Постанова

від 14.01.2020 по справі 803/614/15-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 січня 2020 року

Київ

справа №803/614/15-а

адміністративне провадження №К/9901/28223/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30.04.2015 (суддя Димарчук Т.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2015 (головуючий суддя Сеник Р.П., судді: Хобор Р.Б., Попко Я.С.) у справі №803/614/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Волдон до Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Волдон звернулося з адміністративним позовом до Ковельської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області про визнання дій щодо коригування показників податкових зобов`язань з податку на додану вартість та податкового кредиту з податку на додану вартість позивача за період з 01.11.2013 по 31.12.2014 протиправними та зобов`язання відновити показники податкової звітності товариства за вищевказаний період, які визначені ТОВ Волдон у податкових деклараціях за період з 01.11.2013 по 31.12.2014.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 30.04.2015, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2015, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції. Податковий орган просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій і прийняти у справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.03.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Ковельської ОДПІ на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30.04.2015, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2015 у справі №803/614/15-а.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №803/614/15-а згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Ухвалою Верховного Суду від 13.01.2012 матеріали справи прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні без повідомлення сторін на 14.01.2020.

В обґрунтування вимог касаційної скарги Ковельська ОДПІ посилається на те, що податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки певні висновки щодо виявлених підприємством порушень вимог чинного законодавства; оспорювані дії контролюючого органу є лише збиранням податкової інформації з подальшим її відображенням в інформаційних базах; такі дії не впливають на права та інтереси позивача, не створюють для нього додаткових обов`язків та не визначають його правову поведінку.

Позивачем подано заперечення на касаційну скаргу, де товариство вказує, що вважає касаційну скаргу необґрунтованою, доводи відповідача не відповідають дійсності та були спростовані у ході судового розгляду з посиланням на судову практику. Позивач просить залишити касаційну скаргу податкового органу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, посадовими особами Ковельської ОДПІ проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ Волдон з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 01.11.2013 по 31.12.2014.

За результатами перевірки складено акт від 09.02.2015 №68/03-06-22-37029203, яким зафіксовано порушення пункту 185.1 статті 185, статтей 186, 187, 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено реалізацію товарно-матеріальних цінностей не встановленим особам всього на суму ПДВ 3 251544,00грн.

За висновками податкового органу, зробленими в акті перевірки, неможливо підтвердити фактичність здійснення господарських операцій між ТОВ Волдон та його контрагентами ТОВ Креалтрейд та ТОВ Пан-текс , оскільки у видаткових накладних відсутні відомості щодо осіб, які зазначені в графах здав , прийняв , тобто неможливо ідентифікувати даних осіб, які були відповідальні за здійснення постачання та отримання товару, а також не вказано місце складання накладної. У товарно-транспортних накладних, наданих товариством, відсутні реквізити, підписи та печатки авто перевізника та водія, що не дає можливості встановити фактичну особу авто перевізника та здійснити заходи щодо проведення зустрічної звірки. Також неможливо встановити по наданих ТТН осіб відповідальних за одержання товару, оскільки в них є лише підписи без зазначення прізвища та ініціалів.

Позивач, не погодившись з висновками перевірки, викладеними в акті, подав письмові заперечення. Листом Ковельської ОДПІ повідомлено, що висновки, зазначені в акті перевірки, відповідають вимогам чинного законодавства. З листа Ковельської ОДПІ про надання інформації вбачається, що за результатами перевірки ТОВ Волдон контролюючим органом не встановлено заниження або завищення суми податкових зобов`язань платника, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, тому Ковельською ОДПІ податкові повідомлення рішення по акту не приймались. Водночас, у листі повідомлялось, що результати проведеної позапланової перевірки ТОВ Волдон відображено в інформаційній системі Податковий блок .

Згідно витягу з інформаційної бази даних Податковий блок , Ковельською ОДПІ в інформаційній базі даних Податковий блок відкориговано показники податкових зобов`язань з податку на додану вартість та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ Волдон за період з 01.11.2013 по 31.12.2014, яке відбулося на підставі акту від 09.02.2015 №68/03-06-22-37029203.

Не погодившись з вказаними діями податкового органу, товариство звернулося до суду з адміністративним позовом.

Судом першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Ковельської ОДПІ щодо коригування в інформаційній базі даних Податковий блок показників податкових зобов`язань з податку на додану вартість та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ Волдон за період з 01.11.2013 по 31.12.2014, яке відбулося на підставі акту від 09.02.2015 №68/03-06-22-37029203 Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ Волдон з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 01.11.2013 по 31.12.2014. Зобов`язано Ковельську ОДПІ в інформаційній базі даних Податковий блок відновити показники податкової звітності ТОВ Волдон за період з 01.11.2013 по 31.12.2014, шляхом внесення показників, які визначені ТОВ Волдон у податкових деклараціях за період з 01.11.2013 по 31.12.2014.

Задовольняючи позов суд посилався на те, що оскільки інформація, викладена у електронних базах даних стосовно позивача може бути використана податковим органом при перевірці контрагентів, що може призвести до погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмови його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем із метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, вимога позивача щодо вилучення з інформаційних баз даних, внесених на підставі акту перевірки коригувань, підлягає задоволенню.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового Кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Згідно зі статтею 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Надаючи оцінку встановленим у дані справі обставин, слід враховувати правовий висновок Верховного Суду України, висловлений, зокрема, в постановах: від 15.12.2015 у справі за позовом ТОВ Фірма "УКРФРІТ" до ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м.Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії; від 02.12.2015 у справі за позовом ПП "Сільськогосподарська компанія "Зорецвіт" до Каховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії; від 04.11.2015 у справі за позовом ТОВ "Профтехноконструкція" до Нововодолазької ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, згідно з яким інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Тобто, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника.

За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до баз даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкових перевірок та звірок, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків щодо збирання доказової інформації наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі собою не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків.

За наслідками здійсненого контрольного заходу стосовно позивача податкові повідомлення-рішення не приймались, позивач не оскаржував в судовому порядку дії щодо проведення перевірки, відтак наявність в розпорядженні контролюючого органу інформації не призвело до порушення прав та інтересів позивача, що свідчить про відсутність підстав для задоволення розглядуваних позовних вимог. Зважаючи на викладене, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання вчинити певні дії.

Правилами статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Пунктом 3 частини першої статті 349 КАС України унормовано, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до частин першої, третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області задовольнити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30.04.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2015 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду