Рішення

від 16.01.2020 по справі 910/15769/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.01.2020Справа № 910/15769/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Приватного акціонерного товариства Українська національна розрахункова картка , с. Безпечна, Сквирський р-н, Київська обл.

до Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку Укргазбанк , м. Київ

про стягнення 514 479,00 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство Українська національна розрахункова картка (далі - ПрАТ Укркарт /позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку Укргазбанк (далі - ПАТ АБ Укргазбанк /відповідач) про стягнення 514 479,00 грн, в тому числі: 113 512,00 грн - 3% річних та 400 967,00 грн - інфляційних втрат.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати наданих послуг згідно договору №777 від 01.10.2001 про надання послуг процесингового центру. Крім того, наявність заборгованості встановлена рішенням Господарського суду міста Києва від 13.07.2017 у справі №910/6002/17, яке на даний час відповідачем не виконано, заборгованість не погашено. Отже, оскільки відповідач ухиляється від виконання рішення суду, позивач нараховує 3% річних та інфляційні втрати, передбачені ст. 625 ЦК України на суму заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

27.11.2019 через відділ діловодства суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову, посилаючись на невірний розрахунок розміру 3% річних та інфляційних втрат.

Крім того, ПАТ АБ Укргазбанк заявило клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, але із повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши вказану заяву та матеріали справи суд залишає її без задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Водночас, ч. 6 ст. 252 ГПК України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором №777 про надання послуг процесингового центру. При цьому, наявність заборгованості за цим договором вже встановлено Господарським судом міста Києва у рішенні від 13.07.2017 у справі №910/6002/17 (суддя Головіна К.І.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2017 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Cуду від 25.04.2018.

Отже, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання та можуть бути розглянуті за наявними матеріалами справи.

05.12.2019 через відділ діловодства суду ПрАТ Укркарт подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2001 між Акціонерним товариством відкритого типу "Українська національна розрахункова картка", правонаступником якого є ПрАТ "Укркарт" (далі - компанія, позивач), та Акціонерним товариством "Укргазбанк", правонаступником якого є ПАТ АК "Укргазбанк" (далі - банк, відповідач), укладено договір про надання послуг процесингового центру № 777, згідно з умовами якого компанія надає, а банк використовує та оплачує послуги процесингового центру компанії (надалі ПЦ) згідно з тарифами (комісіями), що наведені у додатку 1.

Згідно з положеннями п. 5.2.1 договору на банк покладений обов`язок здійснювати сплату послуг, наданих ПЦ компанії, у порядку, розмірах і термінах, обумовлених цим договором.

Відповідно до п. 4.2 договору розрахунковим періодом за даним договором є календарний місяць.

Компанія проводить розрахунок вартості наданих послу, оформлює акт виконаних робіт з деталізацією наданих послуг, який сторони підписують протягом 3 робочих днів після закінчення розрахункового періоду (п. 4.4 договору).

У відповідності до п. 4.5. договору після підписання акта виконаних робіт компанія виставляє рахунок для сплати наданих послуг за розрахунковий період, який банк сплачує протягом 3 банківських днів.

Відповідно до п. 3.1 договору перелік і вартість послуг ПЦ визначається згідно з тарифами (комісіями), наведеними у додатку 1.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що всі зміни в переліку послуг ПЦ, тарифах (комісіях) оформлюються як додатки до цього договору.

13.07.2017 Господарським судом міста Києва прийнято рішення у справі №910/6002/17, яким позов Приватного акціонерного товариства Українська національна розрахункова картка задоволено повністю, присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку Укргазбанк на користь ПрАТ Українська національна розрахункова картка боргу у сумі 1 313 238,55 грн, витрат по сплаті судового збору в розмірі 19 698,58 грн. Вказане рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2017 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.04.2018.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, Господарським судом міста Києва в рішенні від 13.07.2017 у справі №910/6002/17 встановлено наступне.

26.08.2016 відбулась робоча зустріч представників ПАТ АБ "Укргазбанк" та ПрАТ "Укркарт" з питання зміни діючих за вказаним договором тарифів, що зафіксовано в протоколі робочої зустрічі.

На виконання домовленості між ПАТ АБ "Укргазбанк" та ПрАТ "Укркарт", з метою внесення змін до тарифів банк (відповідач) направив позивачу лист № 170/10342/2016 від 09.09.2016, у якому повідомив останнього про направлення йому проекту додаткової угоди від 09.09.2016 та пропонував його підписати до 12.09.2016, а також долучив два примірники підписаної відповідачем додаткової угоди від 09.09.2016. Згідно з умовами цієї угоди додаток 1 до договору було викладено у новій редакції та визначено, що дія вказаної додаткової угоди розповсюджується на відносини, що виникли між сторонами з 01.10.2016.

Позивач листом № 1708/501 від 21.09.2016 повідомив відповідача про свою згоду укласти додаткову угоду на умовах, запропонованих відповідачем, та направив останньому підписаний позивачем примірник додаткової угоди від 09.09.2016. Вказаний лист був направлений на адресу відповідача 28.09.2016, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком підприємства поштового зв`язку № 8980 від 28.09.2016.

Отже, додаткова угода від 09.09.2016 до договору № 777 від 01.10.2001 р. є укладеною та її дія розповсюджувалася на відносини, що виникли між сторонами з 01.10.2016 до 31.12.2016 на підставі Договору № 777 від 01.10.2001 про надання послуг процесингового центру.

До підписання сторонами додаткової угоди від 09.09.2016 р. відповідач оплачував послуги процесингового центру по тарифах, зазначених в додатковій угоді № 81 від 01.06.2016. Після підписання сторонами додаткової угоди від 09.09.2016, починаючи з жовтня 2016 року, відповідач був зобов`язаний оплачувати послуги процесингового центру по тарифах, зазначених в цій додатковій угоді. З підписанням сторонами додаткової угоди № 82 від 30.12.2016 сторони домовились, що основний договір залишається дійсним на період з 01.01.2017 до 31.12.2017 включно, крім того сторони домовилися щодо чергового внесення змін до вартості послуг, які позивач надає банку згідно Договору № 777 від 01.10.2001.

На виконання умов договору позивач протягом жовтня-грудня 2016 надав відповідачу послуги загальною вартістю 9 617 779,41 грн, що підтверджується актами виконаних робіт від 31.10.2016, 30.11.2016 та 31.12.2016, а також рахунками на оплату № 1124 від 04.11.2016, № 1212 від 05.12.2016 та № 14 від 05.01.2017.

Проте, відповідач свої зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг не виконав та оплатив їх частково, а саме в розмірі 8 304 540,86 грн, що підтверджується банківськими виписками від 23.11.2016, 20.12.2016 та 02.02.2017. Таким чином, у ПАТ АБ "Укргазбанк" виникла заборгованість за договором про надання послуг процесингового центру № 777 від 01.10.2001 у розмірі 1 313 238,55 грн.

Отже, позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму боргу в розмірі 1 313 238,55 грн у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання послуг процесингового центру № 777 від 01.10.2001 та додаткової угоди до нього від 09.09.2016. Крім того, позивач наголошує на тому, що на день звернення позивача з цим позовом до суду, відповідачем не виконано рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2017 у справі №910/6002/17, яке набрало законної сили.

За таких обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 113 512,00 грн та інфляційні втрати у розмірі 400 967,00 грн, нарахованих наступним чином:

- рахунок №1124 від 04.11.2016, сума боргу 409 312,77 грн, період нарахування з 11.11.2016 по 01.11.2019, розмір 3% річних - 36 502,00 грн, розмір інфляційних втрат - 133 436,00 грн;

- рахунок №1212 від 05.12.2016, сума боргу 408 048,83 грн, період нарахування з 13.12.2016 по 01.11.2019, розмір 3% річних - 35 316,00 грн, розмір інфляційних втрат - 123 230,75 грн;

- рахунок №14 від 05.01.2017, сума боргу 495 876,95 грн, період нарахування з 12.01.2017 по 01.11.2019, розмір 3% річних - 41 694,00 грн, розмір інфляційних втрат - 144 300,20 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання за договором належним чином, надав послуги згідно договору протягом жовтня-грудня 2016 року на загальну суму 9 617 779,41 грн. Однак, відповідач за надані послуги у повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 1 313 238,55 грн.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Ураховуючи, що відповідачем на час звернення позивача до суду з цим позовом, рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2017 у справі №910/6002/17 не виконано, зокрема, сума боргу за договором про надання послуг процесингового центру № 777 від 01.10.2001 та додаткової угоди до нього від 09.09.2016 не погашена, позивач просить суд стягнути з ПАТ АБ Укргазбанк 3% річних в розмірі 113 512,00 грн та інфляційні втрати у сумі 400 967,00 грн.

Так, судом встановлено, що у відповідності до п. 4.5. договору після підписання акта виконаних робіт компанія виставляє рахунок для сплати наданих послуг за розрахунковий період, який банк сплачує протягом 3 банківських днів.

З матеріалів справи вбачається, що рахунок № 1124 від 04.11.2016 необхідно було оплатити до 10.11.2016, отже прострочення оплати починається з 11.11.2016; рахунок №1212 від 05.12.2016 підлягав до сплати до 09.12.2016, отже прострочення оплати починається з 12.12.2016; рахунок №14 від 05.01.2017 необхідно було оплатити до 11.01.2017, отже прострочення оплати починається з 12.01.2017.

При цьому, судом встановлено, що відповідач за надані послуги розрахувався частково в розмірі 8 304 540,86 грн з порушенням строків, передбачених договором, зокрема 23.11.2016, 20.12.2016 та 02.02.2017, по кожному рахунку відповідно.

Згідно положень ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних від простроченої суми, а також інфляційні втрати, нараховані по кожному рахунку окремо та встановив, що позивачем допущено помилку у визначенні розміру, проте, заявлена сума інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання зобов`язання підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки їх розмір не перевищує суму, обчислену судом.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ураховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Українська національна розрахункова картка до Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку Укргазбанк про стягнення 3% річних в розмірі 113 512,00 грн та інфляційних втрат у сумі 400 967,00 грн обґрунтованими, які відповідно, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства Українська національна розрахункова картка задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку Укргазбанк (03087, місто Київ, вулиця Єреванська, будинок 1; ідентифікаційний код 23697280) на користь Приватного акціонерного товариства Українська національна розрахункова картка (09025, Київська область, Сквирський район, село Безпечна, вулиця Ордаша, будинок 19; ідентифікаційний код 23702532) 113 512 (сто тринадцять тисяч п`ятсот дванадцять) грн 00 коп. - 3% річних, 400 967 (чотириста тисяч дев`ятсот шістдесят сім) грн 00 коп. - інфляційних втрат та 7 717 (сім тисяч сімсот сімнадцять) грн 19 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Бондарчук