наведені вище, норми не містять правил відносно того, що повноваження адвоката можуть бути підтверджені копією ордеру, навіть якщо допустити її засвідчення належним чином.

Інші замінники та форми відтворення змісту цього документа (копії ордера, зокрема, завірені адвокатом) не замінюють обов`язку надавати ордер, як єдиний, унікальний та основний вид цього документу, який і є юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень адвоката.

При цьому, положення КАС України та Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність не передбачають можливості посвідчення відповідності оригіналу копії ордеру самостійно адвокатом.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, визначеній в ухвалах від 27 листопада 2018 року у справі 826/5357/17 та від 18 листопада 2019 року №440/1067/19.

В контексті наведеного слід додати, що Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2018 року у справі №811/1507/18, зокрема у п.24 постанови, зазначив, що повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру, виданого на ведення справи в суді, або довіреністю.

Як вбачається з позовної заяви, остання підписана адвокатом Русин С.Г., при цьому на підтвердження повноважень представника до позовної заяви додано засвідчені адвокатом Русин С.Г. копії ордерів про надання правової допомоги.

В силу вимог частини четвертої статті 59 КАС України та вищевикладеного, такі копії не є юридично значимими документами на підтвердження повноважень адвоката, а відтак повноваження адвоката діяти від імені позивачів у даній справі, зокрема подавати до суду позовну заяву, підписувати процесуальні заяви від імені та в інтересах позивачів, не підтверджені в установленому законом порядку.

Суддя також враховує практику Європейського суду з прав людини, сформульовану в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі Пелевін проти України (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі Наталія Михайленко проти України (пункт 31) де зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Також суддя бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи Креуз проти Польщі , що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ( Kreuz v. Poland № 28249/95).

Згідно з імперативними вимогами пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 КАС України) передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення з позовною заявою до суду.

Одночасно, суддя зазначає, що повернення судом адміністративного позову з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені та можливість повторного звернення до суду, якщо відпадуть обставини, що стали підставою для її повернення, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд.

Відповідно до ч. 5 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Керуючись статтями 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_3 ) до Зубівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області (89674, Закарпатська область, Мукачівський район, с. Зубівка, вул. Миру, буд. 46, код ЄЖРПОУ 04350470) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії - повернути позивачам.

Роз`яснити позивачам, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання ухвали суддею до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд.

Суддя Я. М. Калинич