Рішення

від 13.01.2020 по справі 917/1841/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.20 Справа № 917/1841/19

м. Полтава

за позовною заявою Управління майном обласної ради, 36014, м. Полтава, вул. Пушкіна, 115

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Політехнік ЛТД", 36003, м. Полтава, вул. Соборності, 41/А

про стягнення 139854,97 грн. заборгованості

Суддя Паламарчук В.В.

Без виклику учасників справи

Обставини справи: 22.10.2019 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Управління майном обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Політехнік ЛТД" про стягнення 139854,97 грн., з яких: 130856,66 грн. - заборгованості з орендної плати, 7948,90 грн. - пені, 688,25 грн. - три відсотка річних, 361,16 грн. - інфляційних втрат згідно Договору оренди автомобільної стоянки №6 від 15.11.1996р.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору оренди автомобільної стоянки №6 від 15.11.1996р., в частині сплати орендних платежів.

Суд ухвалою від 28.10.2019 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 917/1841/19 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

08.11.2019р. позивач надав суду заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої просить зменшити розмір позовних вимог до 134714,08 грн., з яких: 125715,77 грн. -заборгованість з орендної плати станом на 01.09.2019р.; 7948,90 грн. - пені, 688,25 грн. - три відсотка річних, 361,16 грн. - інфляційних втрат згідно Договору оренди автомобільної стоянки №6 від 15.11.1996р.

Суд, розглянувши вказане клопотання приходить до висновку про його задоволення, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дана заява подана в межах строків визначених ГПУ України та приймається судом до розгляду, і позовні вимоги розглядаються в новій редакції. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 125715,77 грн. заборгованості з орендної плати станом на 01.09.2019р.; 7948,90 грн. - пені, 688,25 грн. - три відсотка річних, 361,16 грн. - інфляційних втрат згідно Договору оренди автомобільної стоянки №6 від 15.11.1996р.

19.11.2019р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву в якому борг визнає в повному обсязі та зобов`язувався сплатити його до 19.12.2019р.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення ( ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Між Управлінням майном обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Політехнік ЛТД 15 листопада 1996 року було укладено Договір № 6 оренди автомобільної стоянки, розташованої в м. Полтаві по вул. Європейській (Фрунзе), 49 (далі - Договір). Даний Договір неодноразово продовжувався шляхом укладення додаткових угод.

Згідно п. 3.3 Договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом користування розміру плати за попередній місяць на індекс інфляції.

Перерахування орендної плати проводиться в термін до 5 числа кожного місяця за попередній місяць, на розрахунковий рахунок "Орендодавця"'. Розмір орендної платні може бути змінений на умовах, визначених ст. 21, 23 Закону України "Про оренду майна державних підприємств і організацій" (п. 3.4, 3.5 Договору).

Згідно п. 3.9 Договору в редакції Додаткової угоди №10 від 28.04.2019 р., орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується Орендодавцю відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Пеня нараховується на весь період заборгованості, не враховуючи обмеження шестимісячним строком на її нарахування.

Згідно п. 2 Додаткової угоди №15 від 28.02.2017р. розмір орендної плати з 01.01.2017р. складає 8882,85 грн. з ПДВ за місяць, 106594,20 грн. з ПДВ за рік.

Додатковою угодою № 16 від 01.02.2019 р. до Договору термін його дії продовжено до 31 липня 2019 року.

Разом з цим цією ж Додатковою угодою між сторонами узгоджено графік реструктуризації заборгованості з орендної плати, яка утворилася станом на 01.02.2019 в сумі 96 172,46 грн., з яких: 73 876,46 грн. - орендна плата, 22 296,00 грн. - пеня. Орендар зобов`язується сплачувати заборгованість згідно наданого графіка щомісячно до 20 числа кожного місяця та вчасно сплачувати поточні рахунки за оренду автомобільної стоянки та спожиті комунальні послуги.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що всупереч домовленостям Відповідач сплатив лише заборгованість по пені у розмірі 22 296,00 грн.

Також Відповідач частково вніс оплату по поточним платежам: 154,00 грн.-26.03.2019р.; 6 000,00 грн.-12.07.2019р.; 6 000,00 грн. -02.08.2019р.; 11 500 грн. - 09.09.2019р., в решті - продовжив порушувати всі спільно узгоджені умови договірних відносин.

Додатковою угодою №17 від 31.07.2019р. сторони погодили, що термін дії договору №6 від 15.11.1996р. оренди автомобільної стоянки продовжується до 31 серпня 2019р. включно.

Крім того, орендар зобов`язується сплатити заборгованість з орендної плати до 10.08.2019р. та вчасно сплачувати поточні рахунки за оренду автомобільної стоянки та спожиті комунальні послуги.

За даними позивача станом на 01.09.2019р., за Відповідачем - ТОВ Фірма Політехнік ЛТД обліковується заборгованість з орендної плати у розмірі 125715,77 грн. (в редакції заяви про зменшення позовних вимог), що включає заборгованість станом на 01.02.2019 р., що увійшла до графіка реструктуризації та борг по сплаті орендної плати в період з 01.02.2019 р. по 01.09.2019 р. Вказану заборгованість позивач просить стягнути з відповідача.

Крім того, позивач на підставі п. 3.9 Договору та ст. 625 ЦК України нарахував та просить стягнути з відповідача 7948,90 грн. пені, 361,16 грн. інфляційних втрат та 688,25 грн 3%річних.

Таким чином, загальна сума позовних вимог заявлена до стягнення (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог) складає 134714,08 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов`язки відповідно до договору.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. ст. 612 ЦК України).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов`язання з договору оренди. За змістом ст. 283, 286 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Орендна плата встановлюється у грошовій формі і строки її внесення визначаються в договорі.

Відповідно до п. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Відповідно до п. п. 1, 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Обов`язок наймача здійснювати оплату за передане майно у користування визначений також ст. 759 ЦК України.

Відповідно до ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Матеріалами справи доведено, що своїх зобов`язань за договором в частині сплати орендної плати орендар належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на момент розгляду справи в суді, за розрахунком позивача, становить 125715,77 грн., що включає заборгованість станом на 01.02.2019 р., що увійшла до графіка реструктуризації та борг по сплаті орендної плати в період з 01.02.2019р. по 01.09.2019р.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

Згідно п. 3.9 Договору в редакції Додаткової угоди №10 від 28.04.2019 р., орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується Орендодавцю відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Пеня нараховується на весь період заборгованості, не враховуючи обмеження шестимісячним строком на її нарахування.

Судом перевірено методику розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат (розрахунок в матеріалах справи) з використанням калькулятора АІЦ "Ліга" за результатами розрахунку суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 7948,90 грн. - пені, 361,16 грн. - інфляційних втрат та 688,25 грн. - 3% річних.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Згідно з ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За встановлених обставин, відповідач не виконав свої договірні зобов`язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору оренди та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати, згідно з ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

В заяві про зменшення позовних вимог позивач просить повернути частину судового збору у зв`язку зі зменшенням позовних вимог.

Пунктом 1 ч.1 ст. 7 Закону України Про судовий збір передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає клопотання позивача про повернення суми судового збору у розмірі 77,11 грн. у зв`язку зі зменшенням позовних вимог правомірним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, 1 ч.1 ст. 7 Закону України Про судовий збір суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Політехнік ЛТД" (36003, м. Полтава, вул. Соборності, 41/А, код ЄДРПОУ 13950996) на користь Управління майном обласної ради (36014, м. Полтава, вул. Пушкіна, 115, код ЄДРПОУ 24386961) 125715,77 грн. - заборгованості з орендної плати, 7948,90 грн. - пені, 361,16 грн. - інфляційних втрат, 688,25 грн. - 3% річних, 2020,71 грн. - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути Управлінню майном обласної ради (36014, м. Полтава, вул. Пушкіна, 115, код ЄДРПОУ 24386961) з Державного бюджету України 77,11 грн. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням № 633 від 16.10.2019р. оригінал якого залишається в матеріалах справи №917/1841/19.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Паламарчук