Рішення

від 17.01.2020 по справі 910/15937/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.01.2020Справа № 910/15937/19

Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Малого приватного підприємства СПЕКТР (08700, Київська обл., місто Обухів, ВУЛИЦЯ ТРИПІЛЬСЬКА, будинок 33, Ідентифікаційний код юридичної особи 13731068) до проТовариства з обмеженою відповідальністю ТЕРЕКС ТРЕЙДІНГ (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ ПШЕНИЧНА, будинок 9, Ідентифікаційний код юридичної особи 37395198) стягнення 120968,26 грн. Представники: без повідомлення представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Мале приватне підприємство СПЕКТР (далі-Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРЕКС ТРЕЙДІНГ (далі-Відповідач) про стягнення 120 968,26 грн., з яких 86 597,60 грн. заборгованості, 14 897,10 грн. пені, 1 295,41 грн. 3% річних, 858,63 грн. інфляційних втрат та 17 319,52 грн. 20% штрафу.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем зобов`язання з оплати вартості Товару, поставленого на підставі Договору поставки № 111/01/19_ від 11.01.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2019 позовну заяву Малого приватного підприємства СПЕКТР прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №910/15937/19, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 18.11.2019 направлено на адреси Сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення 20.11.2019, 23.11.2019 та 29.11.2019 уповноваженим особам Позивача та Відповідача ухвали суду від 18.11.2019.

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.01.2019 між Малим приватним підприємством СПЕКТР (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕРЕКС ТРЕЙДІНГ (Покупець) укладений Договір поставки № 111/01/19_ (далі - Договір № 111/01/19_), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві Товар (автомобільні шини, диски, запчастини тощо), окремими партіями, відповідно до письмових замовлень (форма замовлення є додатком № 1 до Договору) Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар в порядку, встановленому цим Договором. (а.с. 21-22)

За умовами п. 2.1 Договору 111/01/19_ асортимент, найменування, одиниці виміру, кількість, ціна та загальна вартість Товару, що є предметом поставки за цим Договором, визначаються у відповідних замовленнях Покупця та/або бухгалтерських документах Постачальника: рахунку-фактурі, видаткових накладних, які після підписання Сторонами мають юридичну силу специфікації в розумінні статті 266 Господарського кодексу України та є невід`ємною частиною цього Договору. Сторони підписанням цього Договору підтверджують, що ціни на Товар є звичайними для продукції такого асортименту, якості та споживчих властивостей, які склалися на даному ринку продукції.

У пункті 3.2 Договору № 111/01/19_ сторони погодили, що підтвердженням отримання замовлення та прийому його в обробку Постачальником є надання останнім Покупцеві рахунку-фактури.

Відповідно до п. 4.1, 4.3 Договору № 111/01/19_ поставка Товару здійснюється Постачальником на умовах EXW (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010) за адресою: Київська область, місто Обухів, вулиця Трипільська, 33/1, якщо інше не погоджено Сторонами.

З передачею кожної партії Товару Постачальник передає Покупцеві наступні документи:

- один екземпляр видаткової накладної;

- один оригінальний екземпляр рахунку-фактури на дану партію Товару.

Відсутність письмових зауважень з боку Покупця стосовно повноти комплекту документів при передачі Товару є доказом їх передачі Постачальником та отримання Покупцем.

Згідно з 4.2. Договору № 111/01/19_ відпуск Товару зі складу Постачальника здійснюється за умови отримання оригіналу доручення на уповноважену особу Покупця або копії цього доручення на електронну адресу, вказану в п.3,1 цього Договору. Уповноважена особа Покупця отримує Товар, про що підписує видаткову накладну.

У пункті п. 6.5 Договору № 111/01/19_ сторони також передбачили, що підписання цього Договору Покупець свідчить, що особи, які будуть підписувати видаткові накладні, товарно-транспортні накладні про приймання Товару від імені Покупця мають відповідні повноваження на таке підписання та приймання Товару та Робіт в інтересах та на користь Покупця.

Пунктами 7.1., 7.2. Договору № 111/01/19_ погоджено, що загальна сума договору складає суму всіх замовлень Покупця/бухгалтерських документів Постачальника. Постачальник здійснює поставку Товару з оплатою згідно з п.п.7.6-7.7 даного Договору за умови, що сума поставленого, але не оплаченого Товару не може перевищувати 500000,00 гривень - максимальний розмір ліміту заборгованості.

Пунктом 7.6 Договору № 111/01/19_ сторони встановили, що оплата за партію Товару, яка підлягає поставці відповідно до прийнятого Постачальником до виконання замовлення Покупця, здійснюється поетапно:

- 10% (десять відсотків) від суми рахунку у вигляді передоплати;

- 90% (дев`яносто відсотків) від суми рахунку на умовах відстрочки платежу строком на 15 календарних днів від дня відвантаження Товару.

Відповідно до п. 8.2. Договору № 111/01/19_ Покупець, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу Постачальника зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, та:

- у разі прострочення зобов`язання до 30 календарних днів з моменту відвантаження Товару штраф у розмірі 14 % (чотирнадцяти відсотків) від суми порушення Договору;

- у разі прострочення зобов`язання більше ніж на 30 календарних днів з моменту відвантаження Товару - штраф у розмірі 20 % (двадцяти відсотків) від суми порушення Договору.

За порушення строків розрахунків, передбачених розд. 7 цього Договору, Покупець сплачує за кожен день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого Товару за кожний день прострочення. Оплата пені не звільняє Покупця від зобов`язань оплати простроченого платежу. (п. 8.3. Договору № 111/01/19_)

Згідно з п. 10.1. Договору № 111/01/19_ цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і скріплення його печатками Сторін та діє в строк до 31.12.2019, а в частині взаєморозрахунків до повного їх виконання Сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору № 111/01/19_ Позивачем поставлено, а Відповідачем прийнято згідно з видатковими накладними № 53 від 22.03.2019 на суму 97209,60 грн. та № 66 від 26.03.2019 на суму 8388,00 грн. Товар загальною вартістю 105597,60 грн. (а.с. 23, 24)

Для отримання товару Відповідачем видано Довіреності № 68 від 22.03.2019 на ім`я Демчука Володимира Дмитровича та № 72 від 26.03.2019 на ім`я ОСОБА_1 . (а.с. 30, 31)

З метою оплати вартості товару Позивачем надано Відповідачу Рахунки на оплату № 53 від 22.03.2019 на суму 97 209,60 грн. та № 66 від 26.03.2019 на суму 8 388,00 грн. (а.с. 25, 26)

Вартість отриманого Товару сплачена Відповідачем Позивачу частково у розмірі 19 000,00 грн., а саме: 22.03.2019 - 10 000,00 грн., 26.03.2019 - 1 000,00 грн. та 17.05.2019 - 8 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з банківського рахунку Позивача. (а.с. 27-29)

29.07.2019 Позивачем направлена Відповідачу Претензія про погашення заборгованості за Договором поставки № 111/01/19_ від 11.01.2019 (№ 19 від 25.07.2019), якою вимагає сплатити заборгованість у розмірі 86597,60 грн. та платежі, пов`язані з неналежним виконанням зобов`язання. (а.с.32-40)

Відповідач відповіді на Претензію не надав, заборгованість за Договором від № 111/01/19_ від 11.01.2019 не сплатив.

Як зазначає Позивач, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов`язань за Договором 111/01/19_ від 11.01.2019 щодо оплати поставленого Товару у останнього утворилась заборгованість перед Позивачем у розмірі 86597,60 грн., з вимогою про стягнення якої звернувся до суду Позивач. Крім того, зважаючи на неналежне виконання Відповідачем зобов`язань, Позивачем нараховано 14 897,10 грн. пені, 1 295,41 грн. 3% річних, 858,63 грн. інфляційних втрат та 17 319,52 грн. 20% штрафу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Малого приватного підприємства СПЕКТР підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини;

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Дослідивши умови Договору № 111/01/19_ від 11.01.2019 Судом встановлено, що за своєю правовою природою укладений договір є договором поставки.

Правовідносини поставки врегульовано §§ 1, 3 Глави 54 Купівля-продаж Цивільного кодексу України та § 1 Поставка Господарського кодексу України.

Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як встановлено Судом, на виконання умов Договору № 111/01/19_ Позивачем поставлено, а Відповідачем прийнято згідно з видатковими накладними № 53 від 22.03.2019 на суму 97209,60 грн. та № 66 від 26.03.2019 на суму 8388,00 грн. Товар загальною вартістю 105597,60 грн. (а.с. 23, 24)

Для отримання товару Відповідачем видано Довіреності № 68 від 22.03.2019 на ім`я Демчука Володимира Дмитровича та № 72 від 26.03.2019 на ім`я ОСОБА_1 . (а.с.30, 31)

З метою оплати вартості товару Позивачем надано Відповідачу Рахунки на оплату № 53 від 22.03.2019 на суму 97 209,60 грн. та № 66 від 26.03.2019 на суму 8 388,00 грн. (а.с.25, 26)

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд акцентує увагу, що при укладенні Договору № 111/01/19_ сторони встановили, що оплата за партію Товару, яка підлягає поставці відповідно до прийнятого Постачальником до виконання замовлення Покупця, здійснюється поетапно:

- 10% (десять відсотків) від суми рахунку у вигляді передоплати;

- 90% (дев`яносто відсотків) від суми рахунку на умовах відстрочки платежу строком на 15 календарних днів від дня відвантаження Товару.

За таких обставин Суд дійшов висновку, що Відповідач зобов`язаний був оплатити Позивачу поставлений на підставі Договору № 111/01/19_ від 11.01.2019 згідно з видатковими накладними № 53 від 22.03.2019 та № 66 від 26.03.2019 Товар протягом 15 календарних днів від дня відвантаження Товару, тобто до 06.04.2019 та до 11.04.2019 відповідно.

Разом з тим, Суд зазначає, що вартість отриманого Товару сплачена Відповідачем Позивачу частково у розмірі 19 000,00 грн., а саме: 22.03.2019 - 10 000,00 грн., 26.03.2019 - 1 000,00 грн. та 17.05.2019 - 8 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з банківського рахунку Позивача. (а.с. 27-29)

Отже, Суд зазначає, що заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором № 111/01/19_ становить 86 597,60 грн.

29.07.2019 Позивачем направлена Відповідачу Претензія про погашення заборгованості за Договором поставки № 111/01/19_ від 11.01.2019 (№ 19 від 25.07.2019), якою вимагає сплатити заборгованість у розмірі 86597,60 грн. та платежі, пов`язані з неналежним виконанням зобов`язання. (а.с. 32-40)

Втім, Відповідач відповіді на Претензію не надав, заборгованість за Договором від № 111/01/19_ не сплатив.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Однак, Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем заборгованості за Договором поставки № 111/01/19_ від 11.01.2019 Малому приватному підприємству СПЕКТР , а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 86597,60 грн. за Договором поставки № 111/01/19_ від 11.01.2019, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач також просив стягнути з Відповідача 858,63 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з квітня 2019 року по вересень 2019 року, та 1295,41 грн. 3% річних, нарахованих за період з 07.04.2019 по 09.10.2019 окремо від суми заборгованості по кожній видатковій накладній.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013).

Перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем оплати вартості товару у розмірі 1 295,41 грн., нарахованих за період з 07.04.2019 по 09.10.2019 окремо від суми заборгованості по кожній накладній, вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв`язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення початку перебігу прострочки Відповідача. Так, за умовами п. 7.6 Договору № 111/01/19_ від 11.01.2019 кінцевий розрахунок за партію товару, яка підлягає поставці відповідно до прийнятого Постачальником до виконання замовлення Покупця, здійснюється протягом 15 календарних днів від дня відвантаження Товару, поставка товару відбулася 22.03.2019 та 26.03.2019. Таким чином, перебіг 15 денного строку для оплати припиняється 06.04.2019 та 11.04.2019. Водночас, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України). Суд зазначає, що 06.04.2019 є вихідним днем (субота), тобто останнім днем 15 денного строку на оплату Відповідачем Товару за накладною від 22.03.2019 є понеділок 08.04.2019, а прострочка починається з 09.04.2019. Отже, згідно з вірним арифметичним розрахунком з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 3% річних у розмірі 1 282,39 грн., які нараховані за період з 09.04.2019 по 09.10.2019 від суми заборгованості окремо по кожній накладній в межах заявлених позовних вимог.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення їх сплати.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України.

Відповідно до ст. 3 вищевказаного Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Отже, зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен місяць щодо якого обчислюється відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України - стягнення інфляційних витрат за такий місяць.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 924/312/18 та від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання в зв`язку з девальвацією грошової одиниці України, у розмірі 858,63 грн., нарахованих за період з квітня 2019 року по вересень 2019 року окремо від суми заборгованості по кожній накладній, вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому розмірі, оскільки розрахунок Позивача є арифметично вірним.

Крім того, Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача пеня у розмірі 14897,10 грн., нарахована за період з 07.04.2019 по 09.10.2019 окремо від суми заборгованості по кожній накладній.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013 року)

За порушення строків розрахунків, передбачених розд. 7 цього Договору, Покупець сплачує за кожен день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого Товару за кожний день прострочення. Оплата пені не звільняє Покупця від зобов`язань оплати простроченого платежу. (п. 8.3. Договору № 111/01/19_)

Перевіривши розрахунок пені, у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового у розмірі 14897,10 грн., нарахованої за період з 07.04.2019 по 09.10.2019 окремо від суми заборгованості по кожній накладній, вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв`язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення початку та кінця перебігу прострочки Відповідача. Так, за умовами п. 7.6 Договору № 111/01/19_ від 11.01.2019 кінцевий розрахунок за партію товару, яка підлягає поставці відповідно до прийнятого Постачальником до виконання замовлення Покупця, здійснюється протягом 15 календарних днів від дня відвантаження Товару, поставка товару відбулася 22.03.2019 та 26.03.2019. Таким чином, перебіг 15 денного строку для оплати припиняється 06.04.2019 та 11.04.2019. Водночас, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України). Суд зазначає, що 06.04.2019 є вихідним днем (субота), тобто останнім днем 15 денного строку на оплату Відповідачем Товару за накладною від 22.03.2019 є понеділок 08.04.2019, а прострочка починається з 09.04.2019. Отже, згідно з вірним арифметичним розрахунком з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 14740,85 грн., яка нараховані за період з 09.04.2019 по 09.10.2019 від суми заборгованості окремо по кожній накладній в межах заявлених позовних вимог.

Також Позивачем заявлена вимога про стягнення з Відповідача штрафу відповідно до п.8.2 Договору № 111/01/19_ у розмірі 17319,52 грн.

Відповідно до п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

З урахуванням правової позиції Верховного Суду України у постановах від 27.04.2012р. № 06/5026/1052/2011, Суд вважає правомірним застосування до відповідача одночасно штрафу та пені.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України пеня та штраф є формами неустойки та видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У зв`язку з чим, у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій, що не суперечить положенням ст. 61 Конституції України і відповідає встановленій статтею 627 Цивільного кодексу України свободі договору, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 8.2. Договору № 111/01/19_ Покупець, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу Постачальника зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, та:

- у разі прострочення зобов`язання до 30 календарних днів з моменту відвантаження Товару штраф у розмірі 14 % (чотирнадцяти відсотків) від суми порушення Договору;

- у разі прострочення зобов`язання більше ніж на 30 календарних днів з моменту відвантаження Товару - штраф у розмірі 20 % (двадцяти відсотків) від суми порушення Договору.

За таких підстав, враховуючи прострочення Відповідачем виконання зобов`язання зі сплати вартості Товару за Договором № 111/01/19_ більше ніж на 30 календарних днів, Суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з Відповідача штрафу у розмірі 17319,52 грн. на підставі п. 8.2 Договору.

Таким чином, з на користь Малого приватного підприємства СПЕКТР підлягає стягненню 86597,60 грн. боргу, 1 282,39 грн. 3% річних, 858,63 грн. інфляційних втрат, 14740,85 грн. пені та 17319,52 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 124, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ :

1. Позовні вимоги Малого приватного підприємства СПЕКТР до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРЕКС ТРЕЙДІНГ про стягнення 120968,26 грн. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРЕКС ТРЕЙДІНГ (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ ПШЕНИЧНА, будинок 9, Ідентифікаційний код юридичної особи 37395198) на користь Малого приватного підприємства СПЕКТР (08700, Київська обл., місто Обухів, ВУЛИЦЯ ТРИПІЛЬСЬКА, будинок 33, Ідентифікаційний код юридичної особи 13731068) 86597,60 грн. (вісімдесят шість тисяч п`ятсот дев`яносто сім грн. 60 коп.) боргу, 1 282,39 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят дві грн.. 39 коп.) 3% річних, 858,63 грн. (вісімсот п`ятдесят вісім грн.. 63 коп.) інфляційних втрат, 14740,85 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот сорок грн.. 85 коп.) пені, 17319,52 грн. (сімнадцять тисяч триста дев`ятнадцять грн. 52 коп.) штрафу та 1918,31 грн. (одна тисяча вісімнадцять грн. 31 коп.) судового збору

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 17 січня 2020 року.

Суддя О.В. Чинчин