Рішення

від 17.01.2020 по справі 910/14905/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.01.2020Справа № 910/14905/19 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа-Центр до Публічного акціонерного товариства Завод Маяк про стягнення заборгованості 133500 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Відповідача на користь Позивача боргу, разом у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову, у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань оплатити виконані для нього роботи згідно з підписаними між сторонами актами від 22.03.2017 та від 29.03.2017.

У поданому відзиві Відповідач вимоги позову визнає частково, на суму 43500 грн., оскільки більшу частину заборгованості в розмірі 90000 грн. він оплатив ще в 14.04.2016. Також Відповідач просить стягнути з нього тільки 50% судового збору.

Позивач у встановлений строк відповіді на відзив не подав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем, як одним суб`єктом господарювання, було замовлено, а Позивачем, як другим суб`єктом господарювання, було виконано робіт на загальну суму 133500 грн., що підтверджується залученими до справи актами виконаних робіт: №90 від 22.02.2017 на механічну обробку гайки РИВМ.758454.006, вартість робіт 1500 грн., та №104 від 29.03.2017 на ремонт верстаку DMC63V, вартість робіт 132000 грн.

Вказані акти містять перелік (опис) робіт, їх кількість та ціну, підписи представників Відповідача та Позивача, скріплені їх печатками.

Відповідачем замовлення у Позивача та виконання для нього вказаних вище у актах робіт, а такою підписання цих актів на викладених у них умовах, не заперечено, натомість Відповідач їх визнає, оскільки Відповідач зазначає про часткову оплату ремонту верстаку, і також визнає решту вимог позову, які, в зв`язку з вже проведеною оплатою, просить задовольнити частково - щодо решти несплаченої суми боргу.

Таким чином, у відповідності з ч. 1 ст. 181 та ч. 2 ст. 265 ГК України, враховуючи письмові пояснення обох сторін, що договір на виконання робіт у формі єдиного документу між сторонами не укладався, судом встановлено, що між сторонами був укладений такий договір, але у спрощений спосіб та у письмовій формі (акти) шляхом надання пропозиції роботи, її замовлення, та зустрічного прийняття результатів її виконання.

Тобто, судом з вищенаведеного встановлено укладення між сторонами договору на виконання робіт, який містить всі істотні умови господарського договору відповідно до ст. 180 ГК України - предмет (перелік/опис робіт), ціну (вартість робіт) та строк (строк дії договору та строк виконання робіт - настав в момент підписання актів накладної при отриманні товару, строк оплати - не визначений, а отже - моментом пред`явлення вимоги), та який Позивачем було виконано, а Відповідачем виконання прийнято без зауважень (акти зауважень не містять).

Відсутність будь-якої з істотних чи усіх істотних умов Відповідачем перед судом не доведена.

При цьому, судом враховано, що у матеріалах справи відсутні письмові підтвердження повноважень осіб, які від кожної зі сторін підписали вказані вище акти виконаних робіт, але суд приймає вказані акти, як докази, які підтверджують відображену у них господарську операцію між Позивачем та Відповідачем, врахувавши визнання обома сторонами, у тому числі, конклюдентними діями, обставини здійснення такої операції, та відсутність у суду обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом.

Щодо оплати робіт за вказаними вище актами, судом встановлено наступне.

На оплату робіт за вказаними вище актами було виписано:

- рахунок №132 від 26.04.2016 на оплату механічної обробки гайки РИВМ.758454.006 (акт №90 від 22.02.2017), вартість робіт 1500 грн.;

- рахунок №85 від 15.03.2016 на оплату ремонту верстаку DMC63V (акт №104 від 29.03.2017), вартість робіт 132000 грн.

Судом визнаються обґрунтованими пояснення Позивача, як такі, що не заперечені і не спростовані Відповідачем, що вказані роботи замовлялися та виконувалися не в межах правовідносин сторін за договорами №UA1606 від 16.06.2015 та UA0103-16 від 31.03.2016.

З доданої Відповідачем до відзиву та не спростованої Позивачем виписки банку про рух коштів між сторонами вбачається, що 14.04.2016 Відповідачем було перераховано Позивачу 90000 грн. з призначенням платежу ремонт верстата DMC63V згідно дог №UA0103 від 15.06.2016, рах №85 від 15.03.2016 .

Доданий Позивачем до позову акт звірки також відображає облік Позивачем вказаної суми 90000 грн., яка надійшла від Відповідача.

Обґрунтованих підстав, з яких вказану суму 90000 грн. не слід враховувати в оплату робіт згідно акта №104 від 29.03.2017, та виписаного на його підставі рахунка №85 від 15.03.2016 за ремонт верстака DMC63V, Позивач перед судом не навів.

Натомість судом враховано наступні докази та обставини у сукупності, які дають підстави з більшою вірогідністю зарахувати ці кошти в оплату ремонту вказаного верстака згідно акта №104 від 29.03.2017 та рахунка №85 від 15.03.2016, ніж у інші платежі, а саме:

- дана робота замовлялися та виконувалися не в межах правовідносин сторін за договорами №UA1606 від 16.06.2015 та UA0103-16 від 31.03.2016;

- призначення платежу містить посилання на рахунок №85 від 15.03.2016, виписаний на підставі акта №104 від 29.03.2017;

- доказів укладення договору №UA0103 від 15.06.2016, який також згадується у призначенні платежу, матеріали справи не містять;

- Позивач не заперечує отримання від Відповідача 90000 грн. за описаним вище призначенням платежу;

- Позивачем до позову додано акт звірки, який відображає облік Позивачем вказаної суми 90000 грн., яка надійшла від Відповідача.

Отже, суму в 90000 грн., сплачену Відповідачем Позивачу ще 14.04.2016 слід зарахувати у погашення частини спірної заборгованості, яка отже вже не існувала на момент звернення Позивача до суду з даним позовом, тому у частині вимог про стягнення 90000 грн. боргу суд відмовляє.

Щодо решти боргу у сумі 43500 грн., то судом вимоги позову задовольняються на підставі ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст.ст. 181, 193, 265 ГК України, оскільки у встановлений строк (сторонами не узгоджено, визначений судом за ст. 530 ЦК України моментом пред`явлення вимоги, докази пред`явлення наявні у справі) Відповідач цю решту вартості послуг не оплатив; наявність заборгованості, яка не була погашена на час подання позову, та залишається непогашеною на даний час, Відповідач не спростував, а Позивач довів; при цьому, розрахунок заборгованості судом перевірено та визнано обґрунтованим.

Судові витрати, у які Позивачем включено лише витрати по оплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог. Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Завод Маяк (пр. Степана Бандери, 8, м. Київ, 04073; ідентифікаційний код 14307423) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа-Центр (вул. Вацлава Гавела (І.Лепсе), 16, м. Київ, 03680; ідентифікаційний код 31665692) 43500 (сорок три тисячі п`ятсот) грн. заборгованості, а також 652 (шістсот п`ятдесят дві) грн. 50 коп. судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Р.Б. Сташків