Рішення

від 16.01.2020 по справі 910/15669/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.01.2020Справа № 910/15669/19

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фастко" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Форест Машин Груп" простягнення 51 298 грн 19 коп. Представники:не викликались ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

07.11.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фастко" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Машин Груп" про стягнення 39 298 грн 19 коп. заборгованості за договором оренди офісного приміщення від 01.03.2019 № 02\19-ор, в тому числі: 36 000 грн 00 коп. основної заборгованості, 3 168 грн 00 коп. пені та 130 грн 19 коп. 3 % річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору оренди офісного приміщення від 01.03.2019 № 02\19-ор належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість по орендним платежам у розмірі 36 000 грн 00 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором позивачем нараховано 3 168 грн 00 коп. пені та 130 грн 19 коп. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2019 відкрито провадження у справі № 910/15669/19 та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

21.11.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 51 298 грн 19 коп., в тому числі: 48 000 грн 00 коп. основного боргу, 130 грн 19 коп. 3 % річних та 3 168 грн 00 коп. пені.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Таким чином, суд приймає збільшення розміру позовних вимог та розглядає вимоги позивача про стягнення з відповідача 51 298 грн 19 коп., в тому числі: 48 000 грн 00 коп. основного боргу, 130 грн 19 коп. 3 % річних та 3 168 грн 00 коп. пені.

19.12.2019 на адресу Господарського суду міста Києва повернулося поштове відправлення за № 0103052650970, яким на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (вул. М. Бойчука, 43, офіс 1, м. Київ, 01103), було направлено ухвалу від 12.11.2019, із зазначенням причини повернення: за закінченням встановленого строку зберігання, дата довідки: 16.12.2019.

Відповідно до частин 2, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 12.11.2019 вручена відповідачу 16.12.2019.

Станом на 16.01.2020 відповідачем вимог ухвали суду від 12.11.2019, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано.

Враховуючи викладене, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фастко" (орендодавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Форест Машин Груп" (орендар за договором) укладено договір оренди офісного приміщення № 02\19-ор (далі - договір).

Пунктом 1 договору визначено, що орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове користування наступну споруду:

1.1. об`єкт, що орендується, являє собою частину офісного приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фастко":

1.2. адреса: м. Київ, вул. Стельмаха, 6а, офіс № 2;

1.3. загальна площа: 40,0 кв.м.;

1.4. вартість об`єкта, що орендується 400000,00 грн;

1.5. стан об`єкту, що орендується на момент передачі в оренду - задовільний;

1.6. об`єкт, що орендується, належить орендодавцю на підставі договору № 48 купівлі-продажу нежилого приміщення від 10.04.2003, що підтверджується реєстраційним посвідченням Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна від 18.04.2003.

Відповідно до пункту 2.1. договору мета оренди: використовувати приміщення для розміщення ділового офісу.

Згідно з пунктом 3.1. договору приймання-передача об`єкта, що орендується, здійснюється представниками сторін шляхом підписання акту.

За умовами пункту 3.2. договору об`єкт, що орендується, вважається переданим в оренду з моменту підписання акту здачі-приймання.

Пунктом 4.1. договору визначено, що термін оренди складає 12 місяців з моменту прийняття об`єкту оренди, якщо жодна із сторін, за 30 днів до закінчення строку договору, не направить іншій стороні листа з наміром розірвати даний договір, він вважається пролонгованим ще на 12 місяців.

Відповідно до пункту 5.1. договору розмір орендної плати за об`єкт, що орендується складає - 250 грн 00 коп. за 1 (один) кв.м. та становить - 10 000 грн 00 коп. на місяць, крім того ПДВ - 2 000 грн 00 коп. Загальна сума з ПДВ - 12 000 грн 00 коп.

За умовами пункту 5.3. договору орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця щомісяця не пізніше 10 числа кожного поточного місяця.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до норм частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

В силу норм статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з нормами частин 1, 3, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору оренди офісного приміщення № 02\19-ор від 01.03.2019, 01.03.2019 сторони підписали акт приймання-передачі офісного приміщення, який є додатком № 1 до договору.

На виконання укладеного між сторонами договору оренди офісного приміщення №02\19-ор від 01.03.2019, позивач надав послуги по оренді офісного приміщення, а відповідач без заперечень їх прийняв, що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними між сторонами копіями актів наданих послуг, а саме: акт надання послуг по оренді офісного приміщення за березень 2019 року № 15 від 31.03.2019 на суму 12 000 грн 00 коп., акт надання послуг по оренді офісного приміщення за квітень 2019 року № 22 від 30.04.2019 на суму 12 000 грн 00 коп., акт надання послуг по оренді офісного приміщення за травень 2019 року № 24 від 31.05.2019 на суму 12 000 грн 00 коп., акт надання послуг по оренді офісного приміщення за червень 2019 року № 29 від 30.06.2019 на суму 12 000 грн 00 коп., акт надання послуг по оренді офісного приміщення за липень 2019 року № 34 від 31.07.2019 на суму 12 000 грн 00 коп., акт надання послуг по оренді офісного приміщення за серпень 2019 року № 39 від 31.08.2019 на суму 12 000 грн 00 коп. та акт надання послуг по оренді офісного приміщення за вересень 2019 року № 44 від 30.09.2019 на суму 12 000 грн 00 коп. Всього на загальну суму 84 000 грн 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково оплати надані позивачем послуги оренди офісного приміщення на суму 36 000 грн 00 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку позивача та копіями платіжних доручень, доданих позивачем до позовної заяви, а саме: від 01.04.2019 № 2PL212070 на суму 12 000 грн 00 коп., від 09.04.2019 № 2 на суму 12 000 грн 00 коп., від 12.06.2019 № 54 на суму 10 000 грн 00 коп. та від 01.07.2019 № 67 на суму 2 000 грн 00 коп. Всього на загальну суму 36 000 грн 00 коп.

29.03.2019 позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою № 01/07 про сплату заборгованості.

09.09.2019 позивач звернувся до відповідача з досудовою вимогою № 01/78 про сплату заборгованості. Однак, вказана вимога залишилася без відповіді та задоволення.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору оренди офісного приміщення № 02\19-ор від 01.03.2019 та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати орендних платежів, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем виникла загальна заборгованість за договором у розмірі 48 000 грн 00 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати орендних платежів на суму 48 000 грн 00 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту неналежного виконання відповідачем обов`язку з оплати орендних платежів за договором оренди офісного приміщення № 02\19-ор від 01.03.2019 та факту наявності заборгованості, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором на суму 48 000 грн 00 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 130 грн 19 коп. 3 % річних та 3 168 грн 00 коп. пені за період прострочення з 01.09.2019 по 14.10.2019.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За порушення грошових зобов`язань щодо пені застосовується припис частини шостої статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з пунктом 8.4. договору за несвоєчасне перерахування орендної плати орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,2 % від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені) відповідно до умов пункту 8.4. договору та захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

При перевірці наданого позивачем розрахунку пені судом встановлено, що її розмір, погоджений сторонами в договорі (0,2 %), перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що суперечить нормам статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Таким чином, за перерахунком суду, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 1 437 грн 04 коп.

Судом перевірено розрахуно 3 % річних та встановлено його правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за договором оренди офісного приміщення № 02\19-ор від 01.03.2019, вимоги позивача про стягнення з відповідача 130 грн 19 коп. 3 % річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача, а вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 168 грн 00 коп. пені підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду у розмірі 1 437 грн 04 коп.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Машин Груп" (вул. М. Бойчука, 43, офіс 1, м. Київ, 01103, ідентифікаційний код 42212347) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фастко" (вул. Стельмаха, 6 А, м. Київ, 03040, ідентифікаційний код 30572183) заборгованість з орендної плати у розмірі 48 000 (сорок вісім тисяч) грн 00 коп., 1 437 (одна тисяча чотириста тридцять сім) грн 04 коп. пені, 130 (сто тридцять) грн 19 коп. 3 % річних та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 856 (одна тисяча вісімсот п`ятдесят шість) грн 18 коп.

3. В іншій частині позову про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 1 730 грн 96 коп. відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Б.Плотницька